Порядок і термін затвердження звіту про виконання бюджету.

Звіт про виконання Державного бюджету складає центральний апарат Державного казначейства (Міністерство фінансів). Звіт про виконання Державного бюджету подає Президент України Верховній Раді у вигляді письмового звіту. До звіту додаються пояснення по всіх відхиленнях від затвердженого Закону про Державний бюджет України по доходах і видатках. Оформлення звіту про виконання Державного бюджету здійснюється згідно з правилами, які затверджені Законом “Про бюджетну систему”, та іншими законодавчими актами. Президент представляє звіт на засіданні Верховної Ради. На сесії з питання про виконання Державного бюджету України доповідає міністр фінансів.

Протягом двох тижнів після цього постійні комісії розглядають звіт і готують висновки. Звіт про виконання Державного бюджету повинен бути розглянутий не пізніше 1 травня. На засіданні Верховної Ради заслуховуються висновки постійної комісії з питань бюджету та інших постійних комісій.

Після розгляду Верховна Рада затверджує звіт про виконання Державного бюджету. Постанова Верховної Ради про звіт про виконання Державного бюджету України публікується в засобах масової інформації.

Звіт про виконання республіканського бюджету АРК. і місцевих бюджетів складають відповідні фінансові органи. Постійні комісії Верховної Ради АРК. і відповідних Рад народних депутатів розглядають звіти і готують заключення та подають їх на затвердження. Звіти затверджують Верховна Рада АРК. і відповідні Ради народних депутатів. Рішення публікуються для загального ознайомлення.

Звіт про виконання Зведеного бюджету України готує центральний апарат Державного казначейства на підставі звітів про виконання всіх бюджетів, які діють у державі. Зведений бюджет надсилають до Верховної Ради. Загальні показники публікуються.

69. Бюджетна звітністьвідноситься до елементів методу бухгалтерського обліку, являє собою заключний етап бухгалтерського узагальнення інформації.

Бюджетна звітність – це звітність головних розпорядників коштів, розпорядників 2 і 3 ступенів та відповідних фінансових органів за одержані і використані кошти із бюджету, а також кошти, які надійшли до бюджету.

Бюджетна звітність буває:

А) за своїм призначенням – зовнішня і внутрішня;

Б) за обсягом показників – первинна і зведена;

В) за терміном складання і подання – періодична (місячна, квартальна) і річна.

З моменту утворення органів Державного казначейства в Україні право розробки і затвердження нормативних і інструктивних документів з питання звітності про виконання бюджетів всіх рівнів закріплено за Державним казначейством України.

Звітність розпорядників коштів, які фінансуються із Державного і місцевих бюджетів

Розпорядники коштів, які фінансуються із Державного чи місцевого бюджетів, готують і подають відповідним органам місячну, квартальну і річну звітність. Розпорядники коштів, які фінансуються із Державного бюджету, подають звітність розпоряднику коштів вищого ступеня і органам казначейства. Розпорядники коштів, які фінансуються із місцевого бюджету, подають звітність розпоряднику коштів вищого ступеня і фінансовому управлінню чи відділу.

А) Місячна звітність. Розпорядники коштів, які фінансуються із Державного та (або) місцевих бюджетів, щомісяця складають форму № 2 мбд “Звіт про виконання кошторису доходів і видатків установи (загальний фонд)”, в якій вказані: коди відомчої, функціональної і економічної класифікації; асигнування на звітний період; лімітовані асигнування звітного періоду; залишок бюджетних коштів на початок року; надійшло асигнувань за звітний період; касові видатки; залишок бюджетних коштів на кінець звітного періоду.

Установи, що отримують асигнування із загального фонду бюджету в іноземній валюті, щомісяця складають форму № 2-валюта “Звіт про використання асигнувань із загального фонду з міжнародної діяльності України”.

Установи і організації, що утримуються за рахунок Державного та (або) місцевого бюджетів, щомісяця складають звіт про надходження і використання коштів спеціального фонду за загальною формою, але окремо за кожним видом коштів спеціального фонду:

Ф. № 4-1 “Звіт про надходження і використання спеціальних коштів”;

Ф. № 4-2 “Звіт про надходження і використання сум за дорученнями”;

Ф. № 4-3 “Звіт про депозитні суми”;

Ф. № 4-4 “Звіт про рух інших власних надходжень”;

Ф. № 4-5 “Звіт про використання субвенцій, одержаних з інших бюджетів”;

Ф. № 4-6 “Звіт про надходження і використання інших доходів (спеціальний фонд)”.

