Зміст валютної інтеграції. Еволюція Європ вал систем

Валютна інтеграція - об'єктивно обумовлений процес створення (при активному сприянні держав-учасників) регіональних зон, у межах яких забезпечується відносно стабільне співвідношення курсів валют, спільне регулювання валютних взаємозв'язків країн-учасниць і єдина валютна політика по відношенню до третіх країн. Валютна інтеграція передбачає створення спільного фонду для надання кредитної допомоги країнам-членам у підтримці курсу національної валюти. Перші прояви валютної інтеграції в Європі були ще помічені у давні часи, адже вал союзи створ як у давні часи, так і в добу Середньовіччя. В середині 19-перш чверті 20ст в Європі існувало 2 класичн типи вал союзів:

1. які виникали в результаті політичн обєднання окремих невеликих суверенних держав, провінцій, князівств у національну державу та делегування її повноважень щодо проведення єдиної грошової політики (Швейцарська конфедерація 1848-1927, Італійське королівство 1861-1926, Німецький рейх 1871-1909).Рішення про вихід або вступ до такого вал союзу прийм лише централізовано. 2. які постали внаслідок централізації грош політики незалежних нац держав. Кожний член мав право вступ або виходити з вал союз добровільно, грош суверенітет за бажанням члена міг в будь-який час відновлений (Німецько-Австрійський вал союз 1857-1867, Латинський вал союз 1865-1927, Скандинавський вал союз 1872-1931). Характерними для обох типів вал союзів було те, що в договорі їх утворення не передбачалося формування наднаціонального регулятивного органу у вигляді нац банку або валют інституту.

Створенню Європ вал союзу передував багато етапний процес європ вал-фін інтеграції, який було започатковано ще в перші повоєнні роки. 1. 1947-1950- укладання валютних угод між кр Зх Європи на двосторонній основі. 2. 1950-1958 – Функціонування Європейського платіжного союзу, який розвивався на багатосторонній кліринговій основі.

3.1957 – підписання Римського договору про створення європ екон співробітництва, закладено підвалини для форм спільного європ ринку.

4. 1958 Європ економ співробітництво утворило Валютний комітет, функції якого полягали в наданні рекомендацій і підготовці засідань Ради міністрів ЕК і фін ЄЕС, а також сприянні координації й аналізу монетар пол. Країн членів.

5.1964 – створено комітет голів центр банків.

6. 1970 – «план Вернера» - реакція на значні коливання вал курсів після розпаду Бреттон-Вудської вал сист – передбач створення протягом 15 років Євро пек та вал союзу., проект не мав успіху.

7. 1987 – прийняття Єдиного Європ акта-передбач реформування Римського договору за 2 головними напрямами:формування розгалуженої інституційно-організаційно структури і завершення лібералізації руху капіталів та створення спільного ринку.

8. 1989 – план делора, на основі плану були розроблені засади договору про ЄС. Цей договір пдписано у м. Маастрихт (Нідерланди), набрав чинності 1.лист1993. важливою складовою реалізації Маастрихтського договору стало створення 1.01. 1999 Європ економ та вал Союзу, центральним елементом якого є Європ вал союз.

Згідно Маастрихтським договором, валютний союз мав бути реалізов у 3 етапи: 1 етап розпочався з 1 червня 1990 року, коли в більшості країн «Спільного ринку» були зняті обмеження на рух капіталу у межах Євиного внутр ринку. 2 етап розпоч 1.01.94 було запровадж жорсткий обмінний курс європ валют і створ європ сист центральних банків («Єврофред»). 3 етап (1.01.97) завершився введ єдиної валюти- євро, чому передувало заснув єдиного Центр банку, зовсім незалежного від урядів. 2002 рік 12 суверен держ ЄС відмовились від своїх валют на користь євро.

 

Сучасна Європ валютна с-ма.

