Тема 2.Система забезпечення ФМ.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 2.Система забезпечення ФМ.



Тема 1.Основи ФМ.

1. Необхідність і сутність фін менеджменту.

2. Особливості Фм, повязані з формою власності і зі сферою здійснення бізнесу.

3. Об’єкт, мета та задачі фінансового менеджменту.

4.Стратегія та тактика фінансового менеджменту.

5. Функції та механізм Фм.

6. Прийоми Фм і їх характеристика.

7. Суб’єкти фін менед-ту та їх характеристика.

8 Обов’язки фінансового менеджера.

9.Місце фінансового менеджменту в організаційній структурі підприємства.

10.Методи фінансового менеджменту.

11.Принципи фінансового менеджменту.

12.Загальна схема фінансового менеджменту.

Тема 2.Система забезпечення ФМ.

13.Поняття системи організаційного забезпечення фінансового менеджменту.

14.Ієрархічна і функціональна будова центрів управління підприємством.

15.Функціональна будова центрів управління на підприємствах різних розмірів.

16.Типова схема організаційної структури фінансового управління на крупних підприємствах

17.Поняття “центри відповідальності” на підприємстві.

18.Види центрів відпов-ті та їх хар-ка.

19.Характеристика і вимоги до інформаційної системи фінансового менеджменту.

20.Основні користувачі фінансової інформації.

21.Характеристика внутрішніх та зовнішніх користувачів фінансової інформації.

22.Вимоги, що висуваються до фінансової інформації.

23.Показники, що формуються із зовнішніх джерел інформації, їх характеристика.

24.Показники, що формуються із внутрішніх джерел інформації, їх характеристика.

25.Поняття внутрішнього фінансового контролю на підприємстві.

26.Сутність фінансового контролю на підприємстві.

27.Основні функції фінансового контролінгу.

28.Основні принципи побудови системи фінансового контролінгу.

29.Система фінансового моніторингу.

30.Формування системи алгоритмів дій по усуненню відхилень значень фактичних фінансових показників від нормативних (планових).

Тема 3.Управління грошовими потоками.

31. Поняття грошового потоку. Значення грошових потоків у діяльності підприємства.

32. Склад вхідних грошових потоків на підприємстві та їх характеристика.

33. Зміст і задачі управління вхідними грошовими потоками.

34.Принципи управління грошовими потоками та їх характеристика.

35.Стадії управління грошовими потоками.

36.Фактори, що впливають на абсолютну суму грошового потоку – виручка від реалізації продукції. Шляхи збільшення абсолютної суми грошового потоку.

37.Фактори, що впливають на формування грошового потоку - виручка від реалізації продукції – в часі. Шляхи прискорення надходження виручки від реалізації.

38.Управління грошовим потоком – отримання банківських кредитів.

39.Управління грошовим потоком – надходження коштів від фінансових інвестицій.

40.Склад вихідних грошових потоків на підприємстві та особливості їх формування.

41.Вплив вихідних грошових потоків на поточний фінансовий стан і кінцеві результати фінансової діяльності підприємства.

42.Управління вихідними грошовими потоками.

43.Управління грошовим потоком – оплата рахунків суб’єктів господарювання.

44.Управління грошовим потоком – платежі державі.

45.Управління грошовим потоком – виплати працівникам підприємства.

Тема 4. Визначення вартості грошей у часі.

46.Необхідність і сутність визначення часової вартості грошей. Основні причини зміни вартості грошей в часі.

47.Типи задач при визначенні вартості грошей в часі. Класифікація, алгоритм т а способи їх вирішення.

48.Проблеми застосування принципів компаундирування та дисконтування в Україні. Значення визначення зміни часової вартості грошей в світовому господарстві.

49.Поняття і сутність компаундирування. Просте компаундирування. Компаундирування ануїтетів (ренти). Поняття звичайної і вексельної ренти.

50.Поняття і сутність дисконтування. Просте дисконтування. Дисконтування звичайної і вексельної ренти.

51. Розрахунок майбутньої вартості грошей з урахуванням ануїтетів, її практичне використання.

52.Розрахунок теперішньої вар-ті грошей з урахуванням ануїтетів, її практичне використання.

