Чинність кримінального закону у часі

У ст. 4 КК визначено три положення щодо чинності закону про кримінальну відповідальність в часі:

1) закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування;

2) злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння;

3) часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

ЗВОРОТНЯ СИЛА КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ

1. Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

2. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

3. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

4. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ЗЛОЧИНУ

Злочин – це передбачене КК суспільно небез­печне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Ознаки: суспільна небезпечність діяння, винність, передбаченість у законі КК, караність.

Суспільна небезпека як ознака злочину полягає в тому, що злочин заподіює або створює загрозу заподіяння шкоди суспільним відносинам які є об’єктам кримінально-правової охорони.

Винність діяння означає, що воно вчинене умисно або з необережності. Діяння, вчинене за відсутності вини, тобто за відсутності психічного ставлення особи до дії чи бездіяльності, не може визнаватися злочином.

П ередбаченість діяння кримінальним законом - означає, що злочин має місце лише тоді, коли те чи інше діяння безпосередньо передбачено статтею Особливої частини Кодексу.

Караність – означає, що за вчинення злочину в КК завжди передбачене покарання.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЇХ ТЯЖКОСТІ

Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.

Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.

Тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ МАЛОЗНАЧНОГО ДІЯННЯ

Малозначні діяння - дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Застосування малозначності діяння можливе за декількох умов.

По-перше, за наявності у вчиненому діянні всіх ознак злочину, передбачених КК;

По-друге, у вчиненому діянні ознаки злочину, передбаченого в КК, є лише формальними, і за сукупності всіх конкретних обставин це діяння не характеризується суспільною небезпечністю;

По-третє, вчинене діяння не тільки об'єктивно не завдало шкоди, а й не могло заподіяти істотної шкоди, тобто суб'єктивно воно не було спрямовано на заподіяння істотної шкоди.

Малозначність діяння у зв'язку з відсутністю суспільної небезпеки не містить складу злочину, але може містити склад іншого правопорушення, наприклад, адміністративного чи дисциплінарного. У такому випадку до особи, яка його вчинила, можуть застосовуватися заходи адміністративного чи дисциплінарного впливу, які не є кримінальним покаранням.

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК ВИД ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Кримінальна відповідальність є різновидом юридичної відповідальності, особливим елементом у механізмі кримінально-правового реагування держави щодо особи, яка вчинила злочин. Поняття "кримінальна відповідальність" законодавчо не визначено і в теорії кримінального та кримінально-процесуального права трактується по-різному.

Кримінальна відповідальність - врегульований нормами права обов'язок особи, що вчинила злочин, підлягати певним заходам негативного впливу та перетерплювати передбачені законом обмеження.

Відповідальність поділяється на:

Позитивна кримінальна відповідальність - це обов'язок особи не вчиняти злочинів.

Негативна кримінальна відповідальність - це обов'язок особи піддатися кримінально-правовим обмеженням.

Можна визначити дві підстави кримінальної відповідальності:

- фактична - це вчинення особою в об'єктивній реальності суспільно небезпечного діяння;

- юридична - це передбаченість діяння КК.

Форми реалізації кримінальної відповідальності 1) призначення покарання; 2) звільнення від покарання 3) звільнення від відбуття покарання.

ВИНИКНЕННЯ І ПРИПИНЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Моментом виникнення кримінальної відповідальності називають:

а) момент вчинення конкретного злочинного посягання;

б) момент притягнення особи як обвинуваченого, пред'явлення йому обвинувачення;

в) момент застосування до обвинуваченого заходів процесуального примусу або покарання;

г) початок судового слідства;

д) момент винесення судом обвинувального вироку (вступу його в законну силу);

е) час введення в дію правової норми кримінального закону.

Представляється, що виникає кримінальна відповідальність в момент вчинення особою передбаченого кримінальним законом діяння. Набуває формальний вираз у момент виникнення кримінально-правових відносин, а матеріальне [кримінально-правове] вираз - у момент пред'явлення особі обвинувачення (в негативному аспекті). Має декілька форм реалізації. Припиняється кримінальна відповідальність з закінченням кримінального покарання та кримінально-правових наслідків засудження особи, закінчення інших заходів кримінально-правового впливу (в негативному аспекті). У позитивному аспекті кримінальна відповідальність знаходить матеріальне вираження і припиняється, мабуть, у момент своєї реалізації.

Кримінальна відповідальність отримує розвиток в статичному (період часу від її виникнення до її реалізації) і динамічному (період часу від моменту реалізації до її припинення) стані.