Онтогенез органів дихальної системи

Розвиток порожнини рота та кісткової основи зовнішнього носа тісно пов'язаний з розвитком кісток черепа. Нижні дихальні шляхи /гортань, тра­хея, бронхи/ і дихальні органи /легені/ заклада­ються на третьому тижні ембріонального розвитку у вигляді мішкоподібного випинання вентральної стінки первинної кишки на межі головного та тулуб­ного її відділів. Це випинання називається гортан-но-трахеальним виступом, який в краніальному нап­рямку з'єднується з майбутньою глоткою, а каудаль-но, утворюючи епітелій трахеї, ділиться на праве і ліве випинання, яке дає початок епітеліальному покриттю бронхів та легень. З ентодермальної зак­ладки первинної кишки розвиваються епітеліальне покриття і залози гортані, трахеї, бронхіальне та альвеолярне дерева. Мезенхіма, яка окутує ентодер-мальну закладку органів дихання, диференціюється в сполучну тканину, хрящі, м'язи, кровоносні та лімфатичні судини. Хрящі гортані розвиваються з

 

1 Мезотелій

2.Брижа

3.Легенева зв'язка

4.Синуси

5.Корінь легені

12. Що належить до переднього і середнього сере­достіння?

1.Грудна протока 2.Стравохід

З.Осердно-діафрагмальна артерія 4.ДІафрагмальний нерв 5.Серце

13. Яка границя легені має серцеву вирізку? 1.Передня правої легені

2.Нижня правої легені

3.Передня правої і лівої легень

4.Передня лівої легені

5.Нижня лівої легені

14. Передня границя присінкової плеври якої легені іде позаду тіла грудини лівіше від середньої лінії до хряща VI ребра?

1.Правої

2.Лівої

3.Правої і лівої

СЕЧОВИДІЛЬНА СИСТЕМА

Нирка - це парний паренхіматозний орган, який знаходиться в черевній порожнині, позаочеревинно, в правій і лівій поперекових ділянках. Права нирка на передню черевну стінку проекується в надче­ревній, в правій бічній і пупковій ділянках. Ліва нирка - в лівій бічній і надчеревній ділянках. Права нирка тягнеться від XII грудного до III по­перекового хребця, а ліва - від XI грудного до II поперекового.

Задня поверхня кожної нирки у верхній частині прилягає до діафрагми, а в середній - до м'язового ложа, утвореного великим поперековим м'язом і по­перечним м'язом живота. До передньої поверхні лівої нирки вгорі прилягає наднирник, до верхньої латеральної частини - селезінка, до середньої час­тини - шлунок і підшлункова залоза, до нижньо-медіальної - петлі тонкої кишки, а до верхньола-теральної - ободова кишка. До передньої поверхні правої нирки вгорі прилягає наднирник, до се­редньої частини - печінка, до медіального краю -12-пала кишка, до нижньомедіальної петлі тонкої кишки і до нижньолатеральної - товста кишка.

Кожна нирка має верхній і нижній полюси, передню і задню поверхні, медіальний /ввігнутий/ і ла­теральний /опуклий/ краї. На медіальному краю зна­ходяться ворота нирки, де входять артерія, нерви а виходять вена, лімфатичні судини і миска. Ворота нирки продовжуються всередину нирки, утворюючи її пазуху, де знаходяться жирова клітковина, великі і малі чашечки і початковий відділ миски.

До паренхіми нирки прилягає фіброзна оболонка. Ззовні фіброзної оболонки знаходиться жирова кап­сула, яка найкраще виражена в ділянці воріт нирки. Спереду і ззаду жирової капсули проходять передні і задні листки ниркової фасції, що зростаються між собою над нирками і з іх латеральних сторін. Від листків ниркової фасції до фіброзної оболонки нир­ки протягуються прошарки сполучної тканини, які фіксують нирки. До переднього листка ниркової фасції прилягає очеревина.

Крім прошарків ниркової фасції, нирку фіксує черевний тиск, м'язове ложе, судини"і нерви нирки, які утворюють ниркову ніжку.

Паренхіма нирки складається із зовнішньо розта­шованої кіркової речовини і внутрішньо розташова­ної мозкової речовини.

Кіркова речовина складається із згорнутої час­тини /власне кіркова речовина/ і променистої час­тини, похідної від мозкової речовини. Одна згорну­та і одна промениста частина складають часточку нирки.

Мозкова речовина складається з 10-15 пірамід, що мають основу, повернуту в сторону кіркової ре­човини, і верхівки, на якій утворюються сосочкові отвори. Разом сосочкові отвори утворюють пронизане поле. Кожна піраміда - це частка нирки. Між пірамідами розташовані ниркові стовби /бертинійові стовби/, похідні від кіркової речовини.

Кожна нирка поділяється на 5 сегментів, а кож­ний сегмент об'єднує в собі 2-3 ниркові частки.

У пазусі нирки нирковий сосочок на верхівці піраміди охоплюється малою нирковою чашечкою. Із з'єднання 2-3 чашечок утворюється велика ниркова чашечка. При злитті 2-3 великих ниркових чашечок утворюється миска, яка, звужуючись донизу, перехо­дить

 

СЕЧОВІД.