53.Дисконтування, компаундирування та порядок їх застосування.

54.Оцінка майбутньої та теперішньої вартості грошей з врахуванням фактору інфляції.

Тема 5.Управління прибутком.

55.Зміст і задачі управління формуванням прибутку підприємства.

56.Управління прибутком від операційної діяльності.

57.Управління собівартістю продукції і її вплив на формування прибутку від реалізації.

58.Розробка цінової політики та її оптимізація.

59.Управління формуванням прибутку від фінансових операцій.

60.Управління розподілом прибутку підприємства.

61.Чистий прибуток підприємства. Фактори, що впливають на його формування.

62.Управління використанням чистого прибутку підприємства.

63. Управління використанням чистого прибутку підприємства на виплату дивідендів.


Тема 6. Управління активами.

64.Склад, структура, оцінка, принципи формування активів підприємства.

65. Принципи визначення потреби в оборотному капіталі (їх характеристика).

66. Управління виробничими запасами підприємства.

67. Управління дебіторською заборгованістю.

68. Управління грошовими активами підприємства.

69. Управління фінансуванням оборотних активів підприємства.

70. Класифікація необоротних активів підприємства.

71.Управління фінансуванням необоротних активів підприємства.

Тема 7. Вартість і оптимізація структури капіталу.

72. Капітал і його сутність.

73. Визначення вартості капіталу.

74.Сутність власного капіталу підприємства.

75. Складові власного капіталу та їх характеристика.

76. Визначення вартості власного капіталу підприємства.

77. Структура капіталу.

78. Оптимізація структури капіталу, фінансовий ліверідж.

79. Вплив структури капіталу на вартість підприємства.

80. Основи теорії Міллер-Модільяні.

81. Позичений капітал під-ва, його сутність та склад. Фактори, що впливають на його формування

82. Класифікація залучення позичкових коштів та їх хар-ка

83. Формування політики залучення позичених коштів. Умови залучення позичкових коштів та їх характеристика

84. Особливості оцінки і управління вартістю позиченого капіталу.

85. Оцінка вартості і управління залученням позиченого капіталу у формі фінансового кредиту.

86. Оцінка вартості і управління залученням позиченого капіталу у формі облігацій позики.

87. Оцінка вартості і управління залученням товарного (комерційного) кредиту.

88. Оборотний капітал сутність, значення.

89. Зміст і задачі управління оборотного капіталу.

90. Принципи визначення потреби в оборотному капіталі (їх характеристика).

91. Фактори, що впливають на загальну потребу під-ва в оборотному капіталі.

92. Зміст методу прямого розрахунку потреби в нормативному оборотному капіталі.

93. Зміст ек методу визначення потреби в нормативному оборотному капіталі.

94. Причини (фактори) виникнення потреби підприємства в оборотному капіталі понад обсяг нормативної його частини.

95. Власний ОК і джерела його фомув. Визнач. власного ОК на основі бух. балансу

96. Джерела формув. залученого ОК.

97. Використ. банк ресурсів для формування оборотних коштів.

98. Кредиторська заборгованість, як джерело формув ОК. Управління кредитор заборгованістю

99. Хар-ка розміщ і структури поточних активів п-в. фактори які вплив на структ розміщ О.К. Ліквідність поточ активів.

100. Дебіторська заборг, як напрямок розміщ ОК її склад і структура. Зміст і задачі управління ДЗ.

Тема 8. Управління інвестиціями.

101. Зміст і завдання управління інвестиціями.

102. Реальні інвестиції та особливості управління ними.

103. Порядок розробки бюджету капітальних вкладень.

104. Амортизаційні відрах як джерело фінанс-ня кап вкладень. Управл-ня амортизац відрах.

105. Фін інвестиції, їх склад, джерела і тенденції розвитку в суч умовах.

106. Інвестиційний портфель і його формування. Управління інвест портфелем.

107 Фінансово-інвестиційна діяльність підприємства.

Функції та механізм Фм.

