Шляхи підвищення ефективності обліку та використання коштів спеціального фонду військової частини

 

Процес мобілізації ресурсів апріорі є більш складнішим ніж їх використання. Проте, за умов недостатності фінансових ресурсів навіть процедура використання коштів повинна бути чітко продумана задля отримання як найбільшого ефекту при затраті мінімальних ресурсів. Для втілення такого принципу, продиктованого нам економічними реаліями, передбачені конкретні напрямки використання власних надходжень бюджетних установ як на загальнодержавному рівні [2], так і на рівні окремих відомств [16]. Одним з об'єктів фінансового контролю є нормативно-правове забез­печення бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Такий контроль поля­гає у виявленні і дослідженні "білих плям" і неузгодженостей у цій сфері й виробленні пропозицій щодо напрямів удосконалення обліку і звітності, у тому числі шляхом скасування окремих регламентів, які перешкоджають ра­ціональній роботі. Перевірки довели, що питання ці актуальні.

Аналізуючи причини допущення такого нібито формального порушен­ня, як ведення одночасно двох або кількох касових книг, можна дійти вис­новку, що у переважній більшості випадків одна з них ведеться виключно за коштами загального фонду, друга — за коштами спеціального фонду. Тобто з метою чіткого розмежування в обліку готівкових коштів за джерелами по­ходження (загальний фонд окремо від спеціального) й контролю за їхнім правильним використанням бухгалтери свідомо порушують правила, вста­новлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті. Слід зазначити, що чинна типова форма касової книги КО-4 не передбачає такого розподілу.

Водночас згідно з вимогами Державної казначейської служби облік розрахунків із підзвітними особами, іншими дебіторами і кредиторами тощо має відобра­жатися в окремих меморіальних ордерах, що змушує бухгалтерів вести дві ка­сові книги. Враховуючи це, вважаємо за доцільне затвердити форму касової книги з розподілом готівкових надходжень і витрат на кошти загального і спе­ціального фондів, що не тільки полегшить роботу касирів і бухгалтерів, усуне передумови для вчинення порушень, а й сприятиме здійсненню контролю за цільовим і правильним використанням готівки.

Перевірками зафіксовано недостатній рівень касової дисципліни у бюджет­них установах. У результаті значна кількість матеріалів щодо виявлених пору­шень порядку здійснення операцій із готівковими коштами передається податко­вим органам для застосування штрафних санкцій. Якщо сплата штрафних санкцій здійснюється за рахунок загального фонду, то отримані з бюджету кош­ти повертаються до бюджету. При сплаті штрафних санкцій із коштів спеціаль­ного фонду вони спрямовуються не за їхнім спеціальним призначенням на пев­ну мету, як це встановлено законодавством, а знов-таки перераховуються до бюджету.

Розглядаючи дане питання на прикладі Міністерства оборони, ми можемо описати певні особливості. Згідно вимог Бюджетного кодексу України, першими передбаченими напрямками використання власних коштів є покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, та організація додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ. На противагу цьому, в процесі використання коштів спеціального фонду, перш за все, військова частина зобов’язана перерахувати певний визначений відсоток до забезпечувального фінансового органу, а вже потім направити ресурси, що залишилися, на організацію відповідної діяльності та інші потреби виключно в межах призначень згідно з кошторисом за спеціальним фондом.

Такій характерній рисі розподілу ресурсів у Збройних Силах України варто приділити увагу, адже після передачі зазначеної частки, ресурсів, що залишилися, може бути недостатньо для покриття усіх витрат на господарську діяльність військової частини. Настання описаної ситуації, по суті, означає збитковість діяльності військових формувань. Отже, військова частина, очікуючи отримати додаткові надходження коштів, натомість, повинна витрачати певну частину загального фонду на модернізацію і відновлення, задіяних у господарській діяльності засобів та ресурсів.

