Документальні перевірки бухгалтерських звітів і балансів

- це другий етап контрольної роботи податкових органів за правильністю обчислення і внесення до бюджету податків та обов'язкових платежів. Вони здійснюються у відповідності з річними планами контрольно-економічної роботи податкових інспекцій і квартальними графіками перевірок, які складаються по кожній ділянці роботи. Насамперед у плани і графіки перевірок включаються підприємства, об'єднання та організації, які отримують значні суми прибутків або допускають грубі порушення у веденні бухгалтерського обліку і дотриманні податкового законодавства. Такі перевірки можуть проводитися як тільки виникає необхідність, але не рідше 1 разу в 2 роки і не частіше ніж 1 раз на рік.

Для проведення перевірки податковий інспектор повинен при собі мати посвідчення на перевірку, в якому вказується прізвище, ім'я, по батькові перевіряючої особи, його посада та місце роботи, перелік об'єктів, що доручається перевіряти та дата, до якої дійсне видане посвідчення. Посвідчення друкується на бланку державної податкової адміністрації і повинно бути зареєстровано в журналі обліку видачі посвідчень на перевірку. Видане посвідчення дійсне тільки на час, вказаний у ньому. Працівники податкових адміністрацій без належно оформленого посвідчення на перевірку не мають права брати участь у перевірках суб'єктів підприємницької діяльності.

Документальна перевірка проводиться згідно програми, яка складається податковим інспектором, виходячи з головної мети перевірки - виявлення достовірності визначення прибутку, інших об'єктів оподаткування, правильності обчислення податків і виконання зобов'язань пере бюджетом, оцінка стану звітної дисципліни і ведення бухгалтерського обліку. У зв'язку з цим перевірці підлягають таки питання:

Повнота і правильність відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої перевірки.

Відповідність показників балансу даним Головної книги і аналітичному обліку за рахунками.

Дотримання положень по інвентаризації і правильність відображення у звітності її результатів.

Дотримання порядку обліку основних фондів, нарахування амортизаційних відрахувань.

Правильність обліку і списання матеріальних цінностей.

Законність і правильність створення резерву майбутніх витрат.

Правильність відображення у звітності та віднесення на валові витрати:

витрат на рекламу;

представницьких витрат;

витрат на відрядження;

орендної плати;

витрат на утримання об'єктів соціально-культурної сфери;

інших витрат.

Правильність нарахування і своєчасність сплати в державні цільові фонди.

Правильність нарахування ПДВ.

Правильність нарахування акцизного збору.

Правильність відображення у звітності суми кредиторської та дебіторської заборгованості, за якими минув строк позовної давності і безнадійної заборгованості.

Розглянемо основні напрями перевірки указаних питань. При перевірці повноти і правильності відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої перевірки необхідно упевнитися у тому, що:

а) зміни по фактах порушень що мали місце в минулому році у звітність за минулий рік не внесені, а відображені у звітності поточного року як прибуток (збиток) минулих років, виявлений в поточному звітному періоді;

б) помилки в звітності поточного року до подання і затвердження річного звіту за поточний рік виправлені шляхом сторнування неправильних записів і заміни їх правильними у тому місяці, в якому вони виявлені;

в) донараховані за результатами перевірки суми податків, штрафів, пені відображені за дебетом рахунку 81. Дуже часто ці суми відображаються за дебетом рахунку 80, що призводить до зниження оподатковуваного прибутку.

При перевірці відповідності показників балансу даним Головної книги і аналітичному обліку за рахунками слід враховувати основні принципи взаємозв'язку синтетичних рахунків балансу з даними аналітичного обліку за цими рахунками. Так, наприклад, сальдо за рахунком 50 повинно співпадати з даними, відображеними в журналі №1 і у звіті касира. Сальдо за рахунком 60 в розгорнутому вигляді (дебетове і кредитове) звіряється з результатами аналітичного обліку на кінець періоду, відображеними в журналі-ордері №6.

Дотримання положень по інвентаризації і правильність відображення у звітності її результатів перевіряється з таких питань. Спочатку встановлюється чи проводилась інвентаризація в тих випадках, коли її проведення згідно чинного законодавства є обов'язковим, а саме:

а) при передачі майна державних підприємств в оренду, приватизації майна, перетворення державного підприємства в акціонерне товариство;

б) перед складанням річної бухгалтерської звітності;

в) при зміні матеріально-відповідальних осіб;

г) при встановленні фактів крадіжки або зловживань, псування цінностей, а також по розпорядженню судово-слідчих органів;

д) у випадку пожежі або стихійного лиха.

