З метою допомогти слухачам у самостійній роботі, при підготовці до лабораторних, практичних, написанні рефератів, курсових, складанні заліку або екзамену.

Ситуаційні задачі

1. Розшифруйте, що означає теза: Поняття, які є адекватними, можуть бути засвоєні людиною як доречні й правильні тільки тоді, коли уводяться у функції обслуговування певної діяльності. Яку освітню стратегію реалізовує це твердження? Обгрунтуйте.

ВИДІЛЯЮТЬ СТРАТЕГІЮ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТИ (ІНФОРМАТИЗАЦІЯ УСІХ ОСВІТНІХ ПРОЦЕСІВ) ТА СТРАТЕГІЮ ТРАНСФОРМАЦІЇ (ВІДОБРАЖЕНІ СПЕЦИФІЧНІ РИСИ МЕТАФІЗИЧНОГО МИСЛЕННЯ). ЗА ІСТОРИЧНИМ РОЗВИТКОМ: А) АНТИЧНА СТРАТЕГІЯ(БАЗУВАЛАСЬ НА «ЗАГАЛЬНІЙ», АЛЕ «НЕ РІВНІЙ» ОСВІТІ,ТІЛЬКИ ДЛЯ ВІЛЬНИХ ГРОМАДЯН); Б) ХРИСТИЯНСЬКА СТРАТЕГІЯ АБО У РОСІЇ 1) ОСВІТНЯ СТРАТЕГІЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ; 2) «СОСЛОВНАЯ» СТРАТЕГІЯ; 3) СТРАТЕГІЯ НОРОДНОЇ ОСВІТИ; 4) СТРАТЕГІЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ОСВІТИ.

 

2. Какое из двух утверждений в отношении гендерных особенностей будет более правильным:

1) Мужчины конкурируют, а женщины сотрудничают в учебной деятельности.

*ЕСЛИ ВЕСТИ РЕЧЬ О СОТРУДНИЧЕСТВЕ, ТО ЯСНО, ЧТО МУЖЧИНЫ В КОЛЛЕКТИВЕ КОНКУРИРУЮТ, А ЖЕНЩИНЫ СКЛОННЫ СОТРУДНИЧАТЬ. ПРИЧЕМ ОНИ ДЕЛАЮТ ЭТО ТАК, ЧТО ЛИДЕРА ОПРЕДЕЛИТЬ ОЧЕНЬ СЛОЖНО. ДЛЯ ДЕМОНСТРАЦИИ СВОИХ ЧУВСТВ И ЭМОЦИЙ ОНИ ИСПОЛЬЗУЮТ СЛОВА И БЕСЕДЫ, КАЖДАЯ ЖЕНЩИНА ИМЕЕТ БЛИЗКУЮ ПОДРУГУ, КОТОРОЙ ДОВЕРЯЕТ СВОИ ТАЙНЫ. У МУЖЧИН ЖЕ ВЫСТРОЕНА ЧЕТКАЯ ИЕРАРХИЯ С ЛИДЕРОМ ВО ГЛАВЕ. ЕГО ЛЕГКО МОЖНО УЗНАТЬ ПО ВЛАСТНОМУ УВЕРЕННОМУ РАЗГОВОРУ. ВСЕ МУЖЧИНЫ ГОТОВЫ БОРОТЬСЯ ЗА ПОВЫШЕНИЕ СВОЕГО ИМИДЖА И СТАТУСА.

2) Женщины конкурируют, а мужчины сотрудничают в учебной деятельности.

 

3. Висловите свою точку зору щодо цього вислову з урахуванням нижче поданого висловлення.

Б. Расел у книзі “Про виховання” головною метою шкільного навчання назвав виробіток здібностей до самостійного оволодіння знаннями, тобто до самоосвіти. Яку роль відіграє самоосвіта у профільній відомчій освіті?

Самообразование должно идти пожизненно, оно дает возможность человеку понять и познать себя, свои сильные и слабые стороны. Хорошо, что это добровольная деятельность, которая имеет целью самосовершенствование каких-то качеств человека. А, при постоянно меняющемся современном мире, возникает необходимость поиска своего места в мире, решения новых задач - без самообразования этого не одолеть.

Думаю, что самообразование даже в большей степени играет роль, чем обычное обязательное образование. В случае с самообразованием, во-первых, вы повышаете свои знания именно в той профильной области, которая вам нужна и пригодится в дальнейшей жизни, а также позволяет рассмотреть все нюансы в ней. А во-вторых, вы это делаете осознанно, а не из-под палки, что очень часто бывает в школе и других учебных заведениях. И такому человеку становится интересным обучаться всю жизнь, потому что это всегда новая ступенька в его судьбе и его жизни. Иной раз просто так меняется судьба.

Поэтому я согласна с Расселом, что главной целью школьного обучения является выработка способностей к самообразованию. А самое главное, что эту способность ученик пронесет на протяжение всей своей жизни и поможет освоить любой профильный предмет.

 

 

4. Закінчіть речення. Вставте пропущені слова:

Навчальний план в рамках освіти- це державний нормативний документ, який визначає навчальне навантаження студентів, його розподіл за семестрами, відділеннями, спеціальностями, тобто ……………………. ВСТАНОВЛЮЄ ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ, КІЛЬКІСТЬ ГОДИН, ВІДВЕДЕНИХ НА ДАНИЙ ПРЕДМЕТ, КІНЕЦЬ І ПОЧАТОК НАВЧАЛЬНОГО РОКУ.