1993 -Маастрихтська угода:ЄВСоюз(об’єдн країни,які відпов певним критер+країни які виріш відмов від нац валют і запровад?(всі члени окрім Великобритан))> Австр,Бельг,Фінл, Франц, Ісп, Голл, Ірланд, Люксемб, Німеч, Португ, Італ,Грец. 1.01.1999 р.-?=легальн платіж засіб.Якість та ефектив функц-ня ЕВСзалеж від рішень, що прийм-ся суб'єк валютн інтеграц. Eurosystem: с-ма монет регул в ЄВС,що спрям на досягн цілей: 1)рег-ня обсяг грош в обігу в рамках ЄВС(досягн баланс між невисок рівн інфл та потребами екон розвитк).2)досягн стабільн цін на всіх ринк(тов,кап).3)....курс? до осн валют на р-ні,який би забезп баланс монет стаб та потребами ек зростан. Структура Eurosystem: 1)Еврос-ма центр банків(ЕСЦБ->Рада Директорів:керівники ЦБ країн-членів).2)ЕвроцентрБанк(ЄЦБ). Ф-ції ЕСЦБ:-координ і розроб реаліз монет політ,-провед валютн операц для підтрим курсу? на терит окр кр,-зберіг/управл офіц валютн резерв кр,-сприяння безпер функці-ню нац/міжнар платіж с-м,-підтрим і координ банк нагляду(регул/контр за здійчн банк діяльн відпов до нац/європ регул норм). ЄЦБ- >Target:>1)Австр>2)Бельг. Target:здійсн міжбанк плат розрах між банк кр в рамках Eurosystem. ЄЦБ: створ 1998р(Франкфурт)=міждерж банк Єврозони,який: 1) здійсн ті ріш/провод ту саму політ як і ЄСЦБ, 2) має власн інструм регіл грош-вал політ: * операц по відкр ринк( прямі операц купл/прод вал,зворотн операц(з форв контр),емісія борг сертиф(до18 міс-пов’яз з надлишк ліквідн банків країн ЄС,продаються на тендерах),валютні свопи,-розміщ строк депозит)), * пост механіхм рефін-ня (механізм гранич рефін,overnight refin, розміщ депоз і ЄЦБ, зв’яз надлишк ліквідн в банк с-мі,стр-і операц, * обов’язк резерви комбанк в банк,і їх рез (стабіліз %,підвищ D не вал ЄЦБ,підв еластич грош-вал с-ми. 3)Єдин еміс політ. 4)Координ продаж? іноз покупц. 5) Пров політ підвищ транспарентності вал-фін ризиків: координує функціонування закритих міжбанк систем інформації, обміну статист даними, даними про субєктів банк діяльності.

 

Суть платіжного балансу.

ПБ – різновид балансу міжнародних розрахунків, інший різновид National Acconts, статистичний звіт, що відображає надходження, платежі по операціям резидентів даної країни з резид інш країн, звичайний ПБ склад по даним за рік/квартал, баланс по окрем розділам – може на певну дату/по місяцю. -> лише зовнішні платежі (зп) і зобов’язання (зз). ЗП - платежі країни на користь закордону або надходження в країну із-за кордону;

ЗЗ – зобов’яз 1ї країни щодо інш країн відносно здійснення платежів, термін виконнання яких не наступив. Ек операц- це ек потік,який є насл взаємод інституційних одиниць(п-ва, установи,фіз ос) і відобр створ,перетвор,обмін,передачу або зникнення ек цінностей. Резидент:: людина/юр особа, що прожив терит кр визнач термін часу (186 дн/рік), веде госп діяльн&має осн джер дох на терит кр. (в деяк кр-1)додатк ознаки резиденства(Австрія,Монако-наявність приватної власності на житло);2)умови-так,резиденство-ні:-дипломатичний персонал,-військово-служб інш кр;-священнослуж офіц визн церков;-особи вільних проф(артисти...) Економ терит кр -терит кр в її кордонах+запаси прир копалин під поверхнею+морська ек зона(12миль-кордон,200миль-ек зона)+права на викор повітр прост над геогр терит. Джерела інформ для склад ПБ: 1)Баланс торгівлі кр з інш кр;2)Статист НБУ+комбанків щодо розрах платеж з іноз резид.