Далі перевіряється наявність наказу про створення інвентаризаційної комісії і правильність оформлення всіх необхідних документів для проведення інвентаризації і оформлення її результатів (розписки матеріально-відповідальних осіб, акти інвентаризації тощо).

На закінчення встановлюється чи правильно відображені результати інвентаризації у бухгалтерському обліку. Так, загальна сума виявлених втрат і нестач має бути відображена за дебетом рахунку 84. Нестача матеріалів понад норми природного убутку стягується з винних осіб. При перевірці слід уважно перевірити правильність визначення суми, яку необхідно утримати з винної особи за розкрадання, знищення або пошкодження матеріальних цінностей. Згідно чинного законодавства розмір збитків визначається за формулою:

Розмір збитків від нестачі цінних паперів і документів суворої звітності обчислюється з застосуванням коефіцієнта:

5 - до номінальної вартості, вказаної на бланках цінних паперів і документів суворої звітності;

50 - до вартості придбання (виготовлення) цінних паперів і документів суворої звітності, якщо номінальна вартість не вказана або не встановлена чинним законодавством.

Якщо винні особи не встановленні, то сума нестач може бути списана на збитки підприємства.

Перевірка правильності нарахування амортизації включає декілька питань.

Правильність визначення об'єктів амортизації. Метою перевірки є виявлення фактів нарахування амортизації на ті об'єкти, які амортизації не підлягають, а саме:

витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою й жилих будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;

витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;

витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Правильність застосування норм амортизаційних відрахувань. Для цього слід враховувати, що основні фонди для нарахування амортизації поділяються на групи, до кожної з яких застосовується відповідна норма амортизаційних відрахувань, а саме:

Отже метою перевірки є встановлення фактів неправильного розподілу основних фондів по групах, що може призвести до зайвого нарахування амортизації, а значить, до заниження оподатковуваного прибутку.

Правильність визначення балансової вартості групи основних фондів, до якої застосовуються норми амортизації. Балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду розраховується за такою формулою:

Особливу увагу при перевірці цього питання слід приділяти правильності збільшення та зменшення балансової вартості груп основних фондів. Так при виявленні фактів продажу основних фондів першої групи по ціні, що перевищує балансову вартість об'єкту слід упевнитись, що сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю включена до валових доходів платника, а балансова вартість групи зменшена на балансову вартість проданого об'єкта.

Майже аналогічний порядок зменшення балансової вартості другої і третьої груп основних фондів у разі продажу окремих об'єктів, але якщо сума вартості продажу основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, то слід упевнитись що балансова вартість групи прирівняна до нуля, а сума перевищення включена до валового доходу платника відповідного періоду.

Своєчасність припинення нарахування амортизації. Це стосується насамперед основних фондів першої групи. При перевірці слід упевнитись, що у разі виведення з експлуатації окремого об'єкта зазначеної групи у зв'язку з його ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією та консервацією його балансова вартість для цілей амортизації прирівняна до нуля. Стосовно основних фондів другої і третьої груп балансова вартість цих груп в аналогічних випадках не змінюється.

Правильність списання залишкової вартості основних фондів на валові витрати платника. Таке списання можливе лише для об'єктів першої групи за умови досягнення балансової вартості такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правильність нарахування прискореної амортизації. При перевірці слід звернути увагу на дотримання платником схеми прискореної амортизації, а саме:

1-й рік експлуатації - 15 відсотків

2-й рік експлуатації - 30 відсотків

3-й рік експлуатації - 20 відсотків

4-й рік експлуатації - 15 відсотків

5-й рік експлуатації - 10 відсотків

6-й рік експлуатації - 5 відсотків

7-й рік експлуатації - 5 відсотків

Необхідно також упевнитися, що прискорена амортизація не застосовується до об'єктів 1 і 2 груп.

При перевірці правильності обліку і списання на валові витрати матеріальних цінностей необхідно виходити з норм чинного законодавства, згідно яких датою збільшення валових витрат виробництва вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівкові кошти - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт. Отже при перевірці слід упевнитись в наявності усіх первинних документів, які б підтверджували або факт надходження матеріалів на склад підприємства (товарно-транспортні накладні відомості складського обліку), або факт оплати вартості матеріалів (рахунки-фактури, виписки з банку, платіжні доручення).

