Визначення основних параметрів і кількості підвісних видів внутрішньофабричного транспорта

В якості підвісного транспорту на проектуємій фабриці будуть застосовуватися підвісні електротягачі, які переміщуватимуть:

- напрацьовані навої із снувального відділу в проміжний склад шліхтувального відділу і до стійок шліхтувальних машин;

- прошліхтовані основи із шліхтувального відділу на проміжний склад проборного відділу і від проміжного складу 10 % навоїв на пробирання до верстату ПСМ – 230.

Техніко-економічні показники роботи машин підвісного монорейкового транспорту розраховують за наступною методикою.

 

Коефіцієнт використання вантажопідйомності:

 

де m_ван – маса вантажу, який підіймається (з транспортною тарою), кг.

1) для вантажопотоку із снувального відділу в шліхтувальний:

2) для вантажопотоку із шліхтувального відділу в проборний:

Добовий коефіцієнт використання за часом:

де n – кількість годин роботи за добу (з виробничої програми).

Тривалість транспортного циклу,хв.:

де - довжина шляху перевезення снувального валика або ткацького навою, м;

V₁ – швидкість переміщення з вантажем, м/хв;

V₂ – швидкість переміщення без вантажу (32 м/хв);

– добовий коефіцієнт використання талі;

t₁ – час зачеплення вантажу (1,2 хв);

t₂ – час розвантаження (0,2 хв);

t₃ – час зачеплення порожньої тари (1 хв);

t₄ – час відчеплення порожньої тари (0,1 хв);

t₅ – додатковий час (1 хв);

h₁, h₂ – висота підйому і опускання вантажу, м;

V_під – швидкість підйому і опускання вантажу, м/ хв.

1) для підвісних електротягачів на переході снувальний відділ - шліхтувальний, тривалість транспортного циклу, хв:

 

2) для підвісних електротягачів на переході шліхтувальний відділ – проборний, тривалість транспортного циклу, хв:

Продуктивність, кг/доб:

 

1) для підвісних електротягачів на переході снувальний відділ - шліхтувальний, добова продуктивність, кг/год:

 

2) для підвісних електротягачів на переході шліхтувальний відділ – проборний, добова продуктивність, кг/год:

 

Необхідна кількість підвісних електротягачів, шт.:

 

де М_год – годинна потреба у напівфабрикатах, кг/год;

m_ван – маса вантажу (пакування з тарою), який перевозиться за один рейс, кг.

1) Необхідна кількість підвісних електротягачів на переході снувальний відділ - шліхтувальний відділ:

 

Приймається

2) Необхідна кількість підвісних електротягачів на переході шліхтувальний відділ – проборний відділ:

 

Приймається

ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ

 

Візок - ялинка відноситься до безрейкового підлогового штирового ручного виду транспорту, який приміняється для перевозок невеликих вантажів на відповідній площі в цехах, і на складах підприємств.

Також ці візки можуть застосовуватися для зберігання на них запасу сировини і напівфабрикатів (при наявності достатньої кількості виробничих площ). Найбільше застосування ці візки знайшли на між операційних перевозках напівфабрикатів, так в даному курсовому проекті ці візки доставляють утокову пряжу безпосередньо до ткацького верстату.

Основною перевагою візків-ялинок є те що їх можна переміщувати як вручну так і за допомогою напільних тягачів, і за рахунок цього можна змінювати їхній маршрут.

Маючи високу маневреність цей вид транспорту дозволяє перевозити вантажі при вузьких проїздах і при щільному розташованню обладнання.

Основні технічні характеристики приведені в таблиці 5.

Таблиця 5

Технічна характеристика візка-ялинки

Параметри	Позначення	Числові значення
1. Габаритні розміри, мм.: довжина ширина висота	L B H
2. Ємність, шт.	Євіз
4. Маса, кг	m

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

Безпека експлуатації вантажопідйомних засобів, регулюється положенням «Основні вимоги безпеки пристрою та експлуатації цехового транспорту підприємств текстильної та легкої промисловості».