Фм реалізує свою головну мету шляхом виконання певних функцій, ці функці поділяються на 2 осн групи: 1) ф-ції Фм яккеруючої сис-ми (розробка фін стратегії під-ва, формування ефективних інф сис-м, що забезпечують обгрунтування альтернативних управлінських рішень, здійснення аналізу різних аспектів фін д-ті під-ва, здійсення планування фін д-ті під-ва по основним її напрямкам, розробка дієвої системи стимулювання реалізації, прийнятих управлінських рішень у сфері фін д-ті, здійснення ефективного контролю за реалізацію прийнятих управлінських рішень в галузі фін д-ті); 2) ф-ції Фм як спеціальної сфери управління під-вом (управління: активами, кап-лом, інвестиціями, грош потоками, фін ризиками, антикризове фін управління при загрозі банкрутства). Процес управління фін д-тю базується на певному механізмі. Механізм Фм – сис-ма осн елементів, що регулюють процес розробки і реалізації управлінських рішень у сфері фін д-ті під-в. Елементи механізму: 1) державне нормативно-правове регулювання; 2) ринковий механізм регулювання; 3) внутрішній механізм; 4) сис-ма конкретних методів і прийомів здійснення управління.

6. Прийоми Фм і їх характеристика.Осн прийоми Фм: 1) фінансовий аналіз (аналіз руху грош коштів, грош потоків, аналіз формування і використання прибутку, аналіз звітів про фін результати, аналіз факторів, що впливають на формування прибутку, аналіз розподілу і використання прибутку, аналіз бух балансу); 2) фінансове планування - планування і використання фін ресурсів (оперативне фін планування – пов’язане з надходженням і використанням валових грошових потоків, де хар-на велика к-ть показників, які враховуються, невелика періодичність складання планів у формі оперативного фін планування; поточне фін плануівння - обмежене періодом, здійснюється протягом року поквартально, пов’язане з визначенням фін русурсів, їх надходженням і використанням, при цьому к-ть показників ¯ порівняно з оперативним плануванням; перспективне фін планування – пов’язане з визначенням фін ресурсів на преспективу, тісно пов’язане з прогнозуванням фін показників); 3) прийняття рішень: осн напрями (відносно формування капіталу підприємств; в сфері інвест д-ті, визначення напрямів здійснення інвест д-ті, структури інвестицій, джерел фінансування інвестиційної д-ті; повязаниї з поточною фінансовою діяльністю рішення, що забезпечують поточне надходження коштів, формування, використання прибутку.

7. Суб’єкти фін менед-ту та їх характеристика. До суб’єктів фін менд-ту відносяться: 1) власник під-ва; 2) фін менеджер широкого профілю; 3) функціональний фін менеджер. Власник під-ва самостійно здійснює ф-ї фін управ-ня, як правило на малих під-вах, з невеликим об’ємом фін д-ті. В цьому випадку залучати для здійснення цих ф-й спеціаліста необхідності немає. Фін менеджер широкого профілю явл-ся спеціалістом – найманим працівником, що здійснює практично всі ф-ї фін управ-ня під-вом. Такі спеціалісти викор-ся в основному на під-вах для загального керівництва фін д-тю. Функціональний фін менеджер явл-ся вузьким спеціалістом – найманим працівником, що здійснює спеціалізовані ф-ї управ-ня в однієї з сфер фін д-ті під-ва. Виділ наступні форми спеціалізації функціональних фін менеджерів: менеджер по управ-ню інвестиціями під-ва (інвестиційний менеджер), менеджер по управ-ню грош потокам (кеш-менеджер), менеджер по управ-ню фін ризиками (ризик-менеджер), менеджер по антикризовому фін управ-ню під-вом при загрозі банкрутства (антикризовий менеджер) та інш

Капітал і його сутність.

