ТЕМА 8. Організація маркетингу

1. Оберіть характеристики притаманні традиційній організації:

1.1. самоконтроль, самодисципліна, співробітництво, колегіальність;

1.2. гнучка організаційна структура, демократичний стиль управління;

1.3. висока зацікавленість працівників у загальному успіху підприємства;

1.4. вірна відповідь не наведена.

2. Сукупність цілеспрямованих та заздалегідь обумовлених заходів, дій працівників у внутрішньому мікросередовищі фірми з метою впливу на зовнішнє мікросередовище фірми для забезпечення ефективного її функціонування у сучасних ринкових умовах господарювання – це:

2.1. організаційна структура маркетингової діяльності на підприємстві;

2.2. концепція внутрішньофірмового управління;

2.3. неінтегровані маркетингові структури;

2.4. інтегровані маркетингові структури.

3. Підрозділ підприємства, який займається виключно розподілом; щодо інших маркетингових функцій, таких як дослідження ринку, реклама тощо, їхній час ще не настав – адже практично вся продукція, яка виготовляється, продається – це:

3.1. відділ збуту;

3.2. відділ збуту з маркетинговими функціями;

3.3. спеціалізований відділ маркетингу;

3.4. сучасний відділ маркетингу.

4. Організаційна структура служби маркетингу, яка передбачає розподіл обов’язків між відділами щодо виконання певних маркетингових функцій (планування продукції, маркетингові дослідження, реклама, збут, сервіс) – це:

4.1. товарна структура;

4.2. регіональна структура;

4.3. функціональна структура;

4.4. матрична структура.

5. Організаційна структура служби маркетингу, яка передбачає наявність на підприємстві кількох керівників маркетингу, відповідальних за певний товар і підпорядкованих віце-президенту з маркетингу – називається:

5.1. товарна структура;

5.2. регіональна структура;

5.3. функціональна структура;

5.4. матрична структура.

6. Оберіть характеристики притаманні новій організації:

6.1. самоконтроль, самодисципліна, співробітництво, колегіальність;

6.2. конкуренція, політична гра, низька схильність до ризику;

6.3. висока зацікавленість працівників у загальному успіху підприємства;

6.4. відповіді 1 та 3 доповнюють одна одну.

7. Конструкція організації, на основі якої здійснюється управління маркетингом, сукупність служб, відділів, підрозділів, в склад яких входять працівники, що займаються певною маркетинговою діяльністю – це:

7.1. організаційна структура маркетингової діяльності на підприємстві;

7.2. концепція внутрішньофірмового управління;

7.3. неінтегровані маркетингові структури;

7.4. інтегровані маркетингові структури.

8. Підрозділ підприємства, який займається не тільки суто збутом, а й іншими, пов’язаними зі збутом, функціями (обслуговування клієнтів, реклама, планування збуту, дослідження ринку), які раніше належали до компетенції інших підрозділів – це:

8.1. відділ збуту;

8.2. відділ збуту з маркетинговими функціями;

8.3. спеціалізований відділ маркетингу;

8.4. сучасний відділ маркетингу.

9. Організаційна структура служби маркетингу, яка ефективна при широкій номенклатурі продуктів і великій кількості ринків, а також при виведенні нового товару на ринок; утворюється на основі поєднання базових структур – це:

9.1. товарна структура;

9.2. регіональна структура;

9.3. функціональна структура;

9.4. матрична структура.

10. Організаційна структура служби маркетингу, яка передбачає наявність на підприємстві окремих відділів, діяльність яких орієнтована на певні регіональні ринки – називається:

10.1. товарна структура;

10.2. регіональна структура;

10.3. функціональна структура;

10.4. матрична структура.

11. Оберіть характеристики притаманні традиційній організації:

11.1. конкуренція, політична гра, низька схильність до ризику;

11.2. гнучка організаційна структура, демократичний стиль управління;

11.3. низька зацікавленість працівників у загальному успіху підприємства;

11.4. відповіді 1 та 3 доповнюють одна одну.

