Перші електронно-обчислювальні машини

Історія розвитку ІТ

Інформаційна технологія (ІТ) — це комплекс методів і процедур, за допомогою яких реалізуються функції збирання, передавання, оброблення, зберігання та доведення до користувача інформації в організаційно-управлінських системах з використанням обраного комплексу технічних засобів.

Розвиток технічних засобів протягом кількох мільйонів років зумовлював постійне вдосконалення ІТ. Тому виокремлюють кілька етапів їхнього розвитку:

«ручна» інформаційна технологія (панувала до другої половини XІX століття) — оброблення інформації здійснювалось вручну, за допомогою пера, рахівниці, бухгалтерських книг, а зв’язок забезпечувався пересиланням листів і пакетів;

«механічна» інформаційна технологія розпочалась із винайденням друкарської машинки та телефону, модернізацією системи поштового зв’язку. Така технологія стала базою формування організаційних структур в економіці;

«електрична» інформаційна технологія (зародилась у 1940—1950-х роках) ґрунтувалась на широкому використанні електричних друкарських машинок, копіювальних машин, портативних диктофонів і т. ін.

З появою та повсюдним упровадженням ЕОМ і периферійної техніки настала ера комп’ютерної інформаційної технології, яка дістала також назву нової, сучасної, безпаперової. Основні принципи нової інформаційної технології (НІТ) — це інтегрованість, гнучкість та інформативність.

1 етап (до другої половини XIX в.) — "домеханічний" (ручний) інформаційна технологія, інструментарій якої складали: перо, чорнильниця, книга. Комунікації здійснювалися ручним способом шляхом переправлення через пошту листів, пакетів, депеш. Основна мета технології — представлення інформації в потрібній формі.

2 етап (з кінця XIX в.) — "механічна" технологія, інструментарій якої складали: машинка, що пише, телефон, диктофон, оснащена більш довершеними засобами доставки пошта. Основна мета технології — представлення інформації в потрібній формі зручнішими засобами(друкарські машини, логарифмічна лінійка)

3 етап (40 - 60-і рр.) — "електромеханічний" технологія, інструментарій якої складали: великі ЕОМ і відповідне програмне забезпечення, електричні машинки, що пишуть, копіювальні апарати, портативні диктофони. Змінюється мета технології — акцент починає переміщатися з форми представлення інформації на формування її змісту(телефон, телеграф)

4 етап (з початку 70-х рр.) — "електронна" технологія, інструментарієм якої стають великі ЕОМ і створювані на їх базі автоматизовані системи управління (АСОВІ) і інформаційно-пошукові системи (ІПС), оснащені широким спектром базових і спеціалізованих програмних комплексів. Акцент зміщується у бік формування змістовнішої інформації.

5 етап (з середини 80-х рр.) — "комп'ютерна" технологія, основним інструментарієм якої є персональний комп'ютер з широким спектром стандартних програмних продуктів різного призначення. На цьому етапі відбувається процес персоналізації АСУ (створення систем підтримки ухвалення рішення для різних фахівців). У зв'язку з переходом на мікропроцесорну технологію істотним змінам піддається побутова техніка, прилади зв'язку і комунікації, оргтехніка.

Починають широко розвиватися комп'ютерні мережі (локальні і глобальні).

Передумови розвитку ІТ

• Глобалізація світу;

• Зростання конкуренції;

• Формування багатополюсного світу;

• Загострення військових конфліктів;

• Вичерпність природних ресурсів;

• Наявність невиліковних хвороб;

• Зростання кількості природних катастроф та глобальне потепління клімату;

• Бажання отримати вічне життя;

• Природна еволюція;

• Людська “допитливість”;

• Плани освоєння космосу та підводного світу

Тенденцією розвитку інформаційних технологій є глобалізація інформаційного бізнесу. Чисто теоретично будь-яка людина (або фірма) є сьогодні можливим споживачем інформації. Тому можливості інформаційного ринку як і раніше є безмежними, хоч і існує досить жорстка конкуренція між основними виробниками. До традиційно сильних виробників, таких, як США, Японія, Франція, Великобританія і ФРН, останніми роками додалися фірми Австралії, Південної Кореї, Тайваню, Сінгапуру і ін. Однією з головних причин інтенсифікації світової конкуренції є розповсюдження попиту на конкретні види ІТ у світовому масштабі. Можна сказати, що, не дивлячись на відмінність ринків, продукція, що має попит в Америці, фактично аналогічна тій продукції, на яку існує попит в Японії і Європі. Наявність п'яти основних чинників обумовлює цей процес: різний рівень знань у області ІТ, що визначає темпи її розповсюдження, які варіюють в широких межах залежно від сфери застосування і від особливостей країни; співвідношення "вартість - ефективність" ІТ; урядова підтримка; стандартизація; порівняльні достоїнства співіснуючих і взаємозамінних технологій.