При склад ПБ викор запис в Дебеті і Кредиті. Дт- запис операц,внаслідок яких у кр з’явл платіж зобов’яз з інш кр. Кт- запис операц,в якому відобр зобов’яз інш кр по віднош до нашої кр(платеж за експ і надходж іноз інв в кр). Структура ПБ: Рахунок поточних операцій (товари та послуги(тов,посл),доходи(оплата прац,доходи від інвестиц),погточні трансф), рахунок операцій з капіталом та фінансовими інструментами (-рах операц з кап-лом:капітал трансферти,придбання/продаж невиробл нефінанс активів;-фінансовий рахунок:прямі інвест(за рубіж,в економіку для якої склад звітність),портфельні інв(активи,зобов’яз),інші інв(акт, зобов),резервні активи).

 

Структура ПБ.

ПБ – різновид балансу міжнародних розрахунків, інший різновид National Acconts, статистичний звіт, що відображає надходження, платежі по операціям резидентів даної країни з резид інш країн, звичайний ПБ склад по даним за рік/квартал, баланс по окрем розділам – може на певну дату/по місяцю. -> лише зовнішні платежі (зп) і зобов’язання (зз). ЗП - платежі країни на користь закордону або надходження в країну із-за кордону;

ЗЗ – зобов’яз 1ї країни щодо інш країн відносно здійснення платежів, термін виконнання яких не наступив. Структура ПБ: 1)Рахунок поточних операцій: а) товари та послуги:-товари,-послуги;б)доходи:-оплата праці;-доходи від інвест; в)поточні трансферти. 2) Рахунок операц з капітал і фін інструмент: а) рахунок операц з к-лом:-капітал трансферт;-придбання/продаж невиробл нефін актив;б)фінансовий рах: *прямі інв: - за рубіж, - в економіку,для якої склад звітн; *портфельні інв: - активи, - зобов’яз; * інші інвестиції: - - активи, - зобов’яз; * резервні активи. Баланс поточн рах дає інфо про сальдо притоку іноземн валюти/її відтоку в банк с-му кр і її вал ринок. Баланс операц з к-лом+фін інстр – витік прім інв,інш довгостр кредит,надходж грош вд акц+обліг etc. Сurrent Ac+Capital Ac=Basic Balance.

10. Рівновага пб –це відповідність обсягів зовнішніх зобов’язань та зовнішніх надходжень по основним розділам платіжного балансу.Поняття рівноваги пб тісно пов’язане з поняттям фін-ня сальдо пб:незбал-сть зовн платежів обов’язково має бути усунена, оск це є гол принципом сист-ї побудови пб. Незбал-сть пб -це виникнення суттєвих тимчасових або постійних відхилень зовн зобов’язань та зовн-х надходжень по осн-м розділам пб. Незбал-сть(види пб): 1)конюктурна(тимчасова),незбал-сть пб в рез-ті стрибків конюктури на осн сегментах між нар тов ринків та супроводжується: значним зростанням надходжень від exp; зростанням витрат на imp,2)сезонна-хар-рно для країн, де exp/imp є сезонним,3)структурна-обумовлена ек-ною стр-рою країни,4)шокова-в рез-ті зовн фін шоків, значних стрибків цін на exp/imp товарів,5)постійна(системна)-в силу особл-стей зовн торгівлі і капіталу,6)спекулятивна-в рез-ті валютних спекуляцій і втечі капіталу за кордон. Види пб зазнають впливу різних зовн та внутр факторів, дія яких має різну тривалість у часі. Тому вирізняють:1)довготермінові- постійна,стр-рна-визначає довготермінові фактори розвитку ек-ки,2)середньо термінові-конюктурне, стр-рне-впливає на хар-тер розвитку ек-ки в часовому горизонті(3-5р), короткотермінові-спекулятивні, конюктурні(термінові).

11. Рег-ня -це вплив на вал курс, його стабільнісьб,а також на надійність ек-х елементів МВФ. Методи регул-ня пб:1)рег-ня exp/imp товарів-всі засоби здійснюють торгівельну політику,2)всі заг-ек-ні методи рег-ня:-підтримка ек-го зростання,-зайнятості,конкур-здатності нац ек-ки,3)рег-ня бюджетного дефіциту та засобів його покриття,4)рег-ня інфляції-чим вищий рівень інфляції, тим >запозичень,5)здійснення вал. та фін-го рег-ня, яке впливає на рух вал-х коштів і рух капіталів(коротко-,середньо-, довгострокові). Рег-ня пб є осн вимогою ек. рекоменд. МВФ і світового банку до ек-ї політики уряду.

