Природне та штучне освітлення

Природне освітлення – освітлення приміщень світлом неба (прямим або відбитим), яке проходить крізь світлові прорізи в зовнішніх огороджуючи конструкціях. Природне освітлення виробничих приміщень може здійснюватися світлом неба або прямим сонячним світлом через світлові прорізи (вікна) в зовнішніх стінах або через ліхтарі (аераційні, зенітні), що встановлені на покрівлях виробничих будівель.

Залежно від цього і вимог технологічного процесу можуть бути застосовані такі види природного освітлення:

1. Бокове одностороннє або двостороннє, коли світлові отвори (вікна) знаходяться в одній або в двох зовнішніх стінах.

2. Верхнє, коли світлові отвори (ліхтарі) знаходяться у верхньому перекритті будівлі.

3. Комбіноване, коли застосовується одночасно бокове і верхнє освітлення.

Основною нормованою величиною природного освітлення є КПО.

Штучне освітлення – освітлення, що створюється за допомогою штучних освітлювальних приладів.Штучне освітлення поділяється в залежності від призначення на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне. Розрізняють такі системи штучного освітлення: загальне, місцеве та комбіноване. За функціональним призначенням штучне освітлення поділяють на наступні види:робоче; аварійне; евакуаційне; охоронне; чергове.

Освітлення включає загальне та місцеве освітлення. Місцеве освітлення призначене тільки лише для освітлення тільки лише поверхні робочого місця.Згідно з ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне виробниче освітлення поділяється за функціональним призначенням на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне і чергове.

На рівень природного освітлення приміщень впливають: світловий клімат, який залежить від географічного розтушування місця, площа та орієнтація світлових отворів; конструкція вікон, чистота скла, геометричні параметри приміщень та відбиваючі властивості поверхонь, зовнішнього та внутрішнього затемнення світла різними об'єктами.Оскільки природне освітлення не постійне у часі, його кількісна оцінка здійснюється за відносним показником - коефіцієнтом природної освітленосні (КПО):

Штучне освітлення передбачається у всіх приміщеннях будівель, а також на відкритих робочих ділянках, місцях проходу людей та руху транспорту. Від якості прийнятої системи освітлення залежить продуктивність та безпека праці, а також здоров'я працівників. Раціонально виконане штучне освітлення приміщень при одній і тій же витраті електроенергії може підвищити продуктивність праці на 15-20%. Штучне освітлення проектується для двох систем: загальне (рівномірне або локалізоване) та комбіноване (до загального додається місцеве).При штучному освітленні нормативною виличиною є абсолютне значення освітленості, яке залежить від характеристики зорової праці та системи освітлення (загальне, комбіноване).

Нормування освітлення будівельних майданчиків і робочих місць

Світло робить позитивний вплив на обмін речовин, серцево-судинну систему, нервово-психічну сферу. Природне і штучне освітлення нормується СНИП II 4-79 у залежності від характеристики зорової роботи, найменшого розміру об'єкта розрізнення, фона контрасту об'єкта з фоном. Для природного освітлення нормується коефіцієнт природного освітлення, причому для бічного освітлення нормується мінімальне значення КЕО, а для верхнього і комбінованого - середнє значення. Для кожного помешкання будується крива розподілу КЕО й освітленості в характерному розтині помешкання - фронтальна площина, що проходить по середині помешкання перпендикулярно площини остекления. Вимір Евнутрішнього здійснюється на рівні 0.8 м від рівня статі. Нормованою характеристикою для штучного освітлення є мінімальна освітленість на робочому місці Еmin (люкс). Головні вимоги до виробничого освітлення: Освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи; рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні і відсутність різких тіней; розмір освітлення, постійність в часу (відсутність пульсації світлового потоку); оптимальна спрямованість світлового потоку й оптимальний спектральний склад; всі елементи освітлювальних установлень повинні бути довговічні, вибухоло-пожежо-электробезпечні. Експлуатація освітлювальних установок і контроль. Експлуатація включає: регулярне очищення засклених прорізів і світильників від бруду; своєчасну заміну перегорілих ламп; контроль напруги в мережі; регулярний ремонт арматури світильників; регулярний косметичний ремонт помешкання. Для цього передбачені спеціальні пересувні візки з платформами, телескопічні східці, підвісні устрої. Всі маніпуляції провадяться при відключеній напрузі. Якщо висота підвісу до 5м - обслуговуються східцевими драбинами (обов'язково 2 чоловік). Контроль освітлення здійснюється не рідше 1 разу в рік шляхом виміру освітленості або сили світла за допомогою фотометра; наступне порівняння з нормативами.