Глобалізація безпосередньо пов'язана з конвергенцією. Раніше сферу виробництва і сферу послуг можна було легко визначити і диференціювати. Проте описані вище "інформаційні тенденції" міняють традиційні уявлення. Деякі види продукції і послуг розмежувати досить просто. Друкарські машинки і калькулятори - це продукція, телекс і радіомовлення - це послуги. Складніше коли йдеться, наприклад, про телексну апаратуру і ТВ-приймачі, які набувають конкретної значущості тільки в сукупності з вищезазначеними видами послуг. Деякі системи можуть поєднувати в собі пристрої. Прикладами є системи кодування брокерських операцій, банківські апарати, а також системи енepгoкoнтpoля. Крім того, певні види продукції і послуг, виконуючи однакові функції, стають по суті взаємозамінними.

Конвергенція формує сьогодні так званий потенційний ринок ІТ, основними сегментами якого є наступні. Споживчий сегмент включає передачу інформації, розваг і споживання їх приватними особами. Таке споживання може здійснюватися удома, в особистому автомобілі, місцевому торговому центрі або номері в готелі. Багато індивідуальних послуг можуть бути одержані також службовцями фірми зі своїх АРМ без спеціального дозволу фірми. Забезпечення бізнесу включає споживання продукції і послуг ІТ в ході реалізації різних видів ділової діяльності: закупівлі, обслуговуванні, маркетингу, фізичного розповсюдження продукції і інші стадії створення доданої вартості. Використання ІТ, як правило, надзвичайно інтенсивно повторюється і регулюється певними процедурами. Інтелектуальна робота відноситься до споживання і передачі інформації серед менеджерів і інших фахівців. Ця сфера діяльності помилково ототожнюється з веденням ділових операцій, насправді вона відрізняється від останніх по суті. Область споживання носить більш спеціальний характер, менша за об'ємом і визначається більшою мірою подіями, чим процедурами при розгляді питання про придбання ІТ.

Причина зростання № 1: Хмарні обчислення будуть особливо привабливими для малого та

середнього бізнесу, а також старт-апів в країнах ЦСЄ Головною ідеєю хмарних сервісів є аутсорсинг ІТ-послуг у разі необхідності (наприклад, программногозабезпечення, бізнес-платформ, місця на сервері і т.д.) замість купівлі ліцензій та інфраструктури (апаратнезабезпечення), що вимагає капітальних витрат. Основні переваги – оптимізація витрат і ресурсів, а такожгнучкість і мобільність. Переваги хмарних обчислень роблять їх особливо привабливими для малого тасереднього бізнесу, а також для старт-апів, враховуючи відсутність необхідності капітальних витрат наотримання ліцензій. Крім того, плата за використання забезпечує доступ до рішень, які навряд чи б булидоступні в рамках ліцензійних угод. Крім того, витрати на персонал можуть бути значно знижені. Враховуючитой факт, що малий і середній бізнес є основою економіки Центральної та Східної Європи, очікуєтьсявисокий рівень попиту на хмарні обчислення в країнах ЦСЄ.

Українські пошукові системи

• uaport.net/ - загальний тематичний каталог містить близько 20 напрямків, регіональний - усі області України. Ресурси, які відносяться до найбільш популярних тем, згруповані в окремі розділи. Сильною стороною UAport є пошук новин - спеціальний робот декілька раз в день сканує сайти новин, що дозволяє отримувати свіжі новини із різних джерел.

• http://meta.ua - МЕТА здійснює пошук по українським серверам, а також серверам з українською тематикою у всьому світі. Область пошуку додатково обмежується однією або декількома регіональними підрубриками. Важлива унікальна особливість Мети - підтримка пошуку з урахуванням правопису української мови.

• http://www.uaport.net/UAcatalog/ - перевагою TopPing є нова мета пошукова машина МетаPing, яка дозволяє виконувати пошук по декільком ІПС одночасно.

• http://www.goldbook.dp.ua/ - Золота книга - каталог каталогів, пошукових та рейтингових систем України, РФ і країн СНД. Ресурс всього містить 259 каталогів

• http://www.lot-co.mksat.net/dir/www/links_directories_ukrainian_ru.html - Лот - посилання на основні каталоги ресурсів Інтернет України, країн СНД і міжнародні.