 

12. Валюти різних країн мають різне значення і різний статус в нац с-мі. Їх значення і роль залежать від вал курсів і режимів їх регул-ня і від їх статусу, тому що на ВК впливають конкур-спроможні чинники і статус країни. ВК як ек-на категорія -це ціна грош од-ці однієї країни, виражена в грош од-цях ін країн. Він є об’єктивним ек-ним показником, який відображає тенденції внутр ек-го розвитку певної країни та стан перспективи зовн-ек-х відносин. Фактори, що впливають на ВК: 1)попит і проп-я(попит на валюту для придбання imp, проп-я вал як виручка від exp, одностор трансферти, imp капіталу),2)стан платіжного балансу,3)рівень інфляції-тому що відображає якість ек-ки країни,4)різниця процентних ставок на фін-х ринках різних країн, тому що впливає на потоки капіталу,5)ступінь довіри до валюти на фін-х ринках-залежить від стабільності ВК, прогнозу ВК. Курс нац валюти до іноземної визн-ся і встановлюється через валютне котирування. Вал кот-ня -це встан-ня курсів іноз валют відповідно ло чинних зак-чих норм і практики,що склалася. Кот-ня здійснюють державні(нац-ні) або найбільші комерц банки. Розрізняють: 1)пряме кот-ня-коли за умовну од-цю приймається од-ця іноз валюти і до неї прирівнюється певна к-сть нац грош-х од-ць або їхніх часток. 2)непряме кот-ня-коли за умовну од-цю береться од нац валюти і до неї рирівнюється певна к-сть од-ць іноз валюти.

№13 Види та режими валютних курсів

Вал курси мають декілька видів:

1) номінальний вал курс - котирування 1-єї грош одиниці до іншої гр од, виражене в грош одиницях національної валюти. Курс по якому визн поточні та майб вал курси.

2) реальний вал курс - номінальний вал курс, скоригований на різницю індексів цін.

Sk=S*P/Pex. S-ном вал курс; Р-індекс цін; Pex- індекс цін в країні до якої визн вал курс, індекс цін основних торгівельних партнерів.

3) TWER - торгівельнозважений вал курс

4) ефективний вал курс - вал курс, визначений по відношенню до коштка валют основних торгівельних партнерів; показує зміни вал курсів по віднош до торг партнерів

5) крос-курс - визнач курсу іноз валюти через її котирування по віднош до 3-ї валюти(міжкраїнні, міжрегіональні)

6) курс покупця (bid rate)- курс по якому покупець хоче купити валюту, є носієм попиту.

курс продавця( ask rate)-курс, по якому продається нац валюта, носій пропозиції.

(AR-BR)=spread margin(маржа вал курсів).

Режими вал курсів(спосіб встановл і зміни вал курсу в країні):

1) фіксований вал курс- вал курси, які встан незмінними до базової іноз вал на певний період часу або на невизначений термін та змін рішенням уповноваженого держ органу (уряд, національний банк): - до іншої валюти; - до вал кошика;

2) плаваючий вал курс - вал курси, які змін під впливом ринкових сил: попиту та пропозиції, курсів інших валют (валюти прив’язки) або зміни набору економічних індикаторів:

а ) benchmarket tothe (set of econ. indic.)-Колумбія, Перу, Болівія. б) managed float (керовані плавання- визн Нац банком чи іншим органом верхньої та нижньої межі зміни вал курсу. Встановл вал коридору 1997-99рр. в Україні). в) free float - режим вал курсу за яким він змінюється в залежності від зміни вал сил з урахув впливу регулюв заходів держави.

г) joint float (спільне плавання)- валюти пов язані з міжнац валютами відносно до колективного договору(єдина вал в дек країнах). д) benchmarket to SDR (special drawing rights)- колив валюти, прив язаної до зміни спец правозаключень МВФ.

 

№14 Сутність та види валютних ринків

Валютний ринок- – системи організації валютних операцій (купівлі-продажу валют) та відповідної інфраструктури – валютні біржі або біржові майданчики, міжбанківські торгівельні системи та електронні которвально-торгівельні системи.

