Країни Африки в 20-30-х рр. ХХ ст.

(2 год.)

Проблеми колоніальної Африки:

¨ що представляла собою колоніальна система в Африці;

¨ реальні досягнення колоніалізму в Африці;

¨ зміни в політиці метрополій в 1920-1930-х рр. в Африці;

¨ роль Панафриканського руху в пробудженні Африки в 1920-і рр.;

¨ активізація національної еліти в африканських колоніях в 1930-і рр.

Слід звернути увагу:

1. Після завершення Першої світової війни колоніальні володіння Німеччини були розподілені між переможцями – Англія, Франція, Бельгія та Південно-Африканський союз отримали відповідні мандати Ліги Націй.

2. Запозичення елементів європейської цивілізації не стало визначальною тенденцією в роки колоніалізму, оскільки в Африці був сильним традиційний уклад життя, особливе світосприйняття та менталітет населення.

3. Політика метрополій в африканських колоніях визначалась їх стратегічними цілями: чи повинні вони, нарешті, підготувати африканців до незалежного розвитку, чи основна мета – експлуатація ресурсів.

 

Література:

Балезин А.С. История Намибии в новое и новейшее время. – М., 1993.

История Алжира в новое и новейшее время. – М.: Наука, 1992.

История Тропической и Южной Африки (1918-1988). – М., 1989.

Новейшая история Арабских стран Африки (1917-1987). – М.: Наука, 1990.

Політичний портрет Чан Кайші

(1 год).

Література:

Воронцов В.Б. Чан Кайши. Судьба китайського Бонапарта.

История Китая: Учебник /Под ред А. В. Меликсетова.– М., 1998.

 

 

Зовнішня політика Японії в період між двома світовими війнами

(2 год.)

Література:

Эйдус Х.Т. Очерки истории Японии с древнейших времён до наших дней. –М., 1968.

 

 

Монгольське питання в російсько-китайських відносинах (1911-1925 рр.).

(2 год).

Література:

История советско-монгольских отношений. – М., 1981.

Белов Е.А. Россия и Монголия (1911 – 1919 гг.). – М.: Мысль, 1999.

 

Питання до модульного контролю:

1. Зміни в колоніальному світі після Першої світової війни.

2. Соціально-економічне становище країн Сходу після Першої світової війни.

3. Піднесення визвольного руху на Сході в 1918-1922 рр.

4. Індія: особливості національно-визвольного руху.

5. Піднесення національно-визвольного руху в Китаї у 1919 р.

6. Громадянські війни у Китаї (1925-1937 рр.).

7. Антияпонська війна китайського народу (1937-1945 рр.).

8. Японія в період між двома світовими війнами.

9. Економічний та політичний розвиток Кореї 20-30-х рр. ХХ ст.

10. Зміни в політиці метрополій в 20-30-х рр. в Африці.

 

 

МОДУЛЬ ІІ

Семінар 1.

ТУРЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА У 1923-1938 РР.

2 год.

1.Економічна політика кемалістів.

2.Реформи державного ладу, культури, освіти та побуту.

3. Зовнішня політика М.Кемаля.

 

Методичні рекомендації:

Перш за все, треба розкрити суть політики етатизму, пояснити, чому уряд був змушений вдатися до неї. Потім, на основі конкретного матеріалу показати, як ця політика реалізовувалась впродовж двох етапів –1929 –1931 рр. та 1931-1939 рр. Особливу увагу звернути на реалізацію першого п’ятирічного плану, охарактеризувати перетворення в сільському господарстві.

Виділити реформи, які сприяли становленню республіканського ладу. Підібрати фактичний матеріал про перетворення у сфері побуту і культури. Особливу увагу звернути на реалізацію політики лаіцизму та становлення світської держави.

Із зовнішньополітичних проблем виділити Мосульську проблему та показати шляхи її вирішення. Охарактеризувати процес дипломатичного визнання Турецької республіки та вирішення питання про протоки. Звернути увагу на характеристику Саадабадського пакту. Довести, що зовнішня політика М.Кемаля була спрямована на зміцнення незалежності країни. Окремим блоком розглянути радянсько-турецькі договори про «дружбу та співробітництво» і торговельні відносини. Показати значення економічної підтримки Туреччини з боку СРСР.

 

Рекомендовані джерела:

Акимкина Н.А. Практикум по истории стран зарубежного Востока.–М., 1963.

Аралов С.И. Воспоминания советского дипломата. – М., 1960.

Ататюрк М.К. Избранные речи и выступления. – М., 1966.

Кемаль М. Путь новой Турции. – М., 1934. – Т.4.

Хрестоматия по новейшей истории. – М., 1960. – Т. 1.

 

Рекомендована література:

Вольский Д.И. Турция. – М.: Знание, 1994.

Гаратян М.А. Очерки истории Турции. – М., 1983.

Гасанова Э.Ю. Об идеологии национально-освободительного движения в Турции и роли Кемаля Ататюрка в её развитии // Турция. История и современность. – М., 1988.

Дадашев Т.П. Просвещение в Турции в новейшее время (1923-1960 гг.). – М., 1978.

Киреев Н.Г. История этатизма в Турции. – М.: Наука, 1991.

Миллер А. Ф. Актуальные проблемы новой и новейшей истории Турции. – М., 1983.

