Особистість, індивід, індивідуальність. (зошит)

11. Спрямованість особистості

Спрямованість особистості - це сукупність стійких мотивів, поглядів, переконань, потреб та устремлінь, орієнтувальних людину на певні поведінку і діяльність, досягнення щодо складних життєвих цілей. Спрямованість завжди соціально обумовлена і формується в онтогенезі в процесі навчання і виховання, виступає як властивість особистості, що виявляється у світоглядній, професійної спрямованості, у діяльності, пов'язаної з власним захопленням, заняттям чим-небудь у вільний від основної діяльності час. У всіх цих видах людської активності спрямованість проявляється в особливостях інтересів особистості: цілях, які ставить перед собою людина, потребах, пристрастях і установках, які реалізуються на потягах, бажаннях, схильностях, ідеалах та ін:
- Потяг - недостатньо повне усвідомлене прагнення до досягнення чого-небудь.
- Схильність - прояв потребностно-мотиваційної сфери особистості, що виражається в емоційному перевазі того чи іншого виду діяльності або цінності;
- Ідеал - образ, який є втіленням досконалості і зразком вищої мети в прагненнях індивіда.
- Світогляд - система поглядів і уявлень про світ, на ставлення людини до суспільства, природи, самого себе.
- Переконання - вища форма спрямованості особистості, що виявляється в усвідомленої потреби діяти у відповідності зі своїми ціннісними орієнтаціями на тлі емоційних переживань і вольових устремлінь;
- Установка - готовність індивіда до певної діяльності, актуалізується за нинішньої ситуації. Вона проявляється у стійкій схильності до певного сприйняття, осмислення та поведінки індивіда. Установка висловлює позицію людини, його погляди, ціннісні орієнтації по відношенню до різних фактами побуту, громадського життя і професійної діяльності. Вона може бути позитивною, негативною або нейтральною.
- Позиція - стійка система відносин людини до певних сторін дійсності, що виявляється у відповідній поведінці. Вона включає в себе сукупність мотивів, потреб, поглядів і установок, якими індивід керується в своїх діях.
- Мета - бажаний і представляється результат конкретної діяльності людини або групи людей. Вона може бути близькою, ситуаційної чи віддаленій, суспільно цінним чи шкідливою, альтруїстичної або егоїстичною.

Виділяють три основні ВИДИ спрямованості особистості: особиста, колективістичних і ділова.
Особиста спрямованість - створюється переважанням мотивів власного благополуччя, прагненням до особистого першості, престижу. Така людина найчастіше буває, зайнятий самим собою, своїми почуттями і переживаннями і мало реагує, на потреби оточуючих його людей. У роботі бачить, перш за все, можливість задовольнити свої претензії незалежно від інтересів інших співробітників. Встановлено що особи з спрямованістю на себе мають такі риси характеру:
- Більше зайняті собою і своїми почуттями, проблемами
- Роблять необгрунтовані і поспішні висновки про інших людей, також ведуть себе в дискусіях
- Намагаються нав'язати свою волю групі
- Навколишні в їх присутності не почуваються вільно
Спрямованість на взаємні дії - має місце тоді, коли вчинки людини визначається потребою в спілкуванні, прагненням підтримувати гарні відносини з товаришами по роботі, навчанні. Така людина виявляє інтерес до спільної діяльності, хоча може і не сприяти успішному виконанню завдання, нерідко його дії навіть ускладнюють виконання групової задачі і його фактична допомога може бути мінімальною. Люди зі спрямованістю на взаємні дії:
- Уникають прямого вирішення проблеми
- Поступаються тиску групи
- Не висловлюють оригінальних ідей і не легко зрозуміти, що така людина хоче висловити
- Не беруть на себе керівництво, коли мова йде про вибір завдань
Ділова спрямованість - відображає переважання мотивів породжуваних самою діяльністю, захоплення процесом діяльності, безкорисливе прагнення до пізнання, оволодіння новими навичками і вміннями. Зазвичай така людина прагне до співпраці і домагається найбільшої продуктивності групи, а тому намагається довести точку зору, яку вважає корисною для виконання поставленого завдання. Люди з діловою спрямованістю:
- Допомагають окремим членам групи висловлювати свої думки
- Підтримують групу, щоб вона досягла поставленої мети
- Легко і доступно викладають свої думки та міркування
- Беруть у свої руки керівництво, коли мова йде про вибір завдання
- Не ухиляються від безпосереднього вирішення проблеми