Об єкти: -1)вал у готівковій та безготівковій формі; 2) вал інструменти(вал депозитні сертифікаим, платіжні доручення, чеки в іноз валюті); 3) інші вал цінності(монети, банк метали у формі злитків); 4) інші еквіваленти в грош іноз валюті.

Суб єкти:-1) держ фін установи-ЦБ країн, держ казначейства...;2) комерц банки та їх афілійовані структури; 3) вал трейдери- вал біржі, вал відділення ін бірж, вал брокери, вал трейдери; 4) юрид та фіз особи, які здійсн exp/imp операції.

Види вал ринків: 1) за масштабом операцій: -національні(ринок 1 держави, операц банків на терит цієї держави); -регіональні(ЄВС- регіональна інтеграція); - міжнародні(обслуг рух грош потоків, опосередковуючи міжн обмін тов, послуг, рух капіталів. Розташ у сві фін центрах-Зх.Європа, США, Дал та Близький Схід, Пд.-Сх. Азія- Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Париж...).

2) за обсягом операцій: -оптовий ринок, який забезп куп-продаж вал оптом; - роздрібний ринок.

2) за терміном укладання операцій: - ринок поточних угод(спот); - р строкових операцій- контракти куп.-прод. іноз вал на умовах виконання контракту у майбутньому та по майб вал курсу(futures, forward).

Крім цього, виділяють організований ринок(біржовий вал ринок), неорганізований – позабіржовий, або міжбанківський вал ринок, на якому дилери проводять операції з викор електронного та супутникового зв язку. Більшість вал операцій проводяться через банки, які виконують на договірній основі доручення банків-кореспондентів, міжбанківський ринок поділ на прямий і брокерський. За об єктом торгівлі вал ринки: форексний(торгують безготівковою валютою), готівковий(банкнотний ринок).В залежності від вал регулювання- вільні, невільні.

За видами операцій- спот, форвард, ф ючерсні, своп ринки...

Позиції суб єктів вал ринків: market-maker(актив уч), market-taker(пас учасник). Позиції банків визн як- довгостр банк вал позиція(активи банку>зобов язань), короткостр вал позиція.

 

№ 15 Типи угод на вал ринках

Типи угод на валютному ринку – угоди поточної купівлі-продажу іноз валют по поточному валютному курсу з виконанням у день укладання або на наступний день (угоди спот) та строкові угоди купівлі-продажу іноземних валют по форвардному валютному курсу з виконанням у певний фіксований термін у майбутньому.

Ринок поточних угод (ринок спот) - угоди пот купівлі-продажу іноз валют по поточному вал курсу з виконанням у день укладання(TOD) або на наступний день(TOM). Має окремий курс валюти- курс валюти спот(базовий курс вал ринку і одночасно є основою визнач курсу строкових операцій).

Строкові операції- строкові угоди куп-продажу іноз валют по форвардному вал курсу з виконанням у певний фіксований термін у майбутньому: форварди, ф’ючерси, опціони та інші. Форвардний валютний курс - валютний курс, що визначається на певну дату у майбутньому та використовується при укладанні строкових угод купівлі-продажу іноземних валют.

Ринок строкових угод: а) Форвардні контракти - строкові угоди куп-продажу фін, товарних активів, іноз валют по майбутньому вал курсу та майбутнім цінам з виконанням у певний фіксов термін у майбутньому. Мають нерегульований обсяг та термін, укладаються прямо між сторонами та передбачають виконання шляхом поставки базового активу у визначений термін.

б) Ф’ючерсні контракти - строкові угоди куп-продажу фін, тов активів, іноз валют по майб вал курсу та майб цінам з виконанням у певний фіксований термін у майбутньому. Укладаються на організованих торгівельних майданчиках (на біржах) через брокерів, мають фіксовані обсяги активів (лоти) та фіксовані терміни, виконуються як правило шляхом купівлі зворотної позиції (хеджування) та незначною мірою –шляхом поставки базового активу у визначений термін. в ) Своп валютний – операція обміну двох вал угод (спот та строкових) з протилежною конверсією (купівля та продаж) та з різними датами виконання. Основними видами своп є валютний і відсотковий. Відсотковий своп являє собою заміну зобов’язань зі сплати відсотків, обчислювальних на основі плаваючої відсоткової ставки, на зобов’язання з виплати фіксованих відсотків. Відповідно до валютного свопу грошовій потік, деномінований в одній валюті, заміняється грошовим потоком в іншій валюті; г ) Опціон або опціонний контракт (option contract) – угода, згідно з якою одна зі сторін (продавець) виписує і продає опціон за грошову премію (тобто приймає на себе зобов’язання), а інша (покупець) купує й одержує право протягом обговореного в умовах опціону терміну або купити, або продати предмет угоди. Виділяють опціони на покупку (call) і опціони на продаж (put). Це основні угоди на валютних ринках.

