В багатьох випадках дорослі гельмінти можуть бути виявлені на поверхні випорожнень.

§ Виявлення яєць гостриків на перианальних складках:

- Дослідження шкребка з анальних кладок зроблений дерев’яним шпателем, змоченим в 50% розчині гліцерину.

- Періанальний відбиток на клейку ленту.

Трихоцефальоз – збудник волосоголовець (Tricuris trichiura), довжиною 30-55 мм. Передній відділ гельмінта тонкий, волосовидний. Самка виділяє за добу 1-14 тис. яєць. Широко поширений у всіх кліматичних зонах, за винятком пустель і зон вічної мерзлоти. В деяких тропічних країнах рівень зараження населення становить 90%, в наших умовах, в сільській місцевості 16-36% дітей переважно у віці 10-15 років.

v Виділені самками яйця з випорожненнями людини попадають у зовнішнє середовище, де при оптимальній температурі і вологості (добре переносять низькі температури, але швидко гинуть при висиханні, інсоляції) стають інвазивними через 25 днів.

v Після проковтування яєць з водою, сирими овочами, в кишечнику людини з яєць виходять личинки, які пересуваються в сліпу кишку. При масовій інвазії вражають весь товстий кишечник, включаючи пряму кишку. Дозрівання до дорослих особин триває 1-2 міс.

v Передньою колосовидною частиною паразит проникає в слизову оболонку інколи до підслизового і м’язового шарів. Задня частина гельмінта звисає в просвіт кишки і в такому стані вони перебувають до кінця свого життя. Яке триває 5-7 років.

Клінічні прояви:

Ø При інтенсивності інвазії клінічні прояви можуть бути відсутні, або мати субклінічний перебіг;

Ø Характерними є болі в животі, частіше в правій здухвинній ділянці, інколи по ходу всього товстого кишківника;

Ø При масивних інвазіях: підвищена втомлюваність, болі голови, нудота, втрата апетиту, нестійкі випорожнення.

Ø Можливе утворення виразок на слизовій товстого кишківника з наступним розвитком залізодефіцитної анемії, дизентерійного синдрому, випадінням прямої кишки.

Лабораторна діагностика:

ü Виявлення яєць гельмінтів у випорожненнях;

ü Дорослі гельмінти можуть бути виявлені при колоноскопії.

 

Трихінельоз: Збудник – круглий гельмінт трихінела (Trihinella spiralis), довжиною 1-3 мм. Повсюдне поширення, в т.ч. в Східній Європі, Україні. В ендемічних вогнищах основним джерелом інвазії є свині.

Для трихінельозу характерні спалахи в результаті одночасного вживання інвазного, недостатньо термічно обробленого м’яса, сала, ковбас.

Þ Статево зрілі самки затримуються в тонкому кишківника, частково проникаючи в слизову. А частково звисаючи в просвіт кишечника. Після запліднення самок через 2-3 доби відкладають личинки. Які проникають в кровоносні і лімфатичні судини. До кінця місяця кишкові трихінели покидають кишечник.

Þ Циркулюючи в організмі, затримуються в паренхіматозних органах, осідають в поперечносмугастих м’язах.

Þ В скелетних м’язах через 3-4 тижні після інвазії навколо личинок формується сполучно-тканинна капсула, з поступовим утворенням в середині гіалінового вмісту. Інкапсульована личинка овальної «лимоновидної» форми, розміром до пів сантиметра. Капсула поступово імпрегнічується солями кальцію, але личинки при цьому можуть залишатися інвазивними протягом багатьох років.

Þ Гранульоми в паренхіматозних органах мозку можуть бути причиною міокардиту, пневмонії, менінгоенцефаліту, рідше – гепатиту.

Клінічні прояви:

v Інкубаційний період від 1 доби до 4-6 тижнів і обернено пропорційний важкості хвороби.

v Найбільш частими проявами трихінельозу є: лихоманка від субфебрильних до фебрильних цифр протягом 5-12 днів з наступним тривалим субфебрилітетом.

v М’язові болі.

v Алергічні прояви: кон’юнктивіт, блефорит, респіраторні порушення, набряк обличчя, висипання (ексудативні, еритематозні, геморагічні).

v Лімфарентопатія, збільшення глоткових мигдаликів, болі в горлі, збільшення селезінки.

v Можуть бути розмиті болі в животі, розріджені випорожнення.

