Сутність ціни, її види. Цілі ціноутворення та фактори, які впливають на розмір ціни.

Ціна – сума тих цінностей,які споживач віддає за право володіння певними товарами чи послугами.

Ціни класифікують за різними принципами:

За характером обслуговування обігу:

• оптові ціни;

• роздрібні ціни.

Залежно від державного впливу, регулювання, ступеня конкуренції:

• вільні ціни (ціна попиту, ціна пропозиції);

• регульовані ціни (граничні, фіксовані).

За способом фіксації:

• тверді;

• рухомі (ціни, зафіксовані на дату підписання контракту);

• ковзаючі (ціна може бути переглянута з урахуванням змін у витратах виробництва).

Залежно від території дії:

• єдині ціни (встановлюються і рнгулюються державним органом)

• регіональні (регул.регіональні органи влади та управл.)

Цілі ціноутворення:

Цілі пов’язані з обсягом продажу,спрямовані на максимізацію обсягів реалізації або частки ринку; Цілі пов’язані з прибутком,спрямовані на отримання максимального або задовільного прибутку,доходу від інвестицій,швидке отримання готівкових коштів. Цілі орієнтовані на конкуренцію,пов’язані або зі стабілізацією цін,або із позиціонуванням відносно конкурентів.

На рішення в області ціноутворення впливають як внутрішні, так і зовнішні фактори.

Внутрішні фактори включають такі, як маркетингові цілі компанії, стратегію маркетингового комплексу,організаційні рішення, витрати та попит.

► Маркетингові цілі. Найбільш поширеними з них є:

· Максимізація поточного прибутку.

· Збільшення частки ринку.

· Завоювання лідерства за якістю продукції.

· Забезпечення виживання фірми в складних ринкових умовах.

►Стратегія маркетингового комплексу.

► Витрати впливають на кінцеву ціну товару

► Організаційні рішення.

Зовнішні фактори включають:

► Державне регулювання цін. Держава вводить ряд обмежень, що захищають від недобросовісної конкуренції учасників ринку.

► Етап життєвого циклу товару.

► Канали розподілу. Учасники каналів розподілу - прагнення незалежних учасників до одержання прибутку й отже, до збільшення ціни товару. Контроль за каналами з боку виробника.

► Конкуренти або стан ринку - співвідношення конкурентних сил залежить від типу ринку. Розрізняють чотири типи ринку:

◊ вільної конкуренції (наявність множини продавців і покупців, однорідністю і взаємозамінністю продуктів, відсутність ринкової сили) – роль маркетингових заходів мінімальна.;

◊ монополістичної конкуренції - велика кількість фірм, пропонуючих товари у великому діапазоні цін, особливу роль в процесі розробки товарних пропозицій грає формування ціни на товар.

◊ олігополістичної конкуренції – під-ва дуже чутливі до політики ціноутворення і маркетингових стратегій конкурентів.

◊ чистої монополії – 1-2 під-ва,державна монополія може встановлювати ціну низ же за собівартість,якщо товар має важливе значення для покупців,які невзмозі отримати його за повну вартість.

У разі регульованої монополії держава дозволяє під-ву встановлювати такі ціни,які забезпечують отримання справедливої норми прибутку,яка дає їй можливість розширювати і підтримувати виробництво.

У разі нерегульованої монополії під-во самостійно встановлює будь-яку ціну яку витримає ринок.

44. Фактори макросередовища в маркетингу Маркетингове макросередовище – це ті фактори, якими фірма не може безпосередньо керувати, але які впливають на її маркетингову діяльність. До маркетингового макросередовища належать: економічне середовище, демографія, політичне середовище, НТП, культура, природне середовище. Економічне середовище утворюють ті фактори, які впливають на купівельну спроможність населення, рівень його доходів і витрат. До таких факторів належать макроекономічні показники: фаза економічного циклу країни, рівень інфляції, рівень зайнятості населення, обсяг валового національного продукту та його динаміка, рівень купівельної спроможності та доходів населення, рівень цін, наявність та обсяг товарного дефіциту. Так, німецький статистик Ернст Енгель в результаті досліджень сформулював наступний закон: за зростання рівня сімейного доходу структура витрат сім’ї змінюється таким чином:відносний рівень витрат на їжу зменшується,відносний рівень витрат на житло та будівництво стабілізується,відносний рівень витрат на інші цілі (одяг, транспорт, освіта, заощадження, розваги) збільшується.

