Головне управління статистики у місті Києві, управління статистики в районах.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України «Про державну статистику», юридичні особи, їх філії, представництва, що знаходяться на території України, або створені за участю юридичних осіб України, зобов'язані у повному обсязі, за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, у визначені терміни подавати органам державної статистики статзвітність, зокрема № 1 -ПВ «Звіт з праці» (місячний).

Згідно статті 13 Закону України «Про державну статистику» органи державної статистики мають право вивчати стан первинного обліку і статистичної звітності, перевіряти достовірність первинних та статистичних даних, наданих респондентами, вносити правоохоронним органам пропозиції щодо притягнення винних у порушенні зазначеного закону громадян - суб'єктів підприємницької діяльності та посадових осіб до відповідальності, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати відповідно до законів штрафи.

Статтею 186-3 КУпАП передбачено накладення штрафу за порушення порядку подання даних державних статистичних спостережень. Відповідно до статті 244-3 КУпАП, розглядати зазначену категорію справ та накладати адміністративні стягнення від імені органів державної статистики мають право керівник спеціально уповноваженого центрального органу у галузі статистики та його заступники, керівники органів державної статистики в Автономній Республіці Крим, областях, районах і містах та їх заступники.

Прокурору необхідно встановити:

- виконання вимог закону щодо забезпечення координації дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування у питаннях організації діяльності, пов'язаної із збиранням статистичної інформації щодо стану виплати заробітної плати;

- реалізацію права здійснення перевірок достовірності поданих респондентами первинних та статистичних даних щодо заборгованості з виплати заробітної плати;

- притягнення до адміністративної відповідальності винних посадових осіб та стягнення штрафів;

- внесення пропозицій правоохоронним органам щодо притягнення до відповідальності суб'єктів господарювання.

Перевірки із залученням районних управлінь статистики та районних ГВПМ ДПІ у районах необхідно проводити всіх підприємств-боржників із заробітної плати, які органами податкової служби за місцем юридичної та фактичної реєстрації не виявлені, для подальшого вирішення питання щодо виключення в установленому законом порядку таких підприємств із переліку боржників в органах статистики.

1.3.2. Державна податкова адміністрація у місті Києві, державні податкові інспекції в районах.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на цей орган покладено здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб.

Згідно статті 10 вказаного Закону податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів, передають відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції.

З цією метою органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Перевірки свідчать, що ДПІ недостатньою мірою вживаються заходи до виявлення фактів приховування трудових відносин, які належним чином не оформлені та виплати заробітної плати «в конвертах», що призводить до несплати відповідних платежів до бюджету та фондів соціальної спрямованості.

Зазначений перелік питань не є вичерпним.

 

Суб'єкти господарювання.

До перевірки суб'єктів господарювання можуть залучатися посадові особи органів державного контролю та, за необхідності, співробітники спецпідрозділів органів МВС України, зокрема з питань боротьби з організованою чи економічною злочинністю, спеціалісти з бухгалтерського обліку, контрольно-ревізійної служби.

Пріоритетними є перевірки на підприємствах, які мають найбільший борг – більше 50 тис. грн.

До початку перевірки конкретного підприємства, установи або організації доцільно витребувати інформацію про результати проведених раніше перевірок боржника контролюючими органами.

На підприємстві необхідно з'ясовувати:

- додержання установлених законом строків розрахунків із працівниками за виконану роботу;

- дотримання розміру мінімальної заробітної плати;

- виконання вимог чинного законодавства при виплаті заробітної плати працюючим в разі визнання підприємства банкрутом чи його ліквідації;

- дотримання порядку нарахування та виплати компенсації заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів розрахунків з працюючими;

- додержання установленої законом форми виплати заробітної плати (стаття 23 Закону України «Про оплату праці»);

- проведення індексації заробітної плати за наявності передбачених чинним законодавством підстав;

- стан додержання вимог закону щодо відшкодування збитків, завданих підприємству дебіторською заборгованістю, яка може бути одним із джерел погашення заборгованості із виплати заробітної плати;

- законність угод про одержання від працівників фінансової допомоги та надання їм безвідсоткової позики;

- виконання судових рішень про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати;

Безпосередньо дослідча перевірка має бути спрямована на документальне підтвердження та обґрунтування наявності достатніх підстав для порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого статтею 175 КК України.

