Сутність, функції і завдання системи контролінгу підприємства.

Контролінг – це сукупність методів і процесів з координації планування, обліку, контролю і ризик –менеджменту, а також з інформаційного, методичного і консультаційного забезпечення управлінських рішень.

Стратегічний фінансовий контролінг - комплекс функціональних завдань, інструментів і методів довгострокового (три і більше років) управління фінансами, вартістю та ризиками. Завдання:

- визначення стратегічних напрямів діяльності підприємства;

- визначення стратегічних факторів успіху;

- визначення стратегічних цілей і розробка фінансової стратегії підприємства;

- впровадження дійової системи раннього попередження та реагування (перманентний аналіз шансів і ризиків, сильних та слабких сторін);

- визначення горизонтів планування;

- довгострокове фінансове планування: планування прибутків та збитків, Cash-flow, балансу, основних фінансових показників;

- довгострокове управління вартістю підприємства та прибутками його власників;

- забезпечення інтеграції довгострокових стратегічних цілей та оперативних завдань, які ставляться перед окремими працівниками та структурними підрозділами.

Базовими складовими оперативного фінансового контролінгу є система річних бюджетів і бюджетний контроль. У разі необхідності бюджети можуть складатися з розбивкою по кварталах, місяцях, декадах і навіть днях. Головною метою оперативного фінансового контролінгу є організація системи управління досягненням поточних (короткострокових) фінансових цілей підприємства.

Модель антикризового фінансового контролінгу (ФК) чи санаційного ФК вкл. основні елементи: контролінг ризиків, стратегічне фінансове планування, інтегрована система Б, управлінський облік, стратегічний і бюджетний контроль; оцінка ефективності антикризового ФМ і санаційних заходів.

Санаційний контролінг- комплекс функціональних завдань, інструментів і методів спрямованих на забезпечення ефективного управління фінансами, вартістю і ризиками, методичного і інформаційного забезпечення реалізації санаційних заходів.

Функції контролінгу:

1.координація:

-Координація стратегічних оперативних цілей і завдань;

-Координація планування, контролю і інфор-го забезпечення

-Забезпечення інтеграції систем ризик-менеджменту і планування тощо.

2.фінансова стратегія:

-Організація розробки фінансової стратегії і фінансових планів;

-Стратегічний контроль;

-Розробка пропозиції щодо організації стратегії розвитку

-Портфельний аналіз діяльності продукції ощо.

3.бюджетування:

-Визначення об’єктів і інструментів планування;

-Розробка і вдосконалення внутрішньої методики прогнозування і бюджетування;

-Організація процесу бюджетування(планування)

4.внутрішній контроль:

-Внутрішній (управлінський) облік і аналіз витрат

-Бюджетний контроль;

-Підготовка рапортів у розрізі окремих бюджетів, періодів і користувачів

-Підготовка зведеного бюджету і консолідованого звіту про виконання окремих бюджетів

-Розробка пропозицій щодо коригування планів і діяльності

5.контролінг ризиків:

-Ідентифікація, аналіз ризиків у фінансово-господарській діяльності

-Розробка заходів щодо їх нейтралізації

-Своєчасне реагування на виявлення і ліквідацію вузьких місць, розвиток сильних сторін, появи нових можливостей

6. внутрішній консалтинг і методологічне забезпечення

-Розробка методичного забезпечення діяльності окремих структурних підрозділів;

- надання консультацій і рекомендацій у процесі розробки фінансової стратегії, планування, впровадження нових процесів, систем, продуктів тощо.

Внутрішній аудит (ВА) – це незалежна об’єктивна діяльність зі здійснення перевірок і консультування спрямована на забезпечення створення доданої вартості і вдосконалення роботи П.

Основні напрямки ВА: Сприяння ризик – менеджменту; Перевірка системи внутрішнього контролю; Підтримання корпоративного управління.

Відмінності між контролінгом (К) та внутрішнім аудитом (ВА):

1) Характер контролю: К-внутрішня складова об’єкту контролю(бюджетний контроль); ВА-незалежність від об’єкта.