З лабораторних ознак:

§ Характерна гіпереозинофілія (до 30-40%) на фоні лейкоцитозу (від 12-14*10⁹/л до 50-5010⁹/л). При злоякісному протіканні – нейтрофільний лейкоцитоз. Типовим є низька ШОЕ – 2-5 мм/год.

§ Дистрофічне ураження шкіри, алопеція.

§ У важких випадках – системний васкуліт, міокардит, енцефаліт, пневмонія.

Лабораторна діагностика

o Виявлення личино трихінел в м’ясі свиней методом трихінелоскопії.

o При неможливості дослідження м’яса – серотологічні реакції з трихінельоз ним діагностикумом (РНГА, ІФА).

o Інколи – біопсія м’язів (литкових, дельтовидної, широких м’язів спини).

Анкілостоз і некатороз: збудники круглі гельмінти довжиною 5-12 мм. Некатороз поширений переважно в країнах Азії, Центральної Америки, Африки.

Анкілостомоз ­­– зустрічається в Україні, Росії на Кавказі, в Середній Азії. Основні етапи життєвого циклу анкілостоми і секатори співпадають.

§ Самки гельмінтів продукують яйця, які виділяються з фекаліями.

§ У вологому і теплому ґрунті з яєць вилуплюються личинки які вільно живуть у ґрунті.

§ Людина заражається при проникненні личинки через шкіру при ходінні босоніж, а також можливий оральний шлях зараження з водою,їжею.

§ Після проникнення через шкіру по венозній системі попадають в альвеоли, а звідти до трахеї, гортані, потім по стравоходу в шлунок і тонку кишку (через 3-5 днів після проникнення). В наступні 4-5 тижнів досягають статевої зрілості і починають відкладати яйця. Живуть 1-15 років.

Клінічні прояви:

ü На етапі міграції личинок клінічні симптоми нагадують таку ж фазу при аскаридозі, але менш виражену

ü В період кишечної стадії можуть мати місце різні неспецифічні гастроентеральні симптоми: болі в епігастральні ділянці, правому підребер’ї, діарея.

ü Важливою патологією при анкілостомозі є залізодефіцитна анемія, (анкілостоми мають зубці, яким вони порушують цілісність слизової, пошкоджують судини).

Лабораторна діагностика

v Виявлення яєць у випорожненнях.

Стронілоїдоз: збудник вугриця кишкова (Strongyloides stercolaris), круглі гельмінти, довжиною 2-3 мм. Поширення повсюдне, ендемічні вогнища є в західних областях України.

Паразитує тільки в людини. Особливістю життєвого циклу є чергування вільноживучого і паразитуючого поколінь.

Локалізація ­­– тонка кишка. Самки проникають глибоко в слизову і виділяють яйця, з яких ще в просвіті кишечника виділяються личинки. Останні з випорожненнями попадають в ґрунт де перетворюються в дорослі вільноживучі покоління. Тут личинки линяють і перетворюються у філярієвидні (інвазивні) личинки.

Людина заражається проковтнувши останніх із забрудненими овочами і фруктами, або при активному проникненні личинок через шкіру (переважаючий шлях зараження). При проникненні через шкіру личинки здійснюють міграцію через легені подібно до міграції личинок аскарид. Вугриці можуть досягати статевої зрілості і виділяти яйця в легенях, це спричинює аутоінвазію, що очевидно пояснює їхнє тривале паразитування (більше 30 років).

Клініка: В період міграції личинок характерні токсикоз-алергічні прояви: підвищена температура тіла, алергічна висипка, кашель, задуха, біль в грудях, кров в калі.

В кишкові стадії: болі в животі, домішки слизу, крові в калі.

У ослаблених дітей із зниженим імунітетом (при лікуванні імунодепресантами, кортикостероїдами, цитостатиками) можливий розвиток генералізованого стронгілоідозу при якому спостерігається гіперпродукція личинок. Останні проникають в різні органи: легені, центральну нервову систему, печінку, нирки та ін., що може зумовити розвиток пневмоній, менінгіту, паралітичного іліусу. Тому при плануванні імуносупресивної терапії хворим з ендемічних вогнищ, необхідно провести обстеження на стронгілоідоз.

