Оператори присвоювання і порівняння

Зазвичай, як оператор присвоювання значення об’єкту, змінній або константі використовується знак (=). Наприклад, вираз Field1=Now() може присвоювати полю таблиці значення за умовчання і тоді знак дорівнює діє як оператор присвоювання. З іншої сторони, знак = представляє собою оператор порівняння, який визначає, чи дорівнюють операнди один одному.

Оператор порівняння порівнює значення двох операндів і повертає логічні значення (True або False) відповідно результату порівняння.

Основне призначення операторів порівняння – створення умов на значення, встановлення критеріїв вибірки записів у запитах, визначення дій макросів і контроль виконання програм у VBA.

Таблиця 11.2.

Оператори присвоювання і порівняння

Оператор	Приклад	Результат	Опис
<	1<100	True	Менше
<=	1<=	True	Менше або дорівнює
=	1=100	False	Дорівнює
>=	100 >= 1	True	Більше або дорівнює
>	100 > 100	False	Більше
<>	1<>100	True	Не дорівнює

Примітка. Я кщо один з операндів має значення Null (пусте значення), то будь-яке порівняння повертає значення Null (також пусте значення).

Логічні оператори

Логічні (булівські) оператори:

And - кон’юнкції (логічного І);

Or – диз’юнкції (логічного АБО);

Not – логічного заперечення;

Xor – що виключає АБО;

Eqv – логічної еквівалентності;

Imp – логічної імплікації.

Використовуються для об’єднання результатів двох або більше виразів порівняння в одне ціле. Логічні оператори можуть складатися тільки із виразів, що повертають логічні значення True, False або Null. В протилежному випадку виконується побітове порівняння. Логічні оператори завжди потребують двох операндів, за виключенням Not – логічного еквівалента унарного мінуса.

Таблиця 11.3.

Логічні оператор

	A=True B=False	A=True B=True	A=False B=True	A=False B=True
A And B	False	True	False	False
A Or B	True	True	False	True
Not A	False	False	True	True
A Xor B	True	False	False	True
A Eqv B	False	True	True	False
A Imp B	False	True	True	True

Для всіх операторів, крім Imp, значення одного з операндів Null приводить до значення Null.

 

Таблиця. Значення оператора Imp з Null – операндами

	A= Null B=False	A= Null B=True	A=False B= Null	A=True B= Null	A= Null B= Null
A Imp B	Null	True	True	Null	Null

У випадку, якщо порівнюються два вирази, і один з них не є константою із множини (True, False, Null), то логічні оператори призводять до побітового порівняння виразів-операндів.

 

Таблиця 11.4.

Значення логічних операторів для однобітових операндів

	A=1 B=0	A=1 B=1	A=0 B=0	A=0 B=1
A And B
A Or B
Not A
A Xor B
A Eqv B
A Imp B

 

Оператори конкатенації (злиття рядкових значень)

Стандартний значок оператора конкатенації – амперсанд (&) є більш преференційним, ніж значок (+), хоча обидва вони приводять до однакового результату – об’єднанню двох текстових значень в єдиний рядок символів. Застосування значка (+) двозначно, його основне призначення – додавання двох числових операндів.

Приклад: злиття „ Мадам „ & «Грицацуєва» дає „ Мадам Грицацуєва”. Зверніть увагу на додатковий пробіл у першому слові, без нього результат виглядав декілька інакше „ МадамГрицацуєва”.

 

Оператори ідентифікації

Оператори ідентифікації „! ” та „. ” Використовуються в якості роздільників в посиланнях на об’єкти (оператор „! ”), їх методи або властивості (оператор „. ”).

Завдяки наявності операторів ідентифікації можна привласнювати полям різних об’єктів одні і ті ж імена.

Оператори порівняння зі зразком

Оператори порівняння спрощують створення виразів для вибірки записів в запитах і відносяться до операторів порівняння із зразком. Ці оператори повертають True або False, в залежності від відповідного значення в полі обраної специфікації оператора. Наявність цих операторів в умовах на значення, дозволяє приймати або відхиляти дані, що уводяться, в залежності від логічного значення, що повертається виразом (зазвичай, значення True призводить до включення запису в запит, а значення False – ні.

Таблиця 11.5.

Оператори порівняння зі зразком

Оператор	Приклад	Опис
Between	Between (-100) And (100)	Визначає, чи знаходиться певне числове значення в певному діапазоні
Is	Is Null Is Not Null	При використанні разом з Null визначає, чи є значення NullабоNot Null
In	In („Чернігів”, „Київ”, Жмеринка”	Визначає, чи є значення елементом списку значень
Like	Like „Бе*” Like „db??”	Визначає, починається чи ні рядкове значення з вказаних символів (для правильної роботи потрібно додати символ шаблону (*) або один або декілька символів „?”)

 

Ідентифікатори об’єктів

Будь-який об’єкт MicrosoftAccess має ім’я, за яким його можна однозначно ідентифікувати у певній системі об’єктів. Об’єкт за допомогою ідентифікатора можна позначити як коротким ім’ям, так і кваліфікованим (або повним). Повне ім’я є складеним, тому що складається з двох коротких імен, поділених знаком оклику або точкою (символами операції ідентифікації „! ” і „. ”). Перше – ім’я сімейства (класу) об’єктів, друге – власне ім’я об’єкту. Через використання вказаних роздільників, імена об’єктів не повинні містити символів „! ” і „. ”

Символ „! ” використовується в MicrosoftAccess для поділення імен таблиць і імен полів, а точка розділяє об’єкти та їх властивості.