Загалом, в економічній теорії під збитковістю розуміється господарська ситуація, при якій витрати на виробництво перевищують доходи, отримані від реалізації виготовленої продукції. З метою зниження імовірності зазнання збитків, підприємство, перш за все, має визначити оптимальну ціну своєї продукції. Основною складовою ціни є собівартість виробництва, тобто, вартісне вираження спожитих у процесі виробництва засобів виробництва [26].

Для калькуляції всіх витрат при обрахунку собівартості в плані рахунків бухгалтерського обліку господарських операцій цивільного сектору передбачені відповідні рахунки. На рахунку 90 «Собівартість реалізації» на виробничих підприємствах відображають та накопичують інформацію про виробничу собівартість (без загальногосподарських, тобто адміністративних витрат) реалізованої готової продукції (робіт, послуг), а в торгівлі – собівартість реалізованих товарів. Не включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Вони окремо обліковуються на рахунках 91, 92, 93, 94 і списуються на фінансові результати наприкінці звітного періоду [26].

Натомість в Збройних Силах України сумування витрат для визначення собівартості не ведеться, клас 9 «Витрати діяльності» в плані рахунків відсутній, а визначення цін, за якими відбувається реалізація товарів, виконання робіт і надання послуг формуються на основі обсягів зазначених товарів, робіт і послуг та розмірів плати з розрахунку на одиницю показника, який повинен установлюватися відповідно до чинного законодавства України. Але, зважаючи на нестабільну фінансову ситуацію в країні, передбачені законодавством норми за короткий термін втрачають свою економічну обґрунтованість, а визначені ціни не є оптимальними.

На нашу думку, ведення бухгалтерського обліку собівартості допоможе не лише встановити ціни на потрібному рівні, а й визначити економічно вигідні сфери діяльності як для конкретної військової частини, так і для Збройних Сил України, загалом. Адже, лише за допомогою розуміння реальних витрат і реальних економічних вигод від господарювання можна вирішити чи варто затрачати ресурси, час та працю військовослужбовців (працівників) військової частини в процесі виробничої діяльності і виконання певних робіт, чи варто займатися лише пасивними видами діяльності, наприклад, здача в оренду майна військової частини.

Отже, для підвищення ефективності використання коштів спеціального фонду військової частини варто:

- отримані надходження, перш за все, спрямовувати на покриття затрат, котрих зазнала військова частина в процесі господарювання. Зазначений напрямок дій не буде суперечити законодавству, є логічним порядком використання коштів (спочатку відшкодування витрат, а вже потім фінансування всіх інших потреб), а тому допоможе конкретній військовій частині уникнути збитковості свого господарювання. Процедура покриття затрат потребує їх підрахунку, тобто, підрахунку собівартості;

- ведення бухгалтерського підрахунку собівартості товарів, робіт та послуг, які виробляє, виконує та надає військова частина є необхідним кроком для зниження ризиковості в процесі формування спецфонду. Адже, саме правильно обрахована собівартість є підґрунтям для формування оптимальних цін, а аналіз витрат, що складають собівартість допоможуть визначитися з економічно вигідними сферами діяльності для військової частини та Збройних Сил України, загалом.

Також варто приділяти важливу увагу тим сферам фінансового господарства, котрі допоможуть вдосконалити як систему формування спецфонду військової частини, так і процес використання зазначених ресурсів. Фінансово-економічні служби, котрі є осередком фінансового господарства у військовій частині, потребують модернізації процесів, що спростять їх роботу і в якійсь мірі розгрузять напружений робочий день працівників служби. Тому, перехід на автоматизовану інформаційно-довідкову систему керівних документів та автоматизовану систему ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, які зараз не є достатньо поширеними у військах, є необхідним кроком для підвищення ефективності роботи фінансових органів.

