Орнітиновий цикл сечоутворення. Послідовність реакцій

синтез сечовини відбувається з аміаку та вугільної кислоти в результаті циклічного процесу, в якому каталітичну роль відіграють амінокислоти аргінін, орнітин та цитрулін

 

Порушення обміну медіаторів і модуляторів головного мозку при психічних розладах. Нейрохімічні механізми дії психотропних препаратів

Нейромедіатори (нейротрансмітери) - біомолекули, які забезпечують передавання імпульсів (хімічних сигналів) у нервовій системі з одного нейрона на інший, а також з нейрона на ефекторний орган. За хімічною природою нейромедіатори поділяють на такі сполуки: ацетилхолін,

біогенні аміни (катехоламіни — норадреналін, дофамін, серотонін), амінокислоти та їх похідні (у-аміномасляна кислота - ГАМК, гліцин, глутамат, аспартат), пептиди - нейропептиди (ендорфіни, енкефаліни, сполука Р тощо). Медіаторні функції в нервовій системі можуть також виконувати пролін, таурин, (З-аланін, аденозин, простагландини.)

Порушення обміну медіаторів призводить до захворювань нервової системи, порушень передачі нервових імпульсів.

Психотропні лікарські засоби - фармакологічні препарати, що застосовуються при порушеннях психічної діяльності людини. ланки синаптичної передачі в головному мозку, на які діють регулюючим і коригуючим чином психотропні препарати,різної спрямованості:

1) ферментативний синтез та розщеплення нейромедіатора;

2) депонування нейромедіатора у везикулах пресинаптичних закінчень;

3) вивільнення нейромедіатора в синаптичну щілину;

4) взаємодія нейромедіатора із постсинаптичними іонотропними та/або мета-

ботропними рецепторами та включення відповідної послідовності біохімічних і

біофізичних реакцій у мембрані, цитоплазмі й органелах чутливого нейрона;

5) взаємодія нейромедіатора із структурами пресинаптичної мембрани, що

відповідають за його зворотний захват (реаптейк) та ферментативну деградацію.

Найбільш поширеними є такі групи психотропних препаратів: нейролептики {антипсихотики), антидепресанти, анксіолітики.

Нейролептики (антипсихстичні препарати, антипсихотики) -лікарські засоби, які використовуються для лікування психозів, головним чином шизофренії, а також інших ендогенних (органічних) та екзогенних (психогенних) психічних розладів, що проявляються важкими психоемоційними порушеннями з явищами маячення, галюцинацій, збудження.

Антидепресанти - психофармакологічні засоби, які застосовують для лікування депресій різного генезу. Ця група препаратів отримала також назву тимолептиків, тобто "засобів, що покращують настрій"

Анксіолітики - препарати, що мають заспокійливу дію, послаблюючи стан психічної та емоційної напруги, тривоги

Задача: нецукровий діабет.

Білет3

Розпад гема

1. Розрив тетрапірольного кільця гему (у складі гемоглобіну) шляхом окислювального розщеплення метинового містка між І та II кільцями протопорфіринового циклу; в результаті реакції червоний пігмент еритроцитів гемоглобін перетворюється на зелений кров'яний пігмент вердоглобін (холеглобін). Реакція каталізується ферментом НАДФН-залежною гемоксигеназою і

супроводжується виділенням монооксиду вуглецю. Перетворення гемоглобіну на вердоглобін внаслідок окислення гему спричиняє послідовну зміну забарвлення в ділянках гематом, що утворюють "синці"

2. Розпад вердоглобіну з відщепленням білкової частини, вивільненням іона заліза та утворенням тетрапірольної молекули білівердину.

3. Перетворення білівердину на білірубін шляхом відновлення метинового зв'язку між піроламиIII, IV. Реакція каталізується ферментом НАДФН-залежною білівер- динредуктазою

4. Зазначені етапи утворення жовчних пігментів (1-3) відбуваються в клітинах ретикулоендотеліальної системи, з яких білірубін надходить у кров, де адсорбується молекулами сироваткового альбуміну. Комплекс "сироватковий альбумін - білірубін" транспортується в печінку, де пігмент поглинається гепатоцитами і підлягає подальшим перетворенням.

5. Білірубін є ліпідорозчинною речовиною і у високих концентраціях проявляє мембранотоксичність, особливо щодо клітин головного мозку. Детоксикація білірубіну, яка полягає в перетворенні пігменту у водорозчинну (і менш токсичну) форму - глю- куронід білірубіну, відбувається в мембранах ендоплазматичного ретикулуму гепатоцитів. У процесі взаємодії білірубіну з УДФ-глюкуроновою кислотою (УДФГК) утворюються моно- та диглюкуроніди білірубіну: Реакція каталізується УДФ-глюкуронілтрансферазою. Основна частина білірубіну екскретується в жовч у формі диглюкуронідів;