Крім того, валові витрати коригуються на зміну величині залишку матеріалів на кінець звітного періоду у порівнянні з даними на початок звітного періоду. Отже перевіряючий повинен скласти розрахунок коригування і порівняти його з даними підприємства. Якщо товарні залишки на кінець кварталу збільшуються, то на суму збільшення зменшуються валові витрати і навпаки, якщо товарні залишки на кінець кварталу зменшуються, то на суму зменшення збільшуються валові витрати. Таке збільшення (зменшення) валових витрат не відображається на рахунках бухгалтерського обліку.

При перевірці законності і правильності створення резерву майбутніх витрат необхідно встановити:

які види резервів створюються на підприємстві;

чи є на підприємстві рішення про створення резервів;

як розраховується середній процент відрахувань в резерв на оплату відпусток працівників;

чи правильно визначено суму резерву;

як змінилася сума резерву на кінець року у порівнянні з даними на початок року;

причини невикористання резерву на кінець року;

доцільність створення резервів, якщо значні суми переходять із року в рік.

Якщо перевірка проводиться за будь-який період поточного року, перевіряючому необхідно встановити достовірність суми резерву шляхом множення фактичного фонду оплати праці за період, що перевіряється на середній процент відрахувань і скоригувати отриманий результат на розмір відрахувань на соціальне та пенсійне страхування. Розраховану таким чином суму необхідно порівняти з даними, відображеними за дебетом рахунку 89, і у разі розбіжностей визначити як це вплинуло на величину оподатковуваного прибутку. Із наведеної схеми розрахунку резерву на оплату відпусток працівників очевидно, що достовірність суми резерву залежить від правильності розрахунку середнього проценту відрахувань. Для перевірки цього показника необхідно:

згрупувати робітників за тривалістю відпусток;

визначити кількість робітників у розрізі кожної групи;

встановити кількість робочих днів одного робітника в рік;

розрахувати кількість людино-днів відпусток і фонд робочого часу робітників;

знайти співвідношення кількості людино-днів і календарного фонду робочого часу робітників на рік, яке й буде дорівнювати середньому проценту відрахувань.

При перевірці правильності створення резерву на оплату відпусток робітників за результатами року необхідно встановити чи була проведена інвентаризація резерву. Для цього використовується довідка з відділу кадрів про кількість днів невикористаної відпустки. Потім визначається розмір оплати праці за один людино-день. Сума резерву розраховується за такою формулою.

Отримана сума має відповідати кредитовому сальдо за рахунком 89. Якщо результат перевіряючою більший ніж за даними підприємства, то це означає, що підприємство списало зайву суму на валові витрати і тим самим занизило оподатковуваний прибуток.

При перевірці правильності віднесення на валові витрати витрат на рекламу необхідно упевнитися в наявності кошторису, в якому мають бути відображені склад витрат на рекламу та їх обсяг. У кошторис можуть бути включені лише ті витрати, які відносяться згідно чинного законодавства до рекламної діяльності, а саме:

на розробку і видання рекламних виробів (ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних листів, тощо);

на розробку і виготовлення ескізів етикеток, зразків, фірмових пакетів та упаковки;

на рекламу в засобах масової інформації (оголошення в пресі, передачі по радіо і телебаченню), витрати на світлову комп'ютерну та іншу зовнішню рекламу;

на придбання виготовлення, копіювання, дублювання і демонстрацію рекламних кіно-, відео- і діафільмів;

на виготовлення стендів, муляжів, рекламних щитів, покажчиків;

на зберігання та експедирування рекламних матеріалів;

на оформлення вітрин, кімнат-зразків, виставок-продажів;

на уцінку продукції, що повністю або частково втратила первинну якість за час експонування у вітринах;

на проведення інших рекламних заходів, пов'язаних з діяльністю підприємства.

Указані витрати можуть відноситися до валових витрат без обмежень, за винятком витрат на безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями. Обмеження тут складає 2% оподатковуваного прибутку за попередній квартал.

Всі витрати на рекламу повинні бути підтверджені первинними документами, якими можуть бути договір на виготовлення реклами, рахунки-фактури, платіжні доручення.