Російські пошукові системи

• http://www.rambler.ru/ - пошукова система містить інформацію про більш ніж 12 мільйонів документів, розташованих на серверах країн СНД і Росії. Rambler опускає при пошуку стоп-слова: прийменники, частки, артиклі. Якщо ж ці елементи входять до складу фрази, то їх потрібно узяти в лапки.

• http://www.aport.ru/ - одна з кращих російськомовних пошукових систем. Перевагою Апорту є англо-російський і російсько-англійський переклад у режимі online запитів і пошуків результату, завдяки чому можна вести пошук у російських ресурсах Internet, навіть не знаючи російської мови.

• http://www.yandex.ru/ - найбільша пошукова машина російської частини Internet: кількість проіндексованих документів наближається до 56 млн. Пошук враховує усі форми слова за правилами російської мови, у тому числі відмінки і дієвідміни.

• http://animapoisk.narod.ru/ - Аnimapoisk. На цій сторінці подано список універсальних пошукових систем і каталогів, які не мають певної тематики. Сайти в таблиці розташовуються в порядку спадання індексу популярності, сукупного покажчика, що розраховується на основі індексу цитування даної системи іншими та її відвідуваністю.

Англомовні пошукові системи

• http://www.yahoo.com/ - англомовна пошукова система має найбільш розвинену структуру каталогів і різних сервісів. Сотні тисяч різних Internet-ресурсів впорядковуються вручну за 14 основними рубриками, кожна з який має кілька підрубрик з більш вузькою тематикою.

• http://www.lycos.com/ - до складу Lycos входять величезна база даних з числом URL вище за 66 млн. Ця пошукова система (англомовна) містить різноманітну цікаву інформацію, у тому числі новини, огляди вузлів, посилання на популярні вузли, карти міст, а також засоби для пошуку адрес різних осіб і пошуку веб-зображень і звукових кліпів.

• http://www.altavista.com/ - англомовна пошукова система містить близько 550 млн. індексованих сторінок. Аlta Vista відрізняється потужними можливостями пошуку. Наприклад, можна відібрати тільки відеоролики, тільки звукові файли чи зображення. Якщо при написанні ключового слова користувач припустився граматичної помилки, портал підбирає схоже слово і видає за ним посилання.

• http://www.hotbot.com/ - це база даних, що містить близько 54 млн. документів, індексованих за новим текстом, і один з найбільш повних (англомовних) пошукових механізмів.

• http://www.infoseek.com/ - англомовна база даних пошукового механізму Infoseek складається з 1,5 млн. сторінок, індексованих за повним текстом. Відповіді впорядковуються по двох показниках: наскільки часто зустрічається на сторінці слово чи фраза, а також у якому місці.

• http://www.webcrawler.com/ - WebCrawler пропонує 15 категорій змісту, і, клацнувши мишею на одній з них, можна знайти кілька підкатегорій з короткими анотаціями англійською мовою безлічі цікавих вузлів. Можна відразу зв'язатися з одним з таких вузлів чи продовжити пошук вузлів, що містять інформацію з потрібної теми.

• http://www.excite.com/ - Excite вигідно відрізняється від інших пошукових вузлів тим, що дозволяє вести пошук англійською мовою в службах новин і публікує огляди веб-сторінок. База даних цього вузла складається з більш ніж 50 млн. сторінок з індексацією за повним текстом.

Історія розвитку Інтернету

Інтерне́т (від англ. Internet) — всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Інтернет становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, таких як взаємопов'язані гіпертекстові документи Всесвітньої павутини (World Wide Web — WWW) та електронна пошта.

В повсякденній мові слово Інтернет найчастіше вживається в значенні Всесвітньої павутини і доступної в ній інформації, а не у значенні самої фізичної мережі. Також вживаються терміни Всесвітня мережа, Глобальна мережа чи навіть одне слово Мережа, Іне́т, Тенета, Міжмережжя, Інтерне́трі або Не́трі. Все частіше Інтернет вживається і з малої літери, що можна пояснити паралелями з термінами «радіо», «телебачення», які пишуть з малої.

Історія Інтернету сягає досліджень 1960-х років, які проводилися на замовлення уряду США і мали на меті створення надійних розподілених комп'ютерних мереж, стійких до пошкоджень. Попередницею Інтернету стала мережа ARPANET (англ. Advanced Research Projects Agency Network), яка почавши функціонувати в кінці 1960-х, в кінці 1970-х об'єднувала близько 200 вузлів.