У відповідності до ГОСТ 12.1.046-85 для освітлення будівельних майданчиків та дільниць рекомендовано приймати типи прожекторів.

Організація харчування, відпочинку на буд майд

Особливе значення для здоров'я робітника має правильний відпочинок. Тому відпочинок під час робочого дня, робочого тижня, а також тривалість щорічних відпусток регламентуються законодавством. Під час робочого дня, але не пізніше ніж через 4 год після його початку, працівникам надається обідня перерва, яка має тривати не менше ЗО хв. Взимку при температурі нижче — 20 °С через кожну годину роботи робітникам надається додаткова десятихвилинна перерва. При температурі від —25 °С до —ЗО °С, крім надання додаткових перерв, робочий день скорочується на 1 год, при температурі нижче —30 °С працювати забороняється

- обов'язковою попередньою експертизою проектної документації на її відповідність нормативним актам про охорону праці;- організацією технологічних процесів у відповідності з вимогами діючих санітарних норм, механізацією та автоматизацією важких і небезпечних робіт;- видачею працівникам необхідних засобів індивідуального захисту (спеціального одягу, взуття, захисних касок тощо);- виконанням заходів щодо колективного захисту робітників (огородження, освітлення, вентиляція, захисні і запобіжні пристрої і пристосування тощо);- наданням санітарно-побутових приміщень та обладнання, організацією санітарно-побутового та медичного обслуговування (зокрема, проведенням попередніх та періодичних медичних оглядів) у відповідності з діючими нормами і характером виконуваних робіт.Робітникам повинні бути створені необхідні умови праці, харчування (в тому числі спецхарчування та дієтхарчування) і відпочинку.При організації праці треба додержуватись вимог чинного законодавства та діючих санітарних норм щодо вікової придатності працюючих до виконання тих чи інших робіт на об'єктах будівництва, умов праці жінок, підлітків, пенсіонерів та інвалідів, гранично допустимих норм переміщення вантажів жінками.В процесі виконання будівельно-монтажних робіт необхідно дотримуватися нормативних вимог щодо попередження порушень технологічної дисципліни, техніки безпеки та пожежної безпеки у будівництві. 3 усіма працівниками повинен проводитись увідний інструктаж та інструктаж на робочих місцях з техніки безпеки, пожежної безпеки та виробничої санітарії.Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо, перед призначенням на таку роботу, пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум), а згодом - щорічну перевірку знань нормативних актів з пожежної безпеки.

Питання ОП, в проектній документації

Методика визначає порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво (реконструкцію, технічне переоснащення) виробничих об'єктів, виготовлення і впровадження нових технологій, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих на відповідність їх нормативним актам про охорону праці і встановлює взаємовідношення власників з експертно-технічними центрами Держнаглядохоронпраці (надалі ЕТЦ 2. Порядок проведення експертизи 2.1. Експертиза проводиться відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.94 N 431 2.2. Проектна документація на виробничі об'єкти, будівництво або реконструкція яких починається після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.94 N 431, а також на впровадження нових технологій, виготовлення засобів виробництва, колективного та індивідуального захисту працюючих з вказаного терміну повинна обов'язково пройти експертизу на їх відповідність нормативним актам про охорону праці.. 2.4. Основним завданням експертизи є: оцінка відповідності проектних рішень з питань охорони праці сучасному технічному рівню, а також досягненням вітчизняної й іноземної науки і практики; оцінка достатності та якості прийнятих проектних рішень щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці, в тому числі засобів колективного та індивідуального захисту працюючих від несприятливих та шкідливих виробничих умов праці, захисних засобів щодо запобігання нещасним випадкам та аваріям; визначення наявності захисту від небезпечних геологічних, гідрогеологічних та сейсмічних процесів; перевірка наявності дозволів органів державного нагляду за охороною праці на виготовлення засобів виробництва та застосування нових технологій, що передбачені у проекті, а також сертифікатів, що засвідчують безпеку їх використання. 2.5. Для одержання експертного висновку власник або уповноважений ним орган подає до експертно-технічного центру територіального органу Держнаглядохоронпраці заяву та загальну пояснювальну записку до проекту. Роботи з експертизи проекту проводяться за договором ЕТЦ з власником, в якому обумовлюються обсяги робіт (конкретні розділи проекту і проектна документація, що підлягають експертизі з питань охорони праці), а також термін виконання та їх вартість. Разом з проектною документацією власник подає ЕТЦ копії висновків по проекту органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби МОЗ, органів державного пожежного нагляду управління пожежної охорони МВС та Держатомнагляду (на підконтрольних об'єктах). В разі необхідності ЕТЦ має право вимагати для ознайомлення розрахунки конструкцій, устаткування, концентрацій забруднюючих речовин

 

Питання ОП, які розв’язуються в організаційно технологічній документації

До організаційно-технологічної документації відносяться проекти організації будівництва (ПОБ) і проекти проведення робіт (ППР).

