Онтогенез органів статевої системи

У зародка людини спочатку закладаються індифе­рентні внутрішні і зовнішні статеві органи, а потім формуються внутрішні і зовнішні чоловічі або жіночі статеві органи в іх кінцевому вигляді. В кінці третього тижня розвивається мезонефральна протока. вольфове тіло/. На 4-му тижні з'являються зачатки індиферентних статевих залоз. На 5-му тижні починає розвиватися парамезонефральна прото­ка. На ""'-му тижні ембріонального розвитку статеві залози диференціюються або в яєчко, або в яєчники. При формуванні яєчка мезонефральні протоки перет­ворюються у вивідні протоки чоловічих статевих за­лоз, а парамезонефральні протоки редукуються. При формуванні яєчників парамезонефральні протоки да­ють початок розвитку маткових труб, матки і части­ни піхви, в той час як мезонефральні протоки пе­ретворюються в рудиментарні утвори. Зовнішні ста­теві органи закладаються у зародка на 7-му тижні ембріонального розвитку спочатку в індиферентній формі у вигляді горбика, статевих складок та ва­ликів. З цих складок розвиваються зовнішні чо­ловічі чи жіночі органи.

ОНТОГЕНЕЗ ВНУТРІШНІХ ЧОЛОВІЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ

На 7-му місяці ембріонального розвитку форму­ється білкова оболонка яєчка, а також утворюються тяжі, що диференціюються в сім'яні канальщ, 3 кз-нальців первинної нирки формуються виносні ка-налБці яєчка. З мезонефральної протоки формуються протока придатка яєчка і сім'явиносна протока. 5 бічного випинання оім'явиносної протоки формуються сім'яні міхурці. З парамезонефральної протоки ут­ворюється придаток надяєчка, а з каудальних кінців цих проток, що злилися, виникає передміхурова ма­точка. Остання частина цих проток у емер і:, на чо­ловічої статі редукується. Яєчко закладається Е поперековій ділянці, і в процесі розвитку?ас:дка воно опускається. На 3-му місяці внутрішньоут^с-б-ного розвитку яєчко знаходиться в клубовій ямці, на 6-му місяці - підходить до внутрішнього кільця пахвинного каналу, на 7-8 місяці - проходить через пахвинний канал в калитку. Передміхурова та буль-боуретальні залози розвиваються з епітелію уретри.

ОНТОГЕНЕЗ ВНУТРІШНІХ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ

Статеві клітини на ранніх ступенях розвитку чєчка розсіяні в мезенхімній стромі органа. 5онг. дають початок первинним /премордіальним/ фолікула,1. яєчника, за рахунок чого утворюється кіркова, та мозкова речовини. Опускання яєчників з поперекової ділянки супроводжується зміною топографіі маткових труб, що з вертикального положення переходять в горизонтальне. Мегонефральна протока редукується, утворюються придатки яєчників. З парамезонефраль-них проток розвиваються маткові труби, матка і проксимальний відділ піхви. З сечостатевої пазухи формується дистальний відділ піхви та її пристінок.

 

АНОМАЛІЇ І ВАРІАНТИ РОЗВИТКУ ВНУТРІШНІХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ

Відсутність яєчка /монорхізм/; крипторхізм /затримка опускання яєчка/; незрощення піхвового відростка очеревини /тоді цей відросток з'єднуєть­ся в псрожниною очеревини і сюди випинаються петлі тонкої кишки/; ектопія /незвичне розташування яєч­ка чи яєчника/; дворога матка /недостатнє зрощення дистальних кінців правої і лівої парамезонефраль-них проток/; подвійна матка та подвійна піхва /повне незрошення дистальних кінців обох парамезо-нефральних проток/'; однорога матка, асиметрична /при затримці розвитку парамезонефральних проток на одній стінці/; інфантильна, дитяча матка /зупи­няється Е своєму розвитку/.

ОНТОГЕНЕЗ ЗОВНІШНІХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ

На 3-му місяці ембріонального розвитку попереду від клоачноі перетинки з мезенхіми виникає стате­вий горбик. В його основі в напрямку до анального отвору знаходиться сечостатева /уретральна/ боро­зенка, що обмежена з двох сторін статевими склад­ками. З боків від статевого горбика і сечостатевих складок формуються статеві валики. Статевий гор­бик, уретральна борозенка, статеві складки, ста­теві валики є індиферентними утворами, з яких в подальшому розвиваються зовнішні чоловічі чи жіночі статеві органи.

ОНТОГЕНЕЗ ЗОВНІШНІХ ЧОЛОВІЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ

Статевий горбик перетворюється в печеристе тіло статевого члена. На нижній поверхні члена статеві складки утворюють уретральну щілину, що переходить в уретральний жолобок. Його краї зростаються і ут­ворюють сечівник та губчасте тіло статевого члена.