Урядове фінансування магістральної мережі Національного наукового фонду США в 1980-х, а також приватне фінансування для інших комерційних магістральних мереж в усьому світі призвело до участі в розробці нових мережевих технологій і злиття багатьох мереж. Комерціалізація в 1990-х міжнародної мережі привела до її популяризації та впровадження в практично кожен аспект сучасного життя людини. З 2011 року понад 2,1 мільярда людей користуються послугами Інтернету.

Інтернет не має централізованого управління, правил використання чи доступу. Кожна складова мережа встановлює свої власні стандарти. Централізовано визначаються правила використання адресного простору Інтернет-протоколу та Системи доменних імен. Керує цим Інтернет корпорація з присвоєння імен та номерів (англ. Internet Corporation for Assigned Names and Numbers, або ICANN), міжнародна некомерційна організація з головним офісом у США. Технічне обґрунтування і стандартизацію основних протоколів (IPv4 та IPv6) проводить Internet Engineering Task Force (IETF), некомерційна організація, відкрите міжнародне співтовариство проектувальників, учених, мережевих операторів і постачальників послуг.

Мережа побудована на використанні протоколу IP і маршрутизації пакетів даних. В наш час Інтернет відіграє важливе значення у створенні інформаційного простору глобального суспільства, слугує фізичною основою доступу до веб-сайтів і багатьох систем (протоколів) передачі даних.

У 1962 році Джозеф Ліклайдер (1915–1990), керівник Агентства передових оборонних дослідницьких проектів США (англ. Defense Advanced Research Projects Agency) висловив ідею Всесвітньої комп'ютерної мережі. У 1969 році Міністерство оборони США започаткувало розробку проекту, котрий мав на меті створення надійної системи передачі інформації на випадок війни. Агентство (англ. DARPA) запропонувало розробити для цього комп'ютерну мережу. Розробка була доручена Каліфорнійському університету Лос-Анджелеса, Стенфордському дослідному центрові, Університету штату Юта та Університету штату Каліфорнія в Санта-Барбарі. Ця мережа була названа ARPANET (англ. Advanced Research Projects Agency Network — Мережа Агентства передових досліджень). В рамках проекту мережа об'єднала названі заклади. Всі роботи фінансувались за рахунок Міністерства оборони. ARPANET почала активно рости й розвиватись; її дедалі ширше почали використовувати вчені із різних галузей науки.

Перший сервер ARPANET було встановлено 1 вересня 1969 року у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Комп'ютер «Honeywell 516» мав 12 кілобайт оперативної пам'яті.

До 1971 року була розроблена перша програма для відправки електронної пошти мережею, котра відразу стала дуже популярною.

У 1973 році до мережі через трансатлантичний кабель були підключені перші іноземні організації з Великобританії та Норвегії — мережа стала міжнародною.

У 1970-х роках мережа загалом використовувалась для пересилки електронної пошти, тоді ж появились перші списки поштових розсилок, групи новин та дошки оголошень. Але в ті часи мережа ще не могла легко взаємодіяти з іншими мережами, котрі були побудовані на інших технічних стандартах. До кінця 1970-х років почали активно розвиватись протоколи передачі даних, що були стандартизовані у 1982–1983 роках.

1 січня 1983 року мережа ARPANET перейшла з протоколу NCP на протокол TCP/IP, який досі успішно використовується для об'єднання мереж. Саме у 1983 році за мережею ARPANET закріпився термін «Інтернет».

У 1984 році була розроблена система доменних назв (англ. Domain Name System, DNS). Тоді ж у мережі ARPANET з'явився серйозний суперник — Національний науковий фонд США (NSF) заснував міжуніверситетську мережу NSFNet (англ. National Science Foundation Network), котра була сформована з дрібніших мереж, включаючи відомі на той час Usenet та Bitnet і мала значно більшу пропускну здатність, аніж ARPANET. До цієї мережі за рік під'єдналось близько 10 тисяч комп'ютерів; звання «Інтернет» почало плавно переходити до NSFNet.

У 1988 році було винайдено протокол Internet Relay Chat (IRC), завдяки якому в Інтернеті стало можливим спілкування в реальному часі (чат).

У 1989 році в Європі, в стінах Європейського центру ядерних досліджень (франц. Conseil Européen pour la Recherche Nucléaire, CERN) народилась концепція тенет. Її запропонував знаменитий британський вчений Тім Бернерс-Лі, він же протягом двох років розробляв протокол HTTP, мову гіпертекстової розмітки HTML та ідентифікатори URI.