16. Закон 1-ї ціни базується на принципах монетарного підходу (ціни як детермінанта вал. курсів)- якщо ринок 2-х або к-ох країн є повністю конкур. трансакційним витратам, то витрати на переміщення послуг і товарів на ринках різних країн є співставним, а ціни на однакові товари на різних ринках повинні бути однаковими. Також Закон 1-ї ціни застосовується на ринках капіталів і акцій – чим < трансакційні витрати, тим ціни є < на ці тов. і послуги. Виходячи з Зак.1-ї ціни можна визначити яким чином він викор-ся по віднош. до вал. курсів: P(s)*S=P(y), P(s)=P(y), де S- вал. курс СПОТ; S=P(y)/P(s). Дає можливість прирівняти ціни на однакові тов. в різних країнах. Для цього приймаються стандартизований набір тов (CUT). Порівняння цін CUT 2-х різних кр. Визначає парітет купівельної спроможності валют (ПКС), (PPP-purchasing power parity). На основі ПКС визнач-ся: 1)вал курс по ПКС, 2)основні макроеконом показники кр по ПКС; так, наприклад, якщо в країні занижений курс, то вал є недооціненою і 1)всі акції і капіт в кр є недооцін, 2)така вал має потенціал до переоцінки (ревальвації), 3)сприяє зовн конкур країни. Спрацьовую Big mug index – це порівн цін на стандартний гамбургер в різних кр. Парітет куп спром буває: 1) абсолютний - передбач, що вал курс СПОТ може бути визнач шляхом порівн цін однак наборів товарів, але ціни за якими визнач ці набори перебув під впливом інфляції, як відображ в №2; 2) відносний - якщо вал курси СПОТ між 2 кр в певний період часу прийняти за рівноваж, то кожна змінна у різниці рівнів інфляц у 2-х кр повинна бути урівноваж у довгострок періоді однаково, але з оберненим напрям. зміною вал курсів СПОТ.

 

17. Вал ринок – це система стійких ек та організац відносин, пов’яз з операціями купівлі-продажу інозем вал та платіжних докум в інозем вал. Види (регіональні): Європейський, Американський, Азіатський. Суб’єкти: держ установи, юр та фіз особи, комерц банк установи, вал біржі та вал відділи товар і фондов бірж. На стан вал курсу вплив: 1)ціна (price) => див №16, 2)% ставка (ad. rights), 3)поп/пропоз (S/D), 4)еластичність поп і пропоз (elasticity), 5)обмеження ринку (market conditions). 1, 2, 5- монетарні підходи, 2, 3- підходи з т.зору ринкової рівноваги. „Критерій Фішера”- номінал % ставки в кожній кр є еквівал очікуван дохідності + компенсація за очікувану інфляцію. „Міжнародний ефект Фішера” – вал курси СПОТ повинні змін-ся в еквівален обсязі, але в зворот напрямку відносно зміни різниці % ставок (варт грошей). „Правило парітету % ставок” –різниця в нац % ставках на фін інструм однак терміну та ризику, повин бути еквівал, але з оберненим знаком до премії або дисконту по форвардним вал курсам. Основні риси на вал рин: 1)інвестор на ВР може здійснюв прямі опер, 2)інвестор може отримув прибуток від розміщ валюти, 3)інвестор одночас використ к-ка інструм, які перекрив вал фін ризики і забезпеч дохід від зміни курсів вал, а інвестуван фін інструм =>покритий арбітраж.

