Структура грошового обороту за формою платіжних засобів та за економічним змістом.

В залежності від форми платіжних засобів грошовий оборот поділяється на готівковий і безготівковий. Характерним для руху грошей, що обслуговує ек-ні відносини, є:

• еквівалентність, оскільки назустріч грошам, які передає покупець продавцеві, переміщуються продукти рівновеликої номінальної вартості;

• безповоротність, оскільки одержані продавцем гроші не по­винні повертатися до свого попереднього власника, вони безпо­воротно перейшли у власність нового суб'єкта обороту;

• прямолінійність, яка виявляється у постійному віддаленні грошей від того суб'єкта обороту, який використав їх для купівлі продуктів, оскільки наступний суб'єкт теж витрачає їх для нових закупівель.

За ек. змістом грош. оборот поділяють на:

--грошовий обіг, в умовах якого гроші здійснюють безповоротній, але еквівалентний рух, так як обслуговують купівлю-продаж товарів та послуг; --кредит, за якого гроші обслуговують перерозподіл вартості, при цьому рух коштів є нееквівалентним, але здійснюється при умові повернення;

--фінанси, де гроші обслуговують створення, розподіл, використання централізованих фондів та бюджетних коштів, при цьому рух грошей є нееквівалентним, безповоротнім.

Грошова маса: сутність, склад та фактори зміни обсягу і структури.

Маса грошей – це сукупність всіх грошей, якими володіють економічні суб‘єкти на певний момент часу (всі гроші). Для визн. обсягу та стр-ри ГМ застос. відповідний набір грош. агрегатівГрошовий агрегат – сукупність чи угрупування грошей в залежності від їх ліквідності. В Укр. Виділяють 4 грош. Агрегати:М0=готівка (поза банківською системою), М1=М0+ поточні рахунки, М2=М1+ гроші на строкових рахунках, М3=М2+ трастові операції.Грошова база – всі готівкові гроші (в касах банку і позабанкові) + кошти комерційних банків на кореспондентських рахунках в НБУ. Грошова маса має певний кількісний вираз (обсяг у мільярдах чи мільйонах грошових одиниць), надзвичайно складну структуру та динаміку руху. З точки зору якісної характеристики грошової маси важливе значення має її структура, а з погляду практики її регулювання — динаміка руху обсягу та структури.У структурному відношенні грошову масу можна розділити за кількома критеріями: - за ступенем «готовності» окремих елементів до оборотності, тобто за ступенем їх ліквідності; - за формою грошових засобів (готівкові, депозитні); - за розміщенням у суб’єктів грошового обороту; за територіальним розміщенням та ін. Грошовий агрегат - сукупність чи угрупування грошей в залежності від їх ліквідності.М0=готівка (поза банківською системою)М1=М0+ поточні рахункиМ2=М1+ гроші на строкових рахункахМ3=М2+ трастові операції Агрегат М0 відображає масу готівки, яка перебуває поза банками, тобто на руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Готівка в касах банків сюди не входить. Агрегат М1 включає гроші в агрегаті М0 + вклади в банках, які можуть бути використані власниками негайно, без попередження банків, тобто запаси коштів на поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитання. Агрегат М2 — це гроші в агрегаті М1 + кошти на всіх видах строкових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладів та інших спеціальних рахунках. Агрегат М3 охоплює гроші в агрегаті М2 + кошти на вкладах за трастовими операціями банків.Показник грошової бази не є ще одним агрегатом грошової маси. Це якісно інший показник, що характеризує масу грошей з боку прояву її на балансі центрального банку. Тому цей показник інколи називають ще грошима центрального банку, який їх безпосередньо контролює і регулює, впливаючи в кінцевому підсумку і на загальну масу грошей.За змістом ГБ- це показник резервних грошей банк-ї. с-ми, на основі якого форм. заг. маса грошей, що є в обігу. ГБ= Гвип+ Грез., де Грез.- сума гро. коштів (резервів), які є на кореспонд. рах-х банків у ЦБ. Г вип.- сума готівки, випущекна ЦБ і не поверн. в її фонди.Перший елемент (Гвип) грошової бази відрізняється кількісно від готівкового агрегату МО — більший на суму готівки в касах банків. Другий елемент (Грез) грошової бази відрізняється і якіс­но, і кількісно від безготівкового елемента грошових агрегатів МІ, М2, МЗ. Він являє собою суму зобов'язань центрального банку перед комерційними. А безготівкові елементи грошових агрегатів — це зобов'язання комерційних банків перед своїми клієнтами. Вони формуються комерційними банками як за раху­нок коштів, одержаних від центрального банку(за рахунок Грез), так і за рахунок створення грошей самими ком-ми банками.