У 1990 році мережа ARPANET припинила своє існування, програвши конкуренцію NSFNet. Тоді ж було зафіксовано перше підключення до Інтернету телефонною лінією (так зване «дозво́нювання» англ. Dial-up access).

У 1991 році тенета стали доступні в Інтернеті, а в 1993 році з'явився знаменитий Веб-браузер (англ. web-browser) NCSA Mosaic. Всесвітня павутина ставала дедалі популярнішою.

У 1995 році NSFNet повернулась до ролі дослідницької мережі; маршрутизацією всього трафіку Інтернету тепер займались мережеві провайдери (постачальники послуг), а не суперкомп'ютери Національного наукового фонду.

В тому ж році тенета стали основним постачальником інформації в Інтернеті, обігнавши за обсягом трафіку протокол передачі файлів FTP; було сформовано Консорціум всесвітньої павутини (англ. WWW Consorcium, W3C). Можна сказати, що тенета перетворили Інтернет і створили його сучасний вигляд. З 1996 року Всесвітнє павутиння майже повністю підмінило собою поняття «Інтернет».

Протягом 1990-х років Інтернет об'єднав у собі більшість існуючих на той час мереж (хоча деякі, як, наприклад, Фідонет, залишились відособленими). Завдяки відсутності єдиного керуючого центру, а також завдяки відкритості технічних стандартів Інтернету, що автоматично робило мережі незалежними від бізнесу чи уряду, об'єднання виглядало неймовірно привабливим. До 1997 року в Інтернеті нараховувалось близько 10 мільйонів комп'ютерів і було зареєстровано понад мільйон доменних назв. Інтернет став дуже популярним засобом обміну інформацією.

У 1998 році Папа Римський Іоанн Павло II заснував Міжнародний день інтернету, який щорічно святкується 4 квітня[1], в Україні з 2001 року «День Інтернету» відмічається щорічно 14 грудн

Ціннісно-регулююча функція

Зміст цієї функції багато в чому збігається з тією, що Г. Лассуелл було названо функцією кореляції ставлення до дійсності, властивої всім соціальних комунікацій. Сім'я і школа здійснюють первинну соціалізацію, тобто прилучення особистості до знань, норм, цінностей, досвіду, традицій, накопиченим суспільством і навколишнім соціальним мікросередовищем. Далі в сучасному суспільстві ця функція значною мірою переходить до ЗМІ. Вони служать виробленні та збереженню загальної ціннісно-нормативної платформи: що таке добре, що таке погано і як, відповідно, варто думати і діяти.

Інтернет приносить технологічно принципово нову ступінь свободи в обміні інформацією, можливості висловити свою точку зору на безлічі майданчиків.

Спонсорство - система взаємовигідних договірних відносин між спонсором, який є постачальником коштів, ресурсів і послуг, і реципієнтом - стороною, яка їх отримує в особі індивідів, груп, організацій з метою досягнення спонсором певних маркетингових комунікаційних цілей.

Спонсорство є синтетичним видом маркетингових комунікацій, оскільки при цьому використовуються різні засоби маркетингової комунікації: реклама (логотип фірми на плакатах, в програмах заходів), стимулювання збуту (концерти спеціально запрошених виконавців), паблік рилейшнз (під час проведення з'їздів, конгресів), персональний продаж (під час проведення заходів, які спонсоруються фірмою, переговорів про продаж товарів) тощо. / спонсорство, орієнтоване на споживачів товарів і послуг фірми; / спонсорство, орієнтоване на формування суспільної думки; / внутрішнє спонсорство, орієнтоване на мотивацію працівників самої фірми-спонсора. Створення позитивного іміджу в тих, хто приходить на фірму, залучення на роботу фахівців, в яких фірма зацікавлена.

Яких цілей може досягти фірма, приймаючи рішення про спонсорську підтримку? Такими цілями є: / формування сприятливих для іміджу торгової марки і компанії асоціацій; / поширення інформації про фірму та її товари; / поліпшення відносин з громадськістю; / стимулювання збуту товарів (продаж товарів з емблемою заходу, який підтримує фірма, - футболки, кепки, сумки та ін.).

Проте не слід забувати, що спонсорство - не меценатство і має на меті отримання певної вигоди, еквівалентної витраченим коштам.