Місце зрощення уретрального жолоба залишається у вигляді рубчика /шва статевого члена. Одночасне з формуванням чоловічої уретри над детальним кінцем статевого члена утворюється передня шкірсчка /крайня плоть/. Це пов'язано? розростанням навко­ло головки статевого члена складки епітелію. Ста­теві складки зростаються по середній лінії в ка­литку.

ОНТОГЕНЕЗ ЗОВНІШНІХ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ

Статевий горбик перетворюється в клітор. Ста­теві складки розростаються в малі статеві губи, що обмежовують з боків сечостатеву щілину. Дистальна частина її утворює присінок піхви. Статеві валики перетворюються в великі статеві губи.

АНОМАЛІЇ І ВАРІАНТИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНІХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ

Гіпоспадія /неповне закриття уретри знизу/; епіспадія /розщеплення уретри зверху/: ектопія се­чового міхура /незвичне розташування/; фімоз /го­ловка члена не може виходити через отвір крайньої плоті, тому що він маленький'; гермафродитизм /двостатевість/.

Дійсний гермафродитизм /наяність у однієі люди­ни яєчка і яєчників при чоловічому чи жіночому типі будови зовнішніх статевих органів/.

Несправжній гермафродитизм /статеві залози відносяться до однієї статі, а зовнішні статеві органи за своїми ознаками відповідають іншій статі/.

Чоловічий несправжній гермафродитизм /статева залоза диференціюється як яєчко і залишається в черевній порожнині. Одночасно затримується розви­ток статевих валиків, що не зростаються між собою, імітуючи статеву щілину та піхву, та статевий горбик - клітор/.

Жіночий несправжній гермафродитизм /статеві за­лози - яєчники опускаються в товщу статевих ва­ликів, що між собою зближені і нагадують калитку, утвір піхви малопомітний. Статевий горбик значно рсзростається, імітуючи статевий член/.

ЕНДОКРИННІ ЗАЛОЗИ

МОЛОЧНА ЗАЛОЗА

Ендокринні залози - це залози без вивідного протоку, і їх секрет попадає беспосередньо у кров. Вони дуже малі, але сильно кровопостачаються, і їх секрет" відрізняється великою хіміко-фізіологічною активністю. Ендокринна система за походженням поділяється на залози ентодермального, мезодер-мального і ектодермального походження.

Залози ентодермального походження поділяються на бронхогенну групу залоз /щитовидна, парашитовидна, тимус і залози - похідні кишкової трубки /ендокринна частина підшлункової залози/.

До залдз мезодермального походження відносяться статеві залози І мозкова речовина наднирників.

З ектодермальноі групи залоз внутрішньої сек­реції розвиваються неврогенні ендокринні залози /гіпофіз і епіфіз/ і кіркова речовина наднирників.

ЩИТОВИДНА ЗАЛОЗА знаходиться в передній ділянці шиї на рівні IV-VI шийних хребців і складається з правої і лівої часток, а також перешийка, який продовжується вгорі у вигляді пірамідального відростка.

Внутрішня будова щитовидної залози складається з паренхіми, що перегородками поділяється на час­точки. Всередині знаходяться фолікули, де містять­ся гормони щитовидної залози, впливаючи на обмін речовин: тироксин, трийодтиронін, тіріокальцетонін.

ПАРАЩИТОВИДНІ ЗАЛОЗИ, парні, верхні І нижні. знаходяться на задній поверхні щитовидної залоги І виділяють парат-гормон, який регулює кальцієвий обмін.

ТИМУС - це центральний орган імунної системи І знаходиться в передньому середостінні на рівні IV ребра за рукояткою груднини. Ззаду тиму-га знахо­диться серцева сумка.

Тимус має праву і ліву частки і складається з кіркової і мозкової речовин. Б мозковій речовині виробляються Т-лімфоцити.

ЯЄЧКО - має в паренхімі інтерстиціальні клітини Лейдіга, що виділяють тестостерон і андростерон. Яєчник в своій паренхімі має інтерстиціальні клітини, що виділяють тестостерон І андростерон. Яєчник в своій паренхімі має інтерстиціальні клітини, що виділяють естроген, прогестерон, фолікулін.

НАДНИРНИКИ - це парні ендокринні залози, які лежать на верхньому кінці правої І лівої нирки на рівні ХІ-ХІІ грудних хребців. Кожний наднирник має трикутну форму і складається з кіркової і мозкової речовин. В кірковій речовині виробляється мінера-локортикоіди, глюкокортикоіди, андрогени. Мозкова речовина наднирників виробляє адреналін і норадреналін.

НЕВРОГЕННІ ЕНДОКРИННІ ЗАЛОЗИ будуть розглянуті нами в розділі "Центральна нервова система".

МОЛОЧНА ЗАЛОЗА - це видозмінена потова залоза, що лежить на фасції, яка вкриває великий грудний м'яз на рівні НІ-IV ребер.

Тіло залози складається з 9-10 часток, які роз­ташовані радіальна від соска, і її протоки відкри­ваються на соску. Навколо соска міститься навколо­соскове поле, вкрите горбиками, де відкриваються власні залози соскового поля.