Послідовність діагностики процесу використання інформації та знань.

Крок 1. Оцінка можливостей (бар’єрів) організаційної структури та фізичного середовища щодо обміну інформацією, концентрації необхідних знань та компетенцій, розпорошених в різних підрозділах (відкритість у спілкуванні, міжгрупові або міжвідділкові проекти, гнучкість структури, можливість нехтування внутрішніми організаційними бар’єрами).

Крок 2. Оцінка можливостей організаційної культури щодо вільного використання інформації і знань (ідеологія – ставлення до інформації, наявність обмеження доступу до інформації для будь-яких членів організації; установки – довіра до кожного члена організації, свобода обміну інформацією та знаннями, рівність керівників і підлеглих в контексті цінності нових ідей; управлінські дії - надання позитивної оцінки інтелектуальному внеску кожного співробітника, запровадження внутрішньокорпоративного інституту авторського права, дотримування норм коректності використання ідей тощо).

Дослідження здійснюється методами спостережень, інтерв’ю, опитувань тощо. Ідентифікація організаційних особливостей комунікацій між підрозділами підприємства, визначення міри структурованості інформаційного середовища, кола повноважень спеціалістів з IT здійснюється з метою оцінки рівня розвиненості операційного управління знаннями на підприємстві.

Завдання виконується із застосуванням діагностичної методики «Діагностика ефективності інформаційних комунікацій на підприємстві», розглянутої на лекційних та використаної для групової роботи на семінарських заняттях.

Рекомендована література: [1]

Розділ 2. Оцінка організаційної здатності до навчання та міри його результативності. Завдання передбачає дослідження нематеріальних активів підприємства, відпрацювання практичних навичок декомпозиції інтелектуального капіталу, візуалізації його структури. Методом дослідження є аналіз.

В ході виконання даного розділу студент користується внутрішньою планово-звітною документацією підприємства, методичними матеріалами дисципліни та рекомендованими літературними джерелами.

Послідовність діагностики навчального процесу в організації.

Крок 1. Визначення видів навчання, що реалізуються в організації (аудиторне, на робочих місцях, самонавчання, зовнішнє спеціалізоване, навчання дією, тощо)

Крок 2. Встановлення часових горизонтів навчання (одноразові програми групових тренінгів, періодичне підвищення кваліфікації окремих працівників, загальноорганізаційний процес, що триває).

Крок 3. Роль керівництва в навчанні (тренер, учасник, спостерігач, ініціатор).

Крок 4. Визначення міри охоплення навчанням організації в цілому (залучення менеджерів середньої ланки, операційного персоналу, вищого керівництва).

Крок 5. Оцінка усталеності ключових процедур навчання (аналіз минулого досвіду, помилок, практика перетворення помилок в уроки).

Крок 6. Визначення міри результативності навчання (нематеріальні активи компанії, нові ідеї, проекти, технології, продукти, засоби вирішення управлінських проблем).

Крок 7. (додатково, за наявністю відповідної інформації). Дослідження інтелектуального капіталу організації за його структурними складовими (людський капітал – індивідуальні та колективні знання, компетенції та комунікаційні здатності персоналу; організаційний капітал – знання організації, втілені в базах знань, робочих процесах, процедурах, інфраструктурі, цінностях, нормах поведінки; клієнтський капітал (ринкові активи) – зовнішньоорієнтовані складові, що втілюються в лояльності клієнтів, репутації, торговій марці, імені, механізмах розподілу, угодах з постачальниками тощо). Оцінка інтелектуального капіталу підприємства.

Рекомендована література: [1;6]

Розділ 3. Проектування процесу організаційного навчання. На підставі результатів проведеної діагностики студент формує власні пропозиції щодо організації стратегічного управління знаннями в аспекті організаційного навчання. Концентруючи увагу на процесах навчання, студент отримує можливість набути не лише аналітичних, але й суто управлінських компетенцій синтетичного характеру в сфері визначення стратегії управління знаннями підприємства. Методом дослідження є синтез.

Послідовність формування пропозицій щодо проектування процесу організаційного навчання.

Крок 1. Унаочнення зв’язку плану навчання зі стратегією компанії (рекомендації за схемою: стратегія компанії – стратегія управління знаннями (відповідно до типу організації) – цілі навчання (засвоєння компетенцій, яких не вистачає для вирішення стратегічних завдань, або реалізація наявних компетенцій) – зміст навчаючих процедур – засоби організаційної підтримки навчання (формальні й неформальні).

