Релігійні вірув.та міфологія східнослов. Племен

Первісні релігійні вірування мали практичний, господарський характер, який необхідний людині на кожному кроці життя.

Людина прагнула бути в найкр.стосунках з природою, вона на кожному кроці переховувалась у своїй залежності перед нею. Релігії слов. – анімістичні,людина вірила в те,що все навколо живе. Фетишизм – це віра в найдприр. властив.різних предметів або об’єктів. Магія – це віра в існування надприр.засобів впливу на природу і людину. Тотемізм – віра в те, що людина має зв'язок з певним видом тварин. Землеробські культи – це поклоніння богам-покровителям землеробства,твар-ва. Шаманство-віра в методи спілкування з надприродними силами. За допомогою релігій людина вчилася узагальнювати свій життєвий досвід, розвивати уяву про світ. Пантеон язичн.богів:Перун (бог-Громовержець), Хорс(бог Місяця), Дажбог(Сонця), Стрибог(війни), Лада(матір світу), Мокош(покровитель домашнього вогнища, любові і розмноження). Перехід до землеробства(матір Земля і Золотий плуг). Берегиня-це матір Земля. Старод.словяни мали реліг.календар,що пов'язаний з вшануванням Сонця і ін. Богів,боротьбі літа з зимою, тепла з холодом. Цей календар склався у полян. Сх. слов’яни вірили у безсмертя душі, у них же на думку вчених ніколи не домінувало зло, переважало добро. Особливу шану Сх.слов.віддавали деревам і птахам, що вважалися основоположниками або покровителями якогось роду племені. Вагомою складовою частиною світогляду Сх.слов.була міфологія. До вищого рівня слов.міфології віднос.найбільш узагальнюючі типи та функції богів. Середній рівень-віднос.божества,повяз. З господарчими циклами робіт і обрядами, а також боги-покровителі племен, різних родів. Нижчий рівень-віднос. різні групи нечистої сили, тварин, духів, що повяз. З усім міфолог.простором від дому до лісу.

Дерево світу-це універсальний синтез рівнів слов. міфології:

- Оживлення-це жива іскра;

- Дерево-первісний матеріал створення, порівняно з жінкою;

- Род – це творець світу;

- Рожаниця-покровителька родючості, мала таємний зв'язок із зірками.

Міфологія і реліг.уявленнякожного народу мають своє соціальне підґрунтя,оскільки вони форм.в конкретно історичних умовах, отже реліг.вірування сх..слов.максимально наближене до життєвих реалій і відображались у міфолог.формі.

Велика шана деревам і птахам (дуб-міцність, береза-чиста матір-природа,Зозуля-провісниця майб.,голуб-символ кохання, ластівка-доля, сова-символ смерті, ворони-священні птахи). До священних також віднос.коні, воли, бджоли і сонечка.

 

 

15. Світоглядні та соціально-економічні передумови формування культури Київської Русі.

КР – це східнослов.сережньовічна держава, що існує з 9 по 13 ст. Племена на тер.в 7-8ст. – поляни, древляни,дреговичі, волиняни, сіверяни, вятичі і т.д.

Світогл.передумови:

- Розвивалась в контексті світової середньов.культури з тяжінням до Візант.зразків(реліг.світогляд,синкретизм-це все єдине, людина не відділялась від світу).

- Специф.риса – це поєднання міфолог.або язичницького та реліг.або християнського світоглядів з перевагою першого. Наслідок-вироблення специф. релігійної культури.

Соц.-економ.передумови:

- Формування на основі розкладу родоплем.ладу та зародження феод.відносин,

- Майнова нерівність породжує відмінності між княжою(запозиченою) та народною культурами. Перша має багатто запозичень з Візант.культури. Остання-зберігає місцеву самобутність.

- Прийн.християнства 988р. сприяло культурній консолідації сх..слов, посиленн. Ролі КР на політ.арені, зміцн.феодального ладу.

- Через християнство КР засвоїла спадщину античності,тобто долучилась до найкр.європ.традицій.

 

 

Язичницька культура Київської Русі.