 

18. Проблема прогозува вал курсу полягає в: 1) на рів нац ек – це потреби в визнач поп і пропоз на вал рин, необхід в зовн запозиченнях для підтрим вал курсу, в визнач необхід регулюван імпорту або стимулюв експ.; 2) на корпоратив рів – прогнозув варт обслугов державою зовн боргу: *потреба в регулюв прогнозув вал курсів на корпорат рів обумовл: -потребою управл фін курсами, номінованих в різних кр, -прогнозув дох, видатків в різних вал, -планув і прогнозув фін параметрів міжнар інвест проектів; *прогнозув вал курсів здійсн-ся на осн 2-х груп методів: методи фундамент-го аналізу і прогнозув– займ-ся фін аналітики в банках і фін інститутах. Методи прогнозув: 1)аналіз стану плат балансу на фін і вал ринки, 2)стан резервів в інозем вал, включ офіц резерви, активи і резерви банк сист в інозем вал, вал позиція в баланс. сист. Все це вплив на спроможн банк сист виконув резерви в інозем вал і тримати стабільн вал курсів, 3)стан контролю руху капіталу в кр і перспективи його лібераліз, 4)стан контролю за вал курсом кр, 5)держ бюджет і держ витрати, 6)прогнозув темпів та структ валового внутр прод, 7)темпи інфляц і осн її чинники: внутрішні -це зрост соц виплат, зрост цін на нерухомість, зовнішні - це зміна цін на зовн ринках, зрост цін на цукор, м’ясо и тд., 8)темпи зрост грош маси і показники грош ринку, структ грош маси. Методи технічного аналізу динаміки вал курсів: 1)серед показник тренду в ек (тенденції), 2)експанонціальні лок-ки трегду, 3)показники амплітуди коливань вал курсів. Вал ризики – це небезпека вал (курсових) втрат, які можуть виникнути у зв’язку зі зміною курсу інозем вал щодо нац при поведені зовнішньоторгів, кредитних та вал операцій. Методи управління ризиками: 1) небанківські (натуральні методи хеджування): -визнач контракт умовами (кільк і якості тов + допусків до випусків тов), -чітка процедура дискутів у випадку проблеми з якістю тов; 2) цінові: -термін дії ціни (~1міс), -використ міжнар котирув цін на той чи ін вид тов у якості „якоря” та встановл дисконтів; 3) контрактний вал хеджинг: -фіксація валюти контракта, -визнач вал платежа контракта, -в контр включ пункт, що ціна є дійсною в вал курсі в певних межах.

 

19. Міжнародна банківська діяльність.

Міжнародна банківська діяльність – сукупність банківських функцій та діяльнсоті національних та міжнародних банків, що забезпечують платіжні та фінансові зв’язки резидентів та нерезидентів, включаючі: міжнародні платежі, фінансування зовнішньої торгівлі, валютні операції, емісія та розміщення цінних паперів на міжнародних ринках.

Функції банків:

· Залучення вільних грошових коштів.

· Надання кредитів – задоволення попиту на грошові кошти.

Банки:

1. Національні, що ведуть нац банк операції – операції банків певної країни та дочірніх банків зарубіжних країн на нац фін ринку в нац валюті.

2. Міжнародну діяльність – нац банки країни, а також дочірні банки та філії міжн банків, які ведуть операції на нац фін ринку в іноземній валюті та операції на міжн валютних та фін ринках (кредити в іноз валюті, обмін валют, обслуговування зовн торгівлі).

3. Транснаціональна банк діяльність – це операції великих ТНБ (які мають глобальну організацію та структуру) та операції на глоб вал та фін ринках.

Структура банк системи в різних країнах:

Дворівнева БС: ЦБ – виконує функції емісійного центру, надає кредитні лінії, регулює моніторинг всієї БС, банк банків (Федеральна резервна система – США; ЦБ країн; ЄЦБ – центральний банк єврозони).

Банки: комерційні (спеціалізована БС, в якій ком банки мають право приймати депозити, надавати кредити, виконувати банк операції більш технічного характеру – операції з кредитними картками; універсальна – всі види операцій).

· Інвестиційні, які не займаються роздрібним банк бізнесом – емісія цінних паперів(облігацій)

· Ощадні – займаються прийманням депозитів ф.о. та операцій на міжбанківському ринку.