При перевірці слід також звернути увагу, щоб у складі валових витрат не значилися витрати на рекламу уразі визнання її недобросовісною.

Майже аналогічно перевіряється правильність віднесення на валові витрати представницьких витрат. До них відносяться витрати на офіційні прийоми обслуговування іноземних представників та делегації і представників інших підприємств, які прибули за запрошенням для проведення переговорів з метою встановлення міжнародних зв'язків, взаємовигідного співробітництва, вирішення питань, пов'язаних з комерційною діяльністю.

Отже при перевірці слід встановити наявність документів, які підтверджують указані витрати, а саме:

кошторису представницьких витрат, затвердженого керівником підприємства;

наказу, в якому має бути визначене коло осіб, що приймуть участь у прийомі іноземної делегації або представників інших підприємств; в наказі також повинно бути указано коло осіб, яких приймає підприємство. У зв'язку з цим перевіряючому необхідно упевнитись, щоб кількість учасників з боку підприємства не перевищувала кількості осіб, які були запрошені;

переліку заходів, включених до культурної програми прийому, затвердженого відповідними особами;

первинних документів: рахунків-фактур, платіжних доручень, накладних авансових звітів, товарних чеків, витратних касових ордерів.

Крім того, необхідно перевірити, щоб сума представницьких витрат за відповідний звітний період не перевищувала 2 відсотків оподатковуваного прибутку за попередній квартал.

При перевірці правильності віднесення на валові витрати витрат на відрядження необхідно:

встановити зв'язок відрядження з основною діяльністю підприємства. Для цього слід упевнитися в наявності підтверджуючих документів, а саме: запрошень приймаючої сторони, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку, укладених договорів (контрактів); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь особи, які відряджена стороною, у переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку;

перевірити склад витрат на відрядження, які були віднесені на валові витрати. Для цього слід мати на увазі, що на валові витрати можуть бути віднесені витрати на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, на оплату вартості проживання в готелях, включаючи витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних переговорів, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), на обов'язкове страхування. Указані витрати можуть бути віднесені на валові витрати у межах фактичних сум, але за умови наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо.

Додатково до указаних витрат можуть відноситися не підтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (сум добових витрат), понесені у зв'язку з відрядженням, у межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. Податковий інспектор повинен перевірити відповідність віднесених на валові витрати сум добових встановленим нормам, а також упевнитися в наявності відміток відряджаючої та приймаючої сторони на посвідченні про відрядження, форма якого затверджується центральним податковим органом (при відрядженнях у межах України та країн, з якими не встановлено повний прикордонний контроль). За відсутності зазначених відміток сума добових не може включатися до валових витрат платника податку.

Слід також звернути увагу, щоб у складі витрат на харчування не значилися вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суми «чайових» за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плати за видовищні заходи.

При перевірці правильності віднесення на валові витрати орендної плати необхідно мати на увазі, що розміри суми орендної плати, які можна відносити на валові витрати, залежить від форми власності майна, яке орендується. Так, при оренді майна комунальної форми власності суми орендної плати можна відносити на валові витрати лише в межах встановлених нормативів. Якщо орендується державне майно, то сума орендної плати у складі валових витрат не повинна перевищувати 5 відсотків вартості орендованого майна. Оренда майна комерційних підприємств дозволяє відносити на валові витрати всю суму орендної плати, яка складається з суми амортизаційних відрахувань і винагороди за оренду. Для перевірки використовуються договори оренди а також розрахунки сум орендної плати.

Метою перевірки правильності віднесення на валові витрати витрат на утримання об'єктів соціально-культурної сфери є встановлення фактів відображення у складі валових таких видів витрат, які повинні фінансуватися за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств. Для цього необхідно керуватися тим, що на валові витрати можна відносити витрати на утримання об'єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі підприємства на момент набрання чинності Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме:

дитячих ясел або садків;

закладів середньої та середньої професійно-технічної освіти та закладів підвищення кваліфікації працівників даного підприємства;

дитячих музичних та художніх шкіл, шкіл мистецтв, у разі якщо вони не надають платних послуг та не займаються іншою комерційною діяльністю;

закладів охорони здоров'я, пунктів безоплатного медичного обстеження, профілактики та допомоги працівникам;

спортивних залів і площадок, що використовуються безоплатно для фізичного оздоровлення, клубів і будинків культури, в разі якщо вони не використовуються для надання платних послуг та іншої комерційної діяльності;

приміщень, що використовуються підприємством для організації харчування своїх працівників;

багатоквартирного житлового фонду, включаючи гуртожитки, одноквартирного житлового фонду в сільській місцевості та об'єктів житлово-комунального господарства, які перебувають на балансі підприємства, щодо яких прийнято документально оформлене рішення про передачу на баланси місцевих рад. В інших випадках витрати на утримання і експлуатацію житлового фонду не можуть включитися до складу валових витрат.

