Характеристика фінансового, управлінського та податкового обліку.

Методологічно та організаційно бухгалтерський облік у банківських установах поділяється на фінансовий, управлінський та податковий. Кожен із зазначених видів бухгалтерського обліку має властиві йому мету, призначення, коло користувачів облікової інформації та відіграє свою специфічну роль в управлінні банківською установою.

Фінансовий облік - це сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку і надання фінансової інформації про господарську діяльність банку зовнішнім і внутрішнім користувачам. Він забезпечує своєчасне і повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни. На основі даних фінансового обліку складається фінансову звітність. Зміни у фінансовому обліку не впливають на податковий облік. Основним джерелом інформації фінансового обліку є фінансові звіти.

Головні споживачі керівництво банку,службовці банку фактичні і потенційні інвестори та кредитори тощо

Субєкт регламентації НБУ

Обмеження нормативні документи НБУ

Використпння вимірників єдиний грошовий вимірник

Обєкт аналізу господарська діяльність банку загалом

Періодичність складання звітів регулярно,щоквартально та щорічно

Форми звітності баланс,звіт про фін. Результати,звіт про рух грош.коштів тощо

Управлінський облік визначають як сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку і надання інформації про діяльність банку для задоволення потреб керівництва банку та його менеджерів оперативною фінансовою і не фінансовою інформацією у визначеній ними формі для планування, оцінки, контролю і використання своїх ресурсів. Управлінський облік ведеться банком для забезпечення внутрішніх потреб в інформації, виходячи зі специфіки та особливостей діяльності й структури управління.

Банки самостійно:

► обирають метод обліку витрат і калькулювання собівартості банківських продуктів;

► визначають зміст внутрішньої звітності;

► строки її подання на різні рівні управління.

Головні споживачі керівництво банку різних рівнів управління

Субєкт регламентації керівництво банку та його акціонери

Обмеження внутрішні нормативні документи банку

Використпння вимірників різні вимірники у тому числі якісні

Обєкт аналізу банк у цілому,структурні підрозділи банку, банківські продукти та послуги

Періодичність складання звітів змінний інтервал,оперативна інформація

Форми звітності звіти про виконання кошторисів тощо

Податковий облік ведеться з метою накопичення даних про валові доходи і валові витрати відповідно до чинного законодавства і використовується для складання податкової звітності, форма, правила, порядок і термін подання якої визначається Державною податковою адміністрацією. Зміни в податковому обліку не впливають на фінансовий облік

Цілі обліку:Визначення суми податків та контроль за своєчасністю їх сплати.

Головні споживачі:податкові органи

Субєкт регламентації: МФУ

Обмеження:чинне податкове законодавство

Використпння вимірників:Єдиний грошовий вимірник

Обєкт аналізу:Господарська діяльність банку загалом.

Форми звітності:декларації та розрахунки.

Періодичність складання звітів:регулярно,як правило,квартальний інтервал наростаючими підсумками за фін. Рік.

Огляд фінансових звітів банку: балансового звіту, звіту про прибутки та збитки. Головні елементи та облікові формули фінансових звітів.

Фінансова звітність - це сукупність компонентів бухгалтерської звітності, складених на підставі даних фінансового обліку, в яких узагальнено інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових потоків банку за звітній період.

До складу основної фінансової звітності входять:

► Балансовий звіт;

► Звіт про фінансові результати;

► Звіт про рух грошових коштів;

► Звіт про власний капітал.

Баланс банку призначений для надання інформації про фінансовий стан банку на звітну дату, він відображає його активи, зобов'язання та власний капітал у грошовому вираженні на певну дату Розуміння змісту і структури балансу та вміння його читати є початком для опанування особливостей обліку в банках.

Облікова формула бухгалтерського балансу фіксує взаємозв'язок, що існує між його елементами:

Активи = Зобов'язання + Капітал + (Доходи - Витрати).

Активи - це ресурси, що контролюються установою в результаті попередніх дій і з яких передбачається отримання майбутньої економічної вигоди, яка врешті приведе до потоку грошових коштів для установи. Зобов'язання - поточні обов'язки установи, що випливають з попередніх дій, виконання яких пов'язане з відпливом ресурсів (активів). Капітал - залишкова частка в активах після відрахування всіх зобов'язань.

Діяльність банку оцінюється у Звіті про фінансові результати (рис. 1.4). Звіт про фінансові результати надає інформацію про доходи і витрати, а також фінансовий результат господарської діяльності банку за певний звітний період. Складання цього звіту ґрунтується на принципах нарахування та відповідності. Базовими елементами звіту є доходи і витрати.