Фінансово-господарська діяльність військової частини в цілому та її частини, що відповідає за формування і використання спецфонду, зокрема, чітко регламентована керівними документами. Часті зміни в українському законодавстві вносять певні труднощі в роботу фінансових органів Збройних Сил. Адже аналіз та перехід на стандарти нового законодавчого акту вимагає значних затрат часу та зусиль з боку працівників фінансової служби військової частини, а невчасне надходження нормативно-правових актів може стати причиною суттєвих правопорушень.

Для ефективнішої систематизації керівних документів з боку начальника фінансової служби доцільно створити автоматизовану інформаційно-довідкову систему керівних документів. Принцип роботи зазначеної системи полягає в її установленні на персональному комп’ютері і в подальшому всі зміни до нормативно-правових документів начальник фінансово-економічної служби отримував би в електронному варіанті. При отриманні змін система автоматично вносить всі зміни в необхідні документи і доповнює базу нормативно-правових актів новими. Введення автоматизованої інформаційно-довідкової системи керівної документації має вагомі переваги у зв’язку з зниженням рутинної роботи по пошуку необхідних керівних документів по спеціальному фонду і як результат вивільнення робочого часу начальника фінансової служби.

Рівень комп’ютерно-технічного оснащення інших сфер діяльності фінансових органів є нижчим, ніж того вимагають реалії економічного господарювання. Перехід до автоматизованої системи ведення бухгалтерського обліку та складання звітності забезпечив би високу оперативність і зручність роботі фінансової служби, достовірність даних про фінансово-майновий стан військової частини і результати фінансово-господарської діяльності, знизив би трудомісткість та скоротив би час на обробку облікової інформації в фінансових органах Збройних Сил України. Схема руху інформації при застосуванні автоматизованої форми бухгалтерського обліку наведена в Додатку З.

Засоби єдиної системи автоматизації ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог чинних законодавчих і нормативно-правових актів забезпечили б:

- оформлення первинних платіжних та господарських документів з використанням зразків (шаблонів) форм цих документів;

- ведення обліку надходження та використання грошових коштів, взаємних розрахунків з дебіторами та кредиторами (підприємствами, установами, організаціями, підзвітними особами тощо), інших рахунків балансу за встановленими формами (меморіальними ордерами, книгами обліку господарських операцій, книгами, картками обліку касових і фактичних витрат, оборотними відомостями, «Журналом-головна» тощо);

- здійснення розрахунків з грошового забезпечення військовослужбовців, заробітної плати працівників, інших належних сум, що підлягають виплаті особовому складу;

- складання щомісячної квартальної та річної бухгалтерської звітності, у тому числі балансу.

Будь-які впровадження, як, зокрема, і впровадження сучасних комп’ютерних технологій, котрі спрощують господарську діяльність військової частини та дозволяють економити робочий час і направляти його на вирішення інших фінансових питань надзвичайно потрібні, адже значно полегшують вирішення проблеми задоволення потреб Збройних Сил України.

 

 

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумки необхідно зазначити, що Україна як і будь-яка інша незалежна держава потребує захисту свого суверенітету, своїх кордонів, забезпечення економічної та інформаційної безпеки. Саме з такою метою створені Збройні Сили України. Проте, за відсутності належного фінансування вітчизняної армії, всі її функції нівелюються. Тому, для оптимального забезпечення оборонних витрат нашої держави поруч з коштами загального фонду в фінансовій системі Збройних Сил обертаються кошти, котрі військова частина мобілізувала самостійно, тобто кошти спеціального фонду.

