Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Задачі статистичної оцінки продуктивності праці.Содержание книги Поиск на нашем сайте
Основна задача автомобільного транспорту – своєчасне та повне задоволення потреб народного господарства і населення в перевезенні, підвищення економічної ефективності його роботи. Це здійснення залежить від наявності, стану, степені використання рухомого складу та виробничого обладнання. Продуктивність праці – економ. категорія, яка є первинним значенням для росту виробництва товарів та послуг і підвищення його ефективності. Задачі статистики при вивченні продуктивності праці: вивчення досягнутого рівня прод. праці; характеристика виконання плану по підвищенню прод. праці; вивчення динаміки; визначення умов, які визначаюсь рівень та динаміку прод. праці; визначення впливу росту прод. праці на виконання плану з випуску продукції, зниження собівартості продукції і на зміну інших економічних показників. План статистичного спостереження. 1.2.1 Програмна частина. Програмна частина включає матеріал, де вказується: · мета; · об’єкт; · одиниця спостереження; · джерело інформації; · способи збирання даних; · ознаки, що фіксуються в формулярі при спостереженні.
Отже, мета даного статистичного спостереження – оцінка продуктивності праці вантажних перевезень, на підставі зібраної, обробленої та проаналізованої статистичної інформації. Об’єктом дослідження є – АТП №10 (м. Київ). Одиниця статистичного спостереження – це первинний елемент об’єкта статистичного спостереження, який є носієм ознак, що підлягають спостереженню. Одиницею статистичної сукупності і спостереження в цій роботі будуть працівники. Спосіб збирання даних– вибірковий, неперервний, безповторний. Відповіді, що заносяться у формуляри можуть бути виражені в словесній формі, цифрами чи у формі альтернативних відповідей (так чи ні). Ознаки, що фіксуються при спостереженні: 1) продуктивність праці (т/год); 2) стаж; 3) час в русі (год); 1.2.2 Організаційна частина. Організаційна частина включає: · місце і час проведення спостереження (об’єктивний, суб’єктивний час); · органи спостереження; · порядок і терміни передачі оброблених статистичних даних керівникові курсового проекту. В організаційні питання статистичного спостереження входить визначення місця проведення даного спостереження, в даному випадку – це АТП №10, м. Києва. Об’єктивним часом спостереження в данні роботі є проміжок від 17.09.2009 по 22.09.2009 року (6 діб). Суб'єктивним часом цього дослідження є 10.10.2009 року. Останнім елементом цього пункту є визначення відповідальних осіб за проведення статистичного спостереження, в даному випадку відповідальна особа – Хребір Діна Миколаївна. Результати обробки документів та аналізу отриманої інформації повинні бути передані керівникові – Хобті Михайлу Олексійовичу. Результати статистичного спостереження. Відповідно до завдання на курсову роботу з досліджуваної генеральної сукупності (N=131 автомобілів), робиться вибірка (n=28 автомобілів) випадковим, безповторним способом відбору. Отримані дані заносимо до формуляру. (таблиця №1)
Таблиця №1 Формуляр статистичного спостереження
Розділ ІІ. Зведення та групування статистичних даних Зведення Статистичне зведення – це систематизація одиничних фактів, яка дає змогу знайти узагальнюючі показники, що описують всю досліджувану сукупність та її окремі частини, здійснити аналіз та прогнозування досліджуваних явищ і процесів. За складністю побудови зведення поділяють на прості і групові. Просте підсумкове зведення не передбачає попереднього розподілу на групи одержаних відомостей. В цьому разі лише визначають загальний підсумок усіх одиниць сукупності або загальний обсяг досліджуваного показника. Групове (складне) зведення передбачає попередній розподіл одиниць на групи (наприклад рентабельні і збиткові підприємства). Це дає змогу підрахувати кількість одиниць сукупності та обсяг досліджуваної ознаки в кожній групі. Здебільшого матеріал спостереження групують за первинними ознаками, після чого зводять. Отже, статистичне зведення в широкому розумінні – це складна операція наукової обробки первинних статистичних даних, яка охоплює групування матеріалів, розробку системи показників для характеристики типових груп і підгруп, підбиття підсумків у розрізі груп і в цілому за всією сукупністю та зображення згрупованих матеріалів у вигляді таблиць. Статистичне зведення поділяється на такі етапи: 1) визначення завдання статистичного зведення; 2) вибір групувальної ознаки, кількості груп та інтервалу, формування груп і підгруп; 3) перевірка повноти і якості матеріалів спостереження, підбиття підсумків, обчислення необхідних показників для характеристики всієї сукупності та її окремих частин. Статистичне зведення представлене в таблиці №2 та таблиці №3.