При перевірці слід упевнитися, що в складі валових витрат не значаться витрати на утримання будинків відпочину, туристичних баз, побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку або інших цілей. Ці витрати мають фінансуватися за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Інші витрати підприємства стосуються охорони підприємства та пожежної безпеки, телефонних переговорів та обслуговування ліній зв'язку, підготовки кадрів, тощо.

При перевірці слід мати на увазі, що на валові витрати можна віднести лише витрати на обслуговування (наприклад, ремонт, лагодження) засобів охоронної та пожежної безпеки, ліній зв'язку або оплату послуг по охороні підприємства, якщо такі послуги здійснює стороння організація. Що ж стосується придбання охоронної та пожежної сигналізації та телефонних апаратів, то ці витрати мають фінансуватися за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств. Підтверджуючими документами можуть служити договори (контракти) на виконання послуг (робіт), акти виконаних робіт, платіжні документи, кошториси витрат. При перевірці витрат на телефонні переговори (йдеться переважно про міжнародні та міжміським розмови), слід встановити зв'язок таких переговорів з основною діяльністю підприємства, хоча в багатьох випадках зробити це досить важко або взагалі неможливо.

Витрати підприємства, пов'язані з професійною підготовкою або перепідготовкою за профілем підприємства фізичних осіб також можна відносити на валові витрати. Але при перевірці необхідно встановити чи перебуває така особа у трудових відносинах з підприємством і чи не пов'язана вона з даним платником податку. Крім того, слід упевнитися, що навчання відбувалося або відбувається в українських закладах освіти.

Перевірка правильності нарахування та своєчасності сплати зборів в державні цільові фонди включає такі складові:

встановлення достовірності об'єкту нарахування зборів;

здійснення арифметичних підрахунків з одночасною перевіркою правильності застосування ставок зборів;

перевірка строків перерахування зборів до цільових фондів.

Розглянемо порядок перевірки на прикладі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

При перевірці правильності визначення об'єкту нарахування збору слід звернути увагу, щоб до нього не було включені виплати, на які цей збір не нараховується, а саме:

вихідна допомога у разі припинення трудового договору;

компенсація за використану відпустку;

добові за відрядженням у межах норм, встановлених законодавством, та виплати замість добових;

вартість безкоштовно наданих відповідно до актів законодавства деяким категоріям працівників квартир, комунальних послуг, палива, проїзних квитків або суми коштів для їх відшкодування за рахунок відповідних бюджетів, а також твердого палива для працівників вугільної промисловості;

вартість виданого спецодягу (крім форменого одягу), спецвзуття, та інших засобів індивідуального захисту, мила, мийних та знешкоджуючих засобів,

молока і лікувально-профілактичного харчування;

суми відшкодування витрат та інших компенсацій у зв'язку з переведенням, прийняттям або направленням працівників на роботу в іншу місцевість;

доплати і надбавки до заробітної плати замість добових у разі, коли постійна роботи проходить у дорозі чи має роз'їзний характер або у зв'язку із службовими поїздками у межах обслуговування дільниць;

виплати в межах, визначених законодавством, на проживання та харчування спортсменів і тренерів під час проведення змагань і навчально-тренувальних зборів;

заробітна плата за дні роботи без винагороди за працю (суботники, недільники тощо), яка перераховується до бюджету або на благодійні цілі;

суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, що пов'язане з виконанням ним трудових обов'язків;

стипендії слухачам підготовчих відділень, студентам, аспірантам (у т.ч. направлених на навчання підприємствами, установами та організаціями), що навчаються з відривом від виробництва;

стипендії Президента України, Верховної Ради України, Міністерства науки і технологій та Національної академії наук для молодих вчених;