КРОВОПОСТАЧАННЯ НИРКИ

Кров у нирку іде по нирковій артерії, яка в во­ротах нирки поділяється на передню і задню гілки. В нирковій пазусі ці гілки поділяються на сегмен­тарні артерії. Останні, в свою чергу, гілкуються на міжчасткові, які ідуть між пірамідами. На гра­ниці кіркового і мозкового шару міжчасткові ар­терії утворюють дугоподібні артеріі, від яких відходять в мозкову речовину прямі артерії, а в кіркову - міжчасточкові артерії. Від останніх відгілковуються приносні судини, які, розпадаючись на капіляри, утворюють клубочок. З клубочка вихо­дить виносна артеріальна судина, що розпадається на вторинні капіляри, оплітаючи ниркові трубочки. Таке подвійне розпадання на капіляри називається чудовою артеріальною сіткою нирки.

Венозна кров збирається на поверхні кіркової речовини в зіркові вени, які, зливаючись, утворю­ють міжчасточкові вени. Останні вливаються в дуго­подібні вени, що супроводжують одноіменні артерії. Сюди впадають і прямі вени від мозковоі речовини. Дугоподібні вени від мозкової речовини збираються в міжчасточкові і нарешті в ниркову вену, яка впа­дає в нижню порожнисту вену.

ШЛЯХИ УТВОРЕННЯ І ВИВЕДЕННЯ СЕЧІ В МЕЖАХ НИРКИ

Первинна сеча утворюється внаслідок фільтрації рідкої частини крові в капсулу нефрона, яка охоп­лює кожний клубочок. Капсула Шумлянського-Боумена разом з клубочком утворює ниркове тільце, яке знаходиться Б згорнутій частині кіркової речовини. Від ниркового тільця ідуть проксимальні звивисті канальці нефрона, що переходять в прямі канальці, а останні утворюють в пірамідах нирки петлю нефро­на /Генле/. Після петлі нефрона ідуть дистальні звивисті канальці нефрона, що переходять у вставну трубочку. Всі вищеперелічені сечові трубочки оплітаються густою сіткою вторинній капілярів, і за рахунок реабсорбції утворюється вторинна сеча. Всі елементи нирки, де утворюється сеча, носять назву функціонально-структорної одиниці нирки -нефрона.

Після кефрона сеча попадає в прямі збиральні трубочки, які утворюють на верхівці піраміди со­сочкові ходи, а останні відкриваються отворами на пронизаній ділянці верхівки піраміди в малі чашеч­ки. З малих чашечок сеча попадає у великі чашечки, що утворюють миску. Остання переходить в сечовід.

СЕЧОВОДИ

Сечоводи - це трубочки довжиною 25-30 см, які лежать поза очеревиною, і в них розрізняють черев­ну, тазову і внутрішньостінкову частини. Остання лежить в стінці сечового міхура і відкривається у дні сечового міхура отвором.

Стінка сечовода складається з зовнішньо розта­шованої сполучнотканинної оболонки, внутрішня обо­лонка - це слизова оболонка, середня - м'язова, яка, в свою чергу, має зовнішній циркулярний і внутрішній поздовжній шари.

На своєму протязі сечоводи мають наступні зву­ження:

- при переході миски в сечовід;

- при переході черевної частини в тазову - в ділянці пограничної лінії малого таза;

- на протязі тазової частини;

- при переході сечоводів у сечовий міхур.

СЕЧОВИЙ_МІХУР

Сечовий міхур лежить в малому тазі позаду лоб-кового симфізу. Сечовий міхур має верхівку, тіло і днс, яке обернуте вниз і назад. Нижній відділ ут­ворює, шийку сечового міхура, що переходить в сечівник. Порожній сечовий міхур покритий очереви­ною вгорі і трохи з боків і ззаду /екстраперитоні-алькс•. При наповненні сечовий міхур піднімається І очеревина покриває частину передньої, бічної і особливо задньої поверхні /мезоперитоніально/. Дно сечового міхура у чоловіків ззаду і знизу прилягає до передміхурової залози, сім'яних міхурців і ам­пули сім'явиносної протоки, а ззаду - до ампули прямої кишки. У жінок сечовий міхур ззаду прилягає до піхви і матки.

Стінка сечового міхура утворена слизовою обо­лонкою в добре розвинутою підслизовою основою, внаслідок чого слизова утворює численні складки. Але між отворами сечоводів і внутрішнім отвором сечівника підслизова оболонка відсутня» складок немає, і це місце називається трикутником сечового міхура, обмеженого вгорі міжсечоводною складкою слизової оболонки. Середня оболонка сечового міху­ра - м'язова, де м'язи розташовані в а шари: внутрішнього і зовнішнього - поздовжніх і середнь­ого - циркулярного. Поздовжні шари утворюють в об­ласті тіла сечового міхура м'яз-витискач сечі, а циркулярний шар, найбільш розвинутий в ділянці внутрішнього отвору сечовика, утворює внутрішній /мимовільний/ сфінктер сечівника.

СЕЧІВНИК

Сечівник жінки - це трубка довжиною 3-6 см, яка знаходиться позаду лобкового симфізу. Своїм зовнішнім отвором сечівник відкривається в присінок піхви. Допереду і вище цей отвір оточений поперечносмугастим зовнішнім /БОЛЬОВИМ/' сфінктером сечівника, який відноситься до м'язів промежини.

Чоловічий сечівник буде розглянутий у розділі чоловічих статевих органів.