Опис предмета навчальної дисципліни

Л.О. Гапоненко

 

 

Методичні рекомендації з вивчення

навчальної дисципліни

«Взаємодія практичного психолога»

 

для студентів

психолого-педагогічного факультету

(спеціальність «Практична психологія»)

 

 

Кривий Ріг – 2014

 

ВСТУП

 

 

Опис предмета навчальної дисципліни

 

Курс підготовки бакалавра	Шифр та найменування галузі знань, код та напрям підготовки бакалаврів	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів, відповідних ECTS – 2,5	Шифр та найменування галузі знань: 0301 Соціально-політичні науки	Обов’язковий на заочному відділі навчання Рік навчання: 3 Семестр 5 Лекції (теоретична підготовка): 18 год. Практичні заняття: 18 год. Самостійна робота 44 год. Індивідуальна робота навчального проекту (ІНДЗ) 10 год. Вид контролю: залік.
Код та напрямок підготовки бакалаврів: 6.030103 Практичний психолог
Модулів – 2	Освітньо-кваліфікаційний рівень:   Бакалавр
Змістових модулів –Навчальних проектів 1 Рефератів 1 Загальна кількість годин: 90 год.

 

ВСТУП

Запропонований навчально-методичний посібник з курсу «Професійна взаємодія практичного психолога» призначений для оптимізації навчальної діяльності студентів з оволодіння ефективними засобами встановлення та розвитку комунікативних стосунків у сумісній праці з педагогічним колективом, учнями та їх батьками. Така оптимізація передбачає врахування різних чинників:

· усвідомлення студентом ознак власних індивідуально-психологічних та культурно-особистісних факторів, що впливають на результативність продуктивної професійної взаємодії;

· узагальнення студентом теоретичних положень про сутність професійної взаємодії, систему стимулів, що спонукають до сумісної діяльності й досягненню ефективного її результату;

· наявність сформованих практичних вмінь забезпечувати, підтримувати та удосконалювати індивідуальні й групові форми сумісної діяльності в досягненні ефективного результату.

Слід відзначити, що на сьогодні проблема підготовки студента до професійної взаємодії в усіх типах соціальної організації, в тому числі й в освітніх, зростає через дві групи причин.

По-перше, через наявність певних тенденцій у всьому світі, які відзначаються ускладненням змісту професійної діяльності (У. Бенніт[], Л.М. Кароамушкіна[],Є.М.Сандомирський [] Ю. Хадермас[]).Ця тенденція визначається:

а) динамічним зростанням впровадження науково-технічних інновацій;

б) переструктуруванням робочого середовища за принципом більш чіткої спеціалізацією і одноразово взаємозалежністю між фахівцями;

в) зміні в контингенті працюючих як таких, що є більш кваліфікованими, ініціативними в удосконалені професійної самореалізації та професійної кар’єри;

г) фундаментальними змінами в філософії праці – це заміна не особистісних та механічних систем бюрократичного обміну інформаціями на демократичні ідеали співпраці та спільної професійної діяльності.

По-друге, в результаті функціонування соціально-економічних процесів, що відбуваються в нашій Україні, зазначені негативні тенденції ефективних економічних механізмів регуляції діяльності організацій та стимуляції праці цілому призводить до підвищення стресогенності населення. Зазначене людей, забезпечення перспективності соціальної стабільності, що в віддзеркалюється й на рівні освітніх організацій, які функціонують у системі середньої освіти, оскільки в системі середньої освіти, як показує досвід, належить до найменш економічно забезпечених соціальних сфер.

Разом з тим, в системі середньої освіти протягом останнього десятиріччя відмічається ряд позитивних тенденцій та закономірностей. До них належать:

а) створення нових за змістом навчання організацій та форм власності типів навчальних закладів, що потребують не тільки устоятися, але й прогресувати в професійному напрямку;

б) впровадження нових освітніх технологій та інформаційних комунікації;

в) становлення ринку освітніх послуг;

г) інтенсивне розширення міжнародних освітніх контактів.

Все це обумовлює необхідність розробки та впровадженню нових стратегій та технологій в діяльності освітніх закладів, які б забезпечували їх ефективну міждисциплінарну та міжпрофесійну взаємодію. Тож курс «Професійна взаємодія практичного психолога» розроблений для майбутніх практичних психологів освітніх закладів, який спрямований на розвиток професійної готовності студента створювати ефективну систему спонукальних стимулів міжпредметної комунікації учасників навчально-виховного процесу. Теоретично та практично доведено, що професійна взаємодія практичного психолога з вчителем є стержневою основою самоактуалізації та саморозвитку особистості як педагогів та і учнів (М.О. Березовын, Я.Л. Коломинський [], І.В. Дубровіна, М.К. Акімова, Є.М. Борисова [], О.О. Ламм [], В.О. Малікова [] та ін).

Мета курсу полягає в підготовці студента-0психолога до психологічного забезпечення продуктивної сумісної діяльності (це є основа гуманістично-орієнтованої організації навчального процесу) з усіма учасниками навчально-виховного процесу. розширенні потенційних можливостей кожного студента здійснювати продуктивну й творчу взаємодію у професійній діяльності психологічної служби навчальних закладів.

Предметом навчальної дисципліни є ідентифікація особистості студента в нормативну орієнтацію організатора по ефективній професійній взаємодії з учасниками навчально-виховного процесу.

Завдання курсу складаються з оволодіння знаннями:

- теоретичними знаннями й технологіями рефлексування й корекції особистісних властивостей як базових ознак здібності організовувати й досягати продуктивну сумісну діяльність з вчителями, учнями та їх батьками;

- техніками й методиками спонукальних стимулів по забезпеченню психологічного простору ефективної професійної взаємодії з усіма учасниками навчального процесу.

В склад завдань входить розвиток вмінь:

- здійснювати рефлексію вербальної та невербальної поведінки студента в процесі навчального та навчально-виробничого процесу на відповідність її комунікативності;

- впроваджувати психологічні умови розвитку вербальної та невербальної поведінки, подолання емоційного вигорання, стресу та інших психологічних проблем, які негативно впливають на комунікацію;

- управляти процесом забезпечення комунікативного простору між усіма учасниками навчально-виховного процесу.

-

Місце курсу у професійній підготовці майбутнього практичного психолога:

1. У системі соціально-гуманістичної освіти курс виступає важливою складовою розвитку професійної підготовки до забезпечення ефективного функціонування психологічної служби освітнього закладу, що відстужується наявністю:

1) цілісної картини професійної діяльності практичного психолога в освітньому закладі;

2) рефлексії теоретичних знань про сутність психіки людини, умови її розвитку та самореалізації;

3) аналітичного й критичного пояснення закономірностей розладу співпраці в будь-яких ланках навчально-виховного процесу;

4) гуманістичного світосприйняття професії психолога як фахівця оздоровлення суспільства.

 

Інтеграція означених знань і вмінь та поступовий розвиток особистісних професійно-орієнтованих властивостей збагачує духовну, національну, громадянську, патріотичну, професійну позиції, посилює потяг до гармонічної єдності себе як творця власного і оточуючого життя.

У професійній освіті цей курс пов’язаний з усіма базовими дисциплінами загально професійної підготовки (цикл ЗПП – загально професійна підготовка) та дисциплінами спеціальної професійної підготовки (цикл СПП – спеціальної професійної підготовки).

Програма навчальної дисципліни

Структура залікового кредиту

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ

З М І С Т О В Н И Й М О Д У Л Ь І.

ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З М І С Т О В Н И Й М О Д У Л Ь І.

ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ПСИОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

Практичне заняття 1.

Практичне заняття 2.

Практичне заняття 3.

Практичне заняття 4.

Практичне заняття 5

Практичне заняття 6

Практичне заняття 7

Практичне заняття 8

Практичне заняття 9

Портфель тренінгових занять з розвитку продуктивної взаємодії суб’єктів освітнього процесу

(2 години)

1. Демонстрація студентом-психологом матеріалів тернінгових занять з розвитку продуктивної взаємодії практичного психолога з педагогічним колективом.

2. Демонстрація студентом-психологом матеріалів тернінгових занять з розвитку продуктивної взаємодії практичного психолога з учнівським колективом.

3. Демонстрація студентом-психологом матеріалів тернінгових занять з розвитку продуктивної взаємодії практичного психолога з батьками школярів.

4. Демонстрація студентом-психологом матеріалів вмінь ораторської майстерності практичного психолога.

5. Демонстрація матеріалів з розвитку професійної взаємодії суб’єктів освітнього простору в мозковому штурмі.

Література:

1. Богуславский В.М. Оценка внешности человека: Словарь / В.М.Боуславский. – М.: ООО «Издательство АСТ»: Харьков «Торсинг», 2004. – 254 с.

2. Большаков В.Ю. Психотренинг: социодинамика, упражнения, игры. – СПб., 1995. – 380 с.

3. Большаков В.Ю. Психотренинг: социодинамика, упражнения, игры. – СПб., 1995. – 380 с.

4. Донцов А.И. Психологические основы интеграции колектива. Монография. М.: МГУ. – 320 с.

5. Дубровина М.В. Школьная психологическая служба: вопросы теории и практики. – М.: Педагогика, 1991. – 232 с.

6. Дьяконов Г.В. Диалогические методы психологического исследования чувств и эмоций. Кировоград «Код», 2004. – 64 с.

7. Дьяконов Г.В. Основы диалогического похода в психологической науке и практике. Монография. – крировоград: РИО КГПУ им.В.Винниченко, 2007. – 847 с.

8. Емельянов Ю.Н. Активное соцаильно-психологическое обучение. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1985.

9. Емельянов Ю.Н., Кузьмин Е.С. Теоретические и методические основы социально-психологического тенинга. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1983.

10. Жуков Ю.М. Эффективность делового общения. – М, 1988.

11. Жуков Ю.М., Петровская Л.А., Растяников П.В. Диагностика и развитие компентности в общении. – М; 1990.

12. Зайверт Л. Ваше время – в Ваших руках: (Советы руководителям, как эффектно использовать рабочее время). – М.: Єкономика, 1991.

13. Захаров В.П., Хрящева Н.Ю. Социально-психологический тренинг: Учебное пособие. – Л.: Тзд-во ЛГУ, 1989. – 55 с.

 

САМОСТІЙНА РОБОТА

Завдання 1.

Завдання 2.

Методи оцінювання

ЛІТЕРАТУРА

Основна література

ПІДРУЧНИКИ

 

1. Бодалев А.А. Формирование понятия о другом человеке как личности. – Л., 1970. – 132 с.

2. Юсупов И.М. Психология взаимопонимания.- Казань: Татарское кн. изд-во, 1991. – 192 с.

3. Головаха Е.И. Психология человеческого взаимопонимания. – К.: политиздат Украины. 1989. – 189 с.

 

ХРЕСТОМАТИИ

2. Гуманистическая и трансперсональная психология: Хрестоматия. - / сост. К.В. Сельченок. – М.: АСТ, 2000.

3. Психология личности в трудах зарубежных психологов / сост и общая ред. Реан А.А. – СПб: Питер, 2000. – 320 с.

4. Антонова-Турченко О.Т., Дробот Л.С. Музична психотерапія: Посібник-хрестоматія. – К.: ІЗМН, 1997.

 

Л.О. Гапоненко

 

 

Методичні рекомендації з вивчення

навчальної дисципліни

«Взаємодія практичного психолога»

 

для студентів

психолого-педагогічного факультету

(спеціальність «Практична психологія»)

 

 

Кривий Ріг – 2014

 

ВСТУП

 

 

Опис предмета навчальної дисципліни

 

Курс підготовки бакалавра	Шифр та найменування галузі знань, код та напрям підготовки бакалаврів	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів, відповідних ECTS – 2,5	Шифр та найменування галузі знань: 0301 Соціально-політичні науки	Обов’язковий на заочному відділі навчання Рік навчання: 3 Семестр 5 Лекції (теоретична підготовка): 18 год. Практичні заняття: 18 год. Самостійна робота 44 год. Індивідуальна робота навчального проекту (ІНДЗ) 10 год. Вид контролю: залік.
Код та напрямок підготовки бакалаврів: 6.030103 Практичний психолог
Модулів – 2	Освітньо-кваліфікаційний рівень:   Бакалавр
Змістових модулів –Навчальних проектів 1 Рефератів 1 Загальна кількість годин: 90 год.

 

ВСТУП

Запропонований навчально-методичний посібник з курсу «Професійна взаємодія практичного психолога» призначений для оптимізації навчальної діяльності студентів з оволодіння ефективними засобами встановлення та розвитку комунікативних стосунків у сумісній праці з педагогічним колективом, учнями та їх батьками. Така оптимізація передбачає врахування різних чинників:

· усвідомлення студентом ознак власних індивідуально-психологічних та культурно-особистісних факторів, що впливають на результативність продуктивної професійної взаємодії;

· узагальнення студентом теоретичних положень про сутність професійної взаємодії, систему стимулів, що спонукають до сумісної діяльності й досягненню ефективного її результату;

· наявність сформованих практичних вмінь забезпечувати, підтримувати та удосконалювати індивідуальні й групові форми сумісної діяльності в досягненні ефективного результату.

Слід відзначити, що на сьогодні проблема підготовки студента до професійної взаємодії в усіх типах соціальної організації, в тому числі й в освітніх, зростає через дві групи причин.

По-перше, через наявність певних тенденцій у всьому світі, які відзначаються ускладненням змісту професійної діяльності (У. Бенніт[], Л.М. Кароамушкіна[],Є.М.Сандомирський [] Ю. Хадермас[]).Ця тенденція визначається:

а) динамічним зростанням впровадження науково-технічних інновацій;

б) переструктуруванням робочого середовища за принципом більш чіткої спеціалізацією і одноразово взаємозалежністю між фахівцями;

в) зміні в контингенті працюючих як таких, що є більш кваліфікованими, ініціативними в удосконалені професійної самореалізації та професійної кар’єри;

г) фундаментальними змінами в філософії праці – це заміна не особистісних та механічних систем бюрократичного обміну інформаціями на демократичні ідеали співпраці та спільної професійної діяльності.