міжнародна фінансова підтримка (гранти) за рахунок коштів іноземних наукових фондів, що надається вченим України і переможцям відповідних конкурсів;

Державні премії України в галузі науки і техніки, Державні премії України імені Тараса Шевченка, іменні премії, що присуджуються Національною академією наук України та галузевими академіями наук, премії Міністерства культури і мистецтв;

щомісячні плати за звання дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів Національної академії наук України та галузевих академій наук;

допомога, яка виплачується за рахунок підприємства, установи, організації молодим спеціалістам під час відпустки після закінчення вищого або професійно-технічного навчального закладу;

Державні стипендії видатним діячам науки, освіти та культури;

доходи громадян від володіння корпоративними правами (отримані дивіденди);

компенсаційні виплати, які виплачуються громадянам відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

допомога сім'ям з дітьми, що виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»;

різні види допомоги по соціальному страхуванню, що виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності).

Включення виплат; указаних в пунктах 1-11, 16, 18-21, до об'єкту нарахування збору призводить до завищення суми збору, а значить до заниження оподатковуваного прибутку, оскільки сума збору включається до валових витрат підприємства.

При проведенні арифметичних підрахунків слід враховувати, що ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування складає 32% обчисленого об'єкту.

Своєчасність і повнота перерахування збору до Пенсійного фонду перевіряється за допомогою платіжних документів, в яких указується строк і розмір сплаченої суми.

Перевірка правильності нарахування та своєчасності сплати в бюджет податку на додану вартість включає декілька питань. По-перше, необхідно встановити повноту включення до складу податкових зобов'язань реалізованих товарно-матеріальних цінностей, продукції, робіт, послуг. Для цього звіряються дані бухгалтерського обліку по рахунках 46, 50, 51 і відомості 16 із книгою продажу. Використовуються також платіжні документи. Далі з'ясовується чи не було випадків продажу з частковою оплатою, безоплатної передачі товарів або бартерного обміну. При встановлення таких випадків потрібно упевнитись в правильності застосування цін при обчисленні бази оподаткування. Вони мають включати фактичну собівартість і прибуток. Перевірці підлягає також включення до бази оподаткування оборотів з продажу товарів своїм робітниками і службовцям та оборотів в порядку натуральної оплати праці. В цих випадках база оподаткування повинна визначатись, виходячи з фактичної ціни товарів, але не нижче звичайної ціни. При перевірці слід встановити чи не було випадків передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання. При цьому також слід звернути увагу на правильність визначення бази оподаткування. Вона повинна визначатись виходячи або з ціни реалізації товарів на сторону, або з фактичної собівартості виконаних робіт, послуг.

Уважно слід перевіряти суми, які надійшли на розрахунковий рахунок або спецссудний рахунок від покупців, але не віднесені на рахунок 46 «Реалізація», а враховані на рахунках 61, 62, 76, 87, 96. Це можуть бути кошти, що надійшли на підприємство у вигляді фінансової допомоги, на формування фондів спецпризначення, або на збільшення прибутку. Такі суми обов'язково мають бути включені в об'єкт оподаткування.

Важливою складовою перевірки цього питання є встановлення достовірності суми податкового кредиту. Для цього слід звернути увагу на дату виникнення права на податковий кредит. Це має бути дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в сплату товарів (робіт, послуг). Всі суми, включені до податкового кредиту, повинні бути підтверджені податковими накладними, митними деклараціями, платіжними документами.

У разі здійснення платником податку операцій з продажу товарів, звільнених від оподаткування, слід упевнитись, щоб у складі податкового кредиту не значилися суми ПДВ по придбаних сировині та матеріалах для виробництва указаних товарів. У цьому випадку суми ПДВ мають відноситися до складу валових витрат виробництва (обігу). Якщо придбані сировина, матеріали, товари частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, то необхідно перевірити, щоб до податкового кредиту були включені лише ті суми ПДВ, які відповідають частці використаних товарів в оподатковуваних операціях. При встановленні випадків використання придбаних товарів на невиробничі потреби слід упевнитись, що суми ПДВ по цих товарах не значаться у складі податкового кредиту а віднесені за рахунок джерел придбання указаних товарів.

При перевірці також слід встановити відповідність суми ПДВ, відображеної у книзі придбання товарів, та суми податкового кредиту, відображеної в декларації і крім того, зіставити суму ПДВ, відображену в журналі-ордері № 8 по кредиту рахунку 68 з відповідною сумою, наведеною у декларації - вони повинні співпадати.

