Відповідь: за виключенням пункту 5 все це є завданнями педагогіки вищої школи. Але ж мова про психологію вищої школи.

 

33.Яку освітню стратегію реалізовує це твердження? Розшифруйте, що означає кожний з видів робіт в ній: У методі організації роботи студентів з підручником виділяються такі прийоми як: конспектування, складання плану тексту, підготовка тез, цитування, складання анотації, рецензування, створення словника пройденої теми, побудова схематичної моделі тесту.

 

 

Ответ:

Це твердження реалізовує освітню стратегію: методи навчання.

 

Конспектування — важлива форма запам'ятовування потрібної інформації, яку ми сприймаємо, читаючи текст або слухаючи його. Як різновид конспектування використовуються тематичні виписки.

 

складання плану тексту — форма конспектування, яка включає аналіз структури тексту, узагальнення, виділення логіки розвитку подій і суті. Може бути простим (чітка лінійна послідовність пунктів) та складним (розгалужена система, наявність підпунктів).

підготовка тез — форма конспектування, яка являє собою висновки, зроблені на основі прочитаного. Відокремлюють прості та ускладнені (окрім головних положень, включають також другорядні) тези.

Цитування — форма конспектування, яка використовується, коли передача думки автора не можлива своїми словами. Цитування — дослівна виписка.

складання анотації — короткий виклад змісту книги, статті, розробки, звіту тощо. Дозволяє робити висновки про доцільність їх докладнішого вивчення. При анотуванні крім змісту твору, враховується його призначення, цінність, направленість.

 

 

Рецензування (від лат. recensio — розгляд) або англ. peer review — анонімний розбір і оцінка оригінального наукового, науково-популярного або художнього (літературного, театрального, музичного, кінематографічного і т. д.) твору; жанр газетно-журнальної публіцистики і літературної критики іншими експертами в певній галузі науки. Використовуєтьсявидавцями для незалежного відбору і оцінки представлених рукописів, а також різними фондами при ухваленні рішення про виділення засобів на дослідження.

 

створення словника пройденої теми – виділити ключові терміни у пройденому матеріалі, знайти або самостійно описати їх.

 

34. Почніть речення. ………… у вищій школі, перш за все, на відміну від загальної середньої, вона спрямовується на опанування новими знаннями на підставі сформованої потреби упізнанні того, що потрібно чи може бути потрібним у професійній діяльності та у житті в цілому. Ответ:

Самостійна робота

 

 

35. Закінчіть речення. Вставте пропущені слова. Однією з форм занять є групова консультація.

1. 1. ПРИ НЕОБХІДНОСТІ ДЕТАЛЬНО РОЗГЛЯНУТИ ПРАКТИЧНІ ПИТАННЯ, ЯКІ БУЛИ НЕДОСТАТНЬО ВИСВІТЛЕННІ В ЛЕКЦІЯХ АБО ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ, САМОСТІЙНИХ ТА ІНШИХ ФОРМАХ ЗАНЯТЬ.

2. 2. З МЕТОЮ ДОПОМОГТИ СЛУХАЧАМ У САМОСТІЙНІЙ РОБОТІ, ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ЛАБОРАТОРНИХ, ПРАКТИЧНИХ, НАПИСАННІ РЕФЕРАТІВ, КУРСОВИХ, СКЛАДАННІ ЗАЛІКУ АБО ЕКЗАМЕНУ.

3. 3. СТУДЕНТ САМОСТІЙНО, БЕЗ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙ ТА ІНШИХ ВИДІВ ЗАНЯТЬ, ВИВЧАЄ ТІ ЧИ ІНШІ ДОКУМЕНТИ, ІНСТРУКЦІЇ, ПОЛОЖЕННЯ АБО МЕТОДИКИ.

 

36. 3.Продовжіть. Дидактика - це теоретична й одночасно нормативно-прикладна наука.Тому

Навчання – це

цілеспрямоване, заздалегідь запроектоване спілкування, в ході якого здійснюються освіта, виховання і розвиток учня, засвоюються окремі сторони досвіду людства, досвіду діяльності та пізнання.
Навчання як процес характеризується спільною діяльністю викладача і учнів, що має своєю метою розвиток останніх, формування у них знань, умінь, навичок, тобто загальну орієнтовну основу конкретної діяльності.