У зазначених формах вказуються: затверджено кошторисом; залишок коштів на початок року; надійшло коштів за звітний період; касові видатки; залишок коштів на кінець звітного періоду.

Установи та організації, що утримуються за рахунок Державного та (або) місцевого бюджету, щомісяця складають звіт по формі № 7м “Звіт про кредиторську заборгованість бюджетних установ”. Кредиторську заборгованість показують у розрізі кодів економічної класифікації видатків на початок року і кінець звітного періоду, у т. ч. прострочену заборгованість. Простроченою вважається заборгованість, яка залишилась на обліку після строку, встановленого для оплати. У випадках, коли строк оплати не встановлено, заборгованість вважається простроченою після 30 днів з дня виписки рахунка.

Місячні звіти підписуються керівником і головним бухгалтером міністерства, відомства, підприємства, організації, установи тощо. Головні розпорядники коштів подають місячні звіти ДКУ, фінансовим управлінням і відділам до 8 числа місяця, наступного за звітним. Термін подання звітності розпорядниками коштів 2 і 3 ступенів встановлюється таким чином, щоб головні розпорядники коштів надали відповідну інформацію своєчасно.

Б) Квартальна звітність розпорядників коштів, які фінансуються із Державного та (або) місцевих бюджетів. До форм квартальної звітності розпорядників коштів відносять:

Ф. № 1 “Баланс”;

Ф. № 2 “Звіт про виконання кошторису доходів і видатків установи (загальний фонд)”;

Ф. № 2-валюта “Звіт про використання асигнувань із загального фонду з міжнародної діяльності України”;

Ф. № 3 “Звіт про виконання плану по штатах та контрагентах”;

Ф. № 4-1 “Звіт про надходження і використання спеціальних коштів”;

Ф. № 4-2 “Звіт про надходження і використання сум за дорученнями”;

Ф. № 4-3 “Звіт про депозитні суми”;

Ф. № 4-4 “Звіт про рух інших власних надходжень”;

Ф. № 4-5 “Звіт про використання субвенцій, одержаних з інших бюджетів”;

Ф. № 4-6 “Звіт про надходження і використання інших доходів (спеціальний фонд)”;

Ф. № 4-1 – зведена “Звіт про надходження і використання спеціальних коштів”;

Ф. № 4-4 – зведена “Звіт про рух інших власних надходжень”;

Ф. № 7 “Звіт про заборгованість бюджетних установ”.

Квартальні звіти підписують керівник і головний бухгалтер міністерства, відомства, підприємства, організації, установи тощо.

Головні розпорядники коштів подають квартальні звіти ДКУ, фінансовим управлінням і відділам з 20 до 30 числа першого місяця за звітним кварталом. Терміни подання звітності розпорядниками коштів 2 і 3 ступенів встановлюються таким чином, щоб головні розпорядники коштів надали відповідну інформацію своєчасно.

В) Річна звітність розпорядників коштів, які фінансуються із Державного і місцевих бюджетів. До форм річної звітності розпорядників коштів відносять форми №№ 1, 2, 3, 4, квартальної звітності і до них додаються:

Ф. № 5 “Звіт про рух основних засобів”;

Ф. № 6 “Звіт про рух матеріальних цінностей”;

Ф. № 7 “Звіт про заборгованість бюджетних установ”;

Ф. № 15 “Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей у бюджетних установах”.

Річний звіт підписують керівник і головний бухгалтер міністерства, відомства, підприємства, організації, установи тощо.

Головні розпорядники коштів, які фінансуються із Державного бюджету, подають річні звіти ДКУ з 20 лютого до 1 березня року, наступного за звітним. Головні розпорядники коштів, які фінансуються із місцевих бюджетів подають річні звіти фінансовим управлінням і відділам до 10 лютого року, наступного за звітним. Термін подання звітності розпорядниками коштів 1 і 3 ступенів встановлюються таким чином, щоб головні розпорядники коштів надали відповідну інформацію своєчасно.