Перевірка правильності нарахування та своєчасності сплати в бюджет акцизного збору передбачає, насамперед, встановлення достовірності оборотів за кредитом 68 рахунку (субрахунок «Розрахунки по акцизному збору»). Для цього перевіряється повнота включення до об'єкту оподаткування оборотів по реалізації підакцизних товарів, безоплатної передачі, реалізації з частковою оплатою або в обмін на інші товари, а також оборотів по реалізації підакцизних товарів своїм працівникам і службовцям в порядку оплати праці. При перевірці оподатковуваного обороту слід враховувати, що він обчислюється, виходячи з ціни реалізації, яка визначається за формулою:

Необхідно також звернути увагу, чи не було фактів реалізації підакцизних товарів, придбаних до 01.01.1992 р. При встановленні таких випадків перевірити правильність нарахування акцизного збору за встановленими ставками. Якщо підприємство користується пільгами, то слід упевнитись в їх обґрунтованості.

За дебетом рахунку 68 за допомогою платіжних документів перевіряється своєчасність розрахунків з бюджетом.

При перевірці правильності відображення у звітності кредиторської та дебіторської заборгованості необхідно:

встановити факти кредиторської та дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, тобто три роки після її виникнення. Для цього використовуються журнали-ордери 6, 7, відомості 7 або 8;

при встановленні простроченої кредиторської заборгованості між підприємствами державної форми власності або у випадку, коли одне з підприємств, між якими має місце прострочена кредиторська заборгованість, є державним, слід упевнитись, що вся сума заборгованості перерахована в бюджет не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем закінчення терміну позовної давності. Для цього встановлюється наявність бухгалтерських проводок:

А також перевіряється наявність платіжних доручень, що підтверджують перерахування кредиторської заборгованості в бюджет;

при встановленні простроченої кредиторської заборгованості між недержавними підприємствами, слід упевнитись, що сума заборгованості приєднана до оподатковуваного прибутку за той звітний період, у якому закінчився строк позовної давності і на неї нарахований податок на прибуток;

при встановленні простроченої дебіторської заборгованості слід упевнитись, що ця сума приєднана до оподатковуваного обороту для нарахування ПДВ. ПДВ необхідно нараховувати, оскільки в даному випадку вважається, що було здійснено відвантаження товарів без оплати їх вартості, тобто мала місце безоплатна передача товарів, що, в свою чергу, є об'єктом оподаткування ПДВ.

При перевірці законності зменшення валового доходу на суму безнадійної заборгованості необхідно встановити чи було повідомлено податковий орган про зменшення валового доходу на суму безнадійної заборгованості, а також з'ясувати чи було прийнято рішення суду на корись платника податку. Якщо позов незадоволено, то треба упевнитись в тому, що платником був збільшений валовий доход на суму, не визначену судом, та нарахована пеня.

Перевірка правильності обчислення та своєчасності перерахування до бюджету прибуткового податку з громадян. Перевірка правильності нарахування, утримання і перерахування до бюджету прибуткового податку з доходів, одержаних за місцем основної роботи провадиться безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях за допомогою касових книг, де відображаються всі грошові виплати (заробітна плата, премії, разові виплати, відпускні, у підзвіт та інші), розрахунково-платіжних відомостей нарахування заробітної плати і утримання податку, особистих рахунків робітників, документів, що підтверджують право на пільги та інших документів.

Спочатку на вибір або повністю перевіряється правильність нарахування прибуткового податку особисто по кожному працівникові. Методику перевірки можна показати на такому прикладі (приклад 1).

В розрахунково-платіжній відомості вказано нараховані підприємством суми прибуткового податку. Перевіряючий особисто перераховує їх і порівнює свій результат з відображенням у відомості.

Так, за даними відомості працівнику Іваненко А.М. був нарахований прибутковий податок у сумі 123,50 грн., а необхідно було нарахувати 82 грн.

(350 + 280 - 40) - 630;

(630 - 170) х 0,2 + 19,55 = 111,55 грн.;

зайво утримано 12 грн. (123,55 - 111,55) у зв'язку з тим, що при розрахунку податку в оподатковуваний доход було включено суму матеріальної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню.

(350 + 280 + 60 = 690);