Диференційна діагностика олігофренії і деменції.

При олігофренії ураження тотальне. Перебіг непроградієнтний. Відразу відмічається відставання у розвитку. Присутні диспластичності в будові тіла. При деменції ураження мозаїчне, а це означає, що можуть зберігатися певні фізичні функції. Перебіг про градієнтний. Відсутні диспластичності, завжди існує період нормального психічного розвитку. Якщо мовлення було сформоване до травми чи захворювання, то воно зберігається, але з часом втрачається так само як і навички самообслуговування.

 

ДЦП, етіологія, патогенез, класифікація.

ДЦП – синдромокомплекс, що включає в себе рухові, психічні та мовленнєві порушення та проявляється парезом чи паралічем. Причинами виникнення є порушення розвитку мозку чи пошкодження однієї чи кількох його частин, які контролюють м’язовий тонус та моторну активність, несумісність крові матері та плоду, соматичні і ендокринні захворювання, шкідливі звички і прийом вагітною лікарських засобів, токсикози, загроза викидня, маткові кровотечі, переношена вагітність, низька маса тіла дитини при народженні. Перші прояви можуть бути видимими одрізу після народження, а ознаки формування ДЦП можуть виявлятися ще в грудному віці. Малюки з ДЦП переважно відстають у своєму моторному розвитку, важко контролювати свої рухи. ДЦП може проявлятися через підвищення м’язового тонусу чи його пониженням, порушення рівноваги,координації, утримання положень тіла. Класифікація: спастична диплегія, подвійна геміплегія, геміпаретична, гіперкінетична, атоніко-астатична

Форми ДЦП і їх характеристика.

Спастична диплегія – або ж синдром Літла – форма ДЦП, яка найчастіше зустрічається. В значній мірі вражаються ноги, ступінь ураження рук може бути різний від виражених парезів до легкої незграбності рухів. М’язовий тонус в ногах різко підвищується? Дитина стоїть на напівзігнутих ногах приведених до середньої лінії, при ходьбі спостерігається перехрещення ніг. Діти починають сидіти і ходити пізніше норми, але з часом дитина може навчитися самообслуговуванню. Мовні розлади спостерігаються у 70 % діте. Частіше це затримка психічного розвитку, дизартрія і алалія. Близько 30% дітей мають ЗПР, частіше розумово недорозвинені.

Подвійна геміплегія характеризується порушеннями у всіх кінцівках, але руки зазвичай страждають більше. Це найважча форма: діти не сидять і не ходять. Спостерігається ЗПР пов’язана з первинним ураженням мозку. Дітям важко рухатися і контактувати з іншими людьми. Ця форма діагностується ще в період новонародженості. Спостерігаються важкі мовні порушення і виражена розумова відсталість різних ступенів, також спостерігаються епілептиформні напади.

Геміпаретична форма – порушена одна сторона (в правій півкулі – ліва сторона і навпаки). Більше уражені верхні кінцівки від виражених парезів до легкої моторної незручності. При вираженому ураженні мозку м’язовий тонус у руці вищий, вона зігнута в усіх суглобах і приведена до тулуба, нога зігнута, стопа повернена в середину, при ходьбі спирається на пальчики. З віком уражені кінцівки відстають від здорових. У 50% дітей старшого віку спостерігаються гіперкінез.

Гіперкінетична форма характеризується ураженням стріополітарної системи, як наслідок виникає біло рубінова енцефалопатія. ця форма виникає пр. резус-конфліктності і групі крові. Гіперкінези трапляються в перші роки життя за винятком тяжких випадків. М’язовий тонус мінливий: коливається між гіпотонією, нормою і гіпертонією. Рухи нестримні і супроводжуються зайвими руховими реакціями. Залежно від характеру гіперкінез може бути виражений у кінцівках, м’язах шиї та мімічній мускулатурі. Психічний розвиток страждає менше. Часто спостерігаються мовленнєві порушення у вигляді гіперкінетичної дизартрії, а в 10% туговухість.

Атонічно-астатична має назву млявої. На перший план виступає м’язова гіпотонія. На 2-3 році життя зявляються симптоми ураження мозочка, діти довго не можуть тримати голову, сидіти, стояти, зберігати рівновагу. У 55% наявний інтелектуальний дефект ступінь вираження якого може бути різною, алей найчастіше це помірна й тяжка РВ. Часто спостерігаються мовні порушення, а в 60% проявляється у вигляді мозочкової або псевдобульбарної дизартрії.