 

5. Закінчіть речення. Вставте пропущені слова:

Однією з форм занять є групова консультація. Групова консультація проводиться в таких випадках:

ПРИ НЕОБХІДНОСТІ ДЕТАЛЬНО РОЗГЛЯНУТИ ПРАКТИЧНІ ПИТАННЯ, ЯКІ БУЛИ НЕДОСТАТНЬО ВИСВІТЛЕННІ В ЛЕКЦІЯХ АБО ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ, САМОСТІЙНИХ ТА ІНШИХ ФОРМАХ ЗАНЯТЬ.

З МЕТОЮ ДОПОМОГТИ СЛУХАЧАМ У САМОСТІЙНІЙ РОБОТІ, ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ЛАБОРАТОРНИХ, ПРАКТИЧНИХ, НАПИСАННІ РЕФЕРАТІВ, КУРСОВИХ, СКЛАДАННІ ЗАЛІКУ АБО ЕКЗАМЕНУ.

СТУДЕНТ САМОСТІЙНО, БЕЗ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙ ТА ІНШИХ ВИДІВ ЗАНЯТЬ, ВИВЧАЄ ТІ ЧИ ІНШІ ДОКУМЕНТИ, ІНСТРУКЦІЇ, ПОЛОЖЕННЯ АБО МЕТОДИКИ.

 

6. принцип фундаменталізації освіти потребує певних видів і форм занять. Зазначте види семінарів -.

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ МОЖНА КЛАСИФІКУВАТИ:

1. ЗАЛЕЖНО ВІД СКЛАДНОСТІ, ОБ'ЄМУ І ВИМОГ: ПРОСЕМІНАРИ (ПІДГОТОВЧІ); ВЛАСНЕ СЕМІНАРИ; МІЖПРЕДМЕТНІ СЕМІНАРИ.

2. ЗАЛЕЖНО ВІД МЕТИ: СЕМІНАР-ПОВТОРЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ; СЕМІНАРИ ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ; МІШАНІ (КОМБІНОВАНІ).

3. ЗА ФОРМОЮ ПРОВЕДЕННЯ; СЕМІНАР-БЕСІДА; СЕМІНАР-ОБГОВОРЕННЯ (РЕФЕРАТИВНИЙ); КОМЕНТОВАНЕ ЧИТАННЯ; ДИСПУТ; РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ; КОМБІНОВАНИЙ; МІЖПРЕДМЕТНИЙ СЕМІНАР ТА ЙОГО РІЗНОВИДНІСТЬ - СЕМІНАР-КОНФЕРЕНЦІЯ.

 

 

7. Закінчіть речення. Проектну систему навчання відносять до ОДНІЄЇ З МОДИФІКАЦІЙ ПРОДУКТИВНОГО НАВЧАННЯ ……………. (тип навчання?)

 

8. Закінчіть речення. Психолого-педагогічна закономірність — це ///// ОБ'ЄКТИВНО ПОВТОРЮВАНА ///// послідовність явищ.

 

9. Вставте пропущені слова. Ключовий аспект – виконання проекту ………………………………….. (значного за обсягом і складністю завдання, міцно пов’язаного з повсякденним життям у різних його проявах)

 

10. Вставте пропущене: Інформаційно-технологічний підхід (застосування комп'ютерних програм) підвищує якість навчання, об'єктивність контролю знань. Провідні види комп'ютерних програм, що створені в світі, в тому числі і в Україні, за їх дидактичними функціями можна поділити на: …………………

КОМП'ЮТЕРНИЙ ПІДРУЧНИК; КОМП'ЮТЕРНІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ, ТРЕНАЖЕРИ, ІГРОВІ ПРОГРАМИ, ПРЕДМЕТНО-ОРІЄНТОВАНІ СЕРЕДОВИЩА. РОЗВИТОК МУЛЬТИМЕДІА ТЕХНОЛОГІЙ ПОВ'ЯЗАНИЙ ЗІ СТВОРЕННЯМ МУЛЬТИМЕДІА ПРОДУКТІВ, ТОБТО ЕЛЕКТРОННИХ КНИГ, МУЛЬТИМЕДІА ЕНЦИКЛОПЕДІЙ, КОМП'ЮТЕРНИХ БАЗ ДАНИХ, ФІЛЬМІВ ТОЩО.

 

11. Доведіть. Навчання – це цілеспрямований, спеціально організований та керований процес взаємодії вчителів і учнів спрямований на засвоєння учнями знань, умінь і навичок, формування у них світогляду, розвиток розумових сил і потенційних можливостей учнів, закріплення навичок самоосвіти. Так чи ні.

А також формування вміння використовувати їх у житті

 

 

12. Що означає принцип фундаменталізації освіти? Розкрите його зміст і сутність.

 

Фунд а мент а ліз ац ія – це п р о це су я к існ ої з м іни вищ ої о світи на о сн о ві п р инци пу її ф у н д а м е нта л ьн о сті. У те р мі - нах е к спе р тів «Р и м с ь к о го к л у бу» це о значає не о б х ідність пе р е х оду від «підт р и м у юч ої» до «ви п е р еджа л ьн ої» інн о ва - ційн ої о світи. Осн о вн ою м ет ою р еф ор м у ва н ня систе ми в ищ ої о сві - ти У к р аїни є її ор ієнтація на н а у к о во - о світню інн о вацій ну ді я л ьність, в я к ій у ніве р ситет вис т у пат и ме як с у ч а сний навча л ь но - н а у к ов ий інн о ваці й ний к о м п л е кс, що інтенсив - но гене р ує та пе р едає с у сп і л ь с т ву не л ише н о ві знання, а й н о ві те х н о л о гії. В у м о в ах інт е г р ації систе ми вищ ої о світи У к р аїни у єв ро пейс ь ке та св і т о ве о світнє співт о ва р иство са ме ф у н к ції т р ансфе ру знань та те х н о л о гій р а з ом із ф ун - да м ент а л ізацією н а вчання ств ор юють у м ови д ля е к с п ор ту як знань, так і те х н о л о гій.