12. Сукупність відповідних підрозділів, не скоординованих у своєму впливові на споживачів – це:

12.1. організаційна структура маркетингової діяльності на підприємстві;

12.2. концепція внутрішньофірмового управління;

12.3. неінтегровані маркетингові структури;

12.4. інтегровані маркетингові структури.

13. Підрозділ підприємства, який виокремлюється в самостійний підрозділ та відповідає за ціноутворення, планування продукту, рекламу і є абсолютно самодостатнім в організаційному плані – це:

13.1. відділ збуту;

13.2. відділ збуту з маркетинговими функціями;

13.3. спеціалізований відділ маркетингу;

13.4. сучасний відділ маркетингу.

14. Маркетингові структури, що здійснюють свою діяльність комплексно і керуються з одного координуючого центру – це:

14.1. організаційна структура маркетингової діяльності на підприємстві;

14.2. концепція внутрішньофірмового управління;

14.3. неінтегровані маркетингові структури;

14.4. інтегровані маркетингові структури.

15. Підрозділ підприємства, який відповідає за координацію зусиль усіх відділів, усього персоналу на задоволення потреб споживачів, забезпечуючи збалансовані дії щодо розподілу, реклами, стимулювання збуту, розробки товару і планування асортименту – це:

15.1. відділ збуту;

15.2. відділ збуту з маркетинговими функціями;

15.3. спеціалізований відділ маркетингу;

15.4. сучасний відділ маркетингу.

16. На підприємствах існують такі структури закупівельних відділів:

16.1. централізовані структури, децентралізовані структури;

16.2. змішані організаційні структури, централізовані структури;

16.3. централізовані, децентралізовані, змішані організаційні структури;

16.4. змішані організаційні структури, децентралізовані структури.

17. Існують основні три типи ситуацій, котрі потребують прийняття рішень про закупівлю:

17.1. закупівля без змін, закупівля задля мінливості нових завдань;

17.2. закупівля з модифікацією, закупівля задля вирішення нових завдань;

17.3. закупівля задля вирішення нових завдань, закупівля з поточними змінами;

17.4. закупівля без змін, закупівля з модифікацією, закупівля для вирішення нових завдань.

18. Ідеальний рівень якості закупівлі – це рівень, який забезпечує:

18.1. найвищі сукупні витрати для забезпечення необхідного рівня якості задоволення потреби;

18.2. найнижчі сукупні витрати для забезпечення необхідного рівня якості задоволення потреби;

18.3. найвищі сукупні витрати для забезпечення необхідного рівня якості закупівлі;

18.4. найнижчі сукупні витрати для забезпечення необхідного рівня якості закупівлі.

19. Яку з наведених далі оргструктур маркетингу на практиці реалізують у матричній формі:

19.1. функціональну організацію маркетингу;

19.2. товарну організацію;

19.3. ринкову організацію маркетингу;

19.4. товарно-функціональну організацію маркетингу.

ТЕМА 9. Контроль маркетингу

1. Аналіз господарського «портфеля» підприємства проводиться для:

1.1. оцінювання фінансового стану фірми;

1.2. виявленні можливих маркетингових небезпек та можливостей, що відкриваються перед фірмою;

1.3. оцінювання рентабельності всіх підрозділів фірми та прийняття рішення щодо їх подальшого розвитку;

1.4. правильна відповідь не наведена.

2. Розширення діяльності підприємства через узяття під контроль або приєднання до нього інших підприємств належить до:

2.1. інтенсивного розвитку;

2.2. інтеграційного розвитку;

2.3. диверсифікації;

2.4. інтернаціоналізації.

3. Які з перелічених планів входять у план маркетингу:

3.1. план виробництва;

3.2. план випуску товарів;

3.3. план випуску конкуруючих товарів;

3.4. план ринкової діяльності суміжних фірм.

4. Хто здійснює контроль за прибутковістю на підприємстві:

4.1. керівники відділів;

4.2. зовнішні фактори;

4.3. ревізор маркетингу;

4.4. контролер маркетингу.

5. Стратегічний контроль на підприємстві здійснюють за допомогою:

5.1. ревізії маркетингу;

5.2. оцінки рентабельності в розподілі по конкретних товарах та ринках;

5.3. фінансового контролю;

5.4. управлінського контролю.