· Поштові - створюються поштовими службами країн і обслуговують ці служби (Японія).

· с/г – обслуговубть фермерів із сфери обігу продовольства (Голандія).

· кооперативні – акціонерами є вкладники (найбільші Японія, Австрія).

· Приватні –управління активами багатьох клієнтів (Швейцарія).

Міжн банк діяльність регулюється на 2-х рівнях: Національний: умови створення та реєстрації банків; нормативи банк діяльності; банк звітність; страхування відповідальності. Міжнародний: базельські угоди, які рекомендують стандарти і критерії щодо достатнього капіталу банків, структуру активів за рівнем ризику, підтримка ліквідності і статутів міжн операцій. Стандарти щодо фін звітності.

Форми присутності: представництво міжн банку, яке виконує інформаційні функції, але не веде самостійну банк діяльність; асоційований міжн банк – веде діяльність на нац ринку за угоди з міжн банком про партнерство, спільну діяльність; участь в капіталі місцевого банку; дочірній банк – є у власності міжн банку, або компанії, що входить в структуру міжн банку; філія міжн банку – це юридична структкра, що працює на нац банк ринку, але централізовано управляється міжн банком, ним не регулюється і тому не підпадає під нац банк регулювання.

20. Зміст міжнародних банківських операцій:

1. Банк обслуговує зовн торгівлю: платіжне обслуговування; кредитування; передекспортне фінансування; форфейтингові операції; кредитування експорту.

2. Валютні операції.

3. Міжн кредитування: пряме та синдиковане; агенське обслуговування зарубіжних кредитів; міжн міжбанківське кредитування.

4. Казначейські операції – управління активами банків, управління відкритою валютною позицією банку (співвідношення активів і зобов’язань в іноземній валюті).

5. Операції з міжнародними платіжними картками, які мають багато функцій.

6. Операції на міжн фін ринках: емісія та розміщення облігацій; розміщення акцій; операції з зарубіжними цінними паперами; строкові фін інструменти (деревативи).

7. Міжн банк обслуговування корпоративних клієнтів: розміщення акцій; фінансування міжн злиття і поглинання; корпоративні фін послуги.

 

21.Зовнішньоторгівельні розрахунки

Міжнародні банківські розрахунки – безготівкові розрахунки за гр. зобов’язаннями та вимогами, що виникають у зв’язку з ек та ін відносинами між юр і фіз. ос різних кр.

Форми міжн розрахунків: 1) акредитив; 2) інкасо; 3) банк переказ; 4) кліринг; 5) вексель; 6)чек; 7)кред картки.

1.Акредитиви - форма забезпечення платежів за експорт, коли банк імпортера надає кредит імпортеру у формі забезпечення платежу на користь експортеру (акредитив – Letter of Credit), сплата по якому здійснюється при наданні всіх передбачених контрактом документів, що засвідчують факт здійснення експортної поставки у повному обсязі.

2. Інкасо – банк розрах операція, у процесі якої банк за дорученням клієнта отримує кошти від імпортера і вносить їх на рахунок експортера. Розр чисте інкасо (інкасо прост і переказ векселів, чеків і ін плат док) і документарне інкасо (інкасо комерц док – тоді банк не бере на себе зобов’язань з оплати документів, тому експортер несе ризик відмови імпортера від платежу).

3. Банк переказ – перерахування грошей з банк рахунку платника на банк рахунок отримувача на підставі плат доручення. Економ зміст залежить від того, чи відбулись авансові платежі до їхньої поставки, чи розрахунок здійснюється після їх отримання імпортером.

4. Кліринг – залік взаємних заборгованостей.

5. Вексель – боргове зобов’язання імпортера, згідно з яким він повинен виплатити визначену суму в визн момент часу експортеру (= простий вексель). Переказний вексель містить „тратту”. Тратта – наказ експортера боржнику виплатити в строк суму йому або ін векселеотримувачу, яким за звичаєм є банк кредитора.

6. Чек – письмове розпорядження покупця своєму банку виплатити ∑ пред’явнику або за його наказом ін особі (індосамент = передаточний напис).

7. Кредитні картки. Кредитна картка дає її власникові змогу платити за товари та послуги шляхом подання картки та підписання виправдного документу.