Методика укр.м. як наука і навч.дисципліна. 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Методика укр.м. як наука і навч.дисципліна.



Методика укр.м. як наука і навч.дисципліна.

МВУМ-пед-на дисципліна,яка вивчає процеси навчання рідної(державної) мови,засвоєння мовної системи,розвиток мовних і мов-их умінь і навичок, формування мовної особистості та її комунікативної компетентності.Вона визначає і досліджує зміст,форми організації,технологію проведення уроків, застосування методів,прийомів і засобів навчання мови в різних закладах освіти. МВУМ-теоретичвна і практична дисципліна.З одного боку вона має теоретичну частику(зміст,загальні підходи, закономірності, принци-пи, методи, прийоми, форми і засоби навчання), а з другого-практич-ні рекомендації з навчання конкретних мовних явищ, рівних мовної системи, формування мовних і мов-их умінь і навичок. Розрізняють методику загальну-методику мови(лінгводи-дактику) тер-мін, що вживається на позначення функціональної частини методики,в якій досліджуються закономірності засвоєння мови, розвязуються питан-ня змісту курсу на основі лінгвістичних дослід-жень, вивчаються труднощі засвоєння матеріалу з мови та їх причини, визначаються принципи і методи навчання)і часткову, конкретну (методику фонетики,синтаксису,фонетики тощо),яка розглядає шля-хи і способи реалізації змістових ліній шкільних програм з мови і досліджує особливості вивчення різних її розділів.

Обєктом методики є процес навчання укр.м.в різних закладах освіти,а предметом-професійна підготовка сучасного вчителя філолога до роботи в середніх освітніх закладах України. Діяльність учителя й учнів у методиці розглядається як взаємодія,співпраця із збереженням провідної ролі вчителя в навчально-виховному процесі.Така спільна діяльність вчителя й учнів спрямована на формування особистості з високим рівнем інтелектуального розвитку,твочих здібностей і морально-етичних якостей.

Найголовніші завдання методики:-розуміння соц. ролі мови,її функцій, мов-ої діяльності та її компонентів у житті окремої людини і сус-ва в цілому;-визначення цілей, змісту й обсягу курсу укр.мови в різних типах навч.закладів і на різних етапах мовної освіти;-реалізація світоглядної функції рідної(державної)мови,вплив на формування національно-мовної особистості;-засвоєння мінімуму мовних і мов-их понять,рівнів мовної системи і закономірностей функціонування мови;-вивчення й опис найбільш раціональних, оптимальних та ефективних методів і засобів навчання залежно від змісту матеріалу, індивідуальних особливостей учнів,рівня їх мовної і мов-ої компертенції;-забезпечення належного рівня культури мов-ня учнів,розвитку комунікативних умінь і навичок.

Концептуальні засади навчання у.м.

Мовна освіта в Україні передбачає удосконалення технології навч.процесу,наближення його до вимог суч.сус-ва,що потребує високоосвічених,інтелектуально розвинених і відданих державі громадян,які легко і вільно можуть спілкуватися між собою,утверджуючи статус у.м.як рідної і державної.Досягти цього сучасна школа може за умов підвищення рівня навчання мови,пошуків нових підходів у навчанні мови в школах різних типів.Це чітко зазначено у Законі про освіту в Україні,концепціях мовної освіти і Держ.стандарті базової і повної середньої освіти.Одним із найважливіших орієнтирів розвязання проблем навчання мови є Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти,де визначаються підходи,рівні оволодіння мовою,комунікативні завдання і цілі.Однією зтаких проблем є співвідношення теорії і практики.Йдеться не тільки про лінгвістичну теорію і практику та їх реалізацію на уроках у.м.,але й про теоретичні положення суч.методики як науки.Перевагу звичайно слід надавати практичній роботі,бо саме вона впливає на формування мовленнєвих умінь і навичок.Ці ідеї закладені у концепціях мовної освіти в Україні,вони відбиті і чинних шкільних програмах і підручниках. Для сучасного вчителя необхідним стає осмислення таких понять,як мовна і мов-ва компетенція(добра обізнаність із чимось)учнів,спілкування та його різновиди,комунікативна основа навчання мови тощо,які значною мірою визначають концептуальні засади навчання рідної мови.Для організації навчання рідної мови важливим є розкриття сутності мви і мовлення. У лінгвістиці мова визначається як своєрідна знакова система,що забезпечує мислення людини,спілкування з іншими людьми.Тобто служить засобом формування думок,сприймання навколишньої дійності,обміну інформацією,вираження різноманітних почуттів.Мова існує в свідомості людей і реалізується в мовленні.Тому доля мови залежить від її носіїв.У процесі вивчення мови учні набувають знань про саму мову,її граматичну структуру і словниковий склад,історію та закони її розвитку;одержують уявлення про роль мови в ментальності укр.народу,в його сусп.житті-це і становить їхню мовну компетентність.Мовленнєва діяльність(аудіювання,говоріння,читання,письмо)спирається на мовні знання.На думку авторів концепції мовної освіти в Україні, «метою навчання рідної мови в сер.школі є формування особистості,яка володіє вмінням і навичками вільно,комунікативно виправдано користуватися мовними засобами при сприйнятті(слухання і читання),створенні(говоріння і письмо)висловлювань у різних сферах мов-ня,тобто в забезпеченні її всебічної мов-ої компетенції».

