Історія укр. культури у творах вітчизн. Мислителів

Історія укр. культури у творах вітчизн. Мислителів

1. Пантелеймон Куліш (1819-1897). Основним праціми являються «Записки о Южной Руси» «Граматика» «записки о жизни». Соновною ідеєю є об’єднання розколотого збайдужілого громадства навколо ідеї нац. Культ відродження.

2 Микола Костомаров(1817-1885) основними працями є «дві руських народності» та «историческое значение». Усвоїх творах він обстоював тезу про народну творчість, як виявлення світогляду народу.

3.Іван Нечуй- Левицький (1838-1918)Основним здобутком є «Світогляд укр. Народу в прикладі до сучасності». Він охарактеризував процес витворення народом поетичних образів язичницьких богів.

4. Іван Франко (1856-1916). Здобутком являються твори «Історія укр. Літер від початків укр. Мистецтва до І. Котляревського». Він виклав не тільки історичний, а й а й розвиток матер. І дух культ., що спричинило формуванню цивілізаційного типу українця.

5. Михайло Грушевський (1866-1934)ю Написав «Історію України», в якій висвітлював культ процеси, які відіграють значну роль в ітор. Процесах.

6. Іван Огієнко (1882-1973). Написав «Наша літературна мова» «Історіяукр друкарства» «Дохристиянські вірування».Він прагнув зруйнувати стереотипи укр. Культ, як похудної залежної від російської чи польської.

 

 

Етногенез в істор.ретроспективі

Етногенез істор.поняття явл.собою сусп.утворення, яке має культурну та політ.спільність, а також загальну тер.Носієм культури є людська спільнота – етнос. Етнос – система, що живе й розвивається у взаємодії та взаємовпливі з іншими етносами

Представники етносу мають спільні типові: зовнішність, світогляд, традиції та звичаї, релігійні вірування, територію та мову; Осередком збереження етнічної своєрідності є духовна культура;

На різних історичних етапах розвитку спільноти має специфічні форми.

Етапи формув.етносу:рід, плем’я,народність, нація.

Рід – найдавн. спільність людей, що заснована на кровній спорідненості і на спільному веденні госп-ва. Осн.виробничий осередок первіснообщинного ладу.

Плем’я – форма спільності людей, властива перв.людській культурі, в основі якої лежать родові відносини. Об’єднувало декілька родів. Мали свою мову, культуру. Утвор. кровно родинні союзи які поступаються соц.-економічним союзам.

Народність – форма етносу, що базується на тер.та економ. зв’язках.

Нація – істор. спільність людей. Яка виникає в епоху кап-му і утвор. шляхом об’єдн. різних народів. Нація має:самоназву, мову та релігію,економіку менталітет, спільну історію, релігію.

Державність-більшість сучасних етносів закріпил свою ідентичність на рівні нації. Складний процес еволюції етносу,його істор.,культурного розвитку, назив. ЕТНОГЕНЕЗ.

 

Проблема походження укр. етносу.

Офіційна історична наука рос.та Польщі 19-20ст.К Соловйов, В.Сергійович, В.Ключевський українців не вважали окремим етносом. Вперше існування укр. етносу,як окремого утвор.обгрунтував Костомаров вважав, що укр. етнос існував у 9ст.,а рос.-сформ.у12ст. КР-це державне утвор. Укр.етносу. М.Грушевський(поч..20ст.) вважав, що Укр.етнос сформ з 4 ст, а КР-націон.укр. держава. Рад.історики вважали,що Укр., Білорусь т Росія, народи, їх мови мають єдине коріння-давньоруська народність. Отже, початок формування українського етносу припадає на XII-XIVст. Сучасні українські культурологи та історики в цілому погоджуються з Костомаровим та Грушевським і вважають, що Київська Русь – це держава, заснована окремим етносом – українцями, отже, до її заснування цей етнос вже сформувався. Згідно сучасних наукових досліджень, виникнення етнічних спільнот припадає на період розвинутого первіснообщинного суспільства.

Розвиток українського етносу:

► III-II тис. до н.е. – витоки етнічних відмінностей, часи формування давньоєвропейських праетносів, в тому числі - українського;

► XII-XIII ст. -виникнення українського етносу;

► XIV-XVII ст. – консолідація української народності;

► Середина XIX ст. - утворення української нації;

► 90-ті роки XX ст. – фіксація національної ідентичності на рівні незалежної держави.

 

 

Географічні фактори формування укр.етносу та його культури.

1.Територ.проживання – один з найв.факторів форм етнокультури. Проживання на спільній території формує єдину свідомість, що втілюється в матеріальній та духовній культурі.

Географічні фактори поділяються на: геокультурні (вплив ландшафту та природи на культуру), геополітичні (зв’язки з

Сусідніми етносами та їх вплив) та геопсихічні (зв’язок етнопсихології з умовами проживання).

Геокультурними факторами формування укр. Етносу являється:родючі землі, сприятливі для сільськ госп природні умови, помірний клімат, річкові артерії, корисні копалини.Наслідками спливугеокультурних факторів є:

►Виникнення розвинутої аграрної культури українців внаслідок сприятливих кліматичних та географічних умов (родючі землі);

►Відносна однорідність духовної та матеріальної культури українців (у порівнянні з іншими європейськими етносами) – внаслідок міграцій від навал кочівників.

Основними геополітичними факторами є:

►Проміжне розташування території України між Центральною Європою та Азією;

►Транзитні торгівельні шляхи на території України з найдавніших часів (напр. шлях “із варяг у греки”);

►Територія України завжди була оточена наймогутнішими державами.

Геопсихічні фактори:

► Землеробство та осілий спосіб життя породжують терплячість, працьовитість, миролюбність українців, але й індивідуалізм.