В першому розділі, розглядаючи теоретичні основи сутності Державного бюджету та такої його невід’ємної складової як спеціальний фонд, було встановлено, що, починаючи з 2000 року відбувається розподіл Державного бюджету України на загальний та спеціальний фонди, яке спричинено скрутним економічним становищем в країні та необхідністю здійснення контролю за використанням бюджетних коштів. Відтоді формування спеціального фонду займає вагоме місце у функціонуванні бюджетних установ, і зокрема, у життєдіяльності військових частин. Також передбачений особливий механізм реєстрації військових формувань як суб’єктів господарювання, порядок планування коштів спеціального фонду та інші особливості господарської діяльності військових частин, наприклад, наявність у військах господарсько-договірних відносин. Важливість коштів спеціального фонду для Збройних Сил України нам допомагають оцінити напрямки їх використання, котрі є законодавчо передбаченими. Хоча процес формування спеціального фонду передбачає здійснення не властивої для армії діяльності, в економічній ситуації, що склалася, розумне, збалансоване господарювання військових частин та пошук нових джерел надходжень власних коштів є чи не єдиним шляхом дій військового керівництва для задоволення потреб Збройних Сил України в повній мірі.

В другому розділі дослідження місця, впливу спеціального фонду на загальне фінансування Збройних Сил України, аналізу його використання, досвіду зарубіжних держав у процесі господарювання військових формувань та бухгалтерського обліку коштів спецфонду допомагає нам зробити певні висновки. Так, наприклад, аналіз структури оборонного бюджету констатує факт того, що внаслідок обмеженості фінансових ресурсів спеціальний фонд є невід’ємною складовою оборонного і загальнодержавного бюджету України загалом. Вітчизняне законодавство визначає чіткий алгоритм використання власних надходжень бюджетних установ (в тому числі військових частин). Передбачено конкретні напрями використання коштів спеціального фонду, в більшій кількості випадків такі кошти ідуть на фінансування потреб, котрі пов’язані з наповненням спецфонду. Проте, постійне недоотримання запланованих коштів до спеціального фонду, залишає певні потреби Збройних Сил без потрібного фінансування на протязі кількох років підряд.

Проте, вдалі приклади господарювання збройних сил як в Китайській Народній Республіці та Польщі обнадіюють в тому, що навіть при поганому стані економіки в Україні є реальні можливості проведення військової реформи та отримання позитивного ефекту при існуючому рівні оборонних витрат у Державному бюджеті за умови суттєвого скорочення озброєнь, загальної чисельності Збройних Сил та зміні принципів господарювання.

Також, у разі займання спецфондом вагомих позицій, необхідно приділяти велику увагу і бухгалтерському обліку власних надходжень військової частини, котрий загальноприйнятим в усьому цивілізованому світі механізмом узагальнення і відображення господарської інформації для подальшого її аналізу і прийняття правильних управлінських, господарських рішень.

В третьому розділі пошук шляхів удосконалення поділився на напрямки, котрі стосувалися лише формування, лише використання та ті, що покращували процес формування і використання коштів спеціального фонду одночасно.

Отже, напрямками, котрі потребують удосконалення в процесі формування надходжень спеціального фонду є:

- планування спеціального фонду, що відбувається зарано та відокремлено від загального фонду;

- контроль за процесом плануванням спеціального фонду потребує максимального виключення такого чинника як людський фактор, що призводить до таких фінансових порушень як недоотримання фінансових ресурсів – втраченідоходи державою (бюджетними установами і організаціями, державними підприємствами);

- механізм стимулювання персоналу військової частини, що безпосередньо зайнятий в процесі створення продукції підсобних підприємств і наданні послуг стороннім організаціям.

Для підвищення ефективності використання коштів спеціального фонду військової частини варто:

- отримані надходження, перш за все, спрямовувати на покриття затрат, котрих зазнала військова частина в процесі господарювання. Зазначений напрямок дій не буде суперечити законодавству, є логічним порядком використання коштів (спочатку відшкодування витрат, а вже потім фінансування всіх інших потреб), а тому допоможе конкретній військовій частині уникнути збитковості свого господарювання. Процедура покриття затрат потребує їх підрахунку, тобто, підрахунку собівартості;

- ведення бухгалтерського підрахунку собівартості товарів, робіт та послуг, які виробляє, виконує та надає військова частина є необхідним кроком для зниження ризиковості в процесі формування спецфонду. Адже, саме правильно обрахована собівартість є підґрунтям для формування оптимальних цін, а аналіз витрат, що складають собівартість допоможуть визначитися з економічно вигідними сферами діяльності для військової частини та Збройних Сил України, загалом.

