Класифікація інноваційних процесів.

Інноваційні процеси поділяються на основні та допоміжні (забезпечувальні)

Основні: 1) формування інноваційної ідеї та дослідження можливостей її практичної реалізації. 2) Реалізація (впровадження) інновації.

Допоміжні (забезпечувальні): 1) Формування кадрового потенціалу; 2) Забезпечення проекту фінансовими та матеріальними ресурсами; 3) Інформаційне забезпечення суб’єктів інноваційного процесу; 4) Управління інноваційними ризиками;

Суб'єкти інноваційного процесу.

Суб'єкти інноваційного процесу розділяють на наступні групи:

1. Новатори є генераторами ідей, науково-технічних знань. Уміють серед великого числа інформації, сформувати нову ідею і бачити можливість її реального втілення. Це можуть бути індивідуальні винахідники, дослідницькі організації. Найчастіше не беруть безпосередньої участі у комерціалізації інновації, а лише зацікавлені в одержанні частини доходу від продажу винаходів виробничим організаціям

Імітатори: Ранні реципієнти – підприємці, що першими заснували нововведення (”піонерські" організації), прагнуть до одержання додаткового прибутку шляхом якнайшвидшого просування нововведень на ринок.

- Рання більшість - фірми, які услід за піонерськими фірмами застосовують нововведення у виробництво, що забезпечує їм додатковий прибуток (спричиняють розвиток конкуренції)

- Пізня більшість - фірми, які завдяки конкуренції перетворюють нововведення на масовий товар.

- Відстаючі фірми зіштовхуються із ситуацією, коли запізнювання з нововведеннями приводить до випуску виробів, що уже морально застаріли.

Особливості, форми інноваційного процесу.

Інноваційний процес – це процес перетворення наукового знання в інновацію.

Форми інноваційного процесу

- простий внутріорганізаційний (натуральний) - процес створення і формування нововведення усередині однієї і тієї ж організації, нововведення не приймає безпосередньо товарної форми

- простий міжорганізаційний (товарний) - процес відділення функції виробника нововведення від функції його споживача: діють як мінімум два господарюючих суб'єкти: виробник і споживач. Тут нововведення виступає як предмет купівлі-продажу.

- розширений - процес створення нових виробників нововведення, порушення монополії виробника-початківця.

Натуральний інноваційний процес переходить у товарний, а потім і у розширений завдяки дифузії.

У міру перетворення інноваційного процесу виділяються дві його органічні фази:

а) створення|створіння| (включає послідовні етапи наукових досліджень, дослідно-конструкторських робіт, організацію дослідного виробництва і збуту, організацію комерційного виробництва. На першій фазі ще не реалізується корисний ефект нововведення, а тільки|лише| створюються передумови такої реалізації)

б) дифузія — це поширення вже один раз освоєної і використаної інновації в нових чи умовах місцях застосування. У результаті дифузії зростає число як виробників, так і споживачів та змінюються їхні якісні характеристики. Дифузія відбувається через рекламу, ознайомлення із інноваціями, виставки, ярмарки тощо.

Характеристика етапів інноваційного процесу.

Інноваційний процес має циклічний характер, він не закінчується впровадженням і не переривається після впровадження на ринок, завдяки поширенню (дифузії) нововведення вдосконалюється, набуває нових споживчих властивостей. Діяльність, яку зумовлює інноваційний процес, розпадається на окремі різні частини і в результаті розподілу праці матеріалізується у вигляді функціональних організаційних дій (одиниць).

Інновація розпочинаєтьсяз ідеї. Зародження інноваційної ідеї і можливість використання нових наукових результатів відбувається на етапі фундаментальних, прикладних досліджень. Більшість організацій проводять НДДКР, дослідження ринку протягом усього життєвого циклу товару, щоб модифікувати його чи знайти нові ринки. Зв’язок і труднощі кожної стадії відрізняються для різних виробів за технологією і виробничим циклом.

Фундаментальне (теоретичне) дослідження (ФД) – це генерація ідей, обґрун­тування та експеримен­тальна перевірка їх здатності задово­льняти суспільні потреби формування концепцій, гіпотез, теорії щодо певної галузі наукової діяльності, на основі яких створюють нові чи удосконалюють існуючі технології, вироби тощо. ФД складає фундамент інноваційного процесу, наукової діяльності. Кінцевий результат ФД – теоретична дослідницька діяльність, спрямована на одержання і переробку нових, оригінальних знань та інформації. Приблизно 90% фундаментальних досліджень можуть мати негативний результат і лише 10 % завершуються з позитивним результатом.