6. Розрізняють наступні типи маркетингового контролю:

6.1. контроль за виконанням річних планів;

6.2. стратегічний контроль;

6.3. контроль за прибутковістю;

6.4. всі відповіді вірні.

7. Контроль за виконанням річних планів включає:

7.1. порівняння поточних показників з контрольними цифрами річного плану і при необхідності вживають заходи по виправленню положення;

7.2. визначення фактичної рентабельності різноманітних товарів, територій, сегментів ринку і торговельних каналів;

7.3. регулярну перевірку відповідності вихідних стратегічних настанов фірми існуючим ринковим можливостям;

7.4. правильна відповідь не наведена.

8. До засобів контролю відносяться:

8.1. аналіз можливостей збуту;

8.2. аналіз частки ринку;

8.3. аналіз співвідношення між витратами на маркетинг і збутом; аналіз співвідношення між витратами на маркетинг і збутом; спостереження за ставленням клієнтів, аналіз можливостей збуту, аналіз частки ринку;

8.4. правильна відповідь не наведена.

9. Контроль за прибутковістю включає:

9.1. порівняння поточних показників з контрольними цифрами річного плану і при необхідності вживають заходи по виправленню положення;

9.2. визначення фактичної рентабельності різноманітних товарів, територій, сегментів ринку і торговельних каналів;

9.3. регулярну перевірку відповідності вихідних стратегічних настанов фірми існуючим ринковим можливостям;

9.4. правильна відповідь не наведена.

10. Стратегічний контроль включає:

10.1. порівняння поточних показників з контрольними цифрами річного плану і при необхідності вживають заходи по виправленню положення;

10.2. визначення фактичної рентабельності різноманітних товарів, територій, сегментів ринку і торговельних каналів;

10.3. регулярну перевірку відповідності вихідних стратегічних настанов фірми існуючим ринковим можливостям;

10.4. правильна відповідь не наведена.

11. Основна мета контролю за прибутковістю:

11.1. визначення ефективності використання існуючих маркетингових можливостей;

11.2. визначення каналів надходження прибутку і каналів видатків і втрат;

11.3. правильна відповідь не наведена;

11.4. відповіді пп. 1 та 2 правильні.

12. Основна мета стратегічного контролю:

12.1. визначення ефективності використання існуючих маркетингових можливостей;

12.2. визначення каналів надходження прибутку і каналів видатків і втрат;

12.3. правильна відповідь не наведена;

12.4. відповіді пп. 1 та 2 правильні.

13. Контроль за виконанням річних планів спрямований на:

13.1. визначення фактичної рентабельності різноманітних товарів, територій, сегментів ринку і торговельних каналів;

13.2. регулярну перевірку відповідності вихідних стратегічних настанов фірми існуючим ринковим можливостям;

13.3. переконання, чи насправді фірма досягла запланованих на конкретний рік показників продажу, прибутків і інших цільових параметрів;

13.4. правильна відповідь не наведена.

14. Визначити етапи контролю за виконанням річних планів:

14.1. встановлення контрольних показників, аналіз діяльності;

14.2. виміри показників ринкової діяльності, дії щодо корекції;

14.3. відповіді пп. 1 та 2 доповнюють одна одну;

14.4. правильна відповідь не наведена.

15. При виконанні планів керівництво користується основними конкретними заходами і засобами контролю:

15.1. аналіз можливостей збуту, аналіз частки ринку;

15.2. аналіз співвідношення між витратами на маркетинг і збутом, спостереження за ставленням клієнтів;

15.3. відповіді пп. 1 та 2 доповнюють одна одну;

15.4. правильна відповідь не наведена.

16. Аналіз можливостей збуту забезпечується:

16.1. зростанням обсягів продажу можна пояснити або поліпшенням економічних умов (що сприятливо відіб’ється на діяльності всіх фірм), або удосконаленням діяльності фірми в порівнянні з конкурентами;

16.2. вимірюванням і оцінкою фактичного продажу в порівнянні з планами;

16.3. виконанням річного плану, що вимагає підтвердження ефективності витрат фірми для забезпечення намічених цілей збуту;

16.4. правильна відповідь не наведена.