Капітал – загальна вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, авансований у формування активів підприємства. Протягом поточної діяльності у підприємства форма капіталу постійно змінюється, тобто перетворення одних ресурсів на капітал, інших на товар або інші цінності. При створенні підприємства ВК=А, а в процесі господарської діяльності коли підприємство залучає кошти із зовнішніх джерел ВК=А-З. Капітал можна розглядати як: 1) кошти, спрямовані в оборот і які приносять доход від його обороту; 2) багатство, яке використовується для отримання прибутку; 3) джерела коштів, які використовуються для фінан-ня активів підприємства; 4) загальна вартість засобів, які можуть виступати в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих для формування активів підприємства. Основні характеристики капіталу: 1) К – це основний фактор вир-ва, дає можливість об’єднати всі ф-ри вир-ї діяльності. 2) К представляє собою фін ресурси під-ва, які приносять доход, може виступати самостійно як форма позичкового К 3) К є джерелом формування поточного та майбутнього добробуту його власників (спожита частина та накопичена частина відповідно). 4) Динаміка К під-ва. ↑ вартості К під-ва свідчить про зростання його прибутку та ефективність його розподілу в використанні. ↓ обсягів власного К під-ва може бути результатом збиткової роботи під-ва або неефективного під-ва. 5) К під-ва є мірилом ринкової вартості під-ва, розмір власного К під-ва визначає потенціальну можливість, залучення позичкових фін коштів. Власний і позичковий К формують базову оцінку ринкової вартості під-ва вцілому

Класифікація капіталу.1. За належністю підприємства: власний, залучений; 2. За метою використання: виробничий, позичковий, спекулятивний; 3. За формою фінансування: фін., мат., немат.; 4. За об’єктом інвес-ння: основний, оборотний; 5. За формою власності: приватний, державний; 6. За орг-прав формою діяльністю: акціонерн., пайовий, індивід.; 7. За характером вико-ння власниками: споживчий, нагромаджений; 8. За хар-ом викор-ння в госп. процесі: працюючий, непрацюючий.

Структура капіталу.

Структура капіталу – співвідношення власного і залученого капіталу на певний період. Співвідношення між власним і залученим капіталом це вагомий показник результативності при використанні або тільки власних коштів, або власних і залучених. При застосуванні комбінованих джерел при формуванні капіталу у п-ва підвищується результативність діяльності. За положенням (стандартом) бухгалтерського облік № 2 “Баланс”, до структури капіталу входить: 1) статутний капітал – початковий К, з якого починається діяльність під-ва. В залежності від різних орг форм під-в кошти, які мають різну ек сутність; 2) пайовий – відображає суму пайових внесків членів спілок та ін під-в, тобто це сукупність коштів фіз та юр осіб, добровільно вкладених у фін-госп діяльність; 3) додатковий вкладений капітал – відображає суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. По одноіменній статті балансу АТ показують суму, на яку вартість реаліз випущених акцій перевищує їхномінальну вартість; 4) інший додатковий капітал – сума дооцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштвно отриманих під-м від ін юр або фіз осіб та ін види додаткового К; 5) резервний капітал – сума резервів, створених за рахунок чистого прибутку під-ва; 6) нерозподілений прибуток (непокритий збуток) – сума прибутку, яка реінвестована у під-во, або сума непокритого збитку; 7) неоплачений капітал – відображає суму заборгованості власників за внесками до статутного К; 8) вилучений К – фактична собівартість акцій власної емісії, або часток, викуплених тов-м у його учасників.

Методи розрах-ку ризиків.

Сутність статис-го способу полягає в тому, що вивч-ся стат-ка втрат і прибутків, що мали місце на даному чи аналог. вир-ві, устан-ся величина і частотність одержання тієї чи іншої екон. віддачі, склад-ся найбільш ймовірний прогноз на майбутнє. Головні інстр-ти статист. М-ду розрах-ку фін. ризику: варіація, дисперсія і стандартне (середньо-квадратич.) відхилення.

М-д експертних оцінок звичайно реал-ся шляхом обробки думок досвідчених підп-ців і фахівців. Він відрізн-ся від статист. лише мдом збору інф-ції для побудови кривої ризику. Даний спосіб припускає збір і вивчення оцінок, зроблених різними фахівцями, імов-тей виник-ня різних рівнів втрат. Ці оцінки баз-ся на обліку усіх ф-рів фін. ризику, а також статист. даних.

Метод аналогій при ан-і ризику нового проекту дуже корисний, тому що дослідж-ся дані про наслідки впливу несприят-х ф-рів фін. ризику на ін. аналог. проекти ін. конкуруючих підпр-в.