Вимоги, виконання яких необхідно дотримуватись при розробці комплексної механізації вантажно-транспортних робіт з використанням підлогового та підвісного видів транспорту:

- для руху цехового транспорту передбачають проходи, проїзди й зазори безпеки, розміри яких повинні визначатися залежно від габаритних розмірів і швидкості руху транспортних засобів, габаритних розмірів вантажів, інтенсивності потоків людей і вантажів, габаритних розмірів робочих місць у суміжних машинах з урахуванням можливості поєднання в окремих випадках смуги руху транспорту з іншими зонами;

- їздові шляхи тягові органи (ланцюг, канат), елементи натяжних і поворотних пристроїв (зірочки, блоки, троси та ін.) підвісних транспортних механізмів у місцях можливого руху людей повинні розміщуватися на висоті не менше 2м від підлоги;

- підвісні транспортні механізми повинні розміщуватися таким чином, щоб їхні підвіски, що несуть вантаж, не переміщувалися над фіксованими робочими місцями (або зонами, де робітники перебувають більше 50% робочого часу), смугами руху підлогового транспорту і людей, а також над входами у суміжні приміщення і кабінети ліфтів;

- перетинання трас підвісних засобів транспорту, а також перетинання трас підлогового транспорту з лініями підвісних пристроїв рекомендується виконувати на різному рівні шляхом застосування мостів, тунелів, передбачаючи в необхідних випадках огорожі;

- кузови підлогових засобів транспорту і вантажні підвіски підвісних транспортних пристроїв, що рухаються у цехових проходах на висоті до 2м від підлоги, повинні мати обтічні зовнішні обриси (у плані) без різко виступаючих деталей, гострих кутів і країв, особливо з торцевих боків. Висота бортів кузова при відсутності в них бокових дверей повинна бути не більше 1м від підлоги. При необхідності допускається – до 1,4м, але для зручності завантаження і розвантаження в його стінах повинні бути дверцята;

- швидкість руху електровізка, навантажувача або тягача повинна бути регульованою, при чому для руху в цехах і складах необхідна наявність ступенів регулювання, що забезпечують швидкість: одна – не більше

3 км/год, інша – не більше 6 км/год;

- акумуляторні машини повинні бути обладнанні звуковим сигналом, надійним та ефективним в експлуатації. Сигнальний прилад на машинах, які використовуються в гучних цехах, повинен мати акустичні характеристики, які дозволяють чітко розрізняти створюваний ними звук на тлі виробничого шуму;

- перетинання транспортної смуги підвісних механізмів, що рухаються на висоті не менше 2м від підлоги, зі смугою руху людей чи підлогового транспорту, обладнуються попереджувальними світловими сигналами, які автоматично включаються при наближенні підвіски до небезпечного місця. Конструкція, кількість і місце установки сигнальних приладів (вид лампи, форма табло, кольори скла, розмір шрифту, текст напису, висота підвісу) повинні забезпечувати їх виразну (надійну) видимість і можливість читання тексту з відстані 5м.

 

 

ВИСНОВОК

В результаті виконання курсового проекту з дисципліни «Підйомно – транспортні пристрої та засоби механізації» було опановано:

- основні етапи комплексної механізації транспортних і складських робіт в ткацькому виробництві;

- правильний підбір виду транспортних засобів для здійснення конкретної транспортної операції з найбільшою ефективністю;

- розрахунки техніко-економічних показників роботи транспортних засобів;

- методи постановки і вирішення конкретної задачі з переміщення вантажів та їх складування;

- технічну і довідкову літературу з усіх галузей текстильної промисловості.

