Хмельницький політехнічний коледж

 

“З атвержую ”

заступник директора

з навчальної роботи

_______ Г.О. Фрімерштейн

“____” __________200_р.

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

до виконання курсової роботи з дисциплін:

 

ОБ’ЄКТНО- ОРІЄНТОВАНЕ ПРОГРАМУВАННЯ

для спеціальності 5.080405

Програмування для електронно-обчислювальної техніки і автоматизованих систем

РОЗРОБИЛА:

ВИКЛАДАЧ__________ Гуменна В. В.

 

Схвалені на засіданні Ц/К

програмного забезпечення

протокол № 2_від “__” _____200 р.

Голова ц/к ___________ Соломко Л.А

 

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

1. Організація і проведення курсового проектування.

 

Прискорення науково-технічного прогресу, розвиток нових технологій, темпів та масштабів виробництва, поява нових методів керування ставлять підвищені вимоги до випускників технічних вузів. Тому важливим завданням вищої школи слід вважати підготовку спеціалістів, що вміло поєднують знання спеціальності з широким використанням методів математичного моделювання, а також технічних і програмних засобів ЕОМ.

Cьогодні без комп’ютера немислиме ефективне розв’язання інженерних, наукових,економічних,виробничих і управлінських задач. Персональні ЕОМ привели до якісих змін в опрацюванні різного роду інформації. Ось чому студентам необхідно не тільки знати етапи підготовки та розв’язання задач на ЕОМ, а й впроваджувати роботу на ЕОМ в повсякденну практику.

Студент, вивчивши предмет “Об’єктно- орієнтоване програмування“, повинен вміти:

· коректно сформулювати задачу для розв’язання її на ЕОМ;

· виконати декомпозицію задач на підзадачі;

· звести постановку задачі до взаємодії об’єктів.

· визначити технологію програмування, придатну для конкретного типу задач, середовище розробки проекту;

· визначити структури даних, які дозволяють перейти від абстрактного формулювання алгоритмів методів класів до конструювання їх блок-схем;

· виконати проектування користувацького інтерфейсу;

· розробити функціональну частину проекту;

· налагодити проект на ЕОМ, одержати результати;

· оформити документацію до проекту з використанням стандартів;

· використовувати в програмах засоби певної системи програмування або сумісні

з нею бібліотеки програм.

Вивчаючи предмет “Об’єктно- орієнтоване програмування » “ cтуденти виконують курсову роботу.

1.1 Основна мета виконання роботи:

n вивчення процесу підготовки та проходження завдань при їх розв’язанні на ЕОМ;

n більш глибоке оволодіння засобами програмування високого рівня та сучасними технологіями програмування;

n ознайомлення з різними середовищами програмування;

n вивчення і засвоєння основних методів і прийомів проектування та програмування;

n одержання практичних навиків роботи за ПК по введенню, налагоджуванню та тестуванню програм на ЕОМ.

1.2 Тематика робіт.

Теми курсових робіт повинні бути актуальними, відображати профіль і потреби провідних лабораторій і кабінетів коледжу та підприємств, організацій та установ міста, забезпечувати елементи навчально–дослідницької роботи і проблемного навчання.

Студент,,виконуючи роботу, повинен розробити та відладити програму на ЕОМ по виданому індивідуальному завданню. Необхідно намагатися до того, щоб курсовий проект (робота) мали практичний характер і могли б використовуватися на виробництві або в навчальному процесі.

Теми курсових робіт (в подальшому КР) вибираються з врахуванням таких критеріїв:

1. Програма повинна бути середньої складності, щоб її розробка вимагала від стдента окремих творчих зусиль.

2. Програма повина бути функціонально закінченою і по можливості мати самостійне експлуатаційне призначення.

 

1.3 Завдання на курсове проектуванн я

 

Курсова робота виконується студентом згідно виданого керівником індивідуального завдання. Індивідуальне завдання включає в себе тему роботи та постановку задачі, яку необхідно програмно реалізувати на ЕОМ.