 

 

13. Доведіть. Приклад – спосіб впливу, що переростає в самовплив в результаті засвоєння студентом морально-етично привабливого ідеалу, зразка (популярна особа, герой твору мистецтва, зразковий правоохоронець).

 

“Добрий приклад, кращий за сто слів”, “Приклад кращий за правило”, “Бурчання наскучить, приклад научить”. У цій народній мудрості сконцентрована важливість прикладу для виховання особистості. Людина є соціальною істотою. З дитинства вона звикає наслідувати приклад старших – спочатку батьків та членів родини, згодом людей з оточення. Посилює цей вплив звичка дорослих ставити у приклад оточуючих. Згодом молода людина вже вибірково обирає людей, на яких потрібно рівнятися у відповідності зі своїми життєвими установками. Тому зразки, які надаються студенту під час використання методу прикладу повинні бути такими, щоб пройти «захисний бар’єр сприйняття», подолати критичне ставлення. Якщо приклад не викликає відгуку у душі людини, то використання даного прийому зводиться нанівець. Але за вдало підібраних зразках спершу людина вислуховує запропонований ідеал, пропускає через свою світоглядну призму, а потім вже самостійно проецує на власну поведінку. У даному разі метод прикладу реалізується повністю.

Переконання справою, роботою, «проповідь дією» особливо потрібні тоді, коли потрібно довести необхідність втілення ідей в практику, спонукати людей до оволодіння новими прийомами і формами діяльності.

Використання прикладу у вихованні потребує врахування вікових та індивідуальних особливостей молодих людей. Вони вже не сліпо наслідують приклад, а критично ставляться до нього, однак через брак життєвого досвіду іноді прикладом вважають не те, що гідне наслідування.

Виховання на позитивному прикладі не можна зводити до переліку позитивних героїв художніх творів, кінофільмів, найкращих студентів тощо. Необхідний емоційний, докладний, образний аналіз, щоб викликати захоплення, прагнення їх наслідувати.

Негативні приклади використовують, зокрема, у правовому, антинаркогенному вихованні, намагаючись продемонструвати шкідливість наслідування якихось явищ. Прийомами використання негативних прикладів є громадський осуд негативних явищ; пояснення суті негативного, протиставлення аморальним вчинкам найкращих зразків високоморальної поведінки, залучення студентів до боротьби з виявами зла.

Дбаючи про формування свідомості особистості, необхідно впливати не тільки на розум, а й на емоційну сферу, наводити близькі й зрозумілі приклади, домагатися, щоб молода людина не лише зрозуміла почуте, а й сприйняла його. Важливим чинником у цьому є переконаність, тактовність, майстерність педагога.

 

14. Доведіть. Роз’яснення – прийом прямого вербального впливу на свідомість студентом шляхом звернення до розуму. Як різновид виступають настанова, повчання, навчання, пояснення.

 

Разъяснения известны нам из повседневного опыта. Мы слышим разъяснения не только лишь от преподавателей и начальников, но и от друзей в повседневной беседе. При этом разъяснение является одним из основных способов преподавания, лекция состоит в основном из разъяснений. Если форма занятия отличается от лекции (семинарское занятие, практика, лабораторная), то и там мы сталкиваемся с разъяснением. И в общем-то исходя из нашего повседневного опыта мы можем согласится что доказываемый тезис верен.

 

15. Педагогічні категорії – це основні педагогічні поняття, що виражають наукові узагальнення. Так чи ні.Доведіть.

ОСНОВОЮ КОЖНОЇ НАУКИ Є ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ, ЯКЕ ХАРАКТЕРИЗУЄ ЇЇ ПРЕДМЕТ, ТОБТО ТЕ, ЩО ВОНА ВИВЧАЄ. ПЕДАГОГІКА МАЄ СВІЙ ПОНЯТІЙНИЙ АППАРАТ – СИСТЕМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ПОНЯТЬ, ЯКІ ВИРАЖАЮТЬ НАУКОВІ УЗАГАЛЬНЕННЯ. ЦІ ПОНЯТТЯ НАЗИВАЮТЬ КАТЕГОРІЯМИ ПЕДАГОГІКИ. КАТЕГОРІЇ – НАЙЗАГАЛЬНІШІ ПОНЯТТЯ, ЩО ВІДОБРАЖАЮТЬ ОСНОВНІ, НАЙІСТОТНІШІ СТОРОНИ, ВЛАСТИВОСТІ ТА ЗВ’ЯЗКИ ЯВИЩ ОБ’ЄКТИВНОГО СВІТУ.

НАЙВАЖЛИВІШІ ПЕДАГОГІЧНІ КАТЕГОРІЇ:

· ВИХОВАННЯ;

· ОСВІТА;

· НАВЧАННЯ.

 

16. Учитель фізкультури відпустив чергового, а призначений замість його учень навідріз відмовився мити підлогу, бо його чергування виявилося поза чергою. Викладач заявив: „Нічого, діти, підлогу він все-таки вимиє!” Учні розішлись, але впертий учень мовчки всівся на гімнастичну лаву, не виказуючи ніякого бажання прибирати зал. Що здійснити? Прикрикнути? Погрожувати майбутніми карами?

