Обов'язкова участь для обох сутностей

Припустимо, що кожен викладач обов'язково викладає одну дисципліну і кожну дисципліну обов'язково викладає один викладач. В цьому випадку реляційна структура буде складатися з одного відношення і мати один з таких варіантів (рис. 6.12).

 

Рис. 6.12. Варіанти відношень для перетворення зв'язку 1:1

з обов'язковою участю для обох сутностей

 

Обов'язкова участь для однієї сутності

Припустимо, що кожен викладач обов'язково викладає одну дисципліну, а за кожною дисципліною необов'язково закріплений викладач. В цьому випадку сутність, яка є необов'язковою (Дисципліна) виступає в якості батьківської сутності, а обов'язкова сутність визначається як дочірня (Викладач). Реляційна структура показана на рис. 6.13.

Зовнішній атрибут SU_Cod також може бути ключем для Викладача.

 

TEACHER

SUBJECT

T_Number (PK)

SU_Cod (PK)

T_Name

SU_Title

T_Post

SU_Hours

SU_Cod (FK)

 

Рис.6.13. Перетворення зв'язку 1:1 з обов'язковою участю сутності Викладач і необов'язковою участю сутності Дисципліна

 

Необов'язкова участь для обох сутностей

 

Припустимо, що необов'язково кожен викладач викладає дисципліни і необов'язково за кожною дисципліною закріплений викладач. В цьому випадку можливі три реляційні структури (рис. 6.14).

 

Рис. 6.14. Варіанти реляційних схем відношень для перетворення зв'язку 1:1 з необов'язковою участю для обох сутностей

 

3.4. Зв'язки "один до багатьох"

У кожне відношення, яке відповідає підлеглій (дочірній) сутності, додається набір атрибутів основної (батьківської) сутності, який складає первинний ключ основної сутності. У відношенні, що відповідає підлеглій сутності, цей набір атрибутів стає зовнішнім ключем (FOREIGN KEY, FK).

Для моделювання необов'язкового типу зв'язку у атрибутів, що відповідають зовнішньому ключу, встановлюється властивість допустимості невизначених значень (NULL). У разі обов'язкового типу зв'язку атрибути набувають властивості відсутності невизначених значень (NOT NULL).

Приклад. Розглянемо можливі варіанти перетвореннязв'язку між сутностями Викладач і Дисципліна (рис. 6.15).

 

Табельний	Прізвище	Код	Назва
номер
		викла	^M ДИСЦИП-
	ВИКЛАДАЧ	дає	ЛІНА
	Посада		Кількість
		годин

 

 

Рис. 6.15. Зв'язок 1:M між сутностями Викладач і Дисципліна

 

3.4.1. Необов'язкова участь сутності Викладач і обов'язкова участь сутності Дисципліна (рис. 6.16).

 

Рис. 6.16. Перетворення зв'язку 1:M з необов'язковою участю сутності Викладач і обов'язковою участю сутності Дисципліна

 

3.4.2. Необов'язкова участь сутності Викладач і необов'язкова участь сутності Дисципліна (рис. 6.17).

 

 

TEACHER				SUBJECT
	TEACHING
T_Number (PK)		T_Number (FK) (PK)		SU_Cod (PK)
T_Name		SU_Cod (FK) (PK)		SU_Title
T_Post				SU_Hours

Рис. 6.17. Перетворення зв'язку 1:M з необов'язковою участю сутності Викладач і необов'язковою участю сутності Дисципліна

3.5. Зв'язки "багато до багатьох"

Для кожного зв'язку M:N необхідно створювати додаткове відношення, яке представляє цей зв'язок і включати в нього всі атрибути, які входять в склад цього зв'язку. Копії атрибутів первинного ключа сутностей, які беруть участь у зв'язку, передаються у нове відношення для використання в якості зовнішніх ключів. Ці зовнішні ключі утворюють також первинний ключ нового відношення.

Приклад. Розглянемо можливі варіанти перетвореннязв'язку між сутностями Викладач і Дисципліна (рис. 6.18).

Табельний	Прізвище	Код	Назва
номер
	N	Викла-	^M ДИСЦИП-
	ВИКЛАДАЧ	дає	ЛІНА
	Посада		Кількість
		годин
		Аудиторія

 

 

Рис. 6.18. Зв'язок N:M між сутностями Викладач і Дисципліна

 

В цьому випадку існує єдина схема перетворення (рис. 6.19).