17. Аналіз частки ринку проводиться:

17.1. зростанням обсягів продажу можна пояснити або поліпшенням економічних умов (що сприятливо відіб’ється на діяльності всіх фірм), або удосконаленням діяльності фірми в порівнянні з конкурентами;

17.2. вимірюванням і оцінкою фактичного продажу в порівнянні з планами;

17.3. виконанням річного плану, що вимагає підтвердження ефективності витрат фірми для забезпечення намічених цілей збуту;

17.4. правильна відповідь не наведена.

18. Аналіз співвідношення між витратами на маркетинг і збутом проводиться за допомогою:

18.1. зростання обсягів продажу можна пояснити або поліпшенням економічних умов (що сприятливо відіб’ється на діяльності всіх фірм), або удосконаленням діяльності фірми в порівнянні з конкурентами;

18.2. вимірювання і оцінки фактичного продажу в порівнянні з планами;

18.3. виконанням річного плану вимагає підтвердження ефективності витрат фірми для забезпечення намічених цілей збуту;

18.4. правильна відповідь не наведена.

19. Спостереження за ставленням клієнтів проводиться:

19.1. за допомогою опитування та інтерв’ю;

19.2. за допомогою системи скарг і пропозицій, споживчі панелі і опитування клієнтів;

19.3. відповіді пп. 1 та 2 доповнюють одна одну;

19.4. правильна відповідь не наведена.

20. Ревізія маркетингу становить:

20.1. визначення фактичної рентабельності різноманітних товарів, територій, сегментів ринку і торговельних каналів;

20.2. регулярну перевірку відповідності вихідних стратегічних настанов фірми існуючим ринковим можливостям;

20.3. комплексне, системне, неупереджене і регулярне дослідження маркетингового середовища фірми, його завдань, стратегій і оперативної діяльності з метою з'ясування проблем, що виникають, і можливостей, що з'являються, та підготовки рекомендацій щодо плану дій по удосконаленню маркетингової діяльності цієї фірми;

20.4. правильна відповідь не наведена.

21. Основна функція ревізора маркетингу:

21.1. переконатись, чи насправді фірма досягла запланованих на конкретний рік показників продажу, прибутків і інших цільових параметрів;

21.2. проведення інтерв’ю з керуючими, клієнтами, дилерами, комівояжерами та іншими особами, що в змозі висвітити стан маркетингової діяльності фірми, робить певні висновки і надає практичні рекомендації для подальшої діяльності;

21.3. відповіді пп. 1 та 2 доповнюють одна одну;

21.4. правильна відповідь не наведена.

ТЕМА 10. План маркетингу підприємства

1. План маркетингу складається з сукупності планів:

1.1. виробництва; випуску конкретного товару;

1.2. ринкової діяльності;

1.3. відповіді пп. 1 та 2 доповнюють одна одну;

1.4. правильна відповідь не наведена.

2. План маркетингу виконує наступні функції:

2.1. містить всі дані щодо організації, обслуговування нею ринків, товарів, послуг, покупців, конкуренції тощо; визначає завдання і цілі, що мають бути досягнуті до певного терміну;

2.2. стимулює спільну працю керівників різних підрозділів компанії: у вирішенні питань розроблення товарів, їх виробництва, продажу, рекламування, кредитування, транспортування, акцентування уваги на потребах покупця; точно визначає стратегію й тактику досягнення цілей;

2.3. відповіді пп. 1 та 2 доповнюють одна одну;

2.4. правильна відповідь не наведена.

3. Етап, який розкриває зміст плану маркетингу:

3.1. зведення контрольних показників;

3.2. перелік небезпек і можливостей;

3.3. викладення поточної маркетингової ситуації;

3.4. стратегії маркетингу.

4. Етап, на якому вивчається інформація про стан ринку:

4.1. зведення контрольних показників;

4.2. перелік небезпек і можливостей;

4.3. викладення поточної маркетингової ситуації;

4.4. стратегії маркетингу.

5. Етап, на якому визначають ризик, пов’язаний з можливим впливом негативних чинників на товар:

5.1. зведення контрольних показників;

5.2. перелік небезпек і можливостей;

5.3. викладення поточної маркетингової ситуації;

5.4. стратегії маркетингу.