- Які методи впливу на учня в цьому випадку, на ваш погляд, найбільш оптимальні?

 

Ответ: Учитель физкультуры применил авторитарный метод общения с учениками; показал отсутствие знаний в нормативных документах (закон проосвіту:обовязки учня); принизив особистість учня. Таким образом возникла конфликтная ситуация. Учитель в любом случае должен наладить психологический контакт с учениками и договориться, найти компромисс.

 

 

17. Основний принцип Вальдорфскої педагогіки - феноменологічний підхід.

Роз’ясніть на прикладі цей підхід.

КРАЕУГОЛЬНЫЙ КАМЕНЬ ВАЛЬДОРФСКОГО ОБУЧЕНИЯ – ЭТО ФЕНОМЕНОЛОГИЧЕСКИЙ ПОДХОД, ПРИ КОТОРОМ ВАЖНА ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ МАТЕРИАЛА: СНАЧАЛА ЖИВОЙ ОПЫТ, НАБЛЮДЕНИЕ, ПОТОМ ОПИСАНИЕ, И В КОНЦЕ ОСМЫСЛЕНИЕ, ФОРМУЛИРОВКА.

ПРИМЕР: НА УРОКЕ МАТЕМАТИКИ ИЗУЧАЯ ЧИСЛА ОТ 1 ДО 10 ДЕТИ СЛУШАЮТ СКАЗКИ ПРО ТРЕХ ПОРОСЯТ, ВОЛКА И СЕМЕРЫХ КОЗЛЯТ И Т.Д., ЗАТЕМ ХЛОПАЮТ В ОПРЕДЕЛЕННОМ РИТМЕ (НАПРИМЕР НА СЧЕТ 3), РАЗБИВАЮТСЯ НА ПАРЫ, ГРУППЫ И Т. С ОПРЕДЕЛЕННЫМ КОЛИЧЕСТВОМ ЧЕЛОВЕК, ТОЛЬКО ПОСЛЕ ЭТОГО ЗАПИСЫВАЮТ В ТЕТРАДИ ЧИСЛА.

 

18. Закінчіть речення. Головним учасником, активним, що саморозвивається суб’єктом навчального процесу є….. УЧЕНЬ

 

19. Вставте пропущені слова: Центральною фігурою, системоутворюючим елементом процесу навчання є … ВЧИТЕЛЬ... – носій змісту освіти і виховання, організатор всієї пізнавальної діяльності.

 

20. Виховання – це цілеспрямований, спеціально організований процес передачі соціального досвіду від старшого покоління молодшому, що здійснюється спеціально підготовленими та уповноваженими на це суспільством людьми у певних навчально-виховних закладах. Доведіть. Так чи ні.

БЕЗПЕРЕЧНО ТАК. НАЙВАЖЛИВІШОЮ КАТЕГОРІЄЮ ПЕДАГОГІКИ Є: ВИХОВАННЯ. В ШИРОКОМУ СОЦІАЛЬНОМУ РОЗУМІННІ ВИХОВАННЯ — ЦЕ ПЕРЕДАЧА НАКОПИЧЕНОГО ДОСВІДУ ВІД СТАРШИХ ПОКОЛІНЬ ДО МОЛОДШИХ. ПІД ДОСВІДОМ РОЗУМІЮТЬ ЗНАННЯ, УМІННЯ, СПОСОБИ МИСЛЕННЯ, МОРАЛЬНІ, ЕСТЕТИЧНІ, ПРАВОВІ НОРМИ, ТРУДОВИЙ ДОСВІД, СИСТЕМУ СПЕЦИФІЧНИХ НАЦІОНАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ, ДОСВІД ПРИМНОЖЕННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ БЛАГ ТОЩО, ЯК В ОРГАНІЗОВАНИХ ФОРМАХ (СИСТЕМИ ОСВІТИ), ТАК І ШЛЯХОМ ПРИРОДНОГО ЗАСВОЄННЯ В РЕЗУЛЬТАТІ ВЗАЄМОДІЇ ПОКОЛІНЬ І ВПЛИВУ СЕРЕДОВИЩА.

З ОГЛЯДУ НА ЦЕ, ВИХОВАННЯ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ КІЛЬКОМА ВЛАСТИВОСТЯМИ:

— ВОНО Є ВІЧНОЮ КАТЕГОРІЄЮ, НЕВІД'ЄМНОЮ ЧАСТИНОЮ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ; ВИНИКЛО ОДНОЧАСНО З ВИНИКНЕННЯМ СУСПІЛЬСТВА І ЗНИКАЄ, ЯКЩО СУСПІЛЬСТВО ПЕРЕСТАЄ ІСНУВАТИ;

— ВИХОВАННЯ Є СОЦІАЛЬНОЮ КАТЕГОРІЄЮ, ВЛАСТИВОЮ ЛИШЕ ЛЮДЯМ;

— ВИХОВАННЯ МАЄ ІСТОРИЧНИЙ ХАРАКТЕР, ОСКІЛЬКИ ЙОГО МЕТА, ЗАВДАННЯ, ЗМІСТ, МЕТОДИ, ФОРМИ, ЯК І ВСЯ ПЕДАГОГІЧНА ПОЛІТИКА, НЕ ЗАЛИШАЮТЬСЯ НЕЗМІННИМИ, А РОЗВИВАЮТЬСЯ, ЗМІНЮЮТЬСЯ, ВДОСКОНАЛЮЮТЬСЯ ПІД ВПЛИВОМ ДОСВІДУ І НАУКИ;

— ВИХОВАННЯ МАЄ НАЦІОНАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР, ОСКІЛЬКИ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ В МЕЖАХ КОНКРЕТНОГО НАРОДУ (КОНКРЕТНОЇ НАЦІЇ) І ҐРУНТУЄТЬСЯ НА ЙОГО МОВІ, ІСТОРІЇ, КУЛЬТУРІ, ЗВИЧАЯХ, ПОБУТІ.