Звітність органів Державного казначейства про виконання Державного бюджету

Звітність про виконання Державного бюджету готують органи Державного казначейства.

А) Місячна звітність. Місячний звіт складається з двох частин:

Доходи.

Видатки.

Звіт по доходах складається в розрізі наступних груп, або складових: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти, державні цільові фонди. Звіт складається відповідно до кодів бюджетної класифікації на підставі аналітичного обліку доходів (ф. № 5ф). Проставляється сума “Виконано з початку року”.

Звіт по видатках Державного бюджету органи Державного казначейства складають на підставі:

аналітичного обліку фінансування Головного розпорядника коштів, який ведеться в книзі 3-ф;

звітів Головного розпорядника коштів;

даних установ банку про залишки коштів Державного бюджету на рахунках розпорядника коштів та органів Державного казначейства.

У формі вказані коди бюджетної класифікації (3 знаки – відомча; 4 – економічна; 6 – функціональна); найменування видатків; залишок бюджетних коштів на початок року; надійшло коштів за звітний період; касові видатки; залишок бюджетних коштів на кінець звітного періоду.

Зведені місячні звіти про виконання Державного бюджету управління Державного казначейства в АРК., областях, містах подають центральному апарату Державного казначейства засобами телекомунікаційного зв’язку в термін до 12 числа місяця, наступного за звітним. Звіти складаються в тис. грн. за наростаючим підсумком з початку року.

Місячні звіти підписують керівник і головний бухгалтер відповідного органу казначейства.

Б) Квартальна звітність органів казначейства про виконання Державного бюджету складається із наступних документів:

Ф. № 1 “Баланс виконання Державного бюджету”;

Ф. № 2 “Звіт про виконання Державного бюджету”;

Ф. № 4 “Звіт про депозитні суми”;

Ф. № 7 “Звіт про заборгованість бюджетних установ”.

Квартальні звіти підписують керівник і головний бухгалтер відповідного органу казначейства.

Термін подання: до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом (для територіальних управлінь казначейства). В межах визначеного терміну територіальні управління казначейства самостійно встановлюють строки подання квартальних звітів відділенням Державного казначейства таким чином, щоб забезпечити своєчасне їх подання до Державного казначейства України.

В) Річна звітність органів казначейства про виконання Державного бюджету. До форм річної звітності розпорядників коштів відносять форми №№ 1, 2, і 7 квартальної звітності і до них додається ф. № 3 “Звіт про рух грошових коштів”. Дані про залишки коштів на початок та кінець року повинні відповідати аналогічним даним форми № 1.

Річний звіт підписують керівник і головний бухгалтер відповідного органу казначейства.

Термін подання: до 1 березня року, наступного за звітним (для територіальних управлінь казначейства).

Звітність фінансових органів про виконання місцевих бюджетів

А) Місячна звітність. Міністерство фінансів АРК., обласні і міські (міст Києва та Севастополя) фінансові управління подають “Місячні звіти про виконання місцевого бюджету” центральному апарату Державного казначейства до 12 числа місяця, наступного за звітним. У звіті міститься інформація про доходи, які надійшли з початку року, і видатки, які проведені з початку року. Інформація подається наростаючим підсумком в розрізі кодів бюджетної класифікації.

Місячні звіти підписують керівник, начальник бюджетного відділу і головний бухгалтер Мінфіну АРК., обласних і міських (міст Києва та Севастополя) фінансових управлінь. Терміни подання звітності про виконання місцевих бюджетів міськими і районними фінансовими відділами встановлюються таким чином, щоб фінансові управління надали відповідну інформацію своєчасно.

Б) Квартальна звітність фінансових органів про виконання місцевих бюджетів. До форм квартальної звітності відносять:

Ф. № 1 “Баланс виконання бюджету”;

Ф. № 2 “Звіт про виконання бюджету” (по доходах і видатках);

Ф. № 3 “Звіт про виконання плану по мережі, штатах і контингентах установ, що знаходяться на місцевих бюджетах”;

Ф. № 4 “Довідка про використання коштів позабюджетного фонду місцевих Рад народних депутатів”;

Ф. № 7 “Звіт про заборгованість бюджетних установ”.

Дані про виконання місцевих бюджетів зазначаються у квартальній звітності в розрізі кодів бюджетної класифікації в грн.