Перехід на автоматизовану інформаційно-довідкову систему керівних документів та автоматизовану систему ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, які зараз не є достатньо поширеними у військах, є необхідним кроком для підвищення ефективності роботи фінансових органів. Будь-які впровадження, як, зокрема, і впровадження сучасних комп’ютерних технологій, котрі спрощують господарську діяльність військової частини та дозволяють економити робочий час і направляти його на вирішення інших фінансових питань надзвичайно потрібні, адже значно полегшують вирішення проблеми задоволення потреб Збройних Сил України.

Зазначені вузькі місця в процесі формування та використання коштів спеціального фонду легко виправити без вжиття радикальних заходів, варто лише визначитися з загальним напрямком змін на найвищому керівному рівні, довести таку інформацію до підлеглих підрозділів та контролювати впровадження реформ на місцях.

 

 

Роботу виконав курсант 422-е навч. групи

старший сержант Р.О. Колішенко

«__» _____________ 2013 року

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Конституція України від 28.06.1996р. №254к/96-вр.

2. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010р. №2456-VI.

3. Господарський кодекс України від 16.01.2003р. №436-IV.

4. Податковий кодекс України від 02.12. 2010р. №2755-VI.

5. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. №435-IV.

6. Закон України від 27.04.2010р. №2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік».

7. Закон України від 23.12.2010р. №2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

8. Закон України від 22.12.2011р. №4282-VI «Про Державний бюджет України на 2012 рік».

9. Закон України від 22.12.2011р. №4282-VI «Про Державний бюджет України на 2013 рік».

10. Закон України від 16.07.1999р. №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

11. Закон України від 21.09.1999р. №1075-ХІV «Про правовий режим майна у Збройних Силах України».

12. Закон України від 21.09.1999р. №1076-ХІV «Про господарську діяльність у Збройних Силах України».

13. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02 2002р. №228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ».

14. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.2000р. №749 «Про затвердження Порядку реєстрації військових частин як суб’єктів 0господарської діяльності у Збройних Силах України».

15. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.07.2000р. №1171 «Про затвердження Переліку видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам Збройних Сил».

16. Наказ Міністра оборони України від 16.06.2006р. №356 «Про затвердження Положення про порядок обліку та використання коштів спеціального фонду в Міністерстві оборони України».

17. Наказ Міністра оборони України від 12.11.2010р. №590 «Про затвердження Положення про фінансове господарство військових частин Збройних Сил України».

18. Наказ Міністра оборони України від 12.11.2007р. №635 «Про затвердження Положення про порядок ведення реєстру військових частин як суб’єктів господарської діяльності».

19. Наказ Міністра оборони України від 21.06.2007р. №363 «Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку в Збройних Силах України».

20. Наказ Міністра оборони України від 26.02.2013р. №145 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2013 рік».

21. Наказ Міністра оборони України від 31.03.2010р. №173 «Про затвердження та введення в дію Класифікації видатків за кошторисом Міністерства оборони України»

22. Наказ Міністерства фінансів України від 14.01.2011р. №11 «Про бюджетну класифікацію».

23. Наказ Міністерства фінансів України від 21.06.2012р. №754 «Про внесення змін до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету».

24. Наказ Міністерства фінансів України від 26.12.2011р. №1738 «Про внесення змін до бюджетної класифікації».

25. Шпильовий С.Є. «Фінансове забезпечення Збройних Сил В умовах ринкової економіки України» Монографія. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2006;

26. В.Д. Базилевич, Л.О. Баластрик Державні фінанси. Навчальний посібник. Вид. 2-ге, доп. і перероб.\ За заг. Ред.. Базилевича В.Д. – К.: Атіка, 2004. – 268с.