Таблиця №2 Зведення статистичної інформації по водіям.
Таблиця №3 Зведення статистичної інформації за 6 днів.
Таблиця № 4 Зведення статистичної інформації за 6 днів
Групування Статистичне групування – це процес утворення однорідних груп на підставі розподілу всієї сукупності досліджуваного явища на окремі групи (частини) за найістотнішими ознаками. Найголовніші завдання, які вирішуються за допомогою статистичних групувань: · поділ усієї сукупності на якісно однорідні групи, тобто виділення соціально-економічних явищ; · вивчення складу досліджуваних явищ і структурних змін; · дослідження взаємозв’язку і залежності між ознаками явищ. Відповідно до цих завдань виділяють такі види групувань: 1. типологічне; 2. структурне; 3. аналітичне. Типологічне групування призначене виділяти соціально-економічні типи явищ, визначати істотні відмінності між ними та ознаки, що є спільними для всіх груп. Необхідність проведення типологічного групування зумовлена насамперед потребою теоретичного узагальнення первинної статистичної інформації та подальшого одержання узагальнюючих статистичних показників. Одним з найважливіших і найскладніших питань типологічного групування є вибір групувальної ознаки чи ознак, суттєвих для формування типів. Це мають бути ознаки, що найповніше виражають сутність, якісні характеристики будь-якого типу явищ. Групувальні ознаки: 1) за формою вираження: · атрибутивні, які характеризують властивість, якість явища не мають кількісного вираження; · кількісні (варіаційні),які набувають різне кількісне вираження у певних одиницях досліджуваної сукупності (в роботі – стаж, продуктивність праці, час у русі); 2) за роллю ознаки у взаємозв’язку досліджуваних явищ: · факторні, що впливають на інші ознаки; · результативні, розмір і динаміка яких формується під впливом інших ознак. Після визначення групувальної ознаки важливим кроком є розподіл одиницьсукупності на групи. Для цього треба визначити кількість утворюваних груп та розмір інтервалу. Якщо ознака атрибутивна, то вона і визначає кількість груп, а якщо ознака кількісна, то кількість груп визначається за формулою: Г = 1 + 3,332 × lg n, (2.1) де n – кількість одиниць сукупності. Значення інтервалу в разі групування із застосуванням рівних інтервалів визначають за формулою: I = (Xmax – Xmin) / Г, (2.2) де Xmax і Xmin - максимальне і мінімальне значення ознаки, що розглядається. Типологічні групування відрізняються від структурних лише метою дослідження, за формою ж вони цілком збігаються. Типологічні групування: - за кількісною ознакою (стаж) Кількість груп визначимо за формулою: Г = 1 + 3,332 × lg n = 1 + 3,332 × lg 28= =1+3,332∙1,44 6 Значення інтервалу визначимо за формулою: I = (Xmax – Xmin) / Г = (19-1)/6 =3 Таблиця №5 Типологічне групування за стажем роботи водія.
- за кількісною ознакою (продуктивність праці (т/год))
Кількість груп - Г 6 Значення інтервалу визначимо за формулою: I = (Xmax – Xmin) / Г = (153-121)/6 ≈5,3
Таблиця №6 Типологічне групування за продуктивністю т/год.
- за кількісною ознакою (час у русі (год.))
Кількість груп - Г 6 Значення інтервалу визначимо за формулою: I = (Xmax – Xmin) / Г =(51-32)/6≈3,2 Таблиця №7 Типологічне групування за часом у русі.
