Правопис слів іншомовного походження, відмінювання слів іншомовного походження.

У сучасній українській мові написання слів іншомовного походження визначається такими правилами:

Звук л на письмі передається твердо і м'яко (залежно від того, як узвичаєно вимовляти дані слова в сучасній українській мові). Наприклад, твердий л - у словах: аероплан, баї, план, новела, блок, баланс, лупа, соціологія та інші; м'який л- у словах: асфальт, табель, автомобіль, пляж, канцелярія, ілюстрація, полярний тощо.

Після л в іншомовних словах пишеться завжди е, а не є: пленум, легенда, лекція.

У загальних словах іншомовного походження приголосні не подвоюються: акумуляція, сума, маса, каса, колектив, група, метал.

Але в деяких загальних іншомовних словах подвоєння зберігається: тонна, манна, ванна, брутто, нетто.

Це ж стосується і слів із префіксами: ап-, їм-, ір-, контр-, сюр-, якщо префікс закінчується, а корінь починається однаковим звуком, наприклад: ірраціоначьний, сюрреалізм.

Подвоєння зберігається у власних іншомовних іменах і назвах: Діккенс, Руссо, Уеллс, Шіллер; Гілландія, Марокко, Міссурі.

У всіх похідних від них словах подвоєння також зберігається: голландський (бо Голландія), марокканець (бо Марокко), Міссурійський (бо Міссурі), руссоїст (бо Руссо).

На початку і в середині слова перед голосним та й пишеться і, а не й: індустрія, історія, тріумф, матеріал, Індія, Ібсен та ін.

В основах іншомовних слів сполучення голосних іа, іу, іо не змінюється: аксіома, діалектика, радіус та ін. А сполучення іе змінюється на іс: дієта, гігієна, клієнт.

Літера и пишеться у власних географічних назвах: Америка, Африка, Британія, Париж, Рим, Сіцілія, Чикаго, Мадрид, Алжир.

Літера і пишеться в кінці невідмінюваних слів: журі, колібрі, таксі, поні.

Після приголосних б, п, в, ф, м, г, к, х, л, н в основах іншомовних слів завжди пишеться і: білет, вітрина, графік, економіка, кіно, хірург, літератор.

Після приголосних д, т, з, с, ц, р, ж, ч, ш у загальних іншомовних назвах перед наступним приголосним пишеться и: директор, тираж, позиція, система, режим, шифр, критика, фізика, поетичний та ін.

В основах іншомовних слів після голосних пишеться ї: Енеїда, героїчний, архаїчний.

Після апострофа, ь, й, е, і пишеться є, а не е: кур'єр, кар'єра, портьєра, гігієна, реєстрація.

У словах іншомовного походження після м'яких приголосних д,т, з, с, ц, л, н перед я, ю, є, ї, йо пишеться ь: брильянт, бульйон, мільйон, досьє, кольє, марсельеза, трельяж:. Ньютон, Віньї (але мадяр).

Запам'ятайте правопис слів: журі, феєрверк.

Іменники іншомовного походження відмінюються як відповідні українські іменники:

I відміна: к а псула — к а псули, к а псулі; ф і зика — ф і зики, ф і зиці; ваку о ля — ваку о лі, ваку о лею; ескадр и лья — ескадр и льї, ескадр и льєю, род.мн. ескадр и лей; Б у дда — Б у дди, Б у ддою; Вен е ція — Вен е ції, Вен е цією; Г о йя — Г о йї, Г о йєю.

II відміна: арсен а л — арсен а лу, арсен а лом, в арсен а лі; блок — бл о ка (і бл о ку), бл о ком, на бл о ці; автомоб і ль — автомоб і ля, автомоб і лем; Ш и ллер — Ш и ллера, Ш и ллером; Рафа е ль — Рафа е ля, Рафа е лем; Д а рвін — Д а рвіна, Д а рвіном; Б ю лов — Б ю лова, Б ю ловом.

III відміна: магістр а ль — магістр а лі, магістр а ллю.

2. Деякі іменники іншомовного походження не відмінюються, а саме: іменники на -а з попереднім голосним: амплу а, бо а, Жоффру а; на -е: каф е, кашн е, турн е; Беранж е, Г е йне, Г е те, Д а нте; на -є: атель є, Барб’ є, Готь є, Лавуазь є; на -і: кол і брі, п о ні, такс і; Гальв а ні, Голсу о рсі, Росс і ні, Фірдоус і, Ш е ллі; на -ї: Вінь ї, Шантій ї; на -о: бюр о, деп о, кін о, мант о, метр о, р а діо; А рно, Буал о, Віард о, Гюг о, Дідр о, Лонгф е лло, Т а ссо (але пальт о відмінюється); на -йо: імбр о льйо, Пільком а йо; на -у: какад у, раг у, Ш о у; на -ю: інтерв’ ю, мен ю, Сю; жіночі імена на приголосний, а також жіночі прізвища на -ін, -ов: А ліс, Дол о рес, Зейн а б; (Е льза) В і рхов, (Джеральд і на) Ч а плін.

Відмінювання прикметників

Прикметники змінюються за родами, числами та відмінками.

В однині розрізняють прикметники чоловічого, жіночого та середнього роду, який визначається родом Іменника, напр.: головний біль" вищий ступінь, далека путь, довідкове бюро.

Категорія числа прикметників має аналогічний характер - форми числа прикметників узгоджуються з формами числа іменників, з тією лише різницею, що ознаки роду повністю нейтралізуються у множині, напр.: пріоритетні (напрями, сфери, завдання), державні (доходи, інвестиції, вкладення, витрати).

За характером закінчень прикметники поділяють на групи - тверду і м'яку (змішаний тип відмінкових закінчень мають лише прикметники з компонентом -лиций, -лице).