114.Організація ризик-менеджменту на підприємстві.Ризик-менеджмент-система управління ризиком і екон,точніше,фінан.відносинами,які виникли в процесі його управління.Організація ризик-менеджменту представляє собою систему заходів,направлених на раціональне сполучення всіх його елементів в єдиній технології процесу управління ризиком.1-м етапом орг-ції ризик-менеджменту є визначення цілі ризику і цілі ризикованих вкладів капіталу.2-м етапом є отримання інф-ї про навколишню обстановку,яка необхідна для прийняття рішення на користь тої чи ін.дії.На основі аналізу такої інф-ї можна визначити ймовірність настання події,виявити ступінь ризику і оцінити його вартість.3-м етапом на основі даної інф-ї про навколишнє оточення,ймовірності,стіпення і величини ризику розробляються різні варіанти ризикованого вкладу капіталу і проводиться оцінка їх оптим-ті шляхом співставлення очікуваного прибутку і величини ризику.4-м етапом є вибір стратегії і прийомів упр-ня ризиком,а також способи зниження ступеня ризику.5-м етапом є розробка програми дій по зниженню ризика.5-м-орг-я виконання намічених програм.6-м-контроль виконання намічених програм. 7-м-аналіз і оцінка результатів вибраного ризикованого рішення.Орг-я ризик-менеджменту передбачає визначення органу упр-ня ризиком.Органом упр-ня ризиком може бути фін.менеджер,менеджер по ризику або відповідний апарат упр-ня:сектор страх.операцій,сектор венчурних інвестицій,відділ ризик.вкладень капіталу.

Прогноз-ня ризиків.

Прогноз-няв ризик-мен-ті являє собою розробку на перспективу змін фін. стану об'єкта в цілому і його різних частинах. Прогноз-ня - це передб-ня визн-ної події. Воно не ставить задачу безпосередньо здійс-ти на практиці розроблені прогнози. Особл-тю прогноз-ня є також альтернативніть у побудові фін. пок-ків і параметрів, що визначає різні варіанти розвитку фін. стану об'єкта упр-ня на основі тенденцій, що намітилися. У динаміці ризику прогноз-ня м. здійс-ся як на основі екстраполяції минулого в майбутнє з урах-ням експертної оцінки тенденції зміни, так і на основі прямого передб-ня змін. Ці зміни м. виникнути зненацька. Упр-ня на основі передб-ня цих змін вимагає вироблення в менеджера визначеного чуття ринкового механізму й інтуїції, а також застос-ня гнучких негайних вирішень.

Досудова санація.

Закон "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розрізняє поняття "санація" та "досудова санація". Під санацією розуміються заходи щодо оздоровлення підприємства в рамках провадження справи про банкрутство. Досудова санація - система заходів по відновленню платоспроможності боржника, що здійснюються власниками боржника чи менеджментом підприємства, яке перебуває в кризі, з метою запобігання його банкрутства та ліквідації шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів у межах чинного законодавства до початку порушення провадження справи про банкрутство. Фінансове оздоровлення підприємства в досудовому порядку здійснюється з використанням стандартного набору інструментів і заходів, який є в арсеналі антикризового менеджменту.

План санації в ході провадження справи про банкрутство.

Якщо санація проводиться після порушення справи про банкрутство тобто в судовому порядку, то в цьому разі слід враховувати специфічні вимога та особливості санаційних процедур, передбачені Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або: оголошення його банкрутом".

Головна санації в ході провадження справи про банкрутство полягає у створенні умов для задоволення претензій кредиторів не лише за рахунок проведення ліквідаційних процедур, а й в результаті відновлення успішної фінансово-господарської діяльності боржника чи коштів його правонаступника.

Ухвала про проведення санації боржника в ході провадження справи про банкрутство приймається арбітражним судом за клопотанням комітету кредиторів. Основні передумови прийняття рішення про проведення санації боржника в ході провадження справи про банкрутство:

1. Санаційна спроможність боржника, тобто наявність реального плану санації.

2. Наявність реальних можливостей виконання плану, відновлення платоспроможності підприємства-боржника та його успішної виробничо-господарської діяльності.