Форми звітності містять наступну основну інформацію:

Ф. № 1 – залишки на кінець звітного періоду;

Ф. № 2 – план з урахуванням внесених змін на звітний період і виконання (по доходах і видатках);

Ф. № 3 – показують фактичну наявність (кількість) на кінець звітного періоду;

Ф. № 4 – показують залишки коштів фонду на кінець звітного періоду.

Квартальні звіти підписують керівник, начальник бюджетного відділу і головний бухгалтер відповідного фінансового органу.

Фінансові управління областей, міст Києва і Севастополя, Мінфін АРК. Подають квартальні звіти ДКУ до кінця місяця, наступного за звітним кварталом. Фінансові відділи в районах і містах подають звіти вищестоящим фінансовим органам до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

В) Річна звітність фінансових органів про виконання місцевих бюджетів. До форм річної звітності відносять форми №№ 1, 2, 3, 4, 7 квартальної звітності і до них додаються:

Ф. № 6 – “Дані про наявність та рух основних засобів установ, що перебувають на місцевих бюджетах”;

Ф. № 15 – “Звіт про нестачі та крадіжки грошових коштів і матеріальних цінностей в бюджетних установах”.

Довідки:

про видатки по сплаті безплатно наданих робітникам квартир і комунальних послуг;

про видатки по фонду оплати праці працівників установ, що перебувають на місцевих бюджетах;

про суми, що направлені на видатки за рахунок цільових коштів.

Річні звіти підписують керівник фінансового органу, начальник бюджетного відділу, головний бухгалтер.

Міністерство фінансів АРК., обласні і міські (міст Києва і Севастополя) фінансові управління подають річні звіти ДКУ з 20 лютого по 1 березня року, наступного за звітним. Фінансові відділи в районах і містах подають річні звіти вищестоящим фінансовим органам до 10 лютого року, наступного за звітним.

Порядок і термін затвердження звіту про виконання бюджету

Звіт про виконання Державного бюджету складає центральний апарат Державного казначейства (Міністерство фінансів). Звіт про виконання Державного бюджету подає Президент України Верховній Раді у вигляді письмового звіту. До звіту додаються пояснення по всіх відхиленнях від затвердженого Закону про Державний бюджет України по доходах і видатках. Оформлення звіту про виконання Державного бюджету здійснюється згідно з правилами, які затверджені Законом “Про бюджетну систему”, та іншими законодавчими актами. Президент представляє звіт на засіданні Верховної Ради. На сесії з питання про виконання Державного бюджету України доповідає міністр фінансів.

Протягом двох тижнів після цього постійні комісії розглядають звіт і готують висновки. Звіт про виконання Державного бюджету повинен бути розглянутий не пізніше 1 травня. На засіданні Верховної Ради заслуховуються висновки постійної комісії з питань бюджету та інших постійних комісій.

Після розгляду Верховна Рада затверджує звіт про виконання Державного бюджету. Постанова Верховної Ради про звіт про виконання Державного бюджету України публікується в засобах масової інформації.

Звіт про виконання республіканського бюджету АРК. і місцевих бюджетів складають відповідні фінансові органи. Постійні комісії Верховної Ради АРК. і відповідних Рад народних депутатів розглядають звіти і готують заключення та подають їх на затвердження. Звіти затверджують Верховна Рада АРК. і відповідні Ради народних депутатів. Рішення публікуються для загального ознайомлення.

Звіт про виконання Зведеного бюджету України готує центральний апарат Державного казначейства на підставі звітів про виконання всіх бюджетів, які діють у державі. Зведений бюджет надсилають до Верховної Ради. Загальні показники публікуються.

СУТЬ БЮДЖЕТНОГО КОНТРОЛЮ

Нормами чинного Бюджетного кодексу введено нормативно-правове забезпечення бюджетного контролю. Але ці норми лише частково враховують особливості контрольної діяльності органів

державної влади і органів державного фінансового контролю, рідко повторюються і лише частково розкривається сутність і механізм бюджетного контролю [1].

Недосконалість чинного законодавства і обмеженість доступу розроблення проблем бюджетного контролю породжує численні бюджетні правопорушення.

