Принципи сегментування ринку.

Для проведення сегментування обрано чотири сформованих у маркетингу факторів – географічний, демографічний, психографічний, поведінковий. Ці фактори використовують під час сегментації ринку і кожний окремо, і в будь-якій комбінації з іншими, щоб якомога точніше визначити, задоволенню якої потреби слугує той чи інший виріб, і відповідно впливати на споживачів.

· Географічне сегментування використовує такі чинники: регіон; адміністративний розподіл; чисельність населення; щільність населення; климат тощо.Географічний фактор сегментування є найбільш простим і логічним. Його застосування доцільно, коли на ринку існують кліматичні розбіжності або розбіжності в системах культурних цінностей населення, прив'язані з його територіальним розподілом.

· Демографічне сегментування базується на використанні таких чинників як вік; стать; розмір сім’ї; родинний стан; рівень доходу; професія; рівень освіти; релігія; раса; національність.

· Психографічне сегментування застосовує такі чинники: суспільний клас (належність до того чи іншого класу впливає на вибір певних товарів і послуг); стиль життя (богемний, елітарний, молодіжний); тип особистості, особисті якості (амбіційність, авторитарність, імпульсивність) тощо. Психографічне сегментування точніше характеризує можливу реакцію покупців на той чи інший товар. Однак окремі виділені психографічні чинники не можуть слугувати достатньо обгрунтованими ознаками для виділення сегмента, використання цих критеріїв у комбінації з іншими характеристиками дає непогані результати.

· Поведінкове сегментування залучає такі чинники: привід для здійснення купівлі (будь-які події в житті покупця); вигоди, які шукає споживач від товару; статус користувача (ті, хто не користується товаром; ті, хто раніше користувався, але перестав; потенційні користувачі; постійні користувачі); інтенсивність споживання (споживачі з низькою активністю; помірною активністю; високою активністю); ступінь лояльності до товару (покупці з абсолютною лояльністю; покупці з певною лояльністю; покупці зі змінною лояльністю; покупці без певної лояльності); ступінь готовності здійснити купівлю (не ознайомлені з продуктом; інформовані про існування продукту; інформовані про його споживчі характеристики; проявили до продукту інтерес; хочуть купити його; мають намір купити); ставлення до товару (у захопленні від продукту; доброзичливо ставляться; ставляться нейтрально, негативно ставляться).

27. Процес маркетингових досліджень. Основне призначення маркетингових досліджень – забезпечення маркетингового менеджера всією інформацією, необхідною йому для виконання своїх функціональних обов’язків у процесі управління маркетингом, а саме: аналізу, розробки маркетингових стратегій, планування, контролю й регулювання маркетингової діяльності. Необхідність маркетингового дослідження зумовлена потребою зниження ризику прийняття неправильного рішення за рахунок кращого знання й розуміння стану та динаміки факторів навколишнього середовища. Рольмаркетингових досліджень полягає в оцінці потреб, запитів і попиту споживачів, яка допомагає створенню програми їх задоволення, ідентифікації та визначення як проблем, так і можливостей фірми здійснити та оцінити свою маркетингову діяльність. Мета маркетингових досліджень – виявлення можливостей фірми посісти конкурентні позиції на ринку, знизити ризик і ступінь невизначеності, збільшити ймовірність успіху маркетингової діяльності. Основні завдання маркетингових досліджень: розрахувати величину попиту та пропозиції;*встановити умови досягнення оптимального співвідношення між попитом та пропозицією; *дослідити поведінку споживача;*оцінити діяльність фірми та її конкурентів;*визначити конкурентоспроможність продукції й фірми на ринку;*зорієнтувати виробництво на випуск товарів, збут яких забезпечено наявними на ринку умовами, що й дає можливість фірмі отримати запланований прибуток;*розробити та здійснити програму маркетингу. Процес маркетингових досліджень складається з семи кроків: 1) Визначення проблеми. План дослідження може бути розроблений тільки після визначення проблеми тієї, що вимагає рішення. На цьому етапі ставляться цілі дослідження і визначаються його завдання. 2) Вибір проекту дослідження. Залежно від того, що вже відоме про проблему, використовують: розвідувальне дослідження (попереднє дослідження) - метою є доскональне визначення і осмислення суті проблеми, яка стоїть перед дослідником; описове дослідження - для опису яких або параметрів або явищ, як правило, певних характеристик і функцій ринку; каузальні (причинні) дослідження - для визначення причинно-наслідкових взаємозв′язків. 3) Визначення методу збору даних. Залежно від наявності необхідної інформації можуть використовуватися: вторинна інформація - дані з існуючих джерел інформації, зібрані раніше для інших цілей; первинна інформація - дані, які будуть отримані спеціально для вирішення цієї проблеми 4) Розробка форм, що заповнюються в ході спостережень. форми, що Розробляються, винні якнайкращим способом задовольняти потреби проекту. 5) Проектування вибірки і збір даних. В ході проектування вибірки визначається форма вибірки і її розмір. 6) Аналіз і інтерпретація даних. В рамках аналізу і інтерпретації даних здійснюється перевірка даних, їх кодування і класифікація. 7) Підготовка звіту про результати дослідження. Звіт про результати надається керівництву або замовникові і містить всі результати і висновки дослідження.

