Скронева кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Скронева кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі



Скронева кістка(os temporale)має три частини: лускову (pars squamosa), кам’янисту (pars petrosa) і барабанну (pars tympanica). Визначення права чи ліва – виличний відросток вперед, шилоподібний відросток – вниз, піраміда- медіально.

Лускова частина має дві поверхні: зовнішню – скроневу, та мозкову. Кам’яниста частина складається з двох пов’язаних утворів: піраміди і соскоподібного відростка.

Піраміда має три поверхні: передню, задню і нижню; три краї: передній, верхній і задній; основу та верхівку. Скронева кістка утворює з нижньою щелепою єдиний, серед з’єднань кісток черепа, діартроз.

Лускова частина (pars squamosa) – опукла зовні пластина, яка знаходиться в сагітальній площині. Відповідно до сусідніх кісток має клиноподібний край(margo sphenoidalos) та тім’яний край(margo parietalis). Останній закінчується ззаду тім’яною вирізкою(incisura parietalis).

Зовнішня скронева поверхня(facies temporalis externa) разом з барабанною частиною оточує зовнійшній слуховий отвір(meatus acusticus externus).Вище і спереду зовнішнього слухового отвору починається виличний відросток(processus zygomaticus). Дорсально виличний відросток продовжується у надсоскоподібний гребінь(crista supramastoidea), а вентрально зі скроневим відростком виличної кістки утворює виличну дугу(arcus zygomaticus). Під основою виличного відростка знаходиться нижньощелепна ямка(fosssa mandibularis) для з’єднання з нижньою щелепою.На дні ямки проходить барабанно-лускова щілина(fissure tympanosquamosa),яка містить у собі тоненьку пластинку кам’янистої частини.Остання поділяє барабанно-лускову щілину на дві щілини: задню – кам’янисто-барабанну(fissure pterotympanica) та передню кам’янисто-лускову(fissura petrosquamosa).Спереду від останньої послідовно розташовані суглобова поверхня(facies articularis) скронево-нижньощелепного суглоба та суглобовий горбок(tuberculum articulare).Над нижньощелепною ямкою помітна борозна середньої артерїї(sulcus arteriae temporalis mediae),яка прямує вгору.

Внутрішня(мозкова)поверхня(facies cerebralis) має пальцеподібні втиснення,мозкові виступи,борозну середньої оболонної(менінгеальної) артерії(sulcus arteriae meningeae mediae).Кам’яниста частина(pars petrosa) у вигляді тригранної піраміди з верхівкою(apex) спрямована вентромедіально.У ній розрізняють 3 краї та 3 поверхні.

Верхній край піраміди(margo superior parties petrosae) відмежовує передню поверхню від задньої.Вздовж нього проходить борозна верхньої кам’янистої пазухи(sulcus sinus petrosi superioris).

Вздовж заднього краю кам’янистої частини(margo posterior parties petrosae) розташована борозна нижньої кам’янистої пазухи(sulcus sinus petrosi inferioris). Поблизу бічного кінця цієї борозни поруч з яремною ямкою знаходиться отвір канальця завитки(aperture canaliculi conchae).

У межах переднього краю помітний отвір м’язово-трубного каналу, а ближче до верхівки піраміди – внутрішній отвір слухового каналу(aperture interna canalis carotici). Від верхівки до основи піраміди на її передній поверхні(facies anterior parties petrosae) містяться:трійчасте втиснення(impression trigeminalis), борозна великого кам’янистого нерва(sulcus nervi petrosi majoris), борозна малого кам’янистого нерва(sulcus nervi petrosi minoris). Зазначені борозни започатковуються, відповідно, в розтворі каналу великого кам’янистого нерва(hiatus canalis nervi petrosi majoris) та розтворі каналу малого кам’янистого нерва(hiatus canalis nervi petrosi minoris). Позаду розтворів знаходиться дугове підвищення(eminentia arcuata), а між ним і кам’янисто-лусковою щілиною(fissure petrosquamosa) покрівля барабанної порожнини(tegmen tympani).

