Відшкодування шкоди заподіяної здоров’ю працюючого внаслідок недотримання вимог охорони праці.

Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних екомендацій.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком
на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.

16 питання. Фонд соціального страхування України. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

Суб'єкт страхування застрахована особа, члени її сім’ї або інша особа

Об'єкт страхування страховий ризик та страховий випадок

Страхувальник роботодавець

Страховик Фонд соціального страхування України

Стаття 4. Фонд соціального страхування України

є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Стаття 11. Формування та використання коштів Фонду соціального страхування
України

Ø страхові внески страхувальників та застрахованих осіб;

Ø суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону, інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, штрафів за недотримання законодавства про соціальне страхування, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення;

Ø суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за соціальним страхуванням;

Ø доходи від розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду;

Ø капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

Ø доходи від реалізації майна, придбаного за рахунок коштів Фонду;

Ø добровільні внески та інші надходження відповідно до закону.

Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають

• особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших підставах, передбачених законодавством про працю;

• учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

• особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Фонд соціального страхування - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Фонд соціального страхування є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також емблему, яка затверджується його правлінням.

Управління Фондом соціального страхування від нещасних
випадків здійснюється на паритетній основі державою,
представниками застрахованих осіб і роботодавців.

Управління Фондом здійснюють Правління(6 років) Наглядова рада Наглядова рада

1. Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України.

2. Представники застрахованих осіб і роботодавців обираються (делегуються) репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями профспілок та репрезентативними на національному рівні всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців.

До складу правління Фонду входять по 7 представників держави, застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов’язки на громадських засадах.

Страховими виплатами є грошові суми, виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

ПРАВА, ОБОВ’ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РОБОТОДАВЦЯ ЯК СТРАХУВАЛЬНИКА І ЗАСТРАХОВАНИХ ОСІБ

Стаття 15. Права, обов’язки та відповідальність роботодавця як страхувальника

1. Роботодавець як страхувальник має право на:

Ø безоплатне отримання в органах Фонду інформації про порядок використання коштів Фонду;

Ø отримання інформації про результати проведення перевірки використання коштів Фонду;

Ø судовий захист своїх прав.

Стаття 16. Права, обов’язки та відповідальність застрахованих осіб

1. Застраховані особи мають право на:

Ø безоплатне отримання інформації про порядок витрачання страхових коштів Фонду та роз’яснення з питань соціального страхування;

Ø отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом;

Ø участь у розслідуванні страхового випадку, у тому числі за участі представника профспілкового органу або своєї довіреної особи;

Ø послуги медичної реабілітації;

Ø послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років;

Ø судовий захист своїх прав.

Відмова у страхових виплатах і наданні соціальних послуг наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності

Ø ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ (17 питання)

Стаття 23. Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності

1. Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:

Ø у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;

Ø у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;

Ø за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

Ø за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

Ø у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;

Ø за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.

Ø ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НА ВИРОБНИЦТВІ ТА ПРОФЕСІЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКІ СПРИЧИНИЛИ ВТРАТУ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

(18 питання)