Характеристика лікувальних заходів.

1. Дієтичне лікування: організація режиму харчування, показано 4 – 5 разове харчування, виключаються продукти з холекінетичною дією при ФРБТ з гіперфункцією; при ФРБТ з гіпофункцією доцільно вживання продуктів з холекінетичною дією.

2. Медикаментозна терапія.

А. Гіперкінетичний (гіпертонічний) тип:

· седативні препарати – фітопрепарати, гомеопатичні засоби, натрію бромід, транквілізатори у вікових дозах; (тривалість курсу і вибір препарату залежить від ступеня виразності неврологічних розладів);

· холеспазмолітичні препарати: дротаверин в дозі 1-1,5 мг/кг 3 рази на добу, пінаверіум бромід по 50 – 100 мг 3 рази на добу дітям від 12 років, гімекромон дітям від 5 років по 200 – 600 мг на добу у 3 прийоми, мебеверін дітям від 12 років по 200 мг 2 рази на добу, прифініум бромід з моменту народження в дозі 1 мг/кг на добу п/ш, в/м, в\в; у формі сиропу – три рази на добу внутрішньо, до 3 міс. - по 1 мл, від 3 міс. до 12 міс.- по 1-2 мл, від 1 року до 6 років по 5 – 10 мл, 6 – 12 років по 10 - 20 мл кожні 6 – 8 годин; у формі таблеток – дітям 6 -12 років по 15 – 30 мг три рази на добу, після 12 років – по 30 – 60 мг три рази на добу. Тривалість курсу 7 - 15 днів; при необхідності подовжити курс, препарат необхідно змінити;

· холеретики (препарати, що стимулюють синтез жовчі): істинні (стимулюючі синтез жовчних кислот) – рослинного походження та гомеопатичні засоби та гідрохолеретики (стимулюючі синтез водяного компонента жовчі) – мінеральні води по 3 – 5 мл на кг ваги три рази на день, препарати валеріани (вікові дози). Препарати призначаються курсом по 10-14 днів.

· фізіотерапевтичні процедури: теплові процедури (озокерит, парафінові аплікації, діатермія на область правого підребер'я), індуктотермія, електрофорез із спазмолітиками на область правого підребер'я, ультразвук;

· бальнеотерапія – мінеральні води малої мінералізації і малої газонасиченості (Березовська, Нафтуся та ін.) 3-5 мл/кг маси на 1 прийом, 3 рази на добу протягом 1-1,5 міс.;

· фітотерапія (жовчогонні сбори, переважно холеретичної дії).

· Б. Гіпокінетичний (гіпотонічний) тип:

· тонізуючі препарати – настійка женьшеню, китайського лимоннику, елеутерококу (вікові дози);

· холеретики (у тому числі препарати, що містять екстракт жовчі. Тривалість курсу 2 – 3 тижні.

· холекінетики (препарати, що стимулюють скорочення жовчного міхура): екстракт листя артишоку по 1/4 - ½ ч.л. 3 рази на добу, сульфат магнію 25% дітям до 3 років - по 1 ч. л., 3 – 7 років по 1 дес. л., 8 – 14 років по 1 ст.л. 2 - 3 рази на добу; сорбіт 20% розчин, ксиліт 20% розчин (0,1-0,2 г на кг маси на прийом) 2 - 3 рази на добу, галстена (вікові дози), олії рослинні (соняшникова, кукурудзяна, маслинова), насіння льону;

· прокінетики: домперидон дітям з 3 до 12 років по 0,25 – 0,5 мг/кг маси, дітям старше 12 років по 10 мг 3 рази на добу за 15 – 30 хв. до їди;

· тюбажи 2 рази на тиждень № 5 – 7 при гіпотонічній формі з мінеральною водою (середня мінералізація) по 100 – 200 мл на прийом, 25% розчином сульфата магнію по 20 – 50 мл, 10-20 % розчином сорбіту або ксиліту по 50-100 мл.