2) Прийоми та методи контролю: К-аналіз відхилень, опитування; ВА-ревізія, опитування, запит, спостереження.

3) Частота контролю: К-безперервно; ВА-залежно від необхідності.

4) Контрольний період: К-звітний, плановий; ВА-минулий.

5) Достовірність інформації: К-надана інформація є достовірною; ВА-здіснюється перевірка щодо достовірності інформ.

6) Корпоративне управління: К-інформаційне та методичне забезпечення управлінських рішень, координація: ВА-перевірка ефективності менеджменту.

7) Ризик-менеджмент: К-налагодження та підтримка функціональної спроможності; ВА-перевірка якості та дієвості системи ризик-менеджменту, дотримання внутрішніх положень та вимог законодавства.

Санаційна стратегія та концепція санації.

План фінансового оздоровлення підприємства.

План санаційних заходів - це план заходів з фінансового оздоровлення чи попередження фінансової кризи на П, розробка якого здійснюється фін. і контролінговими службами, арбітражними керуючими, представниками потенційного санатора, незалежними аудиторськими і консалтинговими фірмами.

Основні параметри плану С: обсяг потреб у капіталі і напрямки його вкладення, джерела фінансування санаційних заходів, фактор ризику.

Структура плану санації:

1.Вступ містить загальну характеристику об 'єкта планування: відомості про правову форму організації бізнесу, форму власності, організаційну структуру, сфери діяльності, коротку історичну довідку про розвиток підприємства. Визначаються мета складання плану, його замовник та методи розробки.

Розділ 1 аналіз вихідних даних: здійснюється оцінка навколишнього середовища, аналіз фін.-госп. стану, аналіз причин фінансової кризи та слабких місць, оцінювання наявного потенціалу розвитку підприємства за напрямами: - фінансове забезпечення та можливості мобілізації фінансових ресурсів; - наявність кваліфікованого персоналу і якість менеджменту; - наявність надійних джерел постачання сировини та матеріалів, ринків збуту продукції, виробничий потенціал та ефективність організаційної структури.

Розділ 2. Антикризова стратегія та оперативна програма:

1)Стратегічні цілі санації;

2)Оперативна програма, яка включає заходи спрямовані на покриття поточних збитків. Відновлення платоспроможності та ліквідності підприємства:

- рефінансування дебіторської заборгованості

- мобілізація прихованих резервів за рахунок продажу окремих позицій активів

- зменшення (збільшення) статутного капіталу

- реструктуризація кредиторської заборгованості

- заморожування інвестиційних вкладів та зворотній лізинг.

Розділ 3. Система планів – конкретний план заходів з відновлення прибутковості та конкурентоспроможності підприємства в довгостроковому періоді:

1)План маркетингу та оцінка ринку збуту:

- ринкові фактори. Які впливають на збут

- мотивац3ія споживачів

- основні споживачі продукції

- перспективне збільшення реалізації

- аналіз конкурентів

- галузеві ризики

- можливості та напрямки розширення ринків збуту

2)План виробництва:

- планові обсяги виробництва продукції

- розрахунок показників майнового стану та визначення потреби в основних засобах

- витрати пов’язані з модернізацією та реконструкцією основних засобів

- вузькі місця у виробничому процесі

- постачальники сировини та стан відносин між ними

- технологія та впровадження інноваційних технологічних ліній, обладнання

3)Організаційні плани:

- орг. Структура

- можливості зміни в структурі управління

- можливості реструктуризації, реорганізації та перепрофілювання

- аналіз управління та кадрового персоналу

4)Система бюджетів:

- бюджет продажу

- бюджет виробництва

- план інвестицій

- план прибутків та збитків

- графіки грошових надходжень та видатків

- фін.план

- управлінський баланс

Розділ 4. Ефективність антикризового управління:

- організація реалізації плану санації

- критерії оцінки ефективності

- оперативний антикризовий контролінг

- аналіз імовірних ризиків в процесі виконання плану

- суми можливих збитків або додаткових прибутків