Миллер А.Ф. Становление Турецкой республики //НАА. – 1973. – № 6.

Новейшая история Турции. – М., 1968.

Новичев А.Д. Краткая история Турции. – М., 1965.

Поцхверия Б.М. Турция между двумя мировыми войнами. – М.: Наука, 1992.

Розалиев Ю.Н. Особенности развития капитализма в Турции (1923-1960 гг.). – М., 1962.Розалиев Ю. Н. Экономическая история Турецкой республики. – М., 1980.

Турция 20-х гг.: новые явления в экономике. – М., 1992.

Турция: история и современность – М.: Накуа, 1988.

Уразова Е.И. Экономика Турции: от этатизма к рынку. – М.: Наука, 1993.

Хейфец А.С. Советская дипломатия и народы Востока. – М., 1968.

Черников И.Ф. Советско-турецкие отношения 1923-1935 гг. – М., 1962.

Шамсутдинов А.М. Турецкая республика. Краткий очерк истории. 1921-1961. – М., 1982.

Шамсутдинов А.М. Национально-освободительная борьба в Турции (1918-2922). – К., 1969

Фалеева И. Традиционализм и модернизация // ААС. – 1994. – №2.

 

Семінар 2.

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ В ІРАНІ 1918-1922 РР.

2 год.

1.Соціально-економічне та політичне становище Ірану наприкінці Першої світової війни.

2. Піднесення національно-визвольного руху 1918-1922 рр.:

2.1. повстання в Тебрізі;

2.2.Гілянська республіка;

2.3. Хорасанське повстання.

 

Методичні рекомендації:

Показати економічне становище Ірану після Першої світової війни. Дати характеристику англо-іранської угоди 1919 р.

Прослідкувати розвиток подій під час тебрізького повстання очолюваного шейхом Мухаммедом Хіабані, визначити мету, склад учасників і основні заходи. Детально розглянути події в Гіляні: проголошення Гілянської республіки, труднощі об’єднаного фронту, роль Кучек-хана, Есханоли, Тарівердієва в революційних подіях. Розглядаючи події повстання в Хорасані, показати основні вимоги повсталих.

Висвітлити значення визвольної боротьби в Ірані 1918-1922 рр.

 

Семінар 3.

ІРАН В ПЕРІОД ПРАВЛІННЯ РЕЗА ШАХА ПЕХЛЕВІ

2 год.

1. Встановлення диктатури Реза-щаха.

2.Внутрішня політика Пехлеві.

3. Основні риси зовнішньої політики.

 

Методичні рекомендації:

Зупинитись на соціально-економічних і політичних передумовах встановлення монархії Пехлеві, охарактеризувати умови “перевороту 3 хута” і посилення Реза-хана.

Розглянути заходи уряду Реза-хана, пов’язані з централізацією країни і боротьбою з сепаратизмом. Заходи в економічній сфері: земельне питання, промислове будівництво. Особливу увагу приділити реформам у галузі культури, побуту.

Охарактеризувати основні принципи зовнішньої політики Ірану та стан відносин з англо-персидською нафтовою компанією. Пояснити причини зближення з Німеччиною.

Важливим напрямком зовнішньої політики були відносини з Росією, тому потрібно охарактеризувати договір 1921 р. та його значення для Ірану. Показати розвиток радянсько-іранських економічних зв’язків, основою яких був радянсько-іранський договір 1927 р. про “гарантію та нейтралітет” та торговий договір 1931 р.

Підвести підсумки економічного та політичного розвитку Ірану в довоєнний період.

 

Рекомендовані джерела:

Хрестоматия по новейшей истории. – М., 1960.

 

Рекомендована література:

Агаев С.Л. Внешняя политика и проблемы независимости. 1925-1941. – М., 1971.

Агаев С.П. Иран в прошлом и настоящем. – М., 1981.

Арабаджян З.А. Иран: власть, реформы, революция. – М., 1991.

Асудалаев А. Свержение династии Каджаров в Иране. – Душанбе, 1966.

Башкиров А.В. Аграрное законодательство в Иране (1925-1941) // Институт востоковедения. Учёные записки института востоковедения. – М., 1953. – Т.8.

Васильев Л.С. Иран в борьбе за национальную независимость // Васильев Л.С. История Востока. В 2 т. – М., 1998. –С. 160-165. – Т.2.

Генис В. Советская Россия и гилянская революция // ААС. – 2000. –№ 3.– С. 37-42; № 4. – С. 42-47.

Глуходед В.С. Проблемы экономического развития Ирана (20-30-гг). – М., 1958.

Годе М.Р. Иран в ХХ веке: политическая история. – М.: Наука, 1994.

Иванова М.Н. Национально-освободительное движение в Иране в 1918-1922 гг. – М., 1961.

Иран. Очерки новейшей истории. – М., 1976.

Иран. История и современность. – М., 1983.

История Ирана. – МГУ, 1977.

Країни Азії: Іран // Історія в школі.–1997. –№9.– С. 29-32.

Мирошников Л.И. Кто организовал переворот 21 февраля 1921 г. в Иране. (Документальный очерк) // Новая и новейшая история. – 1980. – № 3. – С. 141-152.

Тузмухамедов Р.А. Советско-иранские отношения (1917-1921). – М., 1960.

 

Семінар 4.