 

TEACHER				SUBJECT
	TEACHING
T_Number (PK)		T_Number (FK) (PK)		SU_Cod (PK)
T_Name		SU_Cod (FK) (PK)		SU_Title
T_Post		TE_Auditorium		SU_Hours

Рис. 6.19. Перетворення зв'язку N:M у реляційну схему

 

Інші види зв'язків

Для рекурсивних зв'язків 1:1 виконуються правила визначені раніше для зв'язку між двома сутностями 1:1. Для рекурсивного зв'язку 1:1 з обов'язковою участю двох сторін, реляційна схема представляється у вигляді одного відношення з двома копіями первинного ключа (див. рис. 6.12). Одна копія відповідає зовнішньому ключу. Для рекурсивного зв'язку 1:1 з обов'язковою участю тільки однієї сторони створюється або одне відношення, або нове відношення, яке відображає цей зв'язок (див. рис. 6.13). Для рекурсивного зв'язку 1:1 з необов'язковою участю обох сторін створюється нове відношення (див. рис. 6.14).

Для складних типів зв'язків створюється відношення, яке відображає цей зв'язок і включає всі атрибути, які входять в склад цього зв'язку. Копії атрибутів первинного ключа сутностей, які беруть участь у зв'язку, передаються у нове відношення для використання в якості зовнішніх ключів. Ці зовнішні ключі утворюють також первинний ключ нового відношення (див. рис. 6.3).

Для багатозначного атрибуту створюється нове відношення, яке відповідає багатозначному атрибуту, і в це нове відношення передається первинний ключ сутності для використання в якості зовнішнього ключа (див. рис. 6.4).

 

3.7. Зв'язки "суперклас – підклас"

Для виконання перетворення зв'язку типу суперклас – підклас у реляційну модель необхідно враховувати також обмеження ступеня участі у зв'язку (Mandatory або Optional) і обмеження неперетинання (And або Or). Можливі чотири сполучення, перетворення яких дає чотири реляційні схеми. На схему також впливає те, чи беруть участь підкласи в різних зв'язках, кількість сутностей в зв'язку і т.ін. Діапазон можливих варіантів рішення є достатньо великим і конкретна схема вибирається в кожному конкретному випадку з урахуванням багатьох факторів.

Приклад. Розглянемо суперклас Викладач,який маєатрибути Табельний номер, Прізвище, Посада. Підкласами суперкласу виступають об'єкти Професор, Доцент, Асистент (рис. 6.20). Кожен екземпляр підкласу може бути екземпляром суперкласу, тобто суперклас може мати свої екземпляри (Optional). Кожен викладач обов'язково належить тільки одному підкласу (Or). Ця діаграма перетворюється в реляційну схему відношень показану на рис. 6.21. Зв'язок між відношеннями виконується за допомогою ключа суперкласу (Табельний номер).

	ВИКЛАДАЧ
	G	G
ПРОФЕСОР	ДОЦЕНТ	АСИСТЕНТ

 

 

Рис. 6.20. Зв'язок суперклас – підклас з обмеженнями Optional і Or

 

 

TEACHER

 

T_Number (PK)

 

T_Surname

 

T_Post

 

PROFESSOR		ASSISTANT		ASSISTANT
		PROFESSOR
T_Number (PK)		T_Number (PK)
	T_Number (PK)
P_Diploma
	A_Diploma

 

Рис. 6.21. Реляційна схема, яка відповідає попередньому зв'язку суперклас – підклас

 

Приклад. Розглянемо суперклас Студент,який маєатрибути Номер залікової книжки, Прізвище, Група.

Підкласами суперкласу виступають об'єкти Очна, Заочна,Вечірня і Дистанційна форми навчання (рис. 6.22).Коженекземпляр підкласу є одночасно екземпляром суперкласу (Mandatory). Кожен студент може належати до декількох підкласів, тобто одночасно може займатися на різних формах навчання (And). Ця діаграма перетворюється в наступну реляційну схему відношень (рис. 6.23).

СТУДЕНТ

 

Gs

Gs

Gs

Денна форма

Заочна

Вечірня

форма

форма

Екстернат

навчання

навчання

навчання

Рис. 6.22. Зв'язок суперклас–підклас з обмеженнями Mandatory і And

STUDENT

ST_Book (PK)

 

ST_Surname

 

ST_Group

 

ST_Confront

 

ST_Correspond

 

ST_Nightclasses

 

ST_Distance

 

Рис. 6.23. Реляційна схема, яка відповідає попередньому зв'язку суперклас–підклас