· фізіотерапевтичні процедури: електрофорез сульфату магнію на область правого підребер'я, синусоїдальні модульовані струми з розчином грязі, електростимуляція жовчного міхура;

· бальнеотерапія: мінеральні води середньої мінералізації і середньої газонасиченості (Лужанська, Моршинська, Поляна Квасова та інш.) по 3-5 мл на 1 кг маси на прийом, 3 рази на добу протягом 1 міс.;

· фітотерапія (жовчогонні збори з холеретичною, холекінетичною дією).

Тривалість стаціонарного лікування: 2 тижні (можливе лікування в умовах денного стаціонару чи амбулаторно).

Ціль лікування:

1) Купіювати симптоми функціональних порушень біліарного тракту.

2) Нормалізувати кінетико-тонічну функцію біліарного тракту.

Вимоги до результатів лікування: відсутність клінічних проявів та ехографічих ознак ФРБТ.

Диспансерний нагляд. 3 роки поза приступного періоду. З диспансерного нагляду можна зняти при відсутності патологічних змін після лабораторно-інструментального обстеження.

Огляд дитячим гастроентерологом 2 рази на рік, педіатром – 2 рази на рік; отолярінголог, стоматолог – за необхідністю.

Обсяг контрольно-діагностичних обстежень:

копрограма – 1 раз на рік, аналіз кала на яйця глистів та найпростіші – 1 раз на рік, УЗД органів черевної порожнини 1 раз на рік, дуоденальне зондування та біохімічне дослідження жовчі – 1 раз на рік (при наявності показань).

Протирецидивне лікування: 2 рази на рік (на першому році), далі – 1 раз на рік. Обсяг лікування залежить від періоду захворювання та стану дитини (дієтотерапія, бальнеотерапія, фітотерапія, ЛФК, фізіотерапія).

Санаторно-курортне лікування рекомендується проводити через 3-6 місяців після загострення. Рекомендовано бальнеогрязьові курорти (Трускавець, Закарпатська група курортів та інші).

Ентерит­ запалення слизової оболонки тонкої кишки

Ентероколіт­ поєднане запалення слизової оболонки тонкого і товстого кишечнику

Етіологія­

-гострі шлунково-кишкові хвороби стафілококовий ентероколіт, колі-інфекція, сальмонельоз, дизентерія), лямбліоз, гельмінтоз

Класифікація­

За змінами на слизовій оболонці­

- катаральний

- фібринозний

- виразковий

Медсестринський­ процес­

І етап­ Медсестринське­ обстеження

Скарги пацієнта

При ентериті:

- зрідка нудота,

- біль у животі блювання

- рідко блювання При ентероколіті:

- схуднення- відсутність апетиту

Анамнестичні дані

- уражуються діти різного віку

-перебіг хронічний з періодами загострення та ремісії

Об’єктивно

При ентериті:

- біль при пальпації навколо пупка

- водянисті світло-жовтого кольору випорожнення 5-6 разів на добу з непе-ретравленими рештками їжі у вигляді пластівців

- понижена вгодованість

При ентероколіті:

- проноси нормальні випорожнення або закрепи

ІІ етап­ Медсестринський­ діагноз­

-біль у животі

- блювання

- відсутність апетиту

ІІІ етап­ Планування­ медсестринських­ втручань­

1. Підготовка пацієнта та взяття біологічного матеріалу для лабораторних досліджень

2. Підготовка пацієнта до інструментальних методів обстеження

3. Спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем

4. Виконання лікарських призначень

5. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта

6. Навчання батьків та оточуючих правилам догляду за пацієнтом

4 етап­ Реалізація плану­ медсестринських­ втручань­

1.1 Підготовка пацієнта та взяття калу для лабораторних досліджень:

- на копрограму

- на дисбактеріоз

2.1 Підготовка пацієнта до інструментальних обстежень: рентгенологічного досліджен-ня травного каналу, ректороманоскопії з біопсією

3. Спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем

3.1 Створення комфортних умов під час загострення

3.2 Ретельний догляд: дотримання особистої гігієни, чистий одяг

3.3 Спостереження за суб’єктивним та об’єктивним станом пацієнта, зважування, конт-роль за випорожненнями

3.4 Дієтотерапія: на12-14 год– водно-чайна пауза2-3 дні– киселі, желе, свіжий сир,

протерті супи, каші. Наступні дні– протерті м'ясо, риба, яйця, картопляне пюре, верш-кове масло. Тривалий час протипоказані свіжі овочі та фрукти, бобові, чорний хліб

3.5 При болях у животі –тепло(компрес, грілка)

4. Виконання лікарських призначень:

4.1 При больовому синдромі: папаверин, платифілін, но-шпа

4.2 Вітаміни: групи В, аскорбінова кислота

4.3 Ферменти: панкреатин, панзинорм, фестал

4.4 Для стимуляції регенерації: пентоксил, метил урацил, ФІБС, алое

4.5 Для посилення репаративних процесів: ДОКСА, солкосерил, ліквіритон, обліпихова олія

5. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта

6. Навчання батьків пацієнта та його оточуючих принципам дієтичного харчування та догляду за пацієнтом

5 ­етап­ Оцінка результатів­ медсестринських­ втручань та їх­ корекція­

-покращення суб’єктивного та об’єктивного стану пацієнта

- тривалий період ремісії

- попередження сезонних загострень

- корекція мед сестринських втручань у разі потреби

Профілактика­

-своєчасне ефективне лікування гострих шлунково-кишкових захворювань,

лямбліозу, гельмінтозів

- дотримання правильного режиму та раціонального харчування

- зміцнення опірності організму

 

ВИРАЗКОВИЙ КОЛІТ; К51

І. Визначення:

Виразковий коліт — хронічне запальне захворювання нез’ясованого походження, яке клінічно характеризується рецидивуючим перебігом, з періодами кривавої діареї і патоморфологічно-дифузним запальним процесом в товстій кишці. Запалення має проксимальну поширеність від rectum і обмежується ректальною і товстокишечною слизовою.

Класифікація

(Лук’янова О.М., Денисова М.Ф., 2004).

І. Клінічні форми

1. Легка

2. Середньоважка

3. Важка

II. Протікання хвороби

1. Гостре

2. Хронічне: а) рецидивуюче;

б) безперервно-рецидивуюче.

III. Стадія хвороби

1. Активна стадія - період розгорнутих клінічних проявів

2. Період зворотного розвитку хвороби

3. Клінічна ремісія

4. Повна клініко-лабораторна ремісія

IV. Рівень розповсюдженості патологічного процесу

1. Дистальний коліт

2. Сегментарний коліт

3. Тотальний коліт

V. Ступінь активності запального процесу (визначається даними клінічних, ендоскопічних та гістологічних ознак)

1. 1-ий ступінь

2. 2-ий ступінь

3. 3-ий ступінь

VI. Ускладнення хвороби

1. Місцеві:

а) кишкова кровотеча;

б) стриктура товстої кишки;

в) аноректальні ускладнення – анальні тріщини, нетримання калу;

г) дисбактеріоз.

Кишкові

– токсична дилатація кишки,

– перфорація кишки,

– кровотеча,

– стеноз кишки,

– псевдополіпоз,

– рак товстої кишки.

Системні (позакишкові):

· ураження печінки (гепатит); первинний склерозуючий холангіт;

· ураження очей (увеїт, ірідоцикліт та ін.)

· афтозний стоматит

· вузловата еритема, гангренозна піодермія,

· артрити, сакроілеїти;

VII. Супутні захворювання.

Діагностика виразкового коліту включає:

• Фізікальне обстеження

• Лабораторні дослідження

• Ендоскопічне обстеження (ректороманоскопія, колоноскопія) із взяттям біоптатів та гістологічним іх дослідженням

• Рентгенологічне дослідження