Для України сказане вище є досить важливим, адже однією із найголовніших функцій державного управління за дотриманням бюджетного законодавства є контроль за формуванням, розглядом, затвердженням та виконанням бюджетів.

Бюджетному контролю присвячені праці таких російських та українських вчених, як В. Андрущенка, О. Барановського, С. Булгакової, Л. Гончаренко, І. Дрозд, А. Єпіфанова, Є. Калюги, І. Стефанюка, В. Шевчука, В. Феодосова, І. Чумакової та ін.

Про те ця важлива з практичного погляду і складна в теоретичному плані проблема потребує продовження розпочатих досліджень у частині недостатньо висвітлених аспектів, адже в більшості випадків основна увага приділялась державному фінансовому контролі, не виділяючи бюджетного контролю.

Тому в умовах бюджетного процесу проблеми організаційно правового забезпечення бюджетного контролю та інших проблем і невирішених питань потребують подальшого дослідження.

Метою дослідження на підставі чинного законодавства, накопиченого досвіду є аналіз складових сучасної концепції державного бюджетного контролю та визначення причини недосконалості, що впливають на якість бюджетного контролю та визначити шляхи їх розв’язання.

Для визначення сутності та призначення бюджетного контролю, необхідно спочатку розглянути саме поняття бюджетного контролю. Адже в літературі, це поняття трактується по-різному.

Наприклад, О. Гетманець зазначає, що бюджетний контроль – багатопланове і комплексне явище, яке можна розглядати з різних позицій: функція держави щодо пошуку ефективних механізмів організації важливих ланок публічних фінансів – бюджетів; механізм забезпечення законності й правопорядку в бюджетній сфері та іншій [3].

У бюджетному процесі на особливості здійснення фінансового контролю впливають проблеми визначення методологічних засад бюджетного контролю.

Зміст контрольної діяльності залежить від методів (способів) здійснення бюджетного контролю. Бюджетним Кодексом визначено такі методи, як перевірка, оцінка, вивчення, ревізія, розслідування та аудит [1]. Проте термін „розслідування” у практиці більше застосовується правоохоронними органами, тому до методів бюджетного контролю його не обов'язково відносити.

Міністерство фінансів України, як орган управління бюджетною сферою, здійснює державний бюджетний контроль.

В більшості випадків бюджетний контроль можна розглядати як:

- функцію управління державою і бюджетним процесом;

- окрему контрольну діяльність конкретно уповноважених осіб.

За стадіями здійснення бюджетного процесу та функціями учасників бюджетного процесу поділяються завдання бюджетного контролю.

Найобгрунтованішими завданнями бюджетного процесу є:

- уникнення прийняттю рішень, які призводять до бюджетних правопорушень;

- уникнення здійснення бюджетних правопорушень;

- виявлення і застосування заходів для припинення бюджетних правопорушень, а також вжиття заходів щодо бюджетних порушників;

- розробка обґрунтованих пропозицій, щодо удосконалення бюджетного законодавства.

Значна частина вчених вважає, що бюджетний контроль ґрунтується на принципах: об'єктивності, неупередженості, повноти, єдності, гласності та відповідальності.

Визначаючи методи впливу контролюючих суб'єктів у бюджетному процесі враховуються такі особливості його організації, як:

- специфічна сфера дії контрольної функції держави, адже бюджетний процес відбувається на різних стадіях;

- особливості бюджетного контролю залежать від методів його здійснення [4].

Забезпечення контрольної діяльності кадрами, приміщенням, фінансовими ресурсами являється матеріально-технічним забезпеченням бюджетного контролю. А налагодження необхідної інфраструктури та впровадження нових досліджень – науково-інформаційне забезпечення бюджетного контролю.

Контроль можна розглядати, як зовнішній так і внутрішній, це пов’язано з урахуванням зв’язків контролюючих суб’єктів у бюджетному процесі.

У світовій практиці стандарти державного фінансового контролю розробляються вищим органом державного фінансового контролю – Комітетом з аудиторських стандартів Міжнародної організації вищих контрольних органів і рекомендується до застосування органами контролю розвинутих країн тим впливом, яким вони співвідносяться з законодавством цих країн [2].

Потрібно чітко визначити об’єкт і предмет контролю, що зазвичай залишається поза увагою законодавця, для розробки Стандартів державного бюджетного контролю.