На задній поверхні кам’янистої частини(facies posterior parties petrosae), посередині знаходиться внутрішній слуховий отвір(porus acusticus internus), який веде у внутрішній слуховий хід(meatus acusticus internus) для судин та нервів. Позаду від внутрішнього слухового отвору міститься піддугова ямка(fosssa subarcuata) – місце прикріплення твердої оболони головного мозку. Збоку і внизу від зазначеної ямки розташований отвір канальця присінка(aperture canaliculi vestibuli).

Нижня поверхня кам’янистої частини(facies inferior parties petrosae). Порівняно великою структурою цієї поверхні є яремна ямка(fossa jugularis), спереду від якої знаходиться зовнійшній отвір сонного каналу(aperture externa canalis carotici). Між цим отвором і яремною ямкою розташована кам’яниста ямочка(fossula petrosa), на дні якої починається барабанний каналець(canalicus tympanicus). Від нижньої поверхні також відходить шилоподібний відросток(processus styloideus), в основі якого помітна його піхва(vagina processus styloidei).

Позаду шилоподібного відростка міститься шилососкоподібний отвір(foramen stylomastoideum), яким закінчується лицевий канал(canalis facialis).

Соскоподібний відросток(processus mastoideus) є складовою структурою кам’янистої частини скроневої кістки. Він знаходиться позаду зовнішнього слухового отвору, а медіально межує з соскоподібною вирізкою(incisura mastoidea). Паралельно до вирізки, присередньо лежить борозна потиличної артерії(sulcus arteriae occipitalis).

Cоскоподібний відосток з’єднаний з потиличною кісткою потиличним краєм(margo occipitalis), поблизу якого можна знайти соскоподібний отвір(foramen mastoideum). Зверху соскоподібний відросток має тім’яний край і тім’яну вирізку. Мозкова поверхня соскоподібного відростка заглиблена борозною сигмоподібної пазухи(sulcus sinus sigmoidei). У товщі соскоподібного відростка знаходяться соскоподібні комірки(cellulae mastoideae) і найбільша з них – соскоподібна печера(antrum mastoideum), яка сполучається з барабанною порожниною. У товщі піраміди міститься лабіринт – внутрішнє вухо.

Барабанна частина(pars tympanica) у вигляді підковоподібно зігнутої пластинки оточує зовнішній слуховий отвір спереду, ззаду і знизу. Барабанна частина відмежована спереду кам’янисто-барабанною щілиною(fissure petrotympanica), а ззаду барабанно-соскоподібною щілиною(fissure tympanomastoidea). У цих щілинах закінчуються канальці скроневої кістки(барабанної струни та соскоподібний)

 

23.

Канали скроневої к. переважно зосередженні кам’янистій частині. Топографічні взаємовідносини каналів з бараб. порожниною мають велике значення при оперативних втручаннях на ній. Розрізняюсь 3 канали і 4 канальні.

Канал лицевого нерва(canalis nervi facialis) почин. на дні внутріш. слухового ходу, прямує латерально і перпендикулярно до вісі піраміди. На рівні розтвору велик.кам’янистого нерва канал міняє напрямок на дорсокаудальний, утворюючи колінце(geniculum). Тут він має перше відгалуження – канал великого кам’янистого нерва. Після колінця канал проходить у товщі лабіринтної стінки барабан.порожнини і має з нею сполучення. На 4-5 мм вище від шило- соскопод.отвору, де закінчується канал, відгалужується канадець барабан.стуни.

Сонний канал(canalis caroticus) почин.на нижній поверхні піраміди зовнішнім отвором сонного каналу. Канал підіймається вгору, згинається майже під прямим кутом, прямує до верхівки піраміди, де закінчується внутіш.отвором сонного каналу. У самому початку від каналу відгалужується 2-3 сонно-барабанні канальні.

М’язово-трубний канал(canalis musculotubarius)почин.збоку від сонного каналу, маючи з ним спільну стінку. Канал спрямований дорсокаудально і закін. у барабанній порожнині на її передній стінці. Горизонтально тонкою перетинкою канал поділ. на два асиметричні півканали. Верхній, менший, півканал м’яза-натягувача барабан.перетинки (semicanalis musculi tensoris tympani). Нижній, більший – півканал слухової труби(semicanalis tubae auditivae).