Структура спрямованості особистості
Для того, щоб жити, людина повинна задовольняти різні потреби: в їжі, одязі, відпочинку та ін Перебуваючи серед людей, людина має потребу в спілкуванні, обміні інформацією, знаннях тощо Потреба - це чужа людини в чому-небудь. Потреби відбивають стійкі вимоги внутрішнього середовища організму і зовнішніх умов життя. Маючи потребу в чомусь, людина відчуває дискомфорт, який і намагається подолати. Таким чином, потреби лежать а основі спрямованості особистості. Розрізняють потреби біологічні (в їжі, теплі, відпочинок...) і соціальні (в спілкуванні, пізнанні, красі, справедливості...)
Потреби людини різноманітні, вони знаходяться в певному зв'язку і взаємодії як між собою, так і з іншими компонентами спрямованості. Домінуюча в даний час потреба може придушувати всі інші і визначати основний напрямок діяльності. Характер потреб і їх регуляція залежить від психічного складу особистості, її вихованості.
Виходячи з потреб людина ставить перед собою мети, тобто ідеальну модель того, до чого він прагне, чого хоче досягати. Цілі бувають конкретними й абстрактними. Останні частіше об'єднують з перспективами. Цілі також розрізняють за змістом (пов'язані з біологічними або соціальними потребами) та їх значимості (особистісні, колективні, громадські).
Будь-яка діяльність людини викликається і обумовлюється мотивами. Будучи стрижнем спонукальної сфери, мотиви надають всього життя і діяльності людини певний сенс. Мотиви - це усвідомлені спонукання до діяльності або до поведінки. Здійснюючи однакові за формою вчинки, люди нерідко керуються різними, часом прямо протилежними мотивами, надають особистісні значення своєї поведінки; відповідно і оцінка цих вчинків повинна бути різною. Мотиви поділяються на прості і складні. До простих належать потяг, бажання, хотіння. Це - нестійкі, короткочасні спонукальні сили. Найчастіше прості мотиви зв'язуються з біологічними потребами.
Спрямованість - дзеркало особистості людини. Будучи центральним психічним властивістю особистості, спрямованість є узагальненою характеристикою людини з точки зору того, до чого він прагне, що він цінує в житті і як тому сприймає зовнішні впливи. Потреби спонукають людину до активності, певним чином впливають на переживання, мислення і волю людини. Завдяки вольовому зусиллю, наполегливості людина долає труднощі на шляхах до мети і практично вирішує поставлене завдання, так чи інакше пов'язану з задоволенням потреби.
Знання змісту і структури спрямованості людини дає уявлення про переважну орієнтації його думок і прагнень. Дозволяє вірно оцінювати і, що дуже важливо, прогнозувати вчинки, поведінку людини у певних ситуаціях, попереджати відхилення від загальноприйнятих правил, ефективно чинити на нього виховні впливу. Однак, виховна робота з окремими так званими "важкими" нерідко виявляється малоефективною тільки тому, що вони на якийсь час втратили перспективу в житті, переживають стан фрустрації. При формуванні цілей і перспектив необхідно домагатися гармонійного співвідношення у людини громадських та особистих прагнень; переважання далеких цілей та широких перспектив, що надає різнобічний характер їх діяльності.
Установка як внутрішня готовність особистості до певної діяльності додає цілісність і істотно впливає на її ефективність. Діяльність людини збуджується не однієї, а безліччю установок, що знаходяться між собою в складній залежності і взаємообумовленості.

Д.І. Фельдштейн (Фельдштейн Д.І., 1995) виділяє наступні типи особистісної спрямованості:
-Гуманістичну;
-Егоїстичну;
-Депресивну;
-Суїцидальну.

Таким чином, структура спрямованості особистості може бути простою і складною, але головне в ній - це стійке домінування якоїсь потреби, інтересу, внаслідок чого людина "наполегливо шукає кошти збуджувати в собі потрібні йому переживання як можна частіше і сильніше".