28. Реклама в системі маркетингу. Реклама займає особливе місце в системі маркетингу. Часто її виділяють у самостійний напрямок, проте, як свідчить світова практика, найбільшої ефективності реклама набуває лише в комплексі маркетингу.

Реклама – це будь-яка платна форма неособистої пропозиції товарів і послуг від імені визначеного спонсора, з метою вплинути певним чином на аудиторію. За допомогою реклами формується визначене уявлення покупця про особливості товару чи послуги.

Закон України "Про рекламу" визначає, що реклама – це спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується у будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку

Мета реклами – привернути увагу, викликати інтерес, передати споживачеві інформацію і змусити його діяти певним чином. Тому рекламне звернення має повідомити дещо важливе і цікаве для споживача, про щось виключне, особливе, чого нема в інших товарах. Звернення в рекламі повинно бути правдивим, доказовим і виголошеним доступно, вчасно, щоб покупець звернув увагу на рекламований товар (послугу) і придбав його Під рекламною комунікацією розуміється передача звернення від джерела інформації до її отримувача. Відправник (комунікатор) – сторона, від імені якої надсилається рекламне звернення. Досягнення зверненням одного адресата (потенційного покупця) називається рекламним контактом. Кодування в рекламній комунікації розуміється як процес представлення ідеї, яку відправник прагне донести до отримувача. Канал комунікації об’єднує всіх учасників процесу комунікації та носіїв інформації. Передача інформації не повинна обмежуватись одним каналом, і хоча це означає додаткові труднощі та витрати, ефективність комунікації при цьому значно зростає. Декодування представляє собою переклад рекламного коду на мову споживача. Його ефективність залежить від особистого сприймання отримувача, його здатності розпізнавати та інтерпретувати сигнали, які використовуються для передачі ідеї.

Отримувачами (адресатами) в рекламній комунікації є потенційні споживачі, для яких призначена реклама. При формуванні цільової аудиторії важливо виявити не лише того, хто приймає рішення про покупку, але й того, хто впливає на цей процес. Наприклад, діти можуть здійснювати вирішальний вплив на вибір продавця і місця покупки. Відповідна реакція – це набір відгуків споживача, що виникають в результаті контакту з рекламою. Реакція споживача визначає результативність комунікації, ступінь досягнення рекламою цілі з врахуванням затрачених зусиль.

Зворотній зв’язок представляє собою ту частину відповідної реакції, яку отримувач доводить до відома відправника. В якості зворотного зв’язку можуть розглядатися звернення споживачів за додатковою інформацією, замовлення пробних зразків продукту.У процесі рекламної комунікації виникають різного роду перешкоди у результаті впливу факторів зовнішнього середовища. Вони можуть стати однією з причин пониження ефективності реклами. Можна виділити наступні групи перешкод: 1. фізичні (наприклад, неякісний друк, поганий телесигнал); 2. психологічні (одна і та ж інформація може викликати різні емоції в різних людей); 3. семантичні (одне і те ж слово може мати різні значення для різних груп людей). Врахування усіх цих особливостей рекламних звернень допоможе уникнути можливих промахів при здійсненні рекламної кампанії.

Рівнева модель товару.

Товар — засіб задоволення певної потреби, тобто все те, що може задовольнити нестатки або потребу і пропонується на ринок з метою привернення уваги, придбання, використання.

Рівні товару:

1.Товар за задумом – це та основна ідея товару, той зиск, який отримує споживач у результаті купівлі та споживання товару.

2.Товар у реальному виконанні – реально створений товар з характерною для нього сукупністю властивостей, функцій, упаковки, марки, дизайну, ціни.

3.Товар з підкріпленням – це ті додаткові послуги й зиски, які отримує споживач у процесі купівлі й споживання саме цього товару.