Види Інтернет-реклами

Банерна реклама – реклама, яка для поширення потрібної інформації в інтернеті використовує графічні носії (зображення чи анімацію). Розміщення банерної реклами може відбуватися через спеціальні банерно – обмінні майданчики чи через прямий контакт з адміном сайту. Б.р. переважно використовується для підтримки впізнаємості бренду. Порівняно з контекстною, це більш трудомісткий та менш гнучкий вид реклами. Оплата за банерну рекламу здійснюється або за кількістю показів або за кількістю кліків на графічному носії.

Контекстна реклама – це текстові оголошення, що видаються відвідувачам сайтів. Вона показується лише по налаштованих споживачем параметрах рекламної компанії, тобто за якими ключовими словами споживач налаштує своє оголошення і буде платити за кожен клік відвідувача.

Пошукова реклама – розміщення текстово – графічних рекламних матеріалів поряд з результатами пошуку на сайтах або на сайтах партнерів пошукових систем, що пропонують користувачу функцію пошуку. Демонстрація тих чи інших рекламних оголошень залежить від пошукового запиту користувача.

Вірусна реклама – вид рекламних матеріалів розповсюджувачами якої є сама цільова аудиторія, завдяки формуванню змісту здатного привернути увагу за рахунок яскравої, творчої, незвичайної ідеї.

Геоконтекстна реклама – реклама, яка найчастіше використовується в мобільних засобах з урахуванням місця розташування користувача, реклама на веб – картах. (yarmapKiev, google maps). рекламні оголошення показуються користувачу при перегляді частини карти з врахуванням контексту запиту.

Друк чеків та оплата

Знижки та націнки: Ручні знижки та націнки; Знижки і націнки тільки на певні страви / категорії блюд; Автоматичні знижки і націнки на певні страви / категорії блюд у визначені дні тижня

Мобільність -Можливість повноцінної роботи офіціанта на планшеті - iPad, будь планшет на системі Android, будь планшет на системі Windows 8

Дисконтна система

Модуль бронювання столів: Вікно управління броні столів; Автоматичне зняття простроченої бронею; Можливість введення складу броні (списку страв) з автоматичним заповненням нового замовлення на основі броні

Модуль виробництва: Вікно управління виробництвом на кухні; Фіксація початку, завершення чи скасування виробництво страв і замовлень в реальному режимі часу

Модуль більярда

Безпека-: Режим "тільки білого" ​​перегляду (в програмі доступні тільки "білі" замовлення), Детальний облік всіх дій користувачів в системі, Автоматична відправка на e-mail власника детальної реалізації ресторану при закритті касового дня, Автоматичне архівування бази даних. Програмний комплекс "1С: Підприємство 8. Ресторан" призначений для автоматизації фронт-офісу на підприємствах харчування. В якості платформи використовується "1С: Підприємство 8", що дозволяє легко адмініструвати і допрацьовувати систему під специфічні потреби будь-якого підприємства, в не залежності від його масштабу, типу і концепції. Рішення може використовуватися як в одиночних, так і мережевих підприємствах.

За допомогою програмного продукту можна автоматизувати робочі місця: касира, офіціанта, бармена,

працівника буфету, хостес, Адміністратора (метрдотеля).

Недоліки автоматизації ПГГ.

Основні недоліки:-необхідність власного ІТ-департменту- при «падінні» програми зупиняється нормальна робота майже всіх підрозділів- дуже високі витрати на придбання потужного серверу та прокладання кабелів між підрозділами- чистий спротив персоналу під час переходу на нову програму- можливість виникнення помилок,збільшується зі зростанням кількості модулів- певна небезпека при пожежі із електронними замками.

42. Інтегровані системи комплексної автоматизації, можливості та вплив на ефективність бізнесу.

Історія розвитку ІТ

Інформаційна технологія (ІТ) — це комплекс методів і процедур, за допомогою яких реалізуються функції збирання, передавання, оброблення, зберігання та доведення до користувача інформації в організаційно-управлінських системах з використанням обраного комплексу технічних засобів.

Розвиток технічних засобів протягом кількох мільйонів років зумовлював постійне вдосконалення ІТ. Тому виокремлюють кілька етапів їхнього розвитку:

«ручна» інформаційна технологія (панувала до другої половини XІX століття) — оброблення інформації здійснювалось вручну, за допомогою пера, рахівниці, бухгалтерських книг, а зв’язок забезпечувався пересиланням листів і пакетів;

«механічна» інформаційна технологія розпочалась із винайденням друкарської машинки та телефону, модернізацією системи поштового зв’язку. Така технологія стала базою формування організаційних структур в економіці;

«електрична» інформаційна технологія (зародилась у 1940—1950-х роках) ґрунтувалась на широкому використанні електричних друкарських машинок, копіювальних машин, портативних диктофонів і т. ін.