Лабораторна діагностика:

Виявлення личинок (лярвоскопія) у фекаліях або дуоденальному вмісті. Можливе виявлення личинок у харкотинні.

Опісторхоз: Збудник – двоустка печінкова, сибірський чи котячий присисень. Це плоский гельмінт, довжиною до 1,5 см.

Вогнища опісторхозу поширені переважно вздовж рік. Повний цикл розвитку паразита можливий за умови зміни трьох «господарів»: проміжними господарями є прісноводні молюски, риби сімейства коропових. Остаточними хазяїнами є людина і деякі тварини (кішка, собака, кріль, свиня, лисиця).

При потраплянні у водойму яйце паразита з’їдає молюск, в організмі якого через 2 місяці утворюються десятки тисяч хвостатих личинок – циркаріїв. Циркарії виходять з молюска у воду і активно проникають в тіло риб. У м’язах риб личинки втрачають хвіст, перетворюються в метацеркарії (це інвазивна личинка). При потраплянні інвазованої риби у шлунок і дванадцятипалу кишку людини, метацеркарії звільняються від оболонки і потрапляють у внутрішньопечінкові жовчні протоки, жовчний міхур, рідше у протоку підшлункової залози. Зберігатись в організмі вони можуть до 25 років.

Клініка:

Інкубаційний період триває від 5 до 42 діб, після чого виникають ознаки гострого алергозу (лихоманка з ознобом і проливним потом, міальгія, артралгія, висипання на шкірі, набряк Квінке). На цьому тлі виявляються ознаки холецистохолангіту, гепатиту, панкреатиту, ентериту; внаслідок токсикоз-алергічного впливу – міокардит, нефрит.

Дуже характерна гіпереозинофілія (60-80%) і моноцитоз.

В подальшому – алергічні прояви виражені незначно, а превалюють симптоми ураження травної системи (голецистохолангіт, гастродуоденіт).

Діагностика:

Ø Висока і тривала (до 10 років) еозинофілія.

Ø Інформативна серологічна діагностика в гострій фазі (РНГА).

Ø В хронічній фазі основна діагностика – виявлення яєць опісторій у дуоденальному вмісті, рідко – особин паразита.

Ø У калі виявляють яйця (необхідно проводити 3-5 досліджень).

Лікування гельмінтозів

Терапія гельмінтозів повинна бути спрямована не тільки на знищення збудника, але і на ліквідацію наслідків його життєдіяльності в організмі дитини (ендотоксикоз, алергія, дисбіоз, гіповітаміноз, анемія і т.д.). При масовій загибелі гельмінтів можлива реакція бактеріолізу. У зв’язку з тим, лікування гельмінтозів слід проводити в 3 етапи:

1-ий етап: за 3-5 днів до призначення антигельмінтного препарату проводиться курс лікування антигістамінними засобами і ентеросорбентами.

2-ий етап: В 1-ий день лікування ворміл (альбендазол) назначають в половинній дозі (при умові що курс лікування становить 3 дні і більше), з 2-гого дня – повна доза. На фоні прийому препарату продовжується лікування антигістамінними засобами і ентеросорбентами.

3-ий етап: Протягом 5-ти днів після закінчення лікування вормілом (альбендазолом) проводиться прийом антигістамінних засобів і ентеросорбентів. На цьому етапі проводиться корекція порушень функцій різних органів і систем, спричинених гельмінтозом.

Перед призначенням антигельмінтної терапії, в дні її і наступний день після лікування дітям рекомендується дієта, яка містить мало жирів, легко засвоюється, рідка або напіврідка (каші, овочі, проварене м'ясо, кисломолочні продукти).

Перед лікуванням необхідно провести вологе прибирання приміщення, вимити дитячі іграшки, до і після сну скупати дитину, щодня змінювати натільну і ліжкову білизну, прасувати їх.

Успішним лікуванням буде, якщо крім дитини антигельмінтну терапію проводять всім членам сім’ї.