Техніка безпеки на території будівельного майданчика. Територію будівельного майданчика обгороджують парканом з ворітьми для в'їзду і виїзду транспорту. Висота його повинна бути не менше 2 м, а відстань до будинку, що споруджується, не менше 10 м. Якщо будинок розміщено вздовж вулиці і паркан поставлено ближче, на ньому має бути захисний піддашок завширшки не менше 1 м, закріплений з нахилом у бік будівельного майданчика під кутом 20° до горизонту.

По периметру будинку визначають небезпечну для людей зону, на межі якої встановлюють попереджувальні знаки або написи. При висоті будинку до 20 м ширина цієї зони має бути не менше 7 м, а при висоті 20—70 м — не менше 10 м. На території будівельного майданчика обладнують проїзди для транспорту і проходи для людей. У місцях в'їзду і виїзду автотранспорту вивішують попереджувальні написи ("Бережись автомобіля!" тощо). Вночі такі написи слід добре освітлювати. Для переходу робітників через котловани і траншеї споруджують перехідні містки з поруччям заввишки не менше 1,1м. Проходи на укосах з нахилом більше 20° обладнують драбинами або східцями з однобічним поруччям. Електрокабелі в місцях проходів і проїздів транспорту прокладають під землею або перекривають містками. Колії для внутрішнього транспорту (кранів, вагонеток тощо) повинні бути справні і укладені на міцну основу. В усіх небезпечних місцях вивішують попереджувальні знаки і написи, наприклад: «Не стій під вантажем», «Не перевантажуй риштувань» тощо.

Для скидання будівельного сміття з висоти більше 3 м слід зробити закритий жолоб так, щоб нижний кінець його був від землі не вище 1 м. Місця, на які скидається сміття, обгороджують. У разі подавання сміття безпосередньо до кузова самоскиду кінець жолоба повинен знаходитись над землею трохи вище рівня бортів машини.

Будівельні матеріали і різне обладнання розміщують на рівних утрамбованих майданчиках, взимку вони мають бути очищені від снігу і льоду. Складають будівельні матеріали за видами у штабелі так, щоб між ними залишилися проходи і проїзди для транспорту (ширина проходу — не менше 1 м, проїзду — не менше 3 м). Штабелі бутового каменю мають бути заввишки не більше 1 м, цегли — не більше 1,7 м, дощок — не більше половини ширини штабеля.

Ящики зі склом ставлять вертикально в один ряд. Круглий ліс складають у штабелі заввишки не більше 1,5 м з прокладками між рядами. Сипкі матеріали (цемент, гіпс тощо) зберігають у засіках, бункерах або закритих ящиках, щоб вони не розпилювались. Не можна безладно зберігати будівельні матеріали та вироби, розкидати їх по території будівельного майданчика.

Учні професійно-технічних училищ, котрі проходять виробничу практику, перебуваючи на території будівельного майданчика, повинні дотримуватися таких правил: ходити лише по пішохідних доріжках, уникати безцільного ходіння та ходіння по незнайомих місцях території; не ходити по транспортних коліях та проїздах, призначених лише для проїзду транспорту; уважно читати попереджувальні знаки і написи, бути особливо обачними в небезпечних місцях; додержуватися дисципліни і порядку; не стояти і не ходити біля підйомних механізмів і під піднятим вантажем або поблизу працюючих землерийних машин; при перенесенні і складанні будівельних матеріалів не захаращувати проходів, проїздів і просторів між будинками; не стояти біля рухомих частин працюючих машин і механізмів; самовільно не вмикати і не вимикати незнайомі машини і механізми; не торкатись електропроводів і кабелів, а також шлангів, що перебувають під тиском; бути обережними, перебуваючи біля машини, що розвантажується; у випадку одержання травми (поріз, опік тощо) негайно повідомити про це майстра і звернутися в медпункт за медичною допомогою; у разі необхідності подати першу допомогу потерпілому (припинити кровотечу, зробити штучне дихання тощо) і доставити його до медпункту; після закінчення роботи вимити і скласти в належне місце інструмент і привести в порядок своє робоче місце.