Барабанний канадець(canaliculus tympanicus) почин. в кам’янистій ямочці, поникає в барабан.порожнину через нижню її стінку, робить слід на лабіринтній стінці- борозну мису. Він виходить з бабаан.порожнини через розтвір малого кам’янистого нерва, де і закінчується.

Соскоподібний канадець (canaliculus mastoideus) почин. в яремній ямці, прямує дорсолатерально, перехрещуючись з каналом лицевого нерва, і закін. в барабанно- соскопод. щілині.

 

24.

Лицевий череп утворюють такі кістки: верхня щелепа(maxilla),нижня щелепа (mandibula),піднебінна кістка(os palatinum),нижня носова раковина(concha nasalis inferior), леміш(vomer), носова кістка(os nasale), сльозова кістка(os lacrimale), вилична кістка(os zygomaticus). Лицевий череп розташ. під мозковим. Значну частину лицевого черепа займає скелет жувального апарата-права і ліва щелепи, а також нижня щелепа, що рухливо з’єднана з черепом. Інші кістки лицевого черепа мають невеликі розміри, входять до складу стінок очних ямок, носової і ротової порожнини, визначають конфігурацію обличчя. Частина кісток черепа має заповнені повітрям порожнини, які сполу. з порожниною носа. Такі повітроносні кістки(верхня щелепа, лобова і клинопод. кістки) зменшують масу черепа при збереженні його міцності. Порожнини є також звуковими резонаторами. Особливе місце займає під’язикова кістка, яка розташ. у передній ділянці шиї і з’єднана з кістками черепа зв’язками і м’язами.

25.

Верхня щелепа (maxilla)парна кістка. Вона має тіло і 4 відростки: лобовий(processus frontalis), виличний(p.zygomaticus), комірковий(p.alveolaris) і піднебінний(p.palatinus). На тілі розрізняють 4 поверхні(передню, очноямкову, підскроневу, носову), лобовий відросток кістки спрямований уверх, піднебінний- медіально, носова вирізка-спереду. Під очноямковий край кістки розмежовує передню та очноямкову поверхні її тіла.

Передня поверхня обмежена також спереду і медіально — носовою вирізкою (incisura nasalis), яка внизу закінчується передньою носовою остю (spina nasalis anterior). На поверхні помітний підочно- ямковий отвір (foramen infraorbitale), ниж­че якого — іклова ямка (fossa сапіпа). Внизу передня поверхня непомітно пе­реходить у комірковий відросток.

Очноямкова поверхня (faciès orbitalis) є складовою частиною нижньої стінки оч­ної ямки і має підочноямкову борозну(sulcus infraorbital).Остання заглиблюється у товщу тіла кістки, перетворюючись у підочноямковий канал (canalis infraorbitalis), який відкривається підочноямковим отво­ром (foramen infraorbitale) на передній поверхні.

На дні борозни і каналу містяться середні та передні коміркові отвори (foramina alveolaria media et anteriora), якими починаються відповідні коміркові канали (canales alveolares), що ведуть до зубних комірок (альвеол).