Крок 2. Рекомендовані інструменти інсталяції процесу навчання в робочий процес організації.

Крок 3. Рекомендовані процедури, спрямовані на набуття навичок аналізу колективного негативного досвіду та перетворення помилок в уроки (групові обговорення, постпроектні наради, групова робота з використанням евристичних методів тощо).

Крок 4. Фіксація досвіду (процедури відчуження знань від носіїв з метою їх невтрати у випадку звільнення – формалізація набутих під час виконання завдання знань, документування, внутрішньокорпоративні конференції тощо)

 

Завдання виконується згідно до методичних рекомендацій, отриманих студентами на практичних заняттях.

Рекомендована література: [1;5;6]

 

5.3. Індивідуальні завдання для студентів заочної форми навчання

Студентами заочної форми навчання виконуються індивідуальні завдання за схемою, наведеною у підрозділі 5.2. Вимоги до структури й змісту індивідуальних завдань є однаковими для студентів всіх форм навчання. З метою підвищення рівня якості виконуваного завдання та використання достовірної інформації для його підготовки, студентам-заочникам рекомендується обирати для дослідження підприємство, що є місцем постійної роботи автора.

СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ

6.1. Порядок поточного контролю та критерії оцінювання знань студентів з дисципліни (за формами навчання)

 

Поточний контроль здійснюється у формах:

- презентація студентом результатів індивідуальної або групової роботи, здійснюваної протягом семінарських та практичних занять (аналіз кейсу, карта знань тощо) – оцінюється залежно від якості змісту та організації 0,1,2,3,4,5 для студентів усіх форм навчання;

- виконання завдання модульного контролю – письмова контрольна робота, що містить теоретичні питання, тести та практичні завдання, оцінюється за шкалою 0,1,2,3,4,5;6;7;8;9;10

- перевірка виконання вибіркових індивідуальних завдань оцінюється за шкалою 0;6;8;10 балів (табл.6).

Таблиця 6

Критерії та бальні шкали оцінювання якості виконання індивідуальних творчих завдань студентів

Критерії оцінювання індивідуальних завдань	Бальні шкали оцінювання
1. Ступінь відповідності завдання вимогам до змісту та структури 2. Ступінь оволодіння студентом аналітичним інструментарієм курсу та вміння його застосовувати при виконанні завдання, наявність висновків та досягнення дослідницької мети 3. Ступінь самостійності виконання роботи, оригінальність тексту, відповідність висновків специфіці досліджуваного підприємства або предметної галузі	0 – завдання не відповідає вимогам 6 – в цілому вимоги витримані, однак викладення матеріалу має описовий характер; 8 – структура відповідає вимогам, застосований аналітичний інструментарій управління знаннями, однак допущені окремі недоліки в його використанні 10- завдання повністю відповідає вимогам, наведені результати аналізу та проблемі відповідні авторські висновки

 

Протягом семестру з метою підвищення рівня академічної успішності студент денної та вечірньої форм навчання має можливість виконати одне, декілька або всі вибіркові завдання (див. табл. 5). Проблемні доповіді (вибіркові), виступи на конференціях з проблематики дисципліни оцінюється залежно від змістовного наповнення та якості презентації за шкалою 0,5,10 (максимальна оцінка протягом семестру – 10 балів).

Структура завдань модульного контролю для студентів всіх форм навчання

Модульний контроль № 1(10 балів)

1. Оберіть єдину вірну відповідь (вісім тестових питань на виявлення рівня теоретичних знань студентів, по 0,5 балів за кожну вірну відповідь, всього 4 бали)

2. За змістом кейсу дайте відповіді на питання (три практичні завдання до кейсу по 2 бали за кожну вірну відповідь, всього 6 балів)

Модульний контроль № 2 (10 балів)

1. Розкрийте зміст питань (два проблемно-теоретичних питання, по 1 балу за вірну відповідь на кожне питання, всього 2 бали).

2. Виконайте аналітичне завдання (аналітична вправа на застосування експертних систем в управлінні знаннями, всього 8 балів).

Таким чином, загальна максимальна кількість балів за поточну успішність становить 100 балів - для студентів денної форми навчання, 50 балів – для студентів вечірньої форми та 20 балів – для студентів заочної форм навчання.