З появою та повсюдним упровадженням ЕОМ і периферійної техніки настала ера комп’ютерної інформаційної технології, яка дістала також назву нової, сучасної, безпаперової. Основні принципи нової інформаційної технології (НІТ) — це інтегрованість, гнучкість та інформативність.

1 етап (до другої половини XIX в.) — "домеханічний" (ручний) інформаційна технологія, інструментарій якої складали: перо, чорнильниця, книга. Комунікації здійснювалися ручним способом шляхом переправлення через пошту листів, пакетів, депеш. Основна мета технології — представлення інформації в потрібній формі.

2 етап (з кінця XIX в.) — "механічна" технологія, інструментарій якої складали: машинка, що пише, телефон, диктофон, оснащена більш довершеними засобами доставки пошта. Основна мета технології — представлення інформації в потрібній формі зручнішими засобами(друкарські машини, логарифмічна лінійка)

3 етап (40 - 60-і рр.) — "електромеханічний" технологія, інструментарій якої складали: великі ЕОМ і відповідне програмне забезпечення, електричні машинки, що пишуть, копіювальні апарати, портативні диктофони. Змінюється мета технології — акцент починає переміщатися з форми представлення інформації на формування її змісту(телефон, телеграф)

4 етап (з початку 70-х рр.) — "електронна" технологія, інструментарієм якої стають великі ЕОМ і створювані на їх базі автоматизовані системи управління (АСОВІ) і інформаційно-пошукові системи (ІПС), оснащені широким спектром базових і спеціалізованих програмних комплексів. Акцент зміщується у бік формування змістовнішої інформації.

5 етап (з середини 80-х рр.) — "комп'ютерна" технологія, основним інструментарієм якої є персональний комп'ютер з широким спектром стандартних програмних продуктів різного призначення. На цьому етапі відбувається процес персоналізації АСУ (створення систем підтримки ухвалення рішення для різних фахівців). У зв'язку з переходом на мікропроцесорну технологію істотним змінам піддається побутова техніка, прилади зв'язку і комунікації, оргтехніка.

Починають широко розвиватися комп'ютерні мережі (локальні і глобальні).

Перші електронно-обчислювальні машини

Перші електронні комп'ютери з'явилися в першій половині XX ст. На відміну від попередніх, вони могли виконувати задану послідовність операцій за програмою, що була задана раніше, або послідовно розв'язувати задачі різних типів. Перші комп'ютери були здатні зберігати інформацію в спеціальній пам'яті.

1934 року німецький с тудент Конрад Цузе, який працював над дипломним проектом, вирішив створити у себе вдома цифрову обчислювальну машину з програмним управлінням та з використанням (вперше в світі) двійкової системи числення. 1937 року машина 21 (Цузе 1) запрацювала. Вона була 22-розрядною, з пам'яттю на 64 числа і працювала на суто механічній (важільній) базі.Необхідність у швидких та точних обчисленнях особливо зросла під час Другої світової війни (1939—1945 рр.) перш за все для розв'язання задач балістики, тобто науки про траєкторію польоту артилерійських та інших снарядів до цілі.

1937 року Джон Атанасов (американський вчений, болгарин за походженням) вперше запропонував ідею використання електронних ламп як носіїв інформації.

В 1942—1943 роках в Англії була створена за участю Алана Тьюрінга обчислювальна машина «Колос». В ній було 2000 електронних ламп. Машина призначалася для розшифрування радіограм німецького вермахту. «Колос» вперше в світі зберігав та обробляв дані за допомогою електроніки, а не механічно.Машини Цузе та Тьюрінга були засекреченими, про їх створення стало відомо через багато років після закінчення війни.

1944 року під керівництвом професора Гарвардського університету Говарда Айкена було створено обчислювальну машину з автоматичним керуванням послідовністю дій, відому під назвою Марк 1. Ця обчислювальна машина була здатна сприймати вхідні дані з перфокарт або перфострічок. Машина Марк 1 була електромеханічною, для зберігання даних використовувались механічні прилади (коліщатка та перемикачі). Машина Айкена могла виконувати близько однієї операції за секунду та мала величезні розміри: понад 15 м завдовжки та близько 2,5 м заввишки і складалася більш ніж із 750 тисяч деталей.

