Тема 11. Діагностика організаційної здатності до навчання та оцінка результативності використання інтелектуального капіталу

Ідентифікація характеру навчального процесу в організації. Часові горизонти організаційного навчання: одноразові програми групових тренінгів, періодичне підвищення кваліфікації окремих працівників, загальноорганізаційний процес, що триває. Організація навчального процесу, навчання з відривом та без відриву від професійних обов’язків, навчання як частина робочого процесу. Роль керівництва компанії у навчанні: тренер, учасник, спостерігач, ініціатор. Поширення навчання, залучення менеджерів середньої ланки, робочого персоналу. Оцінка усталеності ключових процедур навчання: аналізу минулого досвіду, помилок, отримання уроків. Міра матеріалізації результатів навчання – втілення в ідеях, проектах, технологіях, продуктах, засобах вирішення управлінських проблем тощо. Усвідомлення працівниками зв’язку стратегії організації та навчання.

Оцінка ефективності використання інтелектуального капіталу підприємства. Декомпозиція інтелектуального капіталу, візуалізація його структури. Людський, організаційний та зовнішньокомунікаційний капітал (капітал клієнта). Методи діагностування індивідуальних компетенцій співробітників. Оцінка ефективності комунікацій з клієнтами. Оцінка організаційних здатностей підприємства (ефективність в управлінні знаннями елементів організаційної культури – цінностей, норм, процедур, технологічної та інформаційної інфраструктури). Вплив співвідношення людського, організаційного та клієнтського капіталу на створення вартості. Формування переліку показників багатовимірної оцінки інтелектуального капіталу.

Узагальнення результатів діагностики процесу управління знаннями підприємства. Обчислення інтегрального показника якості управління знаннями. Інтерпретація результатів діагностування, визначення проблемних галузей управління знаннями. Обгрунтування рішення щодо побудови системи СУЗП.

Тема 12. Проектування процесу організаційного навчання

Постановка проектних завдань: унаочнення зв’язку між стратегією організації та процесом навчання, інсталяція процесу навчання в робочий процес організації. Формальні і неформальні засоби підтримки процесу навчання. Мотивація обміну знаннями. Інформаційна інфраструктура навчання (використання інформаційних технологій).

Інсталяція процесу навчання в робочий процес організації. Інструменти інсталяції: опитування, об’єднання зусиль, сумісні експерименти, круглі столи, міжгрупові проекти, публікація результатів, залучення керівництва до процесів навчання, подолання внутрішніх організаційних бар’єрів. Набуття організаційних звичок: аналізу досвіду і помилок, отримання уроків, навчання дією.

Проектування неформальних мереж. Соціальний капітал організації – базис системи управління знаннями. Неформальні (соціальні) мережі організації. Структурний, реляційний та когнітивний виміри нефермальних мереж. Неформальні мережі та оргструктура компанії. Етапи проектування ефективної соціальної мережі: ідентифікація видів та носіїв знань в організації, визначення стратегічно цінних взаємозв’язків всередені організації, зміна організаційного контексту.

Формальні засоби підтримки процесу навчання. Створення нових посад: менеджер знань, координатор знань, експерт з фільтрації інформації. Розробка посадових обов’язків та повноважень.

Мотивація обміну та поширення знань. Створення системи цінностей, що сприяє обміну знаннями. Навчання молодих співробітників. Мотивація індивідуального навчання та самонавчання. Стилі навчання за Колбом (активіст, мислитель, теоретик, прагматик) та результативність навчання. Впровадження корпоративних інститутів наставництва та авторського права. Сторителлінг як спосіб передачі знань у робочому середовищі. Моделі сторителлінгу.

Організація групового навчання.Активне навчання як метод групового навчання. Штрафні санкції у системі управління знаннями.

Тема 13. Інформаційні технології підтримки управлінської діяльності, засновані на знаннях

 

Технологія штучного інтелекту. Сутність, генезис та сучасний стан технології штучного інтелекту. Знання як базисний елемент систем штучного інтелекту. Компоненти системи штучного інтелекту: система природної мови, система візуалізації роботи, нейромережі, системи з навчання тощо.

Експертна система (ЕС) як форма реалізації технології штучного інтелекту. Загальна характеристика та можливості ЕС. Співвідношення між ЕС та СППР. Структура ЕС.

Способи подання знань в системах штучного інтелекту. Структура розв’язання проблеми подання знань. Базові способи подання знань: логічні моделі, продукційні моделі, семантичні сіті, фрейми.

Інструментальні комп’ютерні системи і технології підтримки інтелектуального конвеєра. Системи гібридного інтелекту. Концепція сематичного простору інформаційного контенту.

Рекомендована література

Основна

1. Букович У., Уильямс Р. Управление знаниями: Руководство к действию: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 2002. – XUI, 504 с.

2. Гаврилова ТА., Хорошевский В.Ф., 2000. Базы знаний интеллектуальных систем / Учебник для вузов. - СПб, Изд-во "Питер", 2000.

3. Глухов В.В., Коробко С.Б., Маринина Т.В. Экономика знаний. – Спб.: Питер, 2003. – 528 с.

4. Как превратить знания в стоимость/ Составители: Эрик Лессер, Лоренс Прусак: Пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. – 248 с.