Швидкість обігу грошей

Швидкість обігу грошей – це частота переходу грошей від одного економічного суб‘єкта до іншого; характеризує частоту з якою кожна одиниця наявних в обороті грошей використовується в середньому для реалізації товарів і послуг за певний період.Виходячи з відомого рівняння обміну І. Фішера, величину швидкості обігу грошей можна визначити за формулою: V= PQ/V де V — швидкість обігу грошей; P — середній рівень цін на товари та послуги; Q — фізичний обсяг товарів та послуг, що реалізовані в даному періоді; M — середня маса грошей, що перебуває в обороті за даний період.Швидкість обігу грошей перебуває під впливом багатьох чинників з різнонапрямленим характером дії. Усі їх можна поділити на дві групи — ті, що діють на боці платоспроможного попиту, і ті, що діють на боці пропозиції. Серед чинників першої групи головними є зміна попиту на гроші, розвиток структури споживання, культурних потреб населення тощо. Основні чинники другої групи — розвиток суспільного виробництва, ринкових відносин, інфраструктури ринку тощо. Вплив на швидкість обігу грошей з боку товарної пропозиції визначається головним чином інтенсивністю тих економічних процесів, які він обслуговує: змінами обсягу, структури й ефективності суспільного виробництва, величини і швидкості товарних потоків на стадії обміну, розвитком ринкових зв’язків, збалансованістю ринку та ін. Певний вплив на швидкість грошового обігу справляє розвиток економічної інфраструктури: транспорту, торгівлі (оптової і роздрібної), банківської справи (зокрема автоматизації безготівкових розрахунків), ринку цінних паперів тощо. Поліпшення справ на кожному з цих напрямів сприяє прискоренню доставки товарів від продавця до покупця і передачі грошей від платника до їх одержувача. Швидкість обігу грошей, як і їх маса, впливає на економічні процеси не своєю абсолютною величиною, а її зміною протягом певного періоду— прискоренням чи уповільненням.Зміна швидкості обігу грошей має істотні економічні наслід­ки: збільшує чи зменшує пропозицію грошей в обігу і цим впли­ває на платоспроможний попит (прямопропорційно) і на витрати обігу; ускладнює чи полегшує регулювання грошового обігу; дає узагальнююче відо­браження зміни інтенсивності економічних процесів, що станов­лять основу грошового обігу.

Закон грошового обігу

Протягом певного періоду для обігу необхідна лише певна маса купівельних та платіжних засобів, тобто в обороті не повинно бути зайвих грошей. Мф=Мн.

Мн – це така маса грошей, яка необхідна для реалізації створеного в країні ВНП. Мн = PQ/V.

Мн відповідає попиту на гроші, а Мф – пропозиції.

Якщо Мф > Мн, на ринку є зайвий попит(зросте інфляція). Якщо Мф < Мн - в-во скорочується.

Проте не всі товари, які реалізуються, оплачуються негайно. Частина їх продається в кредит, і для їх реалізації гроші в даний момент не потрібні, що відповідно зменшує величину Мн. Водночас в обігу гроші обслуговують не тільки реалізацію товарів чи послуг, виконуючи функцію купівельного засобу, а й забезпечують погашення різних боргових зобов'язань, передусім щодо купівлі товарів у кредит, виконуючи функцію платіжного засобу. Для цього в обігу необхідна додаткова маса грошей понад ту, яка обслуговує реалізацію товарів і послуг. Однак не всі боргові зобов'язання погашаються реальними грошима. Якщо вони мають зустрічний характер, то можуть взаємно зараховуватися без участі реальних грошей.

Отже Мн = (∑PQ - ∑К + ∑П - ∑ВП)/V, де åК — сума продажів товарів і послуг у кредит; åП — загальна сума платежів, строк оплати яких настав; åВП — сума платежів, які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів.