Визначення техніко економічних показників

Таблиця 3.8 – Розрахунок показників.

Найменування показників	Одиниця виміру	Значення показника
Площа забудови	м^2
Загальна кошторисна вартість будівництва	тис. грн.
Кошторисна вартість будівельних робіт.	тис.грн.	31725.269
Загальна кошторисна заробітна плата	тис. грн..
Загальна кошторисна трудомісткість	Люд.-год.
Податок на додану вартість	тис. грн..
Будівельний обсяг	м^3
Кошторисна вартість м^3будівлі	тис.грн

 

 

РОЗДІЛ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Охорона праці – це система правових соціально-економічних, організаційно-технічних та санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на забезпечення здоров’я і працездатності людини в процесі праці (ст.1 Закону України "Про охорону праці").

Науково-технічний прогрес вносить принципові нововведення у всі сфери сучасного матеріального виробництва, при цьому докорінним чином змінюються знаряддя та предмети праці, методи обробки інформації, що в свою чергу змінює умови праці.

Функціонування підприємств в умовах ринкових відносин означає, що нещасні випадки і захворювання на виробництві викликають суттєві економічні витрати не тільки держави, а і конкретного підприємства, вони впливають на рентабельність і конкурентноздатність підприємств, на прибутки трудового колективу. Незадовільні умови праці негативно відбиваються на продуктивності праці, якості і собівартості продукції, зменшують валовий національний дохід країни. Тому всебічна турбота про охорону праці, проведення активної соціальної політики стає важливою проблемою для власників і керівників підприємств, державних та профспілкових органів.

Докорінна перебудова методів управління економікою вимагає відповідної наукової організації охорони праці, удосконалення управління цією діяльністю на промислових підприємствах в сучасних умовах господарювання.

Поліпшення умов та охорона праці стає одним із важливих напрямків підвищення матеріального та культурного рівня життя народу.

Особливості сучасного виробництва потребують впровадження все більш дієвих заходів щодо підвищення рівня безпека виробництва та захисту навколишнього середовища.

Зараз в Україні створена і діє ціла система законодавчих та нормативно-правових актів, що регламентують питання охорони праці в усіх галузях виробництва та сферах діяльності.

Основоположне значення в галузі охорони праці має Закон України "Про охорону праці".

Цей закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі їх трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Дія цього закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працівників.

Державна політика в галузі охорони праці згідно ст. 4 Закону базується на принципах:

– пріоритет життя і здоров’я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства;

– повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

– підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції;

– обов'язковий соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Одним з основних принципів державної політики в галузі охорони праці є навчання працівників, населення України з питань охорони праці. Ця робота регламентується Законом України "Про охорону праці" (ст.18).

Онови реалізації в Україні системи безперервного навчання з питань охорони праці визначаються в НПАОП 0.00 - 4.12 - 05 "Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці."

Типове положення встановлює порядок і види навчання, а також форми перевірки знань з питань охорони праці працівників та осіб, які проходять навчання в закладах освіти.

Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб проводиться під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки. Усі працівники під час прийняття на роботу періодично повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки та дій у разі виникнення аварійних ситуацій, пожеж і стихійного лиха.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступні, первинні, повторні, позапланові та цільові. Статистичні дані вказують, що однією із основних причин травматизму на виробництві, крім незадовільного навчання, є прорахунки при проектуванні і первинному випробуванні механізмів і споруд.

При проектуванні устаткування і будівель необхідно враховувати умови їх експлуатації з тим, щоб при дії на них вологи, сонячної радіації, механічних коливань, високих і низьких тисків і температур, агресивних речовин і т.п. устаткування та будівлі не ставали небезпечними. Елементи устаткування, з якими може контактувати людина не повинні мати гострих країв, кутів, а також нерівних, гарячих чи переохолоджених поверхонь. Виділення та поглинання устаткуванням тепла, також виділення ним шкідливих речовин і вологи не повинні перевищувати гранично допустимих рівнів (концентрацій) в межах робочої зони. Конструкція устаткування повинна забезпечувати усунення або зниження до регламентованих рівнів шуму, ультразвуку, інфразвуку, вібрацій та різноманітних випромінювань.