Підскронева поверхня (faciès infratemporalis) знаходиться позаду виличного відростка. На ній розташований верхньощелепний горб (tuber maxillare) з дво­ма — чотирма задніми комірковими отворами (foramina alveolaria posteriora), які ведуть також у коміркові канали і до зубних комірок молярів.Носова поверхня (faciès nasalis) містить трикутної форми верхньощелепний розтвір (hiatus maxillaris), який сполучає верхньощелепну пазуху (sinus maxillaris) з носовою порожниною. Попе­реду розтвору розташована сльозова борозна (sulcus lacrimalis), перед якою міститься раковинний гребінь (crista conchalis), до якого прикріплюється нижня носова раковина. Позаду розт­вору вертикально розміщена велика піднебінна борозна (sulcus palatinùs major).Лобовий відросток (processus frontal­is) досягає носової частини лобової кістки. На бічній поверхні відростка знаходиться передній сльозовий гребінь (crista lacrimalis anterior), який внизу переходить у підочноямковий край. Присверхня відростка має решітчастий гребінь (crista ethmoidalis) зі середньою носовою раковиною. Виличний відростока (processus zygomaticus) з'єднується з виличною кісткою і входить до складу альвеолярно-виличного контрфорсу, який передає силу жувального тиску на основу черепа.Комірковий відросток (processus alveolaris) являє собою товсту дугоподібну закінчується внизу комірковою дугою (arcus alveolaris). Остання вісім зубних альвеол (комірок) (alveoli dentales), що відокремлені одна від одної міжкомірковими перегородками (septa interralveolaria). Три останні комірки мають також міжкореневі перегородки (septa interadicularia). Зовні комірковий відросток має коміркові випини (juga alveolaria).Піднебіннийвідросток (processus palatinùs) відходить від тіла кістки медіально у вигляді горизонтальної пластинки. Верхня поверхня відростка гладка, нижня- шорстка і містить піднебінні ості (spinae palatinae) і піднебінні борозни (sulci palatine). Вільний присередній край піднебінного відростка має носовий гребінь Обидва піднебінні відростки з'єднуються між собою, утворюють

Серединний піднебінний шов (sutura palatina mediana), формуючи більшу частину кісткового піднебіння. Попереду від серединного піднебінного шва різцевим отвором (foramen incisivum) відкривається різцевий канал (canalis incisivus).

 

26.

Нижня шелепа (mandibula)

Кістка має тіло (corpus) і дві гілки (rami mandibulae). Тіло складається з основи (basis mandibulae)нижньої щелепи і коміркової частини (pars alveolaris). Кожна гілка відходить від тіла під тупим кутом і увінчана двома відростками – вінцевим і виростковим (р. coronoideus et condylaris).Тіло нижньої шелепи (corpus mandibulae)Верхній вільний край коміркової частини — коміркова дуга (arcus alveolaris)містить 16зубних комірок(alveoli dentales), зміж комірковими та міжкореневими перегородками (septa interralveolaria et interradicularia). На зовнішній поверхні коміркової частини помітнікоміркові випини(juga alveolaria)

Посередині зовнішньої поверхні тіла знаходиться підборідний виступ (protuberantia mentalis), а з двох боків і знизу від нього підборідний горбок (tuberculum mentale). На рівні комірки другого малого кутнього зуба на тілі нж. щелепи розташ. підборідний отвір (foramen mentale), позаду починається і прямує до гілки коса лінія(linea obliqua).

Посередині внутрішньої поверхні тіла випинається підборідна ость (spina mentalis), збоку і нижче якої міститься парна двочеревна ямка(fossa digastrica)/

З обох боків підборідної ості починається щелепно-під’язикова лінія або нижньощелепний валок (linea mylohyoidea s. torus mandibularis). Вище цієї лінії помітна під'язикова ямка (fovea sublingualis), а нижче і латерально (fovea submandibularis). До цих ямок прилягають відповіді слизові залози.Гілка нижньої щелепи (ramus mandibulae) утворює з тілом кут (angulus mandibulae). На його зовнішній поверхні знаходить (tuberositas masseterica), а на внутрішній — крилоподібна гористість (tuberositas pterygoidea) — місця прикріплення м'язів. Вище крилоподібної гористості знаходиться отвір нижньої щелепи (foramen mandibulae),який веде у канал нижньої щелепи (canalis mandibulae). Медіально від отвору міститься язичок нижньої щелепи (lingula mandibulae), а знизу — щелепно-під’язикова борозна (sulcus mylohyoideus). Передній край вінцевого відростка – скроневий гребінь(crista temporalis) продовжується у косу ліній зовні, а медіально — у щічний гребінь (crista buccinatoria).

До виросткового відростка відносяться головка нижньої щелепи (caput mandibulae) і шийканижньої щелепи (collum mandibulae). Спереду на шийці є заглиблення — крилоподібна ямка (fovea pterygoidea).

Між двома зазначеними відростками знаходиться вирізка нижньої щелепи (incisura mandibulae).

 

27.