Профілактика гельмінтозів

o Формування здорового способу життя

o Дотримання санітарно-гігієнічних навичок

o Правильна кулінарна обробка продуктів харчування. Ретельно мити овочі, фрукти, ягоди.

o Вживати тільки фільтровану або кип’ячену воду.

o Попередження фекального забруднення навколишнього середовища

o Правильне утримання домашніх тварин, проведення їм дегельмінтизації

o Раннє виявлення хворих, лікування їх

o Хіміопрофілактика гельмінтозів 2 рази в рік. Для цього використовують препарати з широким спектром дії.

Показання до медикаментозної профілактики гельмінтозів:

· Постійне проживання в закритих дитячих колективах

· Постійний контакт з домашніми тваринами

· Контакт з землею, ігри в піску

· Подорожі в екзотичні країни

· Захоплення полюванням, риболовлею, футболом

Схема профілактики глистяних інвазій:

2 рази протягом року всієї сім’ї, дітям старшим 2 років 1 таблетка Вормілу (400 мг) або 10 мл суспензії (400 мг) 1 раз на добу, після їди протягом 3 днів.

Антигельмінтні препарати при глистяних інвазіях

Ентеробіоз:

v Ворміл, 200 мг (дітям після 2-ох років), дорослим 40 мг і раз на добу протягом 3-ох діб, через 1 год після легкої вечері. Повторити курс через 14 днів.

v Піперазину адипінат, 2 рази на добу за 1 год. До їди або через 1 год після їди. Разові дози:

– діти першого року — 0,2 г;

– 2-3 роки — 0,3 г;

– 4-5 років — 0,5 г;

– 6-8 років — 0,75 г;

– 9-12 років — 1 г;

– 13-15 років — 1,5г;

П’ятиденні цикли, два – три курси з семиденними

перервами.

v Пірантел (комбантрин): 10 мг на 1 кг маси тіла (добова) за 1-2 прийоми, 1-3 дні. Через 2 тижні повторити курс.

v Вермокс (мебендазол): одноразово, молодшим дітям 5 мг на 1 кг, старшим 7 років – 100 мг. 2-3 курси з інтервалом 2 тижні.

Аскаридоз:

v Ворміл (схема як при ентеробіозі)

v Декаріс: дітям 50 мг на 20 кг ваги, дорослим 150 мг, однократно. При масивній інвазії 2-3 дні поспіль.

v Піперазину адіпінати: 0,1 г на кожен рік життя, але не більше 1 грама, 2 рази на добу, 1-2 дні.

v Пірантел (дозу як при енторобіозі).

v Вермокс (дозування як при ентеробіозі)

– через 2 тижні триразове дослідження фекалій. За

наявності позитивного аналізу повторити курс.

Трихоцефальоз:

v Ворміл (дозування як при аскаридозі)

v Вермокс: разова доза 5-7 мг на 1 рік життя. Дорослим 100 мг (разові дози). 2 рази на день 4-6 днів.

v Нафтамон: добова доза: 2-5 років — 2-2,5 грами, 6-8 років — 3 грами, 9-10 років — 4 грами. Старшим 11 років 5 грамів.

– добову дозу можна розділити на 2 рази. 5 днів поспіль,

за 2-3 год до сніданку, і через 2-3 год після вечері.

v Кисень вводять через 1 год після очисної клізми до прямої кишки. Через 2-3 год після вечері дуже повільно з перервами протягом 15 хв. З розрахунку 100 см³ на 1 рік життя. Але не більше 1200 см³, протягом 7 діб.

На 8-9 добу вранці призначають сольове проносне, на ніч ставлять очисну клізму.

– контроль через 1 міс. після терапії. Триразово з інтервалом 2-3 доби.

Опісторхоз

v Ворміл (див. аскаридоз)

В гострій фазі – детоксикаційно і десенсибілізуююча терапія. Через 1,5-2 міс. після затихання алергічних проявів, празиквантель. 20-60 на 1 кг маси тіла, за 1-2 прийоми. Паралельно призначають протизапальні і жовчогінні препарати.

Трихінельоз

v Ворміл (див. аскаридоз)

v Вермокс: 5 мг на 1 кг маси тіла, протягом 5-7 днів. У разі масивної інвазії – 10-12 днів.

Стронгілоїдоз

v Ворміл (дозування як при аскаридозі)

v Медамін: 10 мг на 1 кг ваги на добу, за 3 прийоми, 3 дні поспіль.

– Контроль протягом 6 місяців щомісячно. Потім до року 1 раз в квартал.