 

 

Вальдорфська педагогіка

 

 

22. Педагогіка – наука про …… людини. Розкриває ……закономірності виховання, його роль ….. суспільства та розвитку ……. процес ……та навчання.

Словник: освіта, виховання, навчання, сутність, цілі й задачі, життя, особистості,

 

Системно-моделюючий діяльність та поведінку учнів (найвищий, високопродуктивний) — педагог володіє стратегіями перетворення свого предмету в засіб формування особистості учня, його потреб у самовихованні, самоосвіті, саморозвитку.

 

 

26. Розкрийте, що мають на увазі, коли підкреслюють необхідність активності студента як суб'єкта навчання?

 

Ответ1:

Процес навчання є не тільки роботою педагога, але й передбачає відповідну діяльність студента. У цьому полягає двосторонній його характер. Однією з актуальних проблем у галузі підготовки фахівців у рамках вищих навчальних закладів є формування особистості студента як суб'єкта навчальної діяльності. Навчальна діяльність являє собою процес, в результаті якого людина набуває або змінює існуючі в неї знання, вміння та навички, вдосконалює і розвиває свої здібності. Воно передбачає спільну навчальну діяльність учня (учня, студента тощо) і вчителі, характеризує процес передачі знань навчань і навичок. Навчання є активним процесом, у якому взаємодіють учитель і учень. Є.В. Рапацевіч визначає навчання, як цілеспрямований педагогічний процес організації і стимулювання активної навчально-пізнавальної діяльності особистості по оволодінню науковими знаннями, вміннями і навичками, розвитку творчих здібностей, світогляду, морально-естетичних поглядів і переконань. Сучасні дослідники відзначають, що навчання як педагогічний процес є процесом двостороннім, і процес навчання у вузі не є винятком. З одного боку, в ньому виступає педагог, який викладає (викладає) матеріал і керують цим процесом. З іншого боку цього процесу виступають студенти, для яких дидактичний процес приймає характер вчення, тобто активного оволодіння матеріалом. Суттєвим показником студента, як суб'єкта навчальної діяльності, є його вміння виконувати всі її форми і види. Проте за даними В.Т. Лісовського більшість студентів не вміє слухати і записувати лекції, конспектувати літературу (у більшості випадків записується тільки 18-20% лекційного матеріалу). Студенти не вміють виступати перед аудиторією, вести суперечку, давати аналітичну оцінку проблем. На матеріалі дослідження цього вченого було показано, що 37,5% студентів прагнуть добре вчитися, а 53,6% не завжди намагаються, а 8% не прагнуть до гарного навчання. У процесі навчальної діяльності студент виступає як її суб'єкт, тобто носій предметно-практичної активності і пізнання.

Формування студента як суб'єкта навчальної діяльності передбачає оволодіння ним основними формами цієї діяльності, умінням планувати та організовувати цю діяльність, визначати навчальні дії необхідні для навчання і програму їхнього виконання. Особливо важливо для студента, як суб'єкта навчальної діяльності, опанувати її основними формами: слухання, усвідомлення, засвоєння навчальної інформації, конспектування, виконання вправ, рішення задач, проведення дослідів, проведення навчальних досліджень та ін

 

 

Ответ2:

 

Провідний фактор регуляції активності особистості, її поведінки і діяльності, яким є мотивація, викликає значний інтерес у педагогів і батьків. Ефективна соціально-педагогічна взаємодія з дитиною, підлітком, юнаком неможлива без урахування особливостей її мотивації.

Пізнавальний інтерес - найважливіший складник загального феномену інтересу. Предметом пізнавального інтересу є пізнання навколишнього світу не тільки з метою біологічного і соціального орієнтування в дійсності, а й у самому істотному ставленні людини до світу - у прагненні розуміти його різноманіття, відображати у свідомості сутнісні сторони, причинно-наслідкові зв'язки, закономірності, суперечності.

Створення сприятливого психологічного клімату в навчальному колективі. Позитивні результати дає спільна діяльність, яка повинна бути значущою як для колективу, так і для більшості його членів, а також переживання конфліктуючими сторонами результатів цієї діяльності.

Особистісно орієнтована педагогічна взаємодія. Такий характер взаємодії викладача і студента встановлюється тоді, коли їхні стосунки із суб'єктно-об'єктних переходять у суб'єктно-суб'єктні.

Формування й розвиток інформаційної і пізнавальної потреб. У юнацькому віці спілкування є провідним видом діяльності. Бажання одержати чи передати інформацію стає одним з головних мотивів міжособистісного спілкування, що підтверджує необхідність формування інформаційної потреби у студентів.

 

 

27. Визначте тип навчання за його описом.

Це навчання орієнтоване на групу. Здебільшого студенти одержують обмежену кількість навчального матеріалу (інформаційні джерела), а викладач чітко визначає, яким чином цей матеріал треба засвоїти (прочитати 20 сторінок тексту, відповісти на запитання тощо). Студент вимушений пройти курс з "чітким визначенням кроків". Усі проходять навчання в одному темпі, одночасно розпочинають і закінчують його.

 

Ответ1:пояснювально-ілюстративний або модульно-розвивальний тип навчання

Ответ2: Традиційне навчання

 

28. Вставте пропущене та поясніть, чому обрали це слово.