Разом із цим, на даний час є масштабним явище виплати заробітної плати працівникам «в конвертах», без відповідної сплати обов'язкових платежів та податків, що містить ознаки складу злочину, передбаченого статтею 172 КК України (грубе порушення законодавства про працю).

До початку перевірки доречно витребувати із закладів охорони здоров'я, що проводять медичні огляди працівників повну інформацію про осіб, які їх пройшли з метою працевлаштування, у тому числі і щодо майбутнього місця роботи. Дані огляди проводяться на платній основі, тому, як правило, громадяни проходять їх після отримання згоди роботодавця про прийом на роботу та відповідно працевлаштовані. Отримана інформація може слугувати для визначення об'єктів перевірки.

З метою виявлення фактів виплати заробітної плати працівникам «в конвертах» доцільно проводити комплексні перевірки за участі працівників органів внутрішніх справ (наприклад, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, так як одночасно нерідко виявляються випадки незаконного використання праці неповнолітніх), санепідемстанції, міністерства надзвичайних ситуацій, управлінь або інспекцій праці. Перевіряючи об'єкти, діяльність яких передбачає обов'язкове медичне обстеження персоналу, при перевірці працівниками санстанції особистих медичних книжок встановлюється фактична дата допуску працівника до роботи (укладення трудового договору).

При цьому, необхідно отримати пояснення працівника з приводу режиму та тривалості його роботи та самого суб'єкту підприємництва, забезпечення соціальних прав та гарантій у тому числі на оплату праці, її розмір, відпустку та щодо легалізованих трудових відносин. При цьому, працівники управління чи інспекції праці складають акти перевірки, у яких також фіксують порушення трудового законодавства та у подальшому можуть використовуватись, як доказова база. В залежності від характеру порушень їх тривалості, кількості осіб, права яких порушені приймається рішення про належне реагування з метою усунення виявлених порушень, а за необхідності – у порядку статті 97 КПК України.

Одночасно слід пам'ятати, що у даному випадку порушуються конституційні права працівників не тільки на оплату праці, але в подальшому і на пенсійне забезпечення, так як пенсійний стаж нараховується тільки за умови сплати обов'язкових платежів до Пенсійного фонду України. При цьому, також заподіюється шкода охоронюваним законом державним та громадським інтересам.

При перевірці державних підприємств, у разі виявлення порушень до відповідних профільних міністерств необхідно направляти подання про розірвання контрактів з керівниками підприємств-порушників.

Перевірки підприємств-боржників із заробітної плати необхідно проводити із залученням районних управлінь міліції та районних ГВПМ ДПІ, встановлюючи наявну в них дебіторську заборгованість, отримавши у боржника відомості стосовно конкретних дебіторів, з якого часу та розмірі вона виникла, чи вживалися підприємством заходи щодо її погашення, чи ініціювалося проведення на підприємствах-боржниках зустрічних перевірок з приводу фактичного виконання робіт, здійснення поставок або надання послуг, а також щодо підтвердження кредиторської заборгованості, причин не розрахунку, зв’язку цих суб’єктів господарювання.

У разі виникнення заборгованості на підприємствах унаслідок не оплати з бюджету робіт, які виконані ними за державним замовленням за рахунок власних оборотних коштів, встановити, з якого бюджету і через які підприємства не здійснено оплату, за який період, чи є дебіторська заборгованість комерційних підприємств та законність її виникнення, використання оборотних коштів за наявності заборгованості на цілі, не пов’язані безпосередньо з виробничою діяльністю тощо.