Прикладне дослідження (ПД) - це спроба втілення теоретичних розробок у життя, виявлення шляхів і способів застосування відкритих законів та явищ природи у певній галузі або сфері виробництва. Передбачає виконання робіт, пов’язаних з пошуком практичного застосування наукових відкриттів, результати яких подаються у вигляді винаходів та визначення кількісних характе­ристик нового продукту, вибір чи розроб­лення технології виготов­лення.

|дослідний| Проектно-конструкторські роботи, експериментальні розробки (інженерні, дослідне виробництво і розробки) – створення дослідних зразків нової продукції, коректу­вання і доробка технічної докумен­тації, розроблення стандартів та технічних умов. Включає виконання робочої конструкторської документації, ескізно-технічне проектування. 95-97% цих досліджень закінчується позитивно. Виконавцями робіт на цих етапах є творчі колективи вчених та інженерно-технічних працівників вузів, університетів, інститутів НАН України, державних та недержавних науково-технічних центрів, може успішно займатися заводська наука (науково-дослідні і проектно-конструкторські сектори на підприємствах).

Комерціалізація та дифузія - дослідження ринку, розроблення маркетингових програм, реклами, організація виробництва і продажу новинки, обґрунтування доцільності продажу ліцен­зії на випуск нового продук­ту іншим підприємствам, доведення нової продукції до споживача.

Класифікація інновацій.

Існує чимала кількість класифікацій інновацій, наведемо найбільш поширені:

- За характером розповсюдження: - Одиничні; Дифузні

· Залежно від параметрів та спрямування: - Продуктові -;

- Процесні -

- Ринкові -

- Споживчі

· Пред­метний зміст інновації: - Техніко-технологічні -удосконалення технології виробництва чи техніки, обладнання (процесні), удосконалення конструкції виробу, виникнення нових видів продукції, ресурсів (продуктові);

- Економічні -нові методи управління наукою, зміна способів планування всіх видів виробничо – господарською діяльністю, економічне стимулювання

- Управлінські - впровадження нових (реформування) систем управління, підходів та методів органі­зації управління, виробництва, збуту, організаційної структури управління

- Організаційні - впровадження нових або більш досконалих методів організації виробництва (потокових, сітьо­вих та інших)

- Соціальні - спрямовані на покращення умов та характеру праці персоналу, психологічного клімату, стимулювання творчої діяльності

- Екологічні - зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище

- Інформаційні - впровадження нових інформаційних систем, технологій, інформаційного забезпечення

- Політичні - нові механізми управління процесами державотворення, нові методи вирішення міждержавних проблем

- Маркетингові - спрямовані на розроблення нових або вдосконалення відомих методів стимулювання збуту, просування товару

- Правові, юридичні - спрямовані на розроблення нових або вдосконалення існуючих законодавчих та підзаконних актів, що регулюють відносини у різних сферах суспільства

· Рівень змін, новизни: - Абсолютна новизна -

- Відносна новизна: -; -

· Здатність до поши­рення: - Глобальні -мають світове значення і поширення;

- Національні - мають поширення на ринку або галузі країни;

- Регіональні - мають значення для певного регіону країни;

- Локальні - інновація для певного сегменту ринку або підприємства (підприємницькі)

- Точкові - інновація для певного виробника чи споживача

· Джерела виник­нення: - Висхідні -інновації, які виникли внаслідок НТП (результат бачення винахідників, наукових досліджень: відкриття, винахід, раціоналізаторська пропозиція тощо

- Спадні - інновації, що виникли внаслідок потреби ринку й виробництва

· Умови, в яких вводять інновації: - Підтримуючі -інновації, в основі створення яких лежить ситуація, коли конкурента боротьба змушує створювати більш дорогі удосконалені товари для своїх основних споживачів. Підтримуюча стратегія дасть можливість фірмам-лідерам обов’язково опинитись попереду

- Підривні - інновації, в основі створення яких лежить ситуація, коли фірмам краще зробити комерційно успішнимибільш прості і звичні товари, які будуть менше коштувати і викличуть зацікавлення в менш привабливих чи навіть нових категорій споживачів. Саме в цих умовах «фірми-новачки» мають перевагу над лідерами і можуть витіснити їх з ринку

· Ступінь викорис­тання наукових знань і застосування: - спрямовані, що ґрунтуються на: - фундаментальних наукових знаннях (результати широко застосовуються у різних сферах суспільної діяльності);

- наукових дослідженнях з обмеженою областю застосування;

- існуючих наукових, технічних знаннях з обмеженою областю застосування;

- використанні одного продукту в різних областях;

- побічних результатах великих дослідницьких програм;

- вже відомій технології чи методах у новій галузі

- перехресні -створюються із комбінації різних концепцій із різноманітних областей науки