………………- це відносно самостійна частина навчального процесу, яка містить насамперед одне або кілька близьких за змістом і фундаментальних за значенням понять, законів, принципів.

 

Ответ: МОДУЛЬ- це відносно самостійна частина навчального процесу, яка містить насамперед одне або кілька близьких за змістом і фундаментальних за значенням понять, законів, принципів. Основи дидактики вищої школи за А.М.Алексюк

 

 

29. Вилучіть зайве та поясніть, чому обрали цей вислів. Вислів стосується інноваційної технології навчання: Це - технологія співробітництва, розвивального навчання, організація творчої діяльності, навчання в групах (продовжіть……………..), особистісно-орієнтовна система навчання, метод проблемного викладу.

ЗАЙВЕ - МЕТОД ПРОБЛЕМНОГО ВИКЛАДУ, ОСКІЛЬКИ ВІН НЕ Є ЕЛЕМЕНТОМ ІННОВАЦІЙНОГО НАВЧАННЯ, А ЯВЛЯЄ СОБОЮ МЕТОД НАВЧАННЯ, ЯКИЙ ПЕРЕДБАЧАЄ ПОСТАНОВКУ ВЧИТЕЛЕМ ПЕРЕД УЧНЯМИ ПРОБЛЕМИ І ВИЗНАЧЕННЯ ШЛЯХІВ ЇЇ РОЗВ'ЯЗАННЯ З ПРИХОВУВАННЯМ МОЖЛИВИХ ПІЗНАВАЛЬНИХ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ

 

 

30. 1. Закінчіть речення. Вставте пропущене та поясніть, чому обрали це твердження:

У вищій школі є навчальний трикутник (передавання знань – засвоєння знань — побудова системи знань), який доповнюється професійним трикутником, ……………….. ЩО ПОВ'ЯЗУЄ НАВЧАЛЬНУ, ВИХОВНУ І НАУКОВО-ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ.

ОСКІЛЬКІ САМЕ ЦІ ПРОФЕСІЙНІ ЯКОСТІ В ПОВНІЙ МІР ЗДАТНІ РОЗКРИТИ СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ НАВЧАЛЬНОГО ТРИКУТНИКА ТА ВТІЛИТИ ЇХ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ. СУТНІСТЬ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ СВОЄЮ СПЕЦИФІКОЮ ЯК ПРОЦЕСУ ВИКЛАДАННЯ, ТАК І УЧІННЯ, ЩО ЗУМОВЛЕНЕ МЕТОЮ І ЗАВДАННЯМИ ВИЩОЇ ШКОЛИ.

 

 

31. Чому, оцінюючи викладача, першокурсники на перше місце ставлять саме уміння зрозуміти студента, у той час як старшокурсники найбільше цінують компетентність викладача? Обгрунтуйте. Наведіть приклади.

 

Відповідь: На початку навчання студентам бракує досвіду та знань, вони мають деяку невпевненість у тому що адаптація до учбового процесу пройде успішно. Тому вони найбільш комфортно відчувають себе з викладачем від якого не помічають погрози, який надає так би мовити другий шанс. Крім того важливий зворотній зв’язок, допомога в усуненні індивідуальних прогалин у знаннях. Натомість старші студенти набирають досвід, знання, впевненість, приходить розуміння можливості компенсувати власною працею складнощі у контакті з викладачем. Для старших студентів важливо отримати від викладача деяке визначення напрямку для подальшої самостійної роботи, студенти починають бути більш автономними і для них важливо насамперед зрозуміти викладача для праці, а нерозуміння з боку викладача може бути компенсоване додатковою працею. З власного досвіду - був викладач який так вже гарно викладав, як соловейко, дуже активно спілкувався зі студентами, але згодом прийшло розуміння що напрямок його наукової праці відрізняється від моїх власних наукових інтересів, тому я повинен працювати з іншими викладачами.

 

32. Зазначте, чи всі з авдання психології вищої школи праильно сформульовані:

1) • аналіз соціально-історичних характеристик системи вищої освіти;

2) • аналіз змісту, форм і методів навчання, розвитку і виховання студентів у вищому навчальному закладі;

3) аналіз методів контролю і оцінки успішності студентів на основі системного підходу;

4) розробка нових технологій навчання і виховання у вищому навчальному закладі;

5) забезпечення аудиторної і позааудиторної роботи;

6) розкриття педагогічних закономірностей формування студентів як майбутніх фахівців.

 

Самостійна робота

 

 

35. Закінчіть речення. Вставте пропущені слова. Однією з форм занять є групова консультація.

1. 1. ПРИ НЕОБХІДНОСТІ ДЕТАЛЬНО РОЗГЛЯНУТИ ПРАКТИЧНІ ПИТАННЯ, ЯКІ БУЛИ НЕДОСТАТНЬО ВИСВІТЛЕННІ В ЛЕКЦІЯХ АБО ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ, САМОСТІЙНИХ ТА ІНШИХ ФОРМАХ ЗАНЯТЬ.

2. 2. З МЕТОЮ ДОПОМОГТИ СЛУХАЧАМ У САМОСТІЙНІЙ РОБОТІ, ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ЛАБОРАТОРНИХ, ПРАКТИЧНИХ, НАПИСАННІ РЕФЕРАТІВ, КУРСОВИХ, СКЛАДАННІ ЗАЛІКУ АБО ЕКЗАМЕНУ.