Для того, щоб запобігти виникненню небезпеки при раптовому вимкненні джерел енергії всі робочі органи, а також пристрої, які використовуються для захоплення, затискування та підіймання заготовок, деталей і конструкцій повинні оснащуватись спеціальними захисними пристосуваннями.

Конструкція устаткування повинна забезпечувати захист людини від ураження електричним струмом, а також запобігати накопиченню зарядів статичної електрики в небезпечних кількостях. Технічні характеристики та параметри устаткування повинні відповідати, психофізичним, фізіологічним та психологічним можливостям людини. Виробниче устаткування, обслуговування якого пов'язане із переміщенням персоналу, необхідно обладнати безпечними і зручними за конструкцією і розмірами проходами, майданчиками, сходами та поручнями.

Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат у виробничих приміщеннях, під яким розуміють умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з цим оточенням. Ці умови визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури поверхонь, що оточують людину та інтенсивності теплового (інфрачервоного) опромінення.

На даний час нормативними документами, що регламентують параметри мікроклімату виробничих приміщень є ДСН 3.3.6 042 - 99 та ГОСТ 12.1.005 - 88, згідно яким нормативними параметрами мікроклімату робочих місць є:

– температура – 18 - 23 С;

– вологість – 40 - 60 %;

– швидкість руху повітря - 0,2 - 0,5 м за сек.

Нормалізація параметрів мікроклімату здійснюється за допомогою комплексу заходів та засобів колективного захисту, які включають будівельно-планувальні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні, технічні та інші. Для профілактики перегрівань та переохолоджень робітників використовуються засоби індивідуального захисту.

Пожежа – це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюється в часі і просторі; це стихійне лихо, яке приводить до загибелі людей, знищення матеріальних ресурсів та забруднення навколишнього середовища.

Пожежі поділяються на 5 класів:

I кл. - горіння твердих речовин;

II кл. - горіння рідин;

III кл. - горіння газів;

IV кл. - горіння металів;

V кл. - горіння електропристроїв.

Причинами виникнення пожеж можуть бути людський та природній фактори:

а) людський фактор:

– необережне поводження з вогнем;

– дитячі пустощі з вогнем;

– нічне опалення;

– несправності електромережі.

б) природній фактор:

– атмосферна електрика;

– теплове, хімічне та мікробіологічне самозагорання.

Небезпечними факторами пожежі є:

– висока температура навколишнього середовища та іскри;

– токсичні продукти горіння;

– понижена концентрація кисню в зоні горіння;

– дим;

– вибухи горючих газів, руйнування будівельних конструкцій;

– паніка людей при пожежі.

Для правильного планування та успішного проведення заходів пожежної безпеки вагоме значення має оцінка об'єктів щодо їх вибухопожежонебезпеки. Умови виникнення та поширення пожежі в будівлях та приміщеннях залежить від кількості та вибухонебезпечних властивостей речовин і матеріалів, що в них знаходяться, а також особливістю технологічних процесів розміщених в них виробництв. Відповідно до норм технологічного проектування (ОНТП 24 - 86) та наказу МНС №833 від 03.12.2007р. За вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення та будівлі поділяються на п'ять категорій: А, Б, В, Г, Д.

Під пожежною безпекою об'єкта розуміють такий його смак, за якого з регламентованою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних чинників пожежі.

Основна система комплексу заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта є система організаційно-технічних заходів. Всі заходи організаційно-технічного характеру на об'єкті можна розділити на організаційні, технічні, режимні та експлуатаційні.

Організаційні заходи передбачають: організацію пожежної охорони на об’єкті, проведення навчань з пожежної безпеки (включаючи інструктажі та пожежно-технічні мінімуми), застосування наочних засобів протипожежної пропаганди та агітації, організацією ДПД та ПТК, проведення перевірок, оглядів стану пожежної безпеки приміщень та об'єктів в цілому.

До технічних засобів належить: суворе дотримання правил і норм, визначених нормативними документами при реконструкції приміщень, будівель та об'єктів, технічному переоснащенні електромереж, опалення, вентиляції, освітлення і т.п.

Заходи режимного характеру передбачають заборону куріння та застосування відкритого вогню в недозволенних місцях, недопущення появи сторонніх осіб у вибухонебезпечних приміщеннях чи об'єктах, регламентацію пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт.

Експлуатаційні заходи охоплюють своєчасне проведення профілактичних оглядів, випробувань, ремонтів технологічного та допоміжного устаткування, а також інженерного господарства (електромереж, опалення, вентиляції).

Системою протипожежного захисту є сукупність організаційних заходів, а також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних чинників пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї яка здійснюється за чотирма напрямками:

1. Обмеження розмірів та поширення пожежі.

2. Обмеження розвитку пожежі.

3. Забезпечення безпечної експлуатації людей та майна.

4. Створення умов для успішного гасіння пожежі.

Забезпечення ефективності цих напрямків протипожежного захисту здійснюється за рахунок підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій; згідно з ДСТУ БВ. 1.1-4-98 "Будівельні конструкції. Методи випробувань на вогнестійкість"; влаштування протипожежних перешкод, протипожежних стін, забезпечення протипожежних розривів та евакуаційних виходів під час проектування будівель та споруд.

Ефективне гасіння пожеж здійснюється чотирма основними способами:

- охолодженням горючих речовин або зони горіння;

- ізоляцією горючих речовин або окисника від зони горіння;

- розбавленням концентрації повітря чи горючих речовин;

- хімічним гальмуванням реакції горіння.

Для забезпечення цих способів гасіння пожеж використовуються наступні вогнегасильні речовини: вода, піна, інертні та негорючі гази, хладони, вогнегасні порошки. Вибір вогнегасної речовини залежить від класу пожежі.

Гасіння пожеж здійснюється пристосуваннями та засобами, які підрозділяються на стаціонарні, пересувні та первинні. Стаціонарні установки пожежогасіння являють собою апарати, трубопроводи та обладнання, які розміщені в постійних місцях і призначені для подачі вогнегасних речовин до місць займання. Такі установки поділяються на автоматичні та напівавтоматичні, які приводяться в дію відповідним сигналізатором (сповіщувачем) або спонукальним пристроєм.

До пересувних пожежних засобів належать пожежні машини, поїзди, катери, літаки, танки, а також пожежні насоси та мотопомпи.

Первинні засоби пожежогасіння призначені для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж на початковій стадії. До первинних засобів пожежогасіння належать вогнегасники, пожежний інвентар та пожежні інструменти. Залежно від вогнегасильної речовини вогнегасники поділяються на: водяні, водоімпульсні, пінні, вуглекислотні, порошкові, хладонові.

Для швидкого виявлення та оповіщення про пожежу підприємства забезпечуються системами пожежної сигналізації та оповіщення. Пожежні сповіщувачі – це пристрої, що формують сигнал про пожежу. Розрізняють пожежні сповіщувачі ручної та автоматичної дії.

ВИСНОВКИ

Даний дипломний проект присвячений вирішенню актуальної проблеми організації відпочинку та дозвілля в буковинських Карпатах. Результатом дипломного проекту є створення туристично-відпочинкового комплексу, який зовнішнім виглядом та планувальною структурою відповідає своєму призначенню і може стати центром проведення літнього і зимового оздоровчого відпочинку.

При об’ємно-просторовому рішенні особливу увагу приділялося раціональному плануванню будівель, внутрішньому і зовнішньому опорядженню, створенню оригінального образу казкового гірського комплексу.

Підібрані найоптимальніші конструкції з урахуванням виду будівлі, кліматичних особливостей регіону та умов експлуатації.

Пожежна безпека будівлі забезпечена комплексом проектних рішень, спрямованих на попередження пожежі та вибуху, а також створено умови, які забезпечують успішне гасіння пожежі й евакуацію людей.

Розрахунок кошторисної вартості будівельних та проектних робіт підтверджує економічну доцільність будівництва даного комплексу.

Проект може бути реалізований. Спорудження такого туристично-відпочинкового комплексу може стати ще одним улюбленим місцем відпочинку туристів, розширивши туристичну карту Буковини.

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ

1. Савченко В.В., Многоцелевые зрелищные и спортивные залы. – 2-е изд., перераб. и доп. – Киев, 1990. – 162 с.

2. Лінда С.М., Архітектурне проектування громадських будівель і споруд / Лінда С.М. – Л.: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010. – 607 с.

3. Змеул С.М. Архитектурная типология зданий и сооружений / С. Змеул, В. Маханько. - М.: Архитектура – С, 2001. – 242 с.

4. Архитектурное проектирование общественных зданий и сооружений: Учебник для вузов / [В.В. Адамович, В.А. Вережкин и др.]; под ред. И.Е. Рожина, А.И. Урбаха. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1984. – 543 с.

5. Архитектура общественных зданий и комплексов / [Ежов В.Н., Ежов С.В., Ежов Д.В.]; под ред. В.Н. Ежова – К.: Вистка, 2006. – 375 с.

6. Гельфонд А.Л., Архитектурное проектирование общественных зданий и сооружений / Гельфонд А.Л. – М.: Архитектура – С, 2006. – 280 с.

7. Нойферт П. Проектирование и строительство / П. Нойферт, Л. Нефф, – М.: Архитектура – С, 2008. – 266 с.

8. Карвацька Ж. К. Будівельні конструкції. / Ж. К. Карвацька, Д. В. Карвацький — Чернівці: «Прут», 2008. — 516 с.

9. Пономарьов В.А Архитектурное конструирование/ В.А. Пономарьов– М., Архитектура — С, 2009. — 736 с.

10. Шерешевский И. А. Конструирование гражданских зданий / И. А. Шерешевский: Учебное пособие для техникумов. – М., Архитектура — С, 2008. —175 с.: ил.

11. Громадські будинки та споруди. Основні положення: ДБН В.2.2-9-99 / Держбуд України. – Київ, 1999. – 264 с.

12. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень: ДБН 360-92 / Мінбудархітектури України. – Київ, 1993. – 114 с.

13. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я: ДБН В.2.2-10-2001 / Держбуд України. – Київ, 2001.

14. Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва: ДБН В.1.1.7-2002 / Держбуд України. – Київ, 2003.

15. Будинки і споруди. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди: ДБН В.2.2-13-2003 / Держбуд України. – Київ, 2004.

16. Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для мало мобільних груп населення: ДБН В.2.2-17-2007 / Мінбуд України. – Київ, 2007.

17. Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд: ДБН.2.6. – 14 – 95. –К.: Держбуд України, 1998. — (Національний стандарт України).

18. Будівництво у сейсмічних районах України: ДБНВ.1.1– 12:2006. — К.: Держбуд України, 2006.— (Національний стандарт України).

19. Плити перекриттів. Залізобетонні багатопустотні для будівель і споруд. Технічні умови: ДСТУ Б В.2-6-53:2008. — К.: Держбуд України, 2008. — 29 с. — (Національний стандарт України).

20. Плити перекриттів. Залізобетонні суцільні для перекриттів житлових і громадських будівель. Технічні умови: ДСТУ Б В.2-6-58:2008. — К.: Держбуд України, 2008. — 24 с. — (Національний стандарт України).

21. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення: ДСТУ 3008-95. – [Чинний від 1996-01-01]. – К.: Держстандарт України, 1995. – 35 с. – (Державний стандарт України).

22. Основні вимоги до проектної та робочої документації: ДСТУ Б А.2.4-4. – [Чинний від 2010-01-01]. – К.: Мінрегіонбуд, 1999. – 66 с. – (Національний стандарт України).

23. Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень: ДСТУ Б А.2.4-7-95. – [Чинний від 1995-07-01]. – К.: Державний комітет України у справах містобудування і архітектури, 1996. – 55 с. – (Державний стандарт України).

24. Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті: (підсумки 10-ї Міжнар. конф. „Крим-2003”) [Електронний ресурс] / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровкін, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник — 2003. — № 4. — С. 43. — Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm

ДОДАТКИ

 

Додаток А

Логічна схема додатку

 

Бібліографічна довідка

тема дипломного проекту:

«Експериментальний центр інноваційних технологій»

Обсяг графічної частини складається з трьох підрамників розмірами 800х1200мм.

Обсяг пояснюючої записки 60 аркушів формату А4, з них 9 аркушів додатків.

 

Дата закінчення проекту 14 червня 2013 року

 

 

_____________ Ю.В. Чинчик