По-друге, в результаті функціонування соціально-економічних процесів, що відбуваються в нашій Україні, зазначені негативні тенденції ефективних економічних механізмів регуляції діяльності організацій та стимуляції праці цілому призводить до підвищення стресогенності населення. Зазначене людей, забезпечення перспективності соціальної стабільності, що в віддзеркалюється й на рівні освітніх організацій, які функціонують у системі середньої освіти, оскільки в системі середньої освіти, як показує досвід, належить до найменш економічно забезпечених соціальних сфер.

Разом з тим, в системі середньої освіти протягом останнього десятиріччя відмічається ряд позитивних тенденцій та закономірностей. До них належать:

а) створення нових за змістом навчання організацій та форм власності типів навчальних закладів, що потребують не тільки устоятися, але й прогресувати в професійному напрямку;

б) впровадження нових освітніх технологій та інформаційних комунікації;

в) становлення ринку освітніх послуг;

г) інтенсивне розширення міжнародних освітніх контактів.

Все це обумовлює необхідність розробки та впровадженню нових стратегій та технологій в діяльності освітніх закладів, які б забезпечували їх ефективну міждисциплінарну та міжпрофесійну взаємодію. Тож курс «Професійна взаємодія практичного психолога» розроблений для майбутніх практичних психологів освітніх закладів, який спрямований на розвиток професійної готовності студента створювати ефективну систему спонукальних стимулів міжпредметної комунікації учасників навчально-виховного процесу. Теоретично та практично доведено, що професійна взаємодія практичного психолога з вчителем є стержневою основою самоактуалізації та саморозвитку особистості як педагогів та і учнів (М.О. Березовын, Я.Л. Коломинський [], І.В. Дубровіна, М.К. Акімова, Є.М. Борисова [], О.О. Ламм [], В.О. Малікова [] та ін).

Мета курсу полягає в підготовці студента-0психолога до психологічного забезпечення продуктивної сумісної діяльності (це є основа гуманістично-орієнтованої організації навчального процесу) з усіма учасниками навчально-виховного процесу. розширенні потенційних можливостей кожного студента здійснювати продуктивну й творчу взаємодію у професійній діяльності психологічної служби навчальних закладів.

Предметом навчальної дисципліни є ідентифікація особистості студента в нормативну орієнтацію організатора по ефективній професійній взаємодії з учасниками навчально-виховного процесу.

Завдання курсу складаються з оволодіння знаннями:

- теоретичними знаннями й технологіями рефлексування й корекції особистісних властивостей як базових ознак здібності організовувати й досягати продуктивну сумісну діяльність з вчителями, учнями та їх батьками;

- техніками й методиками спонукальних стимулів по забезпеченню психологічного простору ефективної професійної взаємодії з усіма учасниками навчального процесу.

В склад завдань входить розвиток вмінь:

- здійснювати рефлексію вербальної та невербальної поведінки студента в процесі навчального та навчально-виробничого процесу на відповідність її комунікативності;

- впроваджувати психологічні умови розвитку вербальної та невербальної поведінки, подолання емоційного вигорання, стресу та інших психологічних проблем, які негативно впливають на комунікацію;

- управляти процесом забезпечення комунікативного простору між усіма учасниками навчально-виховного процесу.

-

Місце курсу у професійній підготовці майбутнього практичного психолога:

1. У системі соціально-гуманістичної освіти курс виступає важливою складовою розвитку професійної підготовки до забезпечення ефективного функціонування психологічної служби освітнього закладу, що відстужується наявністю:

1) цілісної картини професійної діяльності практичного психолога в освітньому закладі;

2) рефлексії теоретичних знань про сутність психіки людини, умови її розвитку та самореалізації;

3) аналітичного й критичного пояснення закономірностей розладу співпраці в будь-яких ланках навчально-виховного процесу;

4) гуманістичного світосприйняття професії психолога як фахівця оздоровлення суспільства.

 

Інтеграція означених знань і вмінь та поступовий розвиток особистісних професійно-орієнтованих властивостей збагачує духовну, національну, громадянську, патріотичну, професійну позиції, посилює потяг до гармонічної єдності себе як творця власного і оточуючого життя.

У професійній освіті цей курс пов’язаний з усіма базовими дисциплінами загально професійної підготовки (цикл ЗПП – загально професійна підготовка) та дисциплінами спеціальної професійної підготовки (цикл СПП – спеціальної професійної підготовки).