Отже, дослідження показують про залежність ефективності бюджетного контролю від правового забезпечення. І тому розробка концепції бюджетного контролю повинна спиратись на нормативне забезпечення і в подальшому вдосконалюватися, адже недоліки призводять до нестабільності бюджетного процесу, і навіть беззбитковості у використання коштів бюджету.

А правове забезпечення засад бюджетного контролю вимагає наступного: визначення його сутності та видів, визначення методів, визначення суб'єктів загального і спеціального бюджетного контролю, а також розмежування їх обов'язків.

Необхідно для чіткої класифікації віднести попередній поточний і наступний контроль до форм бюджетного контролю, а до методів – бюджетну експертизу, інспектування і бюджетний моніторинг. І наведені пропозиції необхідно закріпити певним законом, прийняття якого є нагальною потребою сьогодення.

Бюджетний контроль

– різновид державного фінансового контролю, що здійснюється в бюджетному процесі та направлений на встановлення законності, достовірності, економічної ефективності діяльності учасників бюджетного регулювання та бюджетного процесу. За своєю сутністю бюджетний контроль являє собою систему заходів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, спрямованих на забезпечення законності дій учасників бюджетного процесу під час складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджетів і звітування про їх виконання з використанням специфічних форм і методів їх організації.

Бюджетний контроль є останньою, заключною підсистемою бюджетного механізму. Він дає можливість встановити наскільки ефективно, раціонально, економно та законно використовувалися бюджетні кошти, чи були задіяні всі резерви стосовно наповнення дохідної частини бюджетів. Внаслідок виявлення зловживань держава може відшкодувати нанесені їй збитки. Одночасно за допомогою бюджетного контролю можна попередити порушення бюджетної дисципліни, нераціональне та нецільове спрямування бюджетних коштів. Будучи заключною підсистемою бюджетного механізму, бюджетний контроль обслуговує всі стадії бюджетного процесу, що надає йому універсального характеру управлінської діяльності. Бюджетний контроль є однією з функцій управління бюджетною системою.

Хоча бюджетний контроль тісно пов’язаний з фінансовим контролем, фактично є різновидом останнього, повністю підміняти та використовувати термін «фінансовий контроль» замість «бюджетний контроль», як інколи це можна побачити в науковій та навчальній літературі, не варто. Оскільки об’єкт, суб’єкти, завдання та методи бюджетного контролю є значно вужчими ніж аналогічні елементи фінансового контролю. Тому термін «бюджетний контроль» має повне право на самостійне існування та використання при характеристиці механізму функціонування бюджетної системи. Бюджетний контроль повинен використовуватись там і тоді, де функціонують бюджетні відносини. Головною метою бюджетного контролю є забезпечення законності бюджетної діяльності, тобто контроль за дотриманням бюджетного законодавства всіма учасниками бюджетних відносин.

Об’єктом бюджетного контролю є відповідні бюджети (державний, місцеві) та бюджетна діяльність учасників бюджетних правовідносин.

Суб’єктами бюджетного контролю є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації державної та комунальної форми власності, їх посадові особи. Суб’єктів бюджетного контролю прийнято поділяти на контролюючих (ті, хто контролює) та підконтрольних осіб (ті, кого контролюють).

Підконтрольними суб’єктами є органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, які отримують, перераховують чи використовують бюджетні кошти.

Бюджетний контроль в Україні

Контроль, відповідно до статті 26 Бюджетного кодексу України, забезпечує:

оцінку управління бюджетними коштами (включаючи проведення державного фінансового аудиту);

правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності;

досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень;

проведення аналізу й оцінки стану фінансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів;

запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави у процесі управління об’єктами державної власності;

обґрунтованість планування надходжень і витрат бюджету.

Класифікація бюджетного контролю в Україні здійснюється за різними ознаками. За суб’єктами бюджетного контролю виділяють:

державний бюджетний контроль;

місцевий бюджетний контроль;

відомчий бюджетний контроль;

внутрішній бюджетний контроль;

громадський бюджетний контроль.

За часом проведення контрольних дій бюджетний контроль поділяться на:

попередній бюджетний контроль;

поточний бюджетний контроль;

наступний бюджетний контроль.