В ході розрахунків для забезпечення засобами механізації технологічних процесів текстильного виробництва було встановлено такі транспортні засоби:

· візки ТО-1:38 шт для основи,

· візки-ялинки 41 шт для утоку;

· візки типу ТО-4: 2 шт;

· візок ТУН-8: 1шт;

· електротягач АТ-60: 2шт;

· підвісний електротягач типу ВКМ-911: 3 шт;

Вибраний спосіб механізації забезпечує ефективність технології виробництва, зниження витрат і збільшення продуктивності праці.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Методичні вказівки до виконання курсових і дипломних проектів «Правила оформлення текстової і графічної документації» для студентів ІV і V курсів спеціальностей 091804 – «Технологія і дизайн тканин і трикотажу», 091803 – «Прядіння натуральних і хімічних волокон» / Прохорова І.А., Рязанова О.Ю., Домбровський А.Г., Закора О.В. – Херсон, ХНТУ, 2006. – 15 с.

2. Конспект лекцій з дисципліни «Підйомно-транспортні пристрої та засоби механізації» для студентів IV курсу напряму підготовки 6.051601 – «Технологія та дизайн текстильних матеріалів» (за професійним спрямуванням «Технологія та дизайн тканин», «Прядіння натуральних і хімічних волокон») / Закора О.В. – Херсон, ХНТУ, 2012. – 47.

3. Хайло В.С. и др. Справочник по механизации в текстильной и легкой промышленности, изд-во «Легкая индустрия», 1971, 392 с.

4. Никонов И.Я. Автоматизированный транспорт в текстильной промышленности (Пространственные монорельсовые дороги). – М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1984. – 184 с.

5. Подъемно-транспортные устройства в текстильной промышленности / И.Я. Никонов, Е.Н. Мамцев, М.Н. Пахнов, А.И. Вощалкин. М.: Легпромбытиздат, 1987. – 224 с.

6. Плеханов Ф.М. и др. Механизация и автоматизация процессов в прядении и ткачестве / Ф.М.Плеханов, Е.Н.Житникова, А.Ф.Плеханов. – М.: Легпромбытиздат, 1991. – 128 с.

7. Проектирование ткацких фабрик: Учебное пособие для вузов / П.В. Власов, А.А. Мартынова, С.Д. Николаев, Н.Ф. Сурнина, А.А. Летуновская. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1983. – 304 с.

8. Хлопкоткачество: Справочник, 2-е изд., перераб. и доп. / Букаев П.Т., Оников Э.А., Мальков Л.А. и др. Под ред. П.Т. Букаева. – М.: Легпромбытиздат, 1987. – 576 с.

9. Власов П.В. и др. Проектирование ткацких фабрик. – М.: Легкая индустрия, 1971. – 488 с.

10. Справочник по хлопкоткачеству / Э.А. Оников, П.Т. Букаев, А.П. Аленова и др.; под общ. ред. Э.А. Оникова. М.: Легкая индустрия, 1979. – 487 с.

11. Чугин В.В., Кахраманова Л.Ф., Недовизий М.Н. Технология ткацкого производства: Учебник для студентов технологических специальностей высших учебных заведений всех форм обучения. Херсон, изд-во государственного технического университета, 2003. – 317 с.

12. Справочник по шерстоткачеству / С.Г. Кавокин, С.И.Разумовский, Г.Е. Новожилов и др.; под общ. ред. Б.Е. Головастикова. М., «Легкая индустрия», 1975. – 424 с.

13. Льноткачество: Справочник. 3-е изд., перераб. и доп. / Под ред. Р.Д. Дружининой. – М.: Легпромбытиздат, 1985. – 424 с.

14. Переработка химических волокон и нитей: Справочник / Под общ. ред. Б.А. Маркова и Н.Ф. Сурниной. – М.: Легпромбытиздат, 1989. – 744 с.

15. Кельберт Д.Л. Охрана труда в текстильной промышленности. Учебник для студентов вузов текстильной промышленности. Изд. 2-е, испр. и доп. М., «Легкая индустрия», 1977. – 296 с.