1946 року групою інженерів під керівництвом Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта на замовлення військового відомства США було створено машину ЕНІАК, яка була здатна виконувати близько 3 тисяч операцій за секунду. За розмірами ЕНІАК був більшим за Марк 1: понад ЗО метрів завдовжки, його об'єм становив 85 м3. Важив ЕНІАК ЗО тонн. Замість тисяч механічних деталей Марка 1, в ЕНІАКу було використано 18 тисяч електронних ламп.

Суттєвий внесок у створення ЕОМ зробив американський математик Джон фон Нейман, що брав участь у створенні ЕНІАКа. Фон Нейман запропонував ідею зберігання програми в пам'яті машини. Такі ЕОМ були значним кроком уперед на шляху створення більш досконалих машин. Вони були здатні обробляти команди в різному порядку.

Перша ЕОМ, яка зберігала програми у пам'яті, дістала назву ЕДСАК (Electronic Delay Storage Automatic Calculator — електронний калькулятор з пам'яттю на лініях затримки). Вона була створена в Кембріджському університеті (Англія) 1949 року. З того часу всі ЕОМ є комп'ютерами з програмами, які зберігаються у пам'яті.

1951 року в Києві під керівництвом С. Лєбєдєва незалежно було створено МЕОМ (Мала Електрична Обчислювальна Машина). 1952 року ним же було створено ШЕОМ (Швидкодіюча Електрична Обчислювальна Машина), яка була на той час кращою в світі та могла виконувати близько 8 тисяч операцій за секунду.

1951 року компанія Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта створила машину UNIVAC (Universal Automatic Computer — універсальна автоматична обчислювальна машина). Перший екземпляр ЮНІВАКа було передано в Бюро перепису населення США. Потім було створено багато різних моделей ЮНІВАКа, які почали застосовуватися у різних сферах діяльності. Таким чином, ЮНІВАК став першим серійним комп'ютером. Крім того, це був перший комп'ютер, в якому замість перфострічок та карток було використано магнітну стрічку.

Перше покоління комп'ютерів Такі комп'ютери, як ЕНІАК, ЕДСАК, ШЕОМ та ЮНІВАК, являли собою. лише перші моделі ЕОМ. Упродовж десятиріччя після створення ЮНІВАКа було виготовлено та введено в експлуатацію в США близько 5000 комп'ютерів.Гігантські машини на електронних лампах 50-х років склали перше покоління комп'ютерів.

Друге покоління комп'ютерів з'явилося на початку 60-х років, коли на зміну електронним лампам прийшли транзистори. Винайдені 1948 р. транзистори, як виявилось, були спроможні виконувати всі ті функції, які до цього часу виконували електронні лампи. Але при цьому вони були значно менші за розмірами та споживали набагато менше електроенергії. До того ж транзистори дешевші, випромінюють менше тепла та більш надійні, ніж електронні лампи. І все ж таки найдивовижнішою властивістю транзистора є те, що він один здатен виконувати функції 40 електронних ламп та ще й з більшою швидкістю, ніж вони. В результаті швидкодія машин другого покоління виросла приблизно в 10 разів порівняно з машинами першого покоління, обсяг їх пам'яті також збільшився. Водночас із процесом заміни електронних ламп транзисторами вдосконалювалися методи зберігання інформації. Магнітну стрічку, що вперше було використано в ЕОМ ЮНІВАК, почали використовувати як для введення, так і для виведення інформації. А в середині 60-х років набуло поширення зберігання інформації на дисках.

Третє покоління комп'ютерів Поява інтегрованих схем започаткувала новий етап розвитку обчислювальної техніки — народження машин третього покоління. Інтегрована схема, яку також називають кристалом, являє собою мініатюрну електронну схему, витравлену на поверхні кремнієвого кристала площею приблизно 10 мм2. Перші інтегровані схеми (ІС) з'явилися 1964 року.Поява інтегрованих схем означала справжню революцію в обчислювальній техніці. Одна така схема здатна замінити тисячі транзисторів, кожний 3 яких у свою чергу уже замінив 40 електронних ламп. Інакше кажучи, один крихітний, але складний кристал має такі ж самі обчислювальні можливості, як і 30-тонний ЕНІАК!Швидкодія ЕОМ третього покоління збільшилася приблизно в 100 разів порівняно з машинами другого покоління, а розміри набагато зменшилися.

Четверте покоління — ЕОМ на великих інтегрованих схемах.Розвиток мікроелектроніки дав змогу розміщати на одному кристалі тисячі інтегрованих схем. Так, 1980 р. центральний процесор невеликої ЕОМ вдалося розташу