► Навали кочівників породили оборонну позицію в характері українців.

► Експансія сусідніх імперій мали наслідком комплекс меншовартості та конформізм (пристосовництво), втрату почуття господаря на своїй землі.

► Транзитність української території сприяла розширенню світогляду українців, виробленню толерантного ставлення до інших етносів та культур.

► Багата природа породжувала любов до неї, що відбилося в українському фольклорі, сприяло формуванню високої побутово-сімейної культури, вірності заповітам батьків, емоційності та мрійливості українців.

Отже, споживацьке ставлення до природи та своєї землі призведе до деформації духовної культури етносу, до його переродження та занепаду. У цьому значенні культурна ситуація в сучасній Україні є критичною

 

Фактори впливу на формувукр.культури.

Серед факторів впливу є:

-тривалий період колонізації Ураїни,

-відсутність до 1917р.державності,коли спроби утвор.укр.державу(ЗС, Коз-гетьм. д-ва)територіально охоплювали частину нації

-географ.фактор – розташув у 3прир.зонах:степ став своєрідним коридором,через який проходили хвилі кочовиків, які захоплюючи нові території розвивали військову справу, скотарство(кіммерійці, скіфи), торг.з греками хутром, медом, рабами, за що отримували вино,твел.вироби та ін..предмети розкошу. Кочовики лишили пам.про себе в елем.одягу(біла сорочка,чоботи), мови(слово «собака. Кінь»),в зовн.вигляді та озброєнні(сагайдак, пернач).Т.Ч.на тер.Стародавньої України можна узагальнити 3 типи культур:

1.Пн і Пн Зх-землероби,Сюди кочівники приходили і зникали, а частково асимільоване автох тонне населення залишалося.

2.Степ – кочовики(кім мер, скіфи, сармати, готи), У 2 ст до н.е. скіфів витіснили сармати, а у 3 ст до н.е У Півн Причорномор’ї починають панувати готи.

3.грецькі міста-держави через кочовиків здійснювали вплив на культуру народів У-ни.

Носями ант.к-ри на У-ні були Пн Європа і народи Середземноморя через шлях із варяг у греки.

Більш.дослідників віднос.У-ну до Зх Європ.типу культури. Т.ч.,через Візантію, Литву,Польщу зах.вплив був сильнішим.

 

НЕслов.к-ри на тер.У-ни

Осередок твор.укр.культури – центральні та зх. тер.сучасної У-ни:Чернігівщина, Київщина, Волинь, Сх.Галичина. Архаїчні культури на тер.У-ни: Трипільстка к-ра-осілі землероби(5-3тис до н.е.), Кіммерійці (кочовики – 1тис.до н.е. – 7ст.н.е.), Скіфи(7-2ст. до н.е.), Грецькі колонії Пн. Причорноморя з 6 ст. до н.е.Сармати, готі 2 ст. до н.е-2 ст. н.е.Анти(осілі землероби)2 ст. н.е.-5 ст. н.е.Словянські племена з 5 ст. н. е.

Трипільська культура-енеоліт-5-3 ст. до н.е.Ознаки:родоплемінний лад,матріархат.2.Осілий спосіб життя-землеробство, скотарство. 3.Міфологічний синкретичний світогляд. 4.Розвинене побутове мистецтво. 5.Культ родової матері.

Кімерійці -кочовики з Ірану.

1.скотарі,войовничі племена.

2.кочували по всій території суч. Укр.

3.Згадки про них у «Одісеї» Гомера і «Історії»Геродота

Скіфи( скотарі,розбійники з терит Ірану)

1.Золоті виробі(анімалістичний стиль)

2.Звязки з античною Грецією.

3.Рабовласницька держава.

4Пантеон богів на чолі з богинею вогню та біті,Боги Папай(небо) та Апі (земля).

5.Культові предметі:сокира, чаша, плуг, ярмо.

Сармати (роксолани з Ірану)Геродот говорив: Що сармати нащадки скіфів та амозок, вони кочовали по східній Європі та Азіїї;розвинене військове мистецтво;вобвали з римською імперією;державність на чолі з царськими племенами.

Готи (2-5 ст. н.е)1.германські племена сканд. Походження розпочали велике переселення народів.

2. в Придніпровї заснували свою державу.3 прийняли християнство.4.вестготи вобвали з римською імперією.5. поступово розселялись та асимілювали з місц. Населенням.

 

Історія укр. культури у творах вітчизн. Мислителів

1. Пантелеймон Куліш (1819-1897). Основним праціми являються «Записки о Южной Руси» «Граматика» «записки о жизни». Соновною ідеєю є об’єднання розколотого збайдужілого громадства навколо ідеї нац. Культ відродження.

2 Микола Костомаров(1817-1885) основними працями є «дві руських народності» та «историческое значение». Усвоїх творах він обстоював тезу про народну творчість, як виявлення світогляду народу.

3.Іван Нечуй- Левицький (1838-1918)Основним здобутком є «Світогляд укр. Народу в прикладі до сучасності». Він охарактеризував процес витворення народом поетичних образів язичницьких богів.

4. Іван Франко (1856-1916). Здобутком являються твори «Історія укр. Літер від початків укр. Мистецтва до І. Котляревського». Він виклав не тільки історичний, а й а й розвиток матер. І дух культ., що спричинило формуванню цивілізаційного типу українця.

5. Михайло Грушевський (1866-1934)ю Написав «Історію України», в якій висвітлював культ процеси, які відіграють значну роль в ітор. Процесах.

6. Іван Огієнко (1882-1973). Написав «Наша літературна мова» «Історіяукр друкарства» «Дохристиянські вірування».Він прагнув зруйнувати стереотипи укр. Культ, як похудної залежної від російської чи польської.