6. Серед небезпек розвитку підприємства у плані маркетингу визначають:

6.1. випуск продукції нового покоління конкурентами та попит споживачів на неї;

6.2. складна переробка старих моделей товарів;

6.3. відповіді пп. 1 та 2 доповнюють одна одну;

6.4. правильна відповідь не наведена.

7. Етап на якому висувають завдання і визначають проблеми з усунення небезпек і набуття можливостей:

7.1. зведення контрольних показників;

7.2. перелік завдань і проблем;

7.3. викладення поточної маркетингової ситуації;

7.4. стратегії маркетингу.

8. Відповідно до поставлених завдань в плані маркетингу формують цілі маркетингу:

8.1. нормативні;

8.2. загально ринкові;

8.3. відповіді пп. 1 та 2 доповнюють одна одну;

8.4. правильна відповідь не наведена.

9. Нормативні цілі в плані маркетингу:

9.1. розподіляються за прибутковістю або оборотністю капіталовкладень. їх можна сформулювати залежно від чистого прибутку, співвідношення прибутку і витрат, зростання або корпоративної репутації;

9.2. відображають потреби специфічних цільових ринків або можливість реального продажу зі специфічними торговими цілями;

9.3. відповіді пп. 1 та 2 доповнюють одна одну;

9.4. правильна відповідь не наведена.

10. Загальноринкові цілі в плані маркетингу:

10.1. розподіляються за прибутковістю або оборотністю капіталовкладень. їх можна сформулювати залежно від чистого прибутку, співвідношення прибутку і витрат, зростання або корпоративної репутації;

10.2. відображають потреби специфічних цільових ринків або можливість реального продажу зі специфічними торговими цілями;

10.3. відповіді пп. 1 та 2 доповнюють одна одну;

10.4. правильна відповідь не наведена.

11. Цілі реального продажу в плані маркетингу:

11.1. розподіляються за прибутковістю або оборотністю капіталовкладень. їх можна сформулювати залежно від чистого прибутку, співвідношення прибутку і витрат, зростання або корпоративної репутації;

11.2. відображають загальний обсяг товарообігу, товарообіг на кожний вид товару, сегмент ринку, тип покупця, частка ринку загалом або на конкретний вид товару, темпи збільшення товарообігу загалом або на серію товару, брутто-прибуток загалом або на серію товару;

11.3. відповіді пп. 1 та 2 доповнюють одна одну;

11.4. правильна відповідь не наведена.

12. Етап плану маркетингу, на якому розкривається широкий маркетинговий підхід до поставлених завдань:

12.1. маркетингові програми дій;

12.2. стратегії маркетингу;

12.3. маркетингові бюджети;

12.4. проведення контролю.

13. Етап плану маркетингу, на якому втілюється стратегія маркетингу:

13.1. маркетингові програми дій;

13.2. стратегії маркетингу;

13.3. маркетингові бюджети;

13.4. проведення контролю.

14. Етап плану маркетингу, на якому наводять заплановані обсяги доходів, витрат та прибутку:

14.1. маркетингові програми дій;

14.2. стратегії маркетингу;

14.3. маркетингові бюджети;

14.4. проведення контролю.

15. Етап плану маркетингу, на якому розкривають порядок виконання запланованих заходів:

15.1. маркетингові програми дій;

15.2. стратегії маркетингу;

15.3. маркетингові бюджети;

15.4. проведення контролю.

16. Оцінка результатів виконання плану та виявлення відхилень від поставлених завдань проводиться шляхом розпису бюджетних асигнувань в плані:

16.1. щомісячно;

16.2. щоквартально;

16.3. відповіді пп. 1 та 2 доповнюють одна одну;

16.4. правильна відповідь не наведена.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Армстронг, Гарі, Котлер, Філіп. Маркетинг: Пер. з англ. – М.: Видавничий дім “Вільямс”, 2001. – 608 с.

2. Асеева Е.Н., Асеев П.В. Организация рекламной кампании. – М.: “Приор”, 1997. – 112с.

