Електротравма. Класифікація електротравм, види опіків.

Електротравма - це травма, яка спричинена дією електричного струму чи електричної дуги. За наслідками електротравми умовно поділяють на два види: місцеві електротравми, коли виникає локальне ушкодження організму, та загальні електротравми (електричні удари), коли уражається весь організм унаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем. Характерними місцевими електричними травмами є електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні ушкодження та електрофтальмія. Електричний опік - найбільш поширена місцева електротравма (близько 60 %), яка трапляється переважно у працівників, що обслуговують діючі електроустановки. Електричні опіки залежно від умов їх виникнення бувають двох видів: струмові (контактні), коли внаслідок проходження струму електрична енергія перетворюється на теплову, та дугові, які виникають унаслідок дії на тіло людини електричної дуги. Залежно від кількості виділеної теплоти та температури, а також розмірів дуги електричні опіки можуть уражати не лише шкіру, але й м'язи, нерви і навіть кістки. Такі опіки називаються глибинними і гояться вони досить довго.

Електричний удар та його характеристика за ступенем дії.

Електричний удар - це збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м'язів. Залежно від наслідків ураження електричні удари умовно поділяють на чотири ступеня:

І - судомні скорочення м'язів без втрати свідомості;

II - судомні скорочення м'язів з втратою свідомості, але зі збереженням дихання та роботи серця;

III - втрата свідомості та порушення серцевої діяльності чи дихання (або обох одночасно);

IV - клінічна смерть.

Надання долікарської допомоги при електроударі.

Звільненого від дії струму потерпілого слід зручно укласти на рівну поверхню з м'якою підстилкою. Після цього провести розтирання кінцівок, якщо необхідно, звільнити від слизу і крові носову і ротову порожнини. Для забезпечення притоку свіжого повітря розстебнути одяг, ослабити поясний ремінь, а для притоку в приміщення свіжого повітря бажано відкрити вікна і двері.

Якщо потерпілий знаходиться в несвідомому стані дати йому понюхати нашатирний спирт або хоча б окропити особу холодною водою. Досить корисно, після приходу свідомості дати людині заспокійливий або серцевий засіб, валеріану або корвалол.

Але іноді наслідки можуть бути серйозніші. Перш за все, це нерівне дихання або зовсім його відсутність, пульс з перебоями або зовсім не нащупується, шкіра може прийняти синюшний або блідий відтінок. У подібній ситуації слід зробити серйозніші заходи, такі, як штучне дихання і непрямий масаж серця. Обидві ці процедури дуже детально описані в різній медичній літературі, тому тут ми їх описувати не будемо.

Навіть, якщо все, здавалося б, обійшлося благополучно, людина залишилася живою, і ніяких зовні помітних ознак не помітно, все одно потерпілого необхідно на деякий час госпіталізувати, помістити під наглядом лікаря. Річ у тому, що наслідки ураження можуть виявитися через декілька годин або навіть добу.

Фактори, що впливають на дію електричного струму на людину.

Чинники, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом, поділяються на три групи: електричного характеру, неелектричного характеру і чинники виробничого середовища. Основні чинники електричного характеру - це величина струму, що проходить крізь людину, напруга, під яку вона потрапляє, та опір її тіла, рід і частота струму. Основними чинниками неелектричного характеру є шлях струму через людину, індивідуальні особливості і стан організму людини, тривалість дії струму, раптовість і непередбачуваність дії струму. Чинниками виробничого середовища є температура повітря в приміщенні, вологість повітря, запиленість повітря, наявність у повітрі хімічно активних домішок тощо.

Поняття про відчуттєвий, відпускаючий і невідпускаючий електричний струм.

За характером дії на організм виділяють: - відчутний струм — викликає при проходженні через організм відчутні подразнення; - невідпускаючий струм — викликає при проходженні через організм непереборні судомні скорочення м'язів руки, в якій затиснутий провідник; - фібриляційний струм — при проходженні через організм викликає фібриляцію серця. Гранично допустимий струм при нормальному режимі роботи електроустановки, не повинен перевищувати 0,3 мА для змінного струму і 1 мА для постійного.

Небезпечне ураження людини електричним струмом. Напруга дотику, напруга кроку.

Електричний струм не виявляється органами чуття людини. Ураження людини електричним струмом небезпечне тому, що електричний струм може виникнути зненацька на металевих неструмопровідних частинах електроустановок, апаратів, механізмів, а також на поверхні землі, коли людина не застосовує засобів захисту. Напруга дотику — це напруга між двома точками ланки струму, яких одночасно торкається людина. Чисельно вона дорівнює різниці потенціалів корпуса та точок ґрунту, в яких знаходяться ноги людини. Напруга дотику зростає зі збільшенням віддалі від заземлювача, і за межами зони розтікання струму вона дорівнює напрузі на корпусі обладнання, Струм, що протікає через людину Крокова напруга — це напруга між двома точками ланки струму, які знаходяться одна від одної на віддалі кроку і на яких одночасно стоїть людина. Чисельно крокова напруга дорівнює різниці потенціалів точок, на яких знаходяться ноги людини. Напруга дотику максимальна біля заземлювача і зменшується з віддаленням від заземлювача. Поза межами поля розтікання вона рівна нулю. Крокова напруга також зростає зі збільшенням ширини кроку. Умови ураження людини напругою дотику та кроковою напругою різні, оскільки струм протікає різними шляхами. При напрузі дотику — через грудну клітку, а при кроковій напрузі — по нижній петлі. Значна крокове напруга викликає судоми в ногах, людина падає, потім ланка струму замикається вздовж всього тіла людини.

Засоби електробезпеки. Заземлення, занулення, захисне відключення, захисне розділення мереж.

Можливі способи захисту: електрична ізоляція; захист від випадкового дотику до струмоведучих частин; захисне заземлення, занулення, зрівнювання електричних потенціалів; захисне відключення; застосування наднизької (безпечної) напруги; контроль і профілактика пошкодження ізоляції; захист від небезпеки при переході з вищої сторони на нижчу; електричне розділення кіл; застосування індивідуальних захисних засобів. Захисне заземлення - навмисне електричне з'єднання із землею металевих струмопровідних неструмоведучих частин, на яких може з'явитися напруга. Занулення - навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих частин, на яких може з'явитися напруга. Захисне відключення - це швидкодіючий захист, що забезпечує автоматичне вимикання електричної установки при виникненні в ній небезпеки ураження людей електричним струмом. Захисне розділення мереж - це розділення електричної мережі на окремі електрично не з'єднані між собою ділянки за допомогою поділяючих трансформаторів.

Кольорова гама ізоляції проводів як спосіб сигналізації про можливу небезпеку дії електричного струму.

Простим способом сигналізації про можливу небезпеку та ефективним способом зменшення загрози безпеці людей від впливу електричного струму є кольорова гама ізоляції прово­дів, наприклад: силові ланцюги — чорний (темно-коричневий); ланцюги управління, виміру, сигналізації, місцевого освітлення перемінного струму — червоний (жовтогарячий, рожевий); ланцюги управління, виміру, сигналізації, місцевого освітлення постійного струму — синій (фіолетовий); ланцюги заземлення — зелено-жовтий (зелений); ланцюги, з'єднані з нульовим проводом — голубий (сірий, білий).