Нижня носова раковина(concha nasalis inferior)

Це парна кістка, яка має медіальну і латеральну поверхні та три відростки: сльозовий(processus lacrimalis)верхньощелепний (processus maxillaris) решітчастий (processus ethmoidalis)

Леміш (vomer),Це непарна ромбопод. пластинка, яка має чотири краї: верхній, середній, задній. Леміш формує задньонижню частину кісткової перегородки носа. Верхній край має два крила (alae vomeris). Задній край леміша розмежовує хоани, це — хоанний гребінь (crista choanalis vomeris). Передній край скошений і відомий як клинопод. частина леміша(pars cuneiformis vomeris), а ниж. край шорсткуватий. На поверхні лемеша ледь помітне заглиблення- борозна лемеша (sulcus vomeris).Під’язикова кістка(os hyoieum)Розташована в ділянці шиї, але вивчається з кістками лиця, так як має з ними ембріологічну спорідненість. У ній розріз. тіло і дві пари рогів( великих і малих- cornua majora et cornua minora).

 

28.

Сльозова кістка (os lacrimale)

Кістка має неправильну чотирикутну форму, медіальну і латеральну поверхні, являє частину

присередньої стінки очної ямки. На бічній поверхні міститься задній сльозовий гребінь(crista lacrimalis posterior), який внизу утворює сльозовий гачок (hamulus lacrimalis). Спереду від заднього

сльозового гребеня знаходиться сльозова борозна(sulcus lacrimalis), яка входить до скаду ямки сльозового мішка (fossa sacci lacrimalis).

Носова кістка(os nasale)Це чотирикутна пластинка з 2 поверхнями (передньою- гладкою і задньою-з решітчастою борозною(sulcus ethmoidalis). Верхній край товщай і вужчий нижнього, латеральний край довший медіального.

Вилична кістка (os zygomaticum)Парна, з'єднуючи кістки мозкового та лицевого черепа зміцнює його та визначає тип обличчя. У ній розрізняють три поверхі: очноямкову,бічну, скроневу (faciиs orbitalis, lateralis, temporalis) та два відростки: лобовий і скроневий (processus frontalis, temporalis). Очноямкова поверхня- зверху і медіально,скронева поверхня — позаду, скроневий відросток – горизонтально і латеродорсально.

Очноямкова поверхня (facies orbitalis)формує частини стінок очної ямки.

Вилично-очноямковий отвір цієї поверхні (foramen zygomaticoorbitale)веде у канал, який розгалужується на два канали. Один із них відкривається на бічній поверхні кістки вилично-лицевим

Отвором (foramen zygomaticofaciale), другий на скроневій поверхні –вилично-скроневим отвором

(foramen zygomaticotemporale). Верхній відросток кістки — лобовий (processus frontalis) зєднується з виличним відростком лобової кістки та великим крилом клинопод. кістки.

Скроневий відросток з’єднується з виличним відростком скроневої кістки і формує виличну дугу(arcus zygomaticus).

Піднебінна кістка(os palatinum)Парна, знаходиться позаду верхньої щелепи. Кістка складається з двох пластинок ( перпендикулярноїі горизонтальної) (laminae perpendicularis et horizontalis) та трьох відростків (очноямкового, клиноподібного, пірамідного (processus orbitalis, sphenoidalis,pyramidalis). Перпендикулярна пластинка кістки спрямована вертикально, очноямковий відросток вгору і вперед, горизонтальна пластинка —медіально і горизонтально. Перпендикулярна пластинка відгалужує вгору два відростки: передній — очноямковий і задній клиноподібний (processus orbitalis et sphinoidalis).Між цими відростками знаходиться клино-піднебінна вирізка (incisura sphenopalatina), яка на цілому черепі разом з тілом клиноподібної кістки утворює клинопіднебінний отвір (foramen sphenopalatinum).На носовій поверхні(faciеs nasalis) перпендикулярної пластинки розташовані два гребені: верхній і решітчастий (crista ethmoidalis) і нижній раковинний(crista conchalis). На її бічній поверхні лежить велика піднебінна борозна (sulcus palatinus major). Горизонтальна пластинка(lamina horizontalis), чотирикутної форми, з'єднуючись з однойменною пластинкою протилежної кістки, а також з піднебінним відростком верхньої щелепи, завершує склад кісткового піднебіння. Нижня піднебінна поверхня пластинки (facies palatina) шорстка, а верхня носова (facies nasalis) гладенька. Вздовж вільного медіального краю горизонтальної пластинки, як і піднебінного відростка верхньої щелепи, випинається носовий гребінь (crista nasalis). Ззаду цей гребінь закінчується

задньою носовою остю (spina nasalis posterior).Від місця злиття перепендикулярної та горизонт.піднебінної кістки відгалужується вниз і дозаду пірамідний відросток (processus pyramidalis). На цілому черепі він заповнює крилоподібну вирізку клиноподібної кістки. Піднебінна поверхня пірамідного відростка має малі піднебінні отвори (foramina palatina minora), якими закінчуються малі піднебінні канали (canales palatini minores). Попереду зазначених отвор на кістковому піднебінні знаходиться великий піднебінний канал (foramen palatinum majus), який завершує великий піднебінний канал (canalis palatinus major) Канал формується великими піднебінними борознами перпендикулярної пластинки і верхньої щелепи.

 

28.

Скронева ямка(fossa temporalis)

Обмежена зверху і ззаду верхньою скроневою лінією(linea temporalis superior), знизу — підскроневим гребенем клиноподібної кістки (crista infratemporalis). Скронева ямка має передню, медіальну і, частково, латеральну стінки. Передня стінка утворена виличною кісткою та виличним відростком лобової кістки, а присередня (медіальна) скроневими поверхнями великого крила клиноподібної кістки, лобової луски, луски скроневої кістки та нижньої частини луски тім'яної кістки. Ззовні стінка неповна і представлена виличноюдугою (arcus zygomaticus).Скронева ямка сполучається з очною ямкою через вилично-скроневий та вилично-очноямковий отвори і знизу продовжується у підскроневу ямку.

 

29.

Підскронева ямка, (fossa infratemporalis)

Має передню, верхню, медіальнуі латеральнустінки, а задня і нижня відсутні. Передня стінка утворена частиною горба верх. щелепи, а медіальна— бічною пластинкою крилоподібного відростка клинопод. кістки. Верхньою стінкоює частина скроневої поверхні великого крила клиноподібної кістки нижче підскроневого гребеня. Латеральна стінка утворена гілкою нижньої щелепи. На межі між передньою та медіальною стінками підскронева ямка переходить у заглиблення — крилопод. ямку ( fossa pterygopalatina).

Підскронева ямка має сполучення з:1-очною ямкою через нижню очноямкову щілину(fissure orbitalis inferior)2-комірками великих кутніх зубів верхньої щелепи через задні коміркові отвори (foramina alveolaria posteriora)3- середньою черепною ямкою крізь овальний та стистий отвори 4-крилопіднебінною ямкою через крило-верхньощелепну щілину(fissure pterygomaxillaris).

 

30.

Кридопіднебінна ямка (fossa pterygopalatina)

Має 4 стінки (передню, задню, медіальну, верхню(верхньозадню)).Передньоюстінкою крилопіднебінної ямки є горб верх.щелепи,задньою — крилоподібний відросток клиноподібної кістки, медіальною- перпендикулярна пластинка піднебінної кістки, верхньою - верхньощелепна поверхня великого крила клиноподібної кістки в межах круглого отвору. Кридопіднебінна ямка сполучається двома щілинами, двома отворами та двома каналами:1-з очною ямкою через нижню очноямкову щілину(fissure orbitalis inferior);2-з підскроневою ямкою через крило-верхньощелепну щілину(fissure pterygomaxillaris) 3-з носовою порожниною через клино-піднебінний отвір (foramen sphenopalatinum)\4-із середньою черепною ямкою через круглий отвір (foramen rotundum)5-з ділянкою рваного отвору через крилоподібний канал (canalis pterygoideus);6-з кістковим піднебінням (ротовою порожниною) через великі і малі піднебінні канали (canales palatini majores et minores)

 

31.

Очна ямка являє собою чотиригранну піраміду з основoю, яка утворює вхід до орбіти (aditus orbitae), чотирма стінками (верх.,медіальною,нижньою,латеральною) і верхівкою, де починається зоровий канал.

Верхня стінка (paries superior) Сформована очноямковою частиною лобової кістки та малим крилом клиноподібної кістки.

Нижня стінка (paries inferior) Утворена очноямковими поверхнями верхньої щелепи та виличної кістки і очноямковим відростком піднебінної кістки.

Присередня (медіальна) стінка (paries medialis) Утворена лобовим відростком верхньої щелепи, сльозовою кісткою, очноямковою пластинкою решітчастого лабіринта і тілом клиноподібної кістки.

Бічна (латеральна) стінка (paries lateralis).Утворена очноямковими поверхнями виличної кістки та великого крила клиноподібної кістки. Між верхньою та бічною поверхнями знаходиться верхня очноямкова щілина(fissura orbitalis superior), а між бічною та нижньою- нижня очноямкова щілина (fissura orbitalis inferior). У шві між лобовою та решітчастою кістками на медіальній стінці є синтетичі утвори-передній та задній решітчасті отвори (foramina ethmoidalia anterior et posterior), а спереду на цій же стінці — ямка сльозового мішка (fossa sacci lacrimalis)

Сполучення орбіти:І. Чотирма каналами:Зпередньою черепною ямкою через зоровий канал(canalis opticus)З ікловою ямкою через підочноямковий канал,який в свою чергу має відгалуження до комірок премолярів, різців та ікол.

З носовою порожниною через нососльозовий канал(canalis nasolacrimalis).Зіскроневою ямкою ібічною поверхнею виличної кістки через вилично-очноямковий отвір — виличний канал, який розгалужується на два канали, спрямовані відповідно до вилично-скроневого і вилично-лицевого отворівІІ. Двома щілинами:З крило-піднебінною тапідскроневою ямками через нижню очноямкову щілину (fissura orbitalis inferior).

Ізсередньою черепною ямкою через верхню очноямкову щілину(fissura orbitalis superior).III. Трьома отворами:З носовою порожниною через задній решітчастий отвір(foramen moidale posterius).

8.3 передньою черепною ямкою через передній решітчастий отвір(foramen ethmoidale anterius).9. Іззовнішньою поверхнею лобової луски через надочноямковий отвір(вирізку) (foramen/incisura supraorbitale).

 

32.

Кісткова носова порожнина (cavitas nasalis osseа)

Займає центральне положення: між основою черепа – зверху, порожниною рота —знизу, очними ямками та гайморовими пазухами – з боків. Носова порожнина розділяється кістковою носовою перегородкою (septum nasi osseum — (перпендикулярна пластинка решітчастої кістки і леміш) на дві половини. У кожній половині розрізняють верхню, нижню, латеральну та медіальну стінки. Спереду носова порожнина крізь грушоподібний отвір (apertura piriformis) сполучається з довкіллям, а ззаду через хоани (choane)- із зовнішньою основою черепа. Між хоанами та заднім краєм носових раковин знаходиться носоглотковий хід (meatus nasopharyngeus).

Стінки носової порожнини

Верхня стінкаМає дахоподібну форму і утворена носовими кістками, носовою частиною ло­бової кістки, решітчастою пластинкою решітчастої кістки і тілом клиноподібної кістки.

Нижня стінкаЦе верхня (носова) поверхня половини кісткового піднебіння ( піднебінний відросток верхньої щелепи і горизонтальна пластинка піднебінної кістки).

Латеральна стінкаУтворена шістьма кістками (їх елементами): лобовим відростком і носо­вою поверхнею верхньої щелепи, сльозовою кісткою, лабіринтом решітчас­тої кістки, перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки, медіальною пластинкою крилоподібного відростка клиноподібної кістки, нижньою но­совою раковиною.

Медіальна стінка — це кісткова носова перегородка.



Последнее изменение этой страницы: 2016-08-14; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.233.219.62 (0.019 с.)