3. “Баланси та споживання основних продуктів харчування населенням України” / За ред. Ю.М. Остапчука. Державний комітет статистики України. – К.: Держаналітінформ, 2007.

4. Блайт Дж. Основы маркетинга. – К.: Знання-Прес, 2003. – 493 с.

5. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Карпова Я.Ю. Маркетинг: Навчальний посібник. – Львів, 2003. – 346 с.

6. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Карпова Я.Ю. Маркетинг: Навчальний посібник. – К.: ВД “Професіонал”, 2005. – 320 с.

7. Вступ до маркетингу / Податкове планування, №5, 2002.

8. Гаркавенко С.С. Маркетинг. – К.: Лібра, 2002. – 712 с.

9. Герасимчук Б.Г. Маркетинг. Теорія і практика. –К.: Вища школа, 1994.– 327 с.

10. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело: Учебник для вузов. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996. - 501с.

11. Евдокимов Ф.И., Гавва В.М. Азбука маркетинга: Учеб. пособие. – Д.: Сталкер, 1998. – 432 с.

12. Захожай В.Б., Шепітко Г.Ф., Адамова І.З. Статистика маркетингу: Опорний конспект лекцій. – К.: МАУП, 2001. – 64 с.

13. Карпінський Б.А. Маркетинг науково-технічного продукту: системний підхід. – Львів, 1994.- 51 с.

14. Каніщенко О.Л. Міжнародний маркетинг у діяльності українських підприємств. – К.: Знання, 2007. – 446 с.

15. Кеворков В.В. Практикум по маркетингу: учебное пособие. – М.: КНОРУС, 2005. – 416 с.

16. Конкуренційне законодавство України: Юридичний збірник. – К., 2002. – 296 с.

17. Крамченко Л.І. Статистика ринку товарів та послуг: Навч. посібник. – Л.: ЛКА, 2002. – 188 с.

18. Крылова Г.Д., Соколова М.И. Практикум по маркетингу: ситуационные задачи и тест-контроль: Учебное пособие / Под ред. акад. А.Н. Романова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. – 240 с.

19. Кучеренко В.Р., Карпов В.А. Основи економічної кон’юнктури: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 224 с.

20. Лук’янець Т.І. Маркетингова політика комунікацій: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 380 с.

21. Мазаракі А.А. Міжнародний маркетинг. – К.: Київський державний торгово-економічний університет, 2000. – 306 с.

22. Маркетинг: толковый терминологический словарь-справочник. – М.: “Инфоконт”, 1991. – 224 с.

23. Маркетинг: Підручник / В. Руделіус, О.М. Азарян, Н.О. Бабенко та ін. – 3-тє вид. – К.: Навчально-методичний центр “Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні”, 2008. – 648 с.

24. Маркетинг / Под ред. А.П.Романова – М.: Банки и биржи, 1995. – 560 с.

25. Мороз Л.А., Чухрай Н.І. Маркетинг: Підручник. – Львів: ЛНУ “Львівська політехніка”, 2002. – 244 с.

26. Новітній маркетинг: Навч. посіб. / За ред. Є.В. Савельєва. – К.: Знання, 2008. – 420 с.

27. Петруня Ю.Є. Маркетинг: Навч. посібник. – К.: Знання, 2007. – 325 с.

28. Піча В.М. Соціологія: загальний курс. – К.: “Каравела”, 1999. – 248 с.

29. Пономарьова Ю.В. Логістика: Навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 192 с.

30. Саніахметова Н.О. Підприємницьке право. – К.: А.С.К., 2001. – 704 с.

31. Система банківського менеджменту: Навчальний посібник / Під ред. Головко А.Т., Грушко В.І. та ін. – К.: фірма “ІНКОС”, 2004. – 480 с.

32. Старостіна А.О., Зозульов О.В. Маркетинг: Навч. посіб. – К.: Знання, 2006. – 327 с.

33. Шкварчук Л.О. Ціни і ціноутворення: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2003. – 214 с.

34. Періодичні видання за 2005-2009 рр.:

- “Економіка України”;

- “Маркетинг в Україні”;

- “Статистика України”;

- “Актуальні проблеми економіки” та ін.