3. 3. СТУДЕНТ САМОСТІЙНО, БЕЗ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙ ТА ІНШИХ ВИДІВ ЗАНЯТЬ, ВИВЧАЄ ТІ ЧИ ІНШІ ДОКУМЕНТИ, ІНСТРУКЦІЇ, ПОЛОЖЕННЯ АБО МЕТОДИКИ.

 

36. 3.Продовжіть. Дидактика - це теоретична й одночасно нормативно-прикладна наука.Тому

Навчання – це

цілеспрямоване, заздалегідь запроектоване спілкування, в ході якого здійснюються освіта, виховання і розвиток учня, засвоюються окремі сторони досвіду людства, досвіду діяльності та пізнання.
Навчання як процес характеризується спільною діяльністю викладача і учнів, що має своєю метою розвиток останніх, формування у них знань, умінь, навичок, тобто загальну орієнтовну основу конкретної діяльності.

 

37. Про який метод так говорять? Висуваються будь-які гіпотези: фантастичні, явно помилкові, жартівливі. Ідеї повинні висловлюватись безупинно, доповнюючи й розвиваючи одна одну. Регламент на кожну ідею в межах 2 хв., доказів не потрібно. Всі ідеї протоколюються або записуються на магнітофон. На цьому етапі заборонена будь-яка критика, у тому числі прихована, у вигляді скептичних посмішок, жестів, міміки. Гіпотези оцінююьбся й виводиться середній бал по оцінках всіх експертів. «МОЗКОВИЙ ШТУРМ»

 

38. Юнацький вік, на який припадає навчання у вузі, по Ериксону, будується навколо кризи ідентичності, що складає із серії соціальних і індивідуально-особистісних виборів, ідентифікацій і самовизначень. Студентський вік, за твердженням Б. Г. Ананьєва, є сенситивним періодом для розвитку основних соіогенних потенцій людини. Порівняйте ці два твердження. У чому їх подібність і розбіжність? Поясніть на прикладах.

 

Отевет:

Юношеский возраст, по Эриксону, строится вокруг кризиса идентичности, состоящего из серии социальных и индивидуально-личностных выборов, идентификаций и самоопределений. Если юноше не удается разрешить эти задачи, у него формируется неадекватная идентичность, развитие которой может идти по четырем основным линиям:

1) уход от психологической интимности, избегание тесных межличностных отношений;

2) размывание чувства времени, неспособность строить жизненные планы, страх взросления и перемен;

3) размывание продуктивных, творческих способностей, неумение мобилизовать свои внутренние ресурсы и сосредоточиться на какой-то главной деятельности;

4) формирование "негативной идентичности", отказ от самоопределения и выбор отрицательных образов для подражания.

Оперируя в основном клиническими данными, Эриксон не пытался выразить описываемые явления количественно. Канадский психолог Джеймс Марша в 1966 г. восполнил этот пробел, выделив четыре этапа развития идентичности, измеряемые степенью профессионального, религиозного и политического самоопределения молодого человека.

1. "Неопределенная, размытая идентичность" характеризуется тем, что индивид еще не выработал сколько-нибудь четких убеждений, не выбрал профессии и не столкнулся с кризисом идентичности.

2. "Досрочная, преждевременная идентификация" имеет место, если индивид включился в соответствующую систему отношений, но сделал это не самостоятельно, в результате пережитого кризиса и испытания, а на основе чужих мнений, следуя чужому примеру или авторитету.

3. Этап "моратория" характеризуется тем, что индивид находится в процессе нормативного кризиса самоопределения, выбирая из многочисленных вариантов развития тот единственный, который может считать своим.

4. "Достигнутая зрелая идентичность" определяется тем, что кризис завершен, индивид перешел от поиска себя к практической самореализации.

туденческий возраст, по утверждению Б. Г. Ананьева, является сенситивным периодом для развития основных социогенных потенций человека. Высшее образование оказывает огромное влияние на психику человека, развитие его личности. За время обучения в вузе, при наличии благоприятных условий, у студентов происходит развитие всех уровней психики. Они определяют направленность ума человека, т.е. формируют склад мышления, который характеризует профессиональную направленность личности. Для успешного обучения в вузе необходим довольно высокий уровень общего интеллектуального развития, в частности восприятия, представлений, памяти, мышления, внимания, эрудированности, широты познавательных интересов, уровня владения определенным кругом логических операций и т.д. При некотором снижении этого уровня возможна компенсация за счет повышенной мотивации или работоспособности, усидчивости, тщательности и аккуратности в учебной деятельности. Но есть и предел такого снижения, при котором компенсаторные механизмы не помогают, и студент может быть отчислен. В разных вузах эти уровни слегка различаются, но в общем они близки между собой, даже если сравнивать столичные и периферийные вузы, так называемые престижные и непрестижные профессии. Для успешного овладения гуманитарными профессиями в вузе человек должен обладать ярко выраженным вербальным типом интеллекта, превышающим невербальный в среднем на 16 условных единиц интеллекта. Гуманитарии должны характеризоваться широтой познавательных интересов, эрудированностью, хорошо владеть языком, иметь богатый словарный запас, уметь правильно его использовать, точно соотносить конкретные и абстрактные понятия и иметь в целом высокоразвитое абстрактное мышление. Специалисты гуманитарного профиля постоянно живут, образно выражаясь, "в мире слов", в то время как специалисты технического и естественного профиля относительно чаще обращаются к предметному и конкретному миру вещей.

Молодые люди, претендующие на поступление на естественные факультеты, должны обладать в первую очередь высокоразвитым логическим и абстрактным мышлением, способностью произвольно управлять собственными мыслительными процессами, т.е. быстро и активно сосредоточиваться на интересующем объекте, полностью отвлекаясь от всего остального. Последнее возможно лишь при наличии высокой степени концентрации внимания. Строгость и логичность суждений у них должны быть безупречны.