 

37. Про який метод так говорять? Висуваються будь-які гіпотези: фантастичні, явно помилкові, жартівливі. Ідеї повинні висловлюватись безупинно, доповнюючи й розвиваючи одна одну. Регламент на кожну ідею в межах 2 хв., доказів не потрібно. Всі ідеї протоколюються або записуються на магнітофон. На цьому етапі заборонена будь-яка критика, у тому числі прихована, у вигляді скептичних посмішок, жестів, міміки. Гіпотези оцінююьбся й виводиться середній бал по оцінках всіх експертів. «МОЗКОВИЙ ШТУРМ»

 

38. Юнацький вік, на який припадає навчання у вузі, по Ериксону, будується навколо кризи ідентичності, що складає із серії соціальних і індивідуально-особистісних виборів, ідентифікацій і самовизначень. Студентський вік, за твердженням Б. Г. Ананьєва, є сенситивним періодом для розвитку основних соіогенних потенцій людини. Порівняйте ці два твердження. У чому їх подібність і розбіжність? Поясніть на прикладах.

 

Отевет:

Юношеский возраст, по Эриксону, строится вокруг кризиса идентичности, состоящего из серии социальных и индивидуально-личностных выборов, идентификаций и самоопределений. Если юноше не удается разрешить эти задачи, у него формируется неадекватная идентичность, развитие которой может идти по четырем основным линиям:

1) уход от психологической интимности, избегание тесных межличностных отношений;

2) размывание чувства времени, неспособность строить жизненные планы, страх взросления и перемен;

3) размывание продуктивных, творческих способностей, неумение мобилизовать свои внутренние ресурсы и сосредоточиться на какой-то главной деятельности;

4) формирование "негативной идентичности", отказ от самоопределения и выбор отрицательных образов для подражания.

Оперируя в основном клиническими данными, Эриксон не пытался выразить описываемые явления количественно. Канадский психолог Джеймс Марша в 1966 г. восполнил этот пробел, выделив четыре этапа развития идентичности, измеряемые степенью профессионального, религиозного и политического самоопределения молодого человека.

1. "Неопределенная, размытая идентичность" характеризуется тем, что индивид еще не выработал сколько-нибудь четких убеждений, не выбрал профессии и не столкнулся с кризисом идентичности.

2. "Досрочная, преждевременная идентификация" имеет место, если индивид включился в соответствующую систему отношений, но сделал это не самостоятельно, в результате пережитого кризиса и испытания, а на основе чужих мнений, следуя чужому примеру или авторитету.

3. Этап "моратория" характеризуется тем, что индивид находится в процессе нормативного кризиса самоопределения, выбирая из многочисленных вариантов развития тот единственный, который может считать своим.

4. "Достигнутая зрелая идентичность" определяется тем, что кризис завершен, индивид перешел от поиска себя к практической самореализации.

туденческий возраст, по утверждению Б. Г. Ананьева, является сенситивным периодом для развития основных социогенных потенций человека. Высшее образование оказывает огромное влияние на психику человека, развитие его личности. За время обучения в вузе, при наличии благоприятных условий, у студентов происходит развитие всех уровней психики. Они определяют направленность ума человека, т.е. формируют склад мышления, который характеризует профессиональную направленность личности. Для успешного обучения в вузе необходим довольно высокий уровень общего интеллектуального развития, в частности восприятия, представлений, памяти, мышления, внимания, эрудированности, широты познавательных интересов, уровня владения определенным кругом логических операций и т.д. При некотором снижении этого уровня возможна компенсация за счет повышенной мотивации или работоспособности, усидчивости, тщательности и аккуратности в учебной деятельности. Но есть и предел такого снижения, при котором компенсаторные механизмы не помогают, и студент может быть отчислен. В разных вузах эти уровни слегка различаются, но в общем они близки между собой, даже если сравнивать столичные и периферийные вузы, так называемые престижные и непрестижные профессии. Для успешного овладения гуманитарными профессиями в вузе человек должен обладать ярко выраженным вербальным типом интеллекта, превышающим невербальный в среднем на 16 условных единиц интеллекта. Гуманитарии должны характеризоваться широтой познавательных интересов, эрудированностью, хорошо владеть языком, иметь богатый словарный запас, уметь правильно его использовать, точно соотносить конкретные и абстрактные понятия и иметь в целом высокоразвитое абстрактное мышление. Специалисты гуманитарного профиля постоянно живут, образно выражаясь, "в мире слов", в то время как специалисты технического и естественного профиля относительно чаще обращаются к предметному и конкретному миру вещей.

Молодые люди, претендующие на поступление на естественные факультеты, должны обладать в первую очередь высокоразвитым логическим и абстрактным мышлением, способностью произвольно управлять собственными мыслительными процессами, т.е. быстро и активно сосредоточиваться на интересующем объекте, полностью отвлекаясь от всего остального. Последнее возможно лишь при наличии высокой степени концентрации внимания. Строгость и логичность суждений у них должны быть безупречны.