До твердої групи належать прикметники, які в називному відмінку однини мають закінчення: чоловічого роду -ий або нульове (жіночого роду -а, середнього роду -е), напр.: природний, зворотний, поточний, рад, готов, повинен, Ігорів, Ми коли н, Ольжин, Марин.

Прикметники м'якої групи в називному відмінку однини чоловічого роду закінчуються на ~ій (-їй), а жіночого роду на -я, середнього роду на -є, напр.: всесвітній, дорожній, безкраїй.

Зразок словозміни: Н. безкра-їй безкра-я безкра-є безкра-ї

Р. безкрай-ого безкрай-ої безкрай-ого безкра-їх

Д. безкрай-ому безкрай-ою безкрай-ому безкра-їм

3. як И. або Р. безкра-ю як Н. як Н. або Р.

О. безкра-їм безкрай-ою безкра-їм безкра-їми

М.... безкрай-ому...безкра-їй... безкрай-ому...безкра-їх

Винятком із загального поділу на групи є також прикметники чоловічого та середнього роду на -лиций, -лице, напр.: білолиций (-е), круглолиций (-е), червонолиций(-е), які мають змішаний тип відмінкової парадигми: в однині закінчення прикметників м'якої групи (крім називного та орудного відмінків), а в множині - твердої (крім називного).

 

Правопис складних займенників

1. Прийменники із займенниками пишуться окремо: до нас, у мене, з ким-небудь, ні до кого.

2. У прийменникових сполуках прийменник ставиться між часткою і займенником, розділяючи їх. Частка, прийменник і займенник у таких випадках пишуться окремо: де в чому, ні до кого, ні з ким, будь з ким, хтозна до кого, казна на чому.

3. Неозначені займенники, утворені від питально-відносних за допомоги префіксів (часток) аби-, ані-, де-, сь-, пишуться разом: абихто, аніщо, деякий, чийсь тощо.

4. Неозначені займенники, утворені від питально-відносних за допомоги префіксів (часток) будь-, хтозна-, казна- пишуться через дефіс: будь-хто, хтозна-чий, казна-чим, та часткою-суфіксом -небудь: хто-небудь.

5. Частка ні з заперечними займенниками пишеться разом: ніхто, ніякий, нікотрий, ніскільки.

6. Частка не з усіма займенниками пишеться окремо (за винятком неабиякий, неабихто, неабищо).

 

Правопис числівників

1. Пишуться разом:

а) Складні кількісні числівники: одинадцять, п’ятдесят, триста (трьохсот, трьомстам).

б) Складні порядкові числівники й схожі з ними прикметники, останнім компонентом яких с -сотий, -тисячний, -мільйонний: дев’ятисотий, п’ятнадцятий, п’ятсоттридцятитисячний, шістдесятий, шістдесятип’ятимільйонний; багатотисячний, кількамільйонний.

Примітка 1. Складені кількісні та порядкові числівники пишемо окремо: тисяча п’ятсот, тридцять вісім, тисяча дев’ятсот вісімдесят восьмий.

Примітка 2. Порядкові числівники, доскладу яких входять слова з половиною й под., теж пишемо окремо: три з половиною тисячний загін.

2. Пишуться через дефіс;

а) Порядкові числівники, написані цифрами й літерами: 7-й, 10-ї, 11-го, 35-мільйонний, 3-тисячний, 40-тисячний.

 

Відмінювання числівників

Числівники один, одна, одне (одно) в називному відмінку мають форми коротких прикметників. У середньому роді паралельно вживаються дві форми: одне й одно.

1. Прислівники від п'яти до десяти, від одинадцяти до двадцяти, тридцять, п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят відмінюються за таким зразком:

Н. п'ять сімнадцять

Р. п'яти (п'ятьох) сімнадцяти (сімнадцятьох)

Д. п'яти (п'ятьом) сімнадцяти (сімнадцятьом)

3. п'ять (п'ятьох) сімнадцять (сімнадцятьох)

О. п'ятьма (п 'ятьома) сімнадцятьма (сімнадцятьома)

М. на п'яти (п 'ятьох) на сімнадцяти (сімнадцятьох)

Н. п'ятдесят

Р. п'ятдесяти (п 'ятдесятьох)

Д. п'ятдесяти (п 'ятдесятьом)

3. п'ятдесят (п 'ятдесятьох)

О. п'ятдесятьма (п 'ятдесятьома)

М. на п'ятдесяти (п 'ятдесятьох)

У всіх складних числівниках на -дцять, -десят — відмінюється тільки друга частина; чотирнадцятьох; у числівниках шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається чергування і з е, о: шести, семи, восьми.

2. Числівники сорок, дев'яносто, сто в усіх відмінках, крім називного й знахідного, мають закінчення -а (сорока, дев'яноста, ста).

3. Складні числівники на визначення сотень відмінюються за зразком:

Н. двісті триста п'ятсот

Р. двохсот трьохсот п'ятисот

Д. двомстам трьомстам п'ятистам

3. двісті (двохсот) триста (трьохсот) п'ятсот (п 'ятисот)

О. двомастами трьомастами п'ятьмастами (п'ятьомастами)

М. (на) двохстах (на) трьохстах (на) п'ятистах

Числівник чотириста відмінюється як триста. Числівники шістсот, сімсот, вісімсот, дев'ятсот відмінюються як п'ятсот.

У цих числівниках відмінюються обидві складові частини і пишуться вони разом.

4. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини:

5. У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово

6. У дробових числівниках чисельник відмінюється як кількісний числівник, знаменник — як порядковий: дві п 'я-тих, двом п 'ятим, двома п 'ятими; три десятих, трьом десятим, трьома десятими і т. д.