Облікова формула звіту про фінансові результати:

Доходи - Витрати = Фінансовий результат.

Доходи - це збільшення майбутніх економічних вигід протягом звітного періоду у формі припливу чи зростання активів, або зменшення зобов'язань, що приводять до збільшення власного капіталу.

Витрати - зменшення майбутніх вигід у звітному періоді у формі відпливу чи використання активів, або виникнення заборгованості, що призводять до зменшення власного капіталу.

Прибуток (чи збиток) - економічний показник діяльності банку.

Перевага доходів над витратами означає, що банк отримав прибуток. Якщо ж витрати переважають над доходами, банк зазнає збитків. Інформація про кінцевий фінансовий результат відображається в балансі в розділі "Власний капітал".

Особливості побудови Плану рахунків бухгалтерського обліку в банках. Поділ рахунків за призначенням і структурою.

План рахунків - це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовуються для реєстрації банківських операцій.

Національний банк України розробив окремо План рахунків для установ НБУ та План рахунків для банків України.

Особливостями Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України є:

► мультивалютність; ► наявність класу рахунків для управлінського обліку; ►подвійний запис операцій на позабалансових рахунках; ► наявність вимог до аналітичних рахунків.

План рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджений Постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року № 280, поділяється на чотири категорії та дев'ять класів.

Перша категорія - "Балансові рахунки": Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції. Клас 2. Операції з клієнтами.Клас 3. Операції з цінними паперами та інші активи і зобов'язання. Клас 4. Фінансові та капітальні інвестиції. Клас 5. Капітал банку.

Друга категорія - "Рахунки доходів і витрат банку": Клас 6. Доходи. Клас 7. Витрати.

Третя категорія - "Рахунки управлінського обліку": Клас 8. Управлінський облік.

Четверта категорія - "Позабалансові рахунки": Клас 9. Позабалансові рахунки.

Рахунки в Плані рахунків розташовуються за принципом зростання їх номерів:

► рахунки 1-го порядку (класи) - однозначні;► рахунки 2-го порядку (розділи) - двозначні;

► рахунки 3-го порядку (групи) - тризначні;► рахунки 4-го порядку - чотиризначні.

Перший клас визначає казначейські операції та взаємовідносини між Національним банком України та іншими банками, а саме: операції з готівкою, банківськими металами, міжбанківськими кредитами та вкладами (депозитами), вкладеннями в цінні папери, що рефінансуються Національним банком України.

У другому класі відображують операції з клієнтами (крім банків) - суб'єктами господарювання, органами загальнодержавного управління та фізичними особами. До суб'єктів господарювання належать усі юридичні особи, у тому числі неприбуткові установи й організації, а також підприємці, які проводять свою діяльність без створення юридичної особи.

За третім класом обліковують операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що рефінансуються НБУ, і вкладень в асоційовані й дочірні компанії) та операції за іншими розрахунками, зокрема за господарськими операціями банку, операціями з формування та використання спеціальних резервів під цінні папери та дебіторську заборгованість, субординованим боргом. До цього класу віднесено також клірингові та транзитні рахунки, рахунки для обліку розрахунків між установами одного банку і позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів тощо.

У четвертому класі відображено вкладення банку в асоційовані та дочірні компанії, операції з основними засобами і нематеріальними активами.

П'ятий клас призначений для обліку капіталу банку. Він включає статутний капітал, емісійні різниці, результати переоцінки, загальні резерви та фонди банку, створені за рахунок прибутку, результати попередніх років та результати звітного року, що очікують затвердження.

Доходи і витрати банку відображують на рахунках, відповідно, шостого та сьомого класів. У бухгалтерських записах, пов'язаних із формуванням доходів і витрат, рахунки шостого та сьомого класів кореспондують із рахунками першого - четвертого класів. Залишків на рахунках шостого та сьомого класів до валюти балансу не включають, а в кінці звітного періоду рахунки шостого та сьомого класів закривають. Фінансовий результат обліковується як результат звітного року в п'ятому класі - "Капітал".

На рахунках восьмого класу ведеться управлінський облік. Нормативними документами Національного банку України він не регламентується і банки самостійно визначають методику й деталізацію такого обліку. Даних восьмого класу не враховують у фінансовій та статистичній звітності банку.

У дев'ятому класі обліковують позабалансові операції. Позабалансові операції відображують в обліку за системою подвійного запису, що забезпечується спеціальними контр-рахунками.