Ведущие компоненты в структуре умственных способностей будущих инженеров - высокий уровень развития пространственных представлений и быстрота сообразительности. Кроме того, им необходимо иметь высокий уровень невербального, т.е. действенно-практического интеллекта.

По экспериментальным данным оказалось, что пространственные представления достигают высокого уровня развития уже у первокурсников. Этот уровень является индивидуальным максимумом к моменту поступления в технический вуз и в процессе обучения развивается очень незначительно. Значит, при поступлении в технический вуз абитуриент должен обладать высокой способностью к пространственным представлениям. Очевидно, это качество больше зависит от природных свойств индивида в отличие от других умственных способностей, например, понятливости, сообразительности и т.п.

За время пребывания в вузе у будущих инженеров развиваются такие свойства личности, которые характеризуют положительное отношение к социально принятым нормам, усиливается интровертированность личности, что сопутствует, как правило, интенсификации умственной деятельности и повышению ее эффективности. Однако будущим инженерам свойственна узость познавательных интересов. Так, у них снижено внимание к политической жизни страны, еще меньше их увлекают философские проблемы.

Необходимым условием успешной деятельности студента является освоение новых для него особенностей учебы в вузе, устраняющее ощущение внутреннего дискомфорта и блокирующее возможность конфликта со средой. На протяжении начальных курсов складывается студенческий коллектив, формируются навыки и умения рациональной организации умственной деятельности, осознается призвание к избранной профессии, вырабатывается оптимальный режим труда, досуга и быта, устанавливается система работы по самообразованию и самовоспитанию профессионально значимых качеств личности.

 

 

39. Вставте потрібне. Одним з головних засобів освіти є навчальний предмет. Під навчальним предметом розуміють педагогічно адаптований зміст основ будь-якої галузі діяльності. Навчальний предмет у вищій школі являє собою …… ЛОГІЧНО ОРГАНІЗОВАНУ ……..систему теорій з рекомендаціями шляхів їх застосування на практиці.

 

40. Про який метод навчання йдеться, коли його описують так: Після аналізу матеріалу, постановки проблем і задач і короткого усного або письмового інструктажу студенти або курсанти самостійно вивчають літературу, джерела, ведуть спостереження і виміри і виконують інші дії пошукового характеру. Ініціатива, самостійність, творчий пошук виявляються в дослідницькій діяльності найбільше повно. Методи навчальної роботи безпосередньо переростають у методи наукового дослідження. ДОСЛІДНИЦЬКИЙ МЕТОД.

 

41. Висловите свою точку зору щодо учіння студентів. Чого не вистачає в сучасному освітньому процесі?

НА ОСВІТНЮ ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАГАЛОМ. ДЕ, ЯК НЕ НА ПРАКТИЦІ ПЕРЕДАЮТЬСЯ НАВИЧКИ І ВМІННЯ ВИКЛАДАЧІВ, СПЕЦІАЛІСТІВ СВОЄЇ СПРАВИ. У СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ НЕ ВИСТАЧАЄ ВВЕДЕННЯ ТЬЮТОРІВ І ЇХ ЗЛАГОДЖЕНОЇ РОБОТИ З ВИКЛАДАЧАМИ ТА СТУДЕНТАМИ, АДЖЕ САМЕ ВОНИ КЛЮЧОВА ФІГУРА В ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ, ЩО ВІДПОВІДАЄ ЗА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ ЗІ СТУДЕНТАМИ, ФОРМУВАННЯ ЇХ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПЛАНУ. ДЕЯКІ ФАКУЛЬТЕТИ НАШОГО УНІВЕРСИТЕТУ АКТИВНО ВВОДЯТЬ ТЬЮТОРІВ ДО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ, ЦЕ ЗДЕБІЛЬШОГО АСПІРАНТИ ТА СТУДЕНТИ СТАРШИХ КУРСІВ, ЯКІ ВЖЕ ЗНАЙОМІ З НАВЧАЛЬНИМ КУРСОМ. НЕОБХІДНО ВВЕСТИ БІЛЬШЕ ПРОЕКТІВ І КУРСОВИХ РОБІТ ЗА ЯКІ ВІДПОВІДАЄ КОМАНДА, ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ, ВМІНЬ РОБОТИ У КОМАНДІ, АКТИВІЗАЦІЇ ТВОРЧИХ ПРОЦЕСІВ ОДИН ОДНОГО. ТОЖ, ДЛЯ СУЧАСНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ НЕОБХІДНИЙ ПОШУК ІНШИХ ОСВІТНІХ СТРАТЕГІЙ, ОРІЄНТОВАНИХ НА САМООСВІТУ, АЛЕ ЗА УМОВИ ПРОФЕСІОНАЛЬНОГО ОВОЛОДІННЯ УНІВЕРСАЛЬНИМИ ЗАСОБАМИ І МЕТОДАМИ ОБРОБКИ НОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ.

 

 

4 2. Закінчіть речення. Вставте пропущене: Сучасна освіта розвивається в різних напрямах: гуманітаризації, ДИВЕРСИФІКАЦІЇ, ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЇ, ІНФОРМАТИЗАЦІЇ, ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ.

 

44. Оберіть потрібне. Висловите свою точку зору щодо учіння студентів. Чого не вистачає в сучасному освітньому процесі?

В сучасному розумінні процес навчання має такі характерніознаки:

1. Двобічний характер;

2. Спільна діяльність вчителів і учнів або студен