Змішані форми – форми ДЦП у яких поєднується 2 або більше форми ДЦП.

Дуже рідко трапляється моноплегія – це фактично геміплегія, але одна з кінцівок страждає менше. Психічний розвиток від легкого до тяжкого,ЗПР, затримка мовленнєвого розвитку, псевдобульбарна дизартрія і моторна алалія.

 

Клінічні форми мовних порушень при ДЦП.

При ДЦП найчастіше зустрічаються такі форми мовних порушень як дизартрія та алалія. Конкретніше при гіперкінетичній формі дизартрія та ринолалія, при спастичній диплегії дизартрія, геміпаретичній дизартрія, при подвійній геміплегії дизартрія та алалія, атоніко-астатичній дизартрія, алалія, афазія, відсутність мовлення взагалі.

 

Дизартрії, види, характеристика.

Дизартрія – порушення вимови внаслідок недостатньої іннервації мовного апарату, яке виникає в результаті ураження задніх лобних і підкоркових відділів мозку. Є такі форми дизартрії:

бульбарна – обумовлена периферичним парезом чи паралічем мязів, що приймають участь в артикуляції, внаслідок ураження язикоглоткового, блукаючого і підязичного нервів і їх ядер. Часто поєднується з розладами ковтання;

кіркова – обумовлена ураженням відділів кори головного мозку пов’язаних з функцією мязів, що приймають участь в артикуляції, відмічається розлади вимови складів при збереженні правильної структури слова;

мозочкові – обумовлена ураженням мозочка і його провідних шляхів, характеризується розтягнутим мовленням з порушенням модуляції і гучності;

екстра пірамідна – виникає при ураженні підкоркових вузлів і їх нервових зв’язків, мовлення незрозуміле з носовим відтінком, незрозумілий темп;

паркінсонічна – вид дизартрії, що спостерігається при хворобі Паркінсона і характеризується повільною невиразною мовою, порушення модуляції;

псевдобульбарна – обумовлена центральним паралічем м’язів, що іннервують язикоглотоковим, блукаючим і підязиковими нервами, монотонність мовлення; екстра пірамідна – обумовлена ураженням стріополідарної системи;

стерта форма – порушення свистячих і шиплячих звуків.

 

Алалії, види, характеристика.

Алалія – відсутність або обмеженість мови у дітей внаслідок недорозвинення або пошкодження мовних ділянок головного мозку. Розрізняють моторну і сенсорну алалію. Моторна алалія характеризується тим, що дитина розуміє звернену до неї мову, але сама не говорить. Сенсорна алалія характеризується розладом розуміння мови при збереженні елементарного слуху

Клінічна характеристика психічних порушень у дітей з ДЦП.

Психічні порушення при ДЦП проявляються в вигляді розладів емоційно-вольовою сфери, пізнавальної діяльності, особливості особистості. Порушення пізнавальної діяльності проявляються в відсутності інтересу до знань, повільності, низькій працездатності і концентрації уваги, погіршення пам'яті, мислення. При спастичній диплегії і геміпаретичній формі порушені просторові уявлення, при гіперкінетичній – вербальне мислення, пам'ять, увага. Психічні порушення можуть біти при ЗПР, РВ. Порушення емоційно-вольової сфери проявляється сильним емоційним збудженням та нестійкістю вегетативних функцій. Особливості особистості: затримка розвитку, емоційна нестійкість, бідна ігрова діяльність, дисгармонія розвитку особистості з нестійкістю настрою і складною шкільною і соціальною адаптацією.

Неврологічні порушення при різних формах ДЦП.

 

54. ЗПР при ДЦП.

 

Ø Церебро – органічого походження,дитячість,неофобії, найбільше уражена пам'ять

Ø Психо – генного походження, ігрова діяльність, найбільше уражена емоційно – вольова сфера

 

 

Олігофренії при ДЦП.

Ø Ступінь олігофренії здається вища ніж є насправді

Ø Виражені рухову порушеня

Ø Мовленнєві поруш

Ø Поруш просторової орієнтації, важко даються поняття «над,під,коло,далеко,близько»

Ø Боїться залишатись сама

Ø Потребують допомоги людей,що їх обслуговують

Ø Бояться діагностичних процедур, всього нового.