Структурне групування характеризує розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою. Цей вид групувань використовують для пізнання явищ суспільного життя, виявлення закономірностей розподілу одиниць сукупності за варіюючими значеннями досліджуваної ознаки, для вивчення складу сукупності та структурних зрушень. Структурні групування, як і типологічні, можна здійснювати за атрибутивними і кількісними ознаками. Групування за атрибутивною ознакою передбачає, що групи розрізняються між собою не розміром, а характером ознаки. Кількість груп, на які поділяється досліджувана сукупність, часто визначають кількістю різновидів атрибутивної ознаки. У разі структурних групувань на підставі кількісних ознак потрібно визначити оптимальну кількість груп та простежити, щоб зникли особливості досліджуваного явища. Результати структурного групування можна відобразити графічно: по атрибутивній ознаці – полігон; по кількісній – гістограма. Структурне групування: - за кількісною ознакою (за стажем роботи водія); Таблиця №8 Структурне групування за стажем водія.
Рис. 1 Гістограма розподілу кількості водіїв за стажем
- за кількісною ознакою (продуктивність праці т/год) Таблиця №9 Структурне групування за продуктивністю праці
Рис.2 Гістограма розподілу кількості водіїв за продуктивністю праці (т/год)
- за кількісною ознакою (часом у русі); Таблиця №10 Структурне групування за часом у русі
Рис.3 Гістограма розподілу водіїв за часом у русі
Аналітичне групування допомагає виявити і вивчити зв’язок між показниками. Структурні групування є описовими, за їх допомогою не можна пояснити причини закономірностей та їхньої зміни в часі та просторі. Ці завдання статистика вирішує іншими методами, поміж яких основним вважають метод аналітичних групувань. Характерна особливість аналітичних групувань – кожна група факторної ознаки характеризується середніми значеннями результативної ознаки. Ступінь впливу факторної ознаки на результативну оцінюється за допомогою дисперсійного аналізу. Для аналітичного групування будується графік взаємозв’язку результативної ознаки від факторної.
Аналітичне групування: - за кількісною ознакою (стажем водія), де факторна ознака – стаж роботи водія, а результативна продуктивність праці. Таблиця №11 Аналітичне групування за стажем водія
Загальна продуктивність праці (т/год): 1) 132+126+136+136+124+147+153+121+131=1206 т/год 2) 125+136+130+129+137+127+138=922 3) 131+141+147+132+138+141+141+138=1109 4) 129+129+134=275 5) 0 6) 133 Середня продуктивність праці (т/год): 1) 1206/9=134 2) 922/7=131,7 3) 1109/8=138,6 4) 275/3=91,6 5) 0 6) 133/1=133 Графік залежності результативної ознаки (продуктивність праці) від кількісної ознаки (стажем водія) представлено на рис.4. Рис.4 Графік залежності продуктивності праці (т/год) від стажу водія. Отже, розглянувши графік залежності продуктивності праці від стажу роботи водія, можна побачити, що найбільша продуктивність праці припадає на водіїв зі стажем роботи 7-10 років. - за кількісною ознакою (час у русі, год), де факторна ознака – час автомобіля у русі (год), а результативна – продуктивність праці (т/год). Таблиця №12 Аналітичне групування за часом у русі
Загальна продуктивність праці (т/год): 1) 141+141+137+138=557 2) 132 3) 132+130+136+133+153+138+131=953 4) 125+136+147+129+138+141+124+129+134=1203 5) 126+136+129+147+127+121=786 6) 131
Середня продуктивність праці (т/год): 1) 557/4 = 139,25 2) 132 3) 953/7 = 136,14 4) 1203/9 = 133,7 5) 786/6 = 131 6) 131 Графік залежності результативної ознаки (продуктивності праці) від кількісної ознаки (часом у русі) представлено на рис.5 Рис.5 Графік залежності продуктивності праці від часу у русі Отже, за графіком залежності продуктивності праці від часу у русі, можна побачити, що найвища продуктивність за 32 – 35,2 годин у русі.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; просмотров: 217; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.66.24 (0.011 с.) |