 

 

Порядок виконання і захисту роботи

 

Над роботою студенти працюють під керівництвом викладача в години консультацій і самостійно у вільий від занять час. Звичайно, основна роль при цьому відводиться самостійній роботі студентів. На консультаціях керівник роботи надає допомогу студенту в складанні календарного графіка роботи на весь період проектування, рекомендує необхідну літературу, перевіряє виконання етапів КР, допомагає вирішувати питання, які виникли у студентів в процесі роботи над певною літературою. Для їх вирішення необхідно цю книгу принести з собою або виписати їз неї незрозумілі місця дослівно.

На консультації керівник роботи не забов’язаний виконувати рішення того чи іншого питання. Він забов’язаний вислухати пояснення студента і вказати, що в них правильно, а що неправильно, необгрунтовано і в якому напрямку або в яких матеріалах необхідно шукати правильне рішення.

Для контролю виконання роботи керівник доводить до відома студентів графік виконання етапів та повністю всієї роботи і захисту.

Готову роботу студент здає на перевірку керівнику не менше ніж за 5 днів до захисту. Попередня перевірка роботи є обов’язковою. Керівник вправі не допустити роботу до захисту, якщо вона не подана у встановлений термін на перевірку. Керівник на протязі 1..2 днів перевіряє роботу і повертає її студенту із зауваженнями у відповідності з якими студент повинен зробити виправлення в роботі, або підписаною, якщо робота допущена до захисту.

Захист КР відбувається перед комісією, яка складається з трьох викладачів.

Студент повинен зробити коротку (7..10хв.) доповідь по суті роботи, а потім відповісти на запитання. Рішення про оцінку приймається з урахуванням об’єму і якості роботи, ступеня самостійності при виконанні роботи і рівня її захисту.

Студент, який не подав роботу в назначений термін подає її у термін, що встановлюється для ліквідації заборгованості. У випадку отримання незадовільної оцінки повторний захист даної роботи не дозволяється.

 

1.5 Колективне проектування.

Існує цікава, проте і малорозповсюджена форма організації курсового проектування – колективне проектування. При колективному проектуванні один проект розробляє група із двох – п’яти студентів. Звичайно, колективне проектування не виключає традиційного індивівдуального проектування.

Колективне проектування потребує чіткої його організації. Кожен студент отримує конкретне індивідуальне завдання, яке вказує, наприклад, який модуль він буде розробляти. В групі призначається ведучий програміст із числа найбільш підготовлених студентів, при чому його кандидатуру можуть висувати самі студенти.

До основних позитивних сторін колективного навчального проектування можна віднести:

отримання студентами більш глибших знань, так як при колективному проектуванні розробляються складніші програмні засоби;

можливість обміну думками, дискусії, які створюють атмосферу творчості;

існування потоку інформації від більш підготовлених студентів до менш підготовлених і підвищення на цій основі рівня підготовки останніх;

виховання у студентів духу колективізму і підвищення їх навчальної дисципліни.

 

 

Структура роботи

2.1 Склад курсової роботи.

Курсова робота складається із текстових (пояснювальна записка, та додатки) аркушів та СD- диску, що містить функціональний проект..

Об’єм розрахунково - пояснювальної записки складає 25....40 аркушів формату А4.

2.2 Вимоги до обсягу, структури і змісту пояснюючої записки (ПЗ)

 

Обсяг ПЗ повинен складати 20..30 сторінок рукописного тексту, або 25..40 сторінок надрукованого через півтора (два) інтервали тексту на аркушах формату А4. У дану кількість сторінок не включають сторінки, на яких розміщені рисунки, таблиці, список літератури і додатки.

ПЗ повинна у короткій і чіткій формі розкривати творчий задум проекту(роботи), включати методи дослідження, використані методи проектування та програмування, описи складених програм, їх аналіз і висновки.

Перелік, розглянутих у кожному конкретному проекті, питань і рівень їх розробки повинні бути визначені у завдані на курсове проектування, виходячи з умов повного розкритя теми і доведення розробки до практичних рішень. Склад ПЗ визначається завданням на курсове проектування.

Курсова робота оформляється за зразком (додаток 1)