5. Курносов Ю.В., Конотопов П.Ю. Аналитика: Методология, технология и организация информационно-аналитической работы. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 511 с.

6. Мильнер Б.З., Румянцева З.П., Смирнова В.Г., Блинникова А.В. Управление знаниями в корпорациях: Учеб. пособие/ Под ред. д.э.н., проф. Б.З.Мильнера. – М.: Дело, 2006.- 304 с.

7. Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Дж. Школы стратегий: Пер. с англ. под ред. Ю. Н. Каптуревского. – СПб: Издательство "Питер", 2000. –336 с.

8. Мишенин А.И. Теория экономических информационных систем: Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 2002.

9. Нонака Икуджиро, Такучи Хиротака. Компания – создатель знания. Зарождение и развитие инноваций в японских фирмах: Пер. с англ. – М.: ЗАО "Олимп – Бизнес", 2003. – 384 с.

10. Основи інформаційних систем: Навч. посіб. / В.Ф. Ситник, Т.А. Писаревська, Н.В. Єрьоміна, О.С. Краєва; За ред. В.Ф. Ситника. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К.: КНЕУ, 2001. – 420 с.

11. Поспелов Г.С. Искусственный интеллект – основа новой информационной технологии. – М.: Наука, 1988. – 280 с.

12. Сенге П. Пятая дисциплина: искусство и практика самообучающейся организации/ Пер.с англ. – М.: Олимп-бизнес, 1999.- 408 с.

 

Додаткова

 

13. Бейдер А.И. 2001. Системы управления знаниями для банков. Ж. „Банковские технологии”, №11 - с.48-51.

14. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования: Пер. с англ. В.Л. Иноземцева. – М.:Academia, 1999. – 787 с.

15. Гаврилова Т.А., Лещева И.А., Лещев Д.В., 2000. Использование онтологий в качестве дидактического средства // Ж."Искусственный интеллект" N3. - с.34-39.

16. Громов Г.Р. Очерки информационной технологии. – М.: Инфо-Арт, 1993.

17. Гужва В.М. Інформаційні системи і технології на підприємствах: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2001. – 400с.

18. Дюк В.А. Data Mining – интеллектуальный анализ данных.

19. Wysiwyg://18/http://www.olap.ru/basic/dm2.asp.

20. Дюк В.А. Data Mining – состояние проблемы, новые решения. Wysiwyg://38/http://www.inftech.webservis.ru/database/datamining/arl.htm

21. Иноземцев В. Л. За пределами экономического общества. Постиндустриальные теории и постэкономические тенденции в современном мире. - М.: Academia, Наука, 1998. – 640 с.

22. Информационные системы в экономике / Под ред. В.В. Дика. – М.: Финансы и статистика, 1996.

23. Киселев М., Соломатин Е. Средства добычи знаний в бизнесе и финансах // Открытые системы. – 1997. – № 4. – С. 41 – 44.

24. Компьютерные технологии обработки информации/ Под ред. С.В. Назарова. – М.: Финансы и статистика, 1995.

25. Кушерець В.І. Знання як стратегічний ресурс суспільних трансформацій. – К.: Знання України, 2002. -248 с.

26. Нельсон Р. Эволюционная теория экономических изменений/Р.Д.Нельсон, С.Д. Уинтер, М.Я. Каждан: Пер. с англ. - М.:Дело, 2002. – 535с.

27. Пахалко О. Составляющие информационной системы предприятия // экономика и жизнь. – 1997. – № 14.

28. Попов Э.В. Экспертные системы. – М.: Наука, 1987.

29. Попов Э.В., 2001. Корпоративные системы управления знаниями. Ж."Новости ИИ",N1.

30. Поспелов Д.А. Логико лингвистические модели в системах управления. - М.: Энергоиздат, 1981.

31. Поспелов Д.А. Ситуационное управление. - М.: Наука, 1986.

32. Представление и использование знаний: Пер. с японского / Х. Уэно, Т. Кояма, Т. Окамото и др., Под ред. Х. Уэно, М. Исидзука. – М.: Мир, 1989.

33. Свириденко С.С. Современные информационные технологии. – М.: Радио и связь, 1989.

34. Ситник В.Ф. Системи підтримки прийняття рішень: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2004. – 614 с.

35. Справочник по искусственному интеллекту. В 3-х т. / Под ред. Э.В. попова и Д.А. Поспелова – М.: радио и связь, 1990.

36. Татарчук М.І. Корпоративні інформаційні системи: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005. – 291с.

37. Тофлер Э. Третья волна: Пер. с англ. – М.:ООО"Издательство АСТ", 2002. – 776 с.

38. Хмельков И.А. 2002. Что такое Портал Управления Знаниями. Ж. „Банковские технологии”, №10 - с.32-33.

39. Эд Крол. Все об Internet: Пер с англ. – К.: Торгово-издательское бюро BNV, 1995. – 592 с.

40. Сhun Wei Choo The knowing organization. N. Y., Oxford: Oxford university press, 1998. – 298 p.

ПЛАНИ ТА ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ (СЕМІНАРСЬКИХ) ЗАНЯТЬ

4.1.Плани семінарських занять для студентів денної форми навчання

Заняття 1