27. Миргородська Л.О. «Фінансові системи зарубіжних країн»: Навчальний посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — 320 с.

28. Навчальний посібник «Фінансове забезпечення військової частини» за ред. к.е.н., доц. Шпильового С.Є.

29. Ворона О.І. Бухгалтерський облік у бюджетних установах Збройних Сил України: Посіб. для фахівців бюдж. військ. частин, установ та орг. Збройних Сил України / О.І.Ворона, Р.Т. Джога, Л.І. Прохорова, І.Т. Ткаченка; Під ред. І.Ю. Марко. – К.: Знання України, 2004. – 508с.

30. Економічна енциклопедія: У трьох томах.\Редкол.: С.В.Мочерний (відп.ред.) та ін.. – К.: Видавничий центр «Академія», - 2664 с.

31. Всеукраїнська професійна бухгалтерська газета «Все про бухгалтерський облік» № 118 (1875) від 23.12.2011р. спецвипуск «Спеціальний фонд» №296.

32. Military Education Research Library Network – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.merln.ndu.edu.

33. Офіційний сайт Верховної Ради України– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.

34. Офіційний сайт Міністерства фінансів України– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.minfin.gov.ua.

35. Офіційний сайт Міністерства оборони України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.mil.gov.ua.

36. Офіційний сайт Міністерства оборони КНР – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.mod.gov.cn.

37. Біла книга 2010 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.mil.gov.ua.

38. Біла книга 2011 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.mil.gov.ua.

39. Біла книга 2012 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.mil.gov.ua.

Додаток А

Співвідношення основних витратних частин військового бюджету Китаю

 

Cпіввідношення основних витратних частин військового бюджету Польщі

Розподіл оборонних видатків за функціональним призначенням в Україні

 

Додаток Б

 

Додаток В

 

Додаток Д

Перелік положень (стандартів) бухгалтерського обліку

Номер і назва ПСБО	Дата і номер наказу Міністерства фінансів України про затвердження ПСБО
1. Загальні вимоги до фінансової звітності	31.03.1999 р. №87
2. Баланс	31.03.1999 р. №87
3. Звіт про фінансові результати	31.03.1999 р. №87
4. Звіт про рух грошових коштів	31.03.1999 р. №87
5. Звіт про власний капітал	31.03.1999 р. №87
6. Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах	28.05.1999 р. №137
7. Основні засоби 7	27.04.2000 р. №92
8. Нематеріальні активи 8	18.10.1999 р. №242
9. Запаси	20.10.1999 р. №246
10. Дебіторська заборгованість	8.10.1999 р. №237
11. Зобов’язання	31.01.2000 р. №20
12. Фінансові інвестиції	26.04.2000 р. № 91
13. Фінансові інструменти	30.11.2001 р. №559
14. Оренда	28.07.2000 р. №181
15. Дохід	29.11.1999 р. №290
16. Витрати	31.12.1999 р. №318
17. Податок на прибуток 17	28.12.2000 р. №353
18. Будівельні контракти	28.04.2001 р. №205
19. Об’єднання підприємств	7.07.1999 р. №163
20. Консолідована фінансова звітність	30.07.1999 р. №176
21. Вплив змін валютних курсів	10.08.2000 р. №193
22. Вплив інфляції	28.02.2002 р. №147
23. Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін	18.06.2001 р. №303
24. Прибуток на акцію	16.07.2001 р. №344
25. Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва	25.02.2000 р. №39
26. Виплати працівникам	28.10. 2003 р. №601
27. Діяльність, що припиняється	07.11.2003 р. №617
28. Зменшення корисності активів	24.12.2004 р. №817
29. Фінансова звітність за сегментами	19.05.2005 р. №412
30. Біологічні активи	18.11.2005 р. №790
31. Фінансові витрати	28.04.2006 р. №415

 

 

Додаток Ж