У 5 ст.Правобережна Україна від Києва до Карпат буула густо заселена слов.племенами, які створили самобутню культуру,система яз.вірувань свідчить про розвинуті світогл.уявлення слов’ян, спроба пояснити явища оточуючого світу реалізувалась в ієрархію богів, що відповідали за певні прир.явища. Головний Сварог – Бог неба, основа усього, владика світу. У 10ст. на перше місце виходить Перун-бог блискавки і грому, Дажбог-бог сонця, Велес або Волос – найважлив.бог скоту, господарства,бог багатства, торгівлі, берегиня – матір Земля.

Джерело формув.КР – це Черняхівська культура давньослов. Племен та культури попередників кочовиків. Світогляд народу формувався на основі міфолог.вірування (політеїзм, синкретизм). Розвиток давньослов. мови та писемності. Остання (кирилиця) – це наслідок поєдн. грецьких та слов. літер. була поширена до прийн. християнства. Перун (бог-Громовержець), Хорс (бог Місяця), Дажбог(Сонця), Стрибог (війни), Лада (матір світу), Мокош (покровитель домашнього вогнища, любові і розмноження). Перехід до землеробства (матір Земля і Золотий плуг). Берегиня-це матір Земля. Старод. словяни мали реліг.календар,що пов'язаний з вшануванням Сонця і ін. Богів,боротьбі літа з зимою, тепла з холодом. Купайло-бог доброго врожаю, достатку, любові, злагоди.

 

17. Християнство як чинник нових культурних процесів в Київській Русі.

«Хрещення Русі» князем Володимиром 988р. Прийн.Християнства – одна із найважлив.подій в історії України, воно піднесло народ релігійно, морально і відкрило шлях до тогочасної європ.цивілізації,долучило народ до європейського соціокультурного процесу. Прийняття Християнства несло за собою:

- піднесло моральний та релігійний дух народу

- сприяло виникненню нових мистецтв та ремесел, їх розквіту в поєдн.візант.та місцевих традицій.

- пожвавились соціокультурні зв’язки з Візантією, країнами центр.та зх.Європи.

-під патронатом держави та церкви почала розвиватись освіта, література, переважно церковна, книгописання.

За Ярослава було впорядковану найважлив.юр.збірник держави «Руську правду»,яка упорядкувала соціальні та майнові стосунки в КР, у ній зафіксовано функціонування грош.системи, що є важливою ознакою розв. господарства та державності. З’явилась гривня. Розвивається давньоруська література: Кирило Туровський – протиставлення позитивного негативному, злагода між душею і тілом, Нестор Літописець-«Повість минулих літ»-розгортання широкої картини розвитку словян у системі тогочасного світу, засудження міжусобиць, В.Мономах у «Повчанні…» робить наголос на високій моралі, розвивається усна нар. творчість, яскравий зразок - «Слово..»невідомого автора, що зараз використовується як джерело історії, розвивається музично-театральне мист-во на Русі(фрески Софіївського Собору), живопис, архітектура, мозаїки, ювелірна справа, керамічне мист-во. Отже, культура КР 9 ст.-13ст.була надзвич.високою,сягала європ.рівня.але монголо-татарська навала перервала яскравий період вітчизн.історії. духовний розвиток країни.

 

18. Розвиток освіти та науки в Київській Русі.

Ппотреби церкви та держави спричинили утворення перших шкіл після хрещення Русі. Свідчення про шкільну освіту в домрист.Русі немає, є відомості про наявність писемності та окремих освічених громадян, особливо серед знаті. Володимир створив першу школу при церкві для дітей аристократів у 10 ст. Бурхливий розвиток економіки спричинив виникнення спеціальних ремісничих шкіл. Ярослав у 1037р.при Софії Київській створив першу вищу школу з європ. рівнем викладання. При церквах створювались школи для простих людей. В них вчились не лише хлопці, а і дівчата. З 11ст.освітнім осередком стає Києво-Печ.монастир, започатковано традицію літописання. Отже,осв.система КР склалась під впливом Візант.традицій і поступово поширювалась від центрального Київського регіону на пн.Новгородські та Московські землі.

Центри науки – Київ, Новгород. Наукова парадигма базувалась на теології та реліг.філософії в поєдн.з античною традицією.

Галузі науки:богословя, історія. Право, природознавство, матем., астрономія, медицина. Наука явл.собою поєдн. візантійських джерел (переклади) та власних досліджень. Наукові праці:

- Теологія: Смолятич – полеміка з Хомою;

- «Ізборники князя Святослова»

- «Велесова книга» і «Руська правда».