Демографічний фактор передбачає дослідження таких показників, як чисельність населення, географічне розміщення населення, міграція, віковий склад населення, рівень народжуваності та смертності, сімейний стан. Політико-законодавчий фактор охоплює: політичну структуру країни, урядову, політичну та законодавчу стабільність, політичну орієнтацію країни, податкову політику уряду, вплив професійних спілок, міжнародну орієнтацію та державне регулювання міжнародних відносин, державне регулювання конкуренції. Соціально-культурне середовище включає такі фактори, як соціальні групи, базові цінності, переваги світосприйняття, поведінку, системи поглядів, цінностей, моралі, звичок, мови, стилю життя.На відміну від швидких змін у технологічному середовищі зміни в культурному середовищі досить повільні, а деякі цінності залишаються стабільними й незмінними (наприклад, чесність, порядність, відповідальність за своїх дітей, повага до батьків тощо). Природне середовище як фактор маркетингового макросередовища останнім часом набуває дедалі більшого значення у зв’язку зі зростанням рівня забруднення навколишнього середовища.Екологічні проблеми були головною причиною виникнення концепції соціально-етичного маркетингу. Її суть у тому, що, задовольняючи потреби окремих споживачів, фірми повинні враховувати інтереси суспільства в цілому. Наприклад, у багатьох країнах виникла проблема утилізації металевих баночок з-під напоїв, яка знайшла своє втілення в маркетинговій стратегії щодо упаковування товару. Науково-технічний прогрес, технологічні зміни справляють значний вплив на спосіб життя, поведінку, потреби та переваги споживача. Вони впливають на всі елементи маркетингового комплексу, але більш за все проявляється в аспекті інноваційної діяльності. Наслідки впливу науково-технічного прогресу на елементи маркетингового комплексу: – розроблення нового товару, модифікація товару, пристосування до споживчих потреб, що змінюються;– зниження витрат виробництва, можливість зіставлення цін, можливість контролю за цінами;– підвищення швидкості збуту, зростання обсягів збуту, оптимізація контролю за збутом; – підвищення комунікаційних можливостей, скорочення строків просування, оптимізація планування просування.

45. Фактори мікросередовища в маркетингу. Маркетингове мікросередовище – частина середовища, в якому фірма безпосередньо функціонує в процесі маркетингової діяльності. До складових мікросередовища належать: безпосередньо підприємство, постачальники, маркетингові посередники, споживачі, конкуренти, громадськість. Розглядаючи безпосередньо підприємство як фактор маркетингового середовища, необхідно передусім звернути увагу на ту роль, яку відіграє служба маркетингу в загальній структурі підприємства, на її організаційну структуру, зв’язки з іншими службами. Рівень професійної підготовки та набутого досвіду фахівців-маркетологів також відіграє значну роль як фактор мікросередовища. Маркетингові посередники – це ті фірми й організації, які беруть участь у тому чи іншому етапі процесу маркетингу підприємства (маркетингові дослідження, збут, просування тощо). До них належать:торгові посередники – сприяють доведенню товару до кінцевого споживача;маркетингові фірми – здійснюють маркетингові дослідження на замовлення фірми; рекламні агентства – виступають суб’єктами маркетингових комунікацій фірми. Роль постачальників як фактора маркетингового мікросередовища визначається тим, що матеріально-технічні ресурси та комплектуючі вироби є вхідними елементами процесу виробництва товарів. У розвиненій ринковій економіці майже не існує проблеми постачання ресурсів. Підприємство має змогу вибирати постачальників за тими чи іншими критеріями (ціна, рівень обслуговування тощо). Вивчаючи споживача як фактор маркетингового середовища, необхідно звернути увагу на два основні питання: дослідження факторів, які впливають на поведінку споживача; прийняття споживачем рішення про купівлю товару. Громадськість – це люди та організації, які становлять реальний чи потенційний інтерес для фірми або впливають на можливість досягнення їх цілей. Громадськість може як сприяти, так і перешкоджати підприємству в реалізації його цілей. Наприклад, якщо у фінансових колах (банки, страхові компанії) склався негативний імідж підприємства, йому буде досить важко реалізувати можливість отримання фінансових ресурсів. Конкуренція – це боротьба за ринкову частку між фірмами, споживачі яких мають ідентичні або схожі потреби. Аналіз конкуренції дає можливість виявити ринкове положення фірми, конкурентоспроможність її товарів. Конкуренти можуть бути класифіковані за різними ознаками. Ф.Котлер розподіляє їх за ознакою конкурентних дій на активні, селективні, стохастичні та пасивні.* Активні (агресивні) конкуренти – реагують швидко й агресивно на ринкові події, незважаючи на напрями розвитку конкуренції.* Селективні – конкурують лише у вибіркових показниках (наприклад, вони лідери у зниженні ціни, але не підвищують ефективність рекламної діяльності).* Стохастичні – характеризуються непередбачуваними діями: іноді протидіють агресивно, а інколи ігнорують напади конкурентів.* Пасивні – майже не реагують на конкурентні напади.