3. Наявність санатора, який має достатньо фінансових ресурсів для фінансового оздоровлення боржника.

План санації має містити:

1. Аналіз причин фінансової кризи.

2. Оцінку фінансового стану боржника до початку санації.

3. Заходи щодо нормалізації фінансового стану боржника.

4. Узгоджений з кредиторами порядок відстрочки платіжних зобов’язань.

5.Інформацію про те, наскільки реалізація плану санації покращує шанси задоволення претензій кредиторів порівняно з вихідною ситуацією.

6. Порівняльні розрахунки задоволення претензій кредиторів у разі реалізації плану санації та задоволення вимог шляхом проведення ліквідаційних процедур.

7. Прогнозні показники фінансово-майбутнього стану боржника.

8. Механізм контролю за ходом реалізації плану.

Джерела фін санації під-в.

Фінансування санації може здійснюватися за рахунок власних коштів підприємства (самофінансування), фінансових коштів власників – автономна санація, за допомогою кредиторів – зовнішня санація, і, як виняток, шляхом одержання державної фінансової підтримки. За формальними ознаками розрізняють два види санації:

а) санація без залучення додаткових фінансових ресурсів на підприємство;

б) санація із залученням нового фінансового капіталу.

У першому випадку санація може здійснюватися в таких формах:

• зменшення номінального капіталу підприємства;

• конверсія власності в борг;

• конверсія боргу у власність;

• пролонгація сплати заборгованості;

• добровільне зменшення заборгованості; :

• самофінансування.

Санація із залученням нового фінансового капіталу може набувати таких форм:

• альтернативна санація;

• зменшення номінального капіталу з подальшим його збільшенням (двоступінчаста санація);

• безповоротна фінансова допомога власників;

• безповоротна фінансова допомога персоналу;

• емісія облігацій конверсійної позики;

• залучення додаткових позик.

Окремий вид санації – за допомогою державної фінансової підтримки. Держава може вдатися до непрямих методів сприяння санації: податкові пільги, створення особливих умов підприємницької діяльності тощо.

Тема 1.Основи ФМ.

1. Необхідність і сутність фін менеджменту.

2. Особливості Фм, повязані з формою власності і зі сферою здійснення бізнесу.

3. Об’єкт, мета та задачі фінансового менеджменту.

4.Стратегія та тактика фінансового менеджменту.

5. Функції та механізм Фм.

6. Прийоми Фм і їх характеристика.

7. Суб’єкти фін менед-ту та їх характеристика.

8 Обов’язки фінансового менеджера.

9.Місце фінансового менеджменту в організаційній структурі підприємства.

10.Методи фінансового менеджменту.

11.Принципи фінансового менеджменту.

12.Загальна схема фінансового менеджменту.

Тема 2.Система забезпечення ФМ.

13.Поняття системи організаційного забезпечення фінансового менеджменту.

14.Ієрархічна і функціональна будова центрів управління підприємством.

15.Функціональна будова центрів управління на підприємствах різних розмірів.

16.Типова схема організаційної структури фінансового управління на крупних підприємствах

17.Поняття “центри відповідальності” на підприємстві.

18.Види центрів відпов-ті та їх хар-ка.

19.Характеристика і вимоги до інформаційної системи фінансового менеджменту.

20.Основні користувачі фінансової інформації.

21.Характеристика внутрішніх та зовнішніх користувачів фінансової інформації.

22.Вимоги, що висуваються до фінансової інформації.

23.Показники, що формуються із зовнішніх джерел інформації, їх характеристика.

24.Показники, що формуються із внутрішніх джерел інформації, їх характеристика.

25.Поняття внутрішнього фінансового контролю на підприємстві.

26.Сутність фінансового контролю на підприємстві.

27.Основні функції фінансового контролінгу.

28.Основні принципи побудови системи фінансового контролінгу.

29.Система фінансового моніторингу.

30.Формування системи алгоритмів дій по усуненню відхилень значень фактичних фінансових показників від нормативних (планових).



Последнее изменение этой страницы: 2016-08-14; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.173.234.169 (0.019 с.)