Приклад ідентифікатора об’єкту в базі даних:

• [ Замовлення ]! [ ДатаПризначення ]

(ідентифікатор об’єкту поля Дата призначення, що знаходиться в таблиці Замовлення.

Використовуючи такі ідентифікатори, можна повертати значення полів в об’єкти форм і звітів, а також будувати нові вирази.

Константи

MicrosoftAccess розрізняє три види констант: числові, рядкові і константи дати і часу.

Числовими константами називають послідовність цифр, і, при необхідності, символи знаку числа (+) і (–), символ десяткової крапки (.) і(для запису числа в експоненціальній нотації) символи порядку (Е) або (е). Для позитивного числа знак (+) не є обов’язковим.

Рядковими (текстовими) константами називаються будь-які символи, що повертаються функцією Chr$(), та їх комбінацій. Функція Chr$() повертає символ у кодуванні таблицею кодів ANSI, що використовує Windows. Крім символів, що друкуються, до яких входять букви, цифри, знаки пунктуації і інші спеціальні символи клавіатури, наприклад, „@”, „~” тощо, результатом функції можуть бути і керуючі символи, такі як символ табуляції < Tab >, повернення каретки і переведення рядка, аналогічний за результатами натисненню клавіші < Enter >. Символи що друкуються, повинні поміщатись у подвійні лапки.

Константи дати/часу в Access виділяються символами #. Як і у випадку інших констант, якщо програма розпізнає бланк запиту дати і часу в стандартному форматі Access, ці символи будуть додані автоматично.

Приклад: #19/10/55#.

Функції

Функція, аналогічно ідентифікатору використовується для повернення значення у точку виклику. Значення, що повертається функцією, визначається її типом, наприклад функція Now() повертає дату і час комп’ютера. Синтаксично, функція виділяється круглими дужками, що йдуть відразу ж за її ідентифікатором. Багато функцій потребують наявності аргументів, які записуються у цих дужках через кому, при зверненні до функції. Крім того, функції можна використовувати при створенні нового виразу або функції.

 

Убудовані в MicrosoftAccess функції можна згрупувати за наступними категоріями:

c Функції роботи з масивами – використовуються для визначення границь розмірності масивів при програмуванні на VBA.

c Функції перетворення типів даних – використовуються для перетворення одного типу даних у інший.

c Функції роботи з об’єктами баз даних – використовуються для звернення до об’єктів баз даних: таблиць, запитів, форм, звітів, макросів і модулів. Наприклад, функція Current DB() повертає посилання на об’єкт Datebase з яким працює на даний момент Microsoft Access.

c Функції дати і часу – використовуються для операцій із значеннями дати і часу. Наприклад, функція DateDiff() обчислює проміжок між двома датами, а функція Date() повертає значення поточної дати.

c Функції динамічного обміну даними (DDE) між додатками Windows, і функції роботи з використанням технології зв’язування і впровадження (OLE).

c Статистичні функції SQL – повертають статистичні дані із записів, вибраних за запитом.

c Функції обробки помилок – використовуються для відстеження помилок.

c Фінансові функції – ідентичні фінансовим функціям Microsoft Excel і використовують ті ж аргументи.

c Функції загального призначення – використовуються в основному при програмуванні на VBA для витягу додаткової інформації та управління ходом виконання програми.

c Функції повідомлень і вводу/виводу – дозволяють виводити повідомлення або уводити нові дані, а також встановлювати різні параметри введення/виведення.

c Функції перевірки – особлива група функцій, що відповідає на питання: „Чи є аргумент числом, об’єктом автоматизації тощо”.

c Функції розгалуження – використовуються для вибору із декількох альтернатив.

c Математичні і тригонометричні функції – використовуються для виконання математичних операцій.

c Текстові функції – дозволяють проводити операції над рядками.

Примітка. Довідкова система MicrosoftAccess пропонує розгорнуте викладення використання кожної функції, що супроводжується декількома прикладами.

11.8 Створення виразів за допомогою „ Побудовника виразів ”

Введення виразів у середовищі MicrosoftAccess можна здійснювати не тільки вручну, але й за допомогою зручного інструмента, який називається „ Побудовник виразів ”(Expression Builder).

„Побудовник виразів ”викликається кожного разу, коли у полі властивостей об'єкта Microsoft Access, наприклад, у комірці бланку „ Конструктора запитів ”, клацніть кнопкою „ Побудувати ” на панелі інструментів.

 

Питання для самоконтролю

1. Що розуміють під терміном „ запит ”?

2. Які операції дозволяють виконувати засоби запиту MicrosoftAccess?

3. Які типи запитів можна виконати за допомогою Microsoft Access?

4. Як створити запит, за допомогою Майстра?

5. Як створити запит, за допомогою Конструктора?

6. Як створити запит, за допомогою фільтра?

7. Як можна переглянути результати запиту?

8. Які оператори використовуються в Microsoft Access для створення запитів?

9. Як створити запит, за допомогою „ Побудовника виразів ”?