Мов-ва компетенція учнів-поняття комплексне.Вона,спитаючись на мовну компетентність,містить цілу систему мов-их умінь(уміння вести діалог,сприймати і будувати усні і писемні монологічні і діалогічні висловлювання різних видів,типів,стилів і жанрів),що слугуватимуть учням для спілкування в різних життєвих ситуаціях.Мов-ва компетентність кожної особистості виявляється у виробленні умінь користуватися усною і писемною літ-ою мовою,багатством її виражальних засобів.Зважаючи,що роль у.м.в нашому сус-ві значно зросла,мовна і мов-ва компетенції грунтуються на усвідомленні основної функції у.м.-комунікативної,яка забезпечує мов-ву діяльність її носіїв і впливає на їхній дух.розвиток.Комунікація,або спілкування,людей відбувається в процесі мов-ої діяльності і забезпечує формування комунікативної компетенції.

 

МовнаЗЛшкільної програми:зміст та форми реалізації.

Стантартизована мовна освіта передбачає 4змістових лінії-мов-ву,мовну,соціокультурну і діяльнісну(стратегічну).Кожна з цих ліній забезпечує систему знань,умінь і навичок,що сприяють формуванню мовної особистості учня.

МовнаЗЛ забазпечує засвоєння знань про мовну систему як засіб вираження думок і почуттів людини та формування мовних умінь і навичок.Лінгвістична(мовна)ЗЛ-це шкільний курс мовної теорії(лінгвістики),базові знання мовної системи,без яких неможливе досконале володіння мовою,у ній подано основні лінгв.поняття,вимога до засвоєння граматичних,орфоепічних і правописних норм літ-ої мови.Ця ЗЛ включає деякі питання загального мовознавства,присвячені сусп.ролі мови,її функціям,розвитку,місцю у.м.серед словянських мов у світі.

У програмі передбачено вивчення лінгвістичних понять,фактів,закономірностей,що забезпечують необхідний для учнів обсяг знань з у.м.Він є основою для формування наукових уявлень про систему у.м.та її структуру.К програмі окремою рубрикою виділено питання культури мов-ня,що сприяє розумінню й засвоєнню норм літ-ої мови.Мовна змістова лінія подається за лінійним принципом і містить відомості про мовну систему,засвлєння яких повинно здійснюватися за принципом внутрішньо-предметних звязків.

Зазначена ЗЛформує комунікативну компетенцію,що відповідно включає комунікативну мов-ву,мовну,соціокультурну та діяльнісну(стратегічну).

 

Основні етапи вивчення у.м.

Шкільний курс рідної мови єдиний з 1по12кл.Це відображено в Держ.стандарті і чинних програмах для 1-4 і 5-12кл.загальноосвітньої школи.в програмі визначають систему основних знань з мови і умінь користуватися нею в усній і писемній формах,а також послідовності роботи над ними.Навчання у.м.в сер.шк.здійснюється протягом 3етапів:початкового,основного,узагальнюючого(підсумкового).Кожний з них має свої особливості змісту і структури навч.програм,однак усі 3етапи повязані загальними навчальними і виховними цілями,спрямованими на формування мовної особистості.

Початковий етап навчання рідної мови(1-4кл)будується так,щоб відомості з різних лінгвістичних розділів відповідали наук.уявленням про ті чи інші мовні факти.

Із стандартизацією початкової ланки освіти курс у.м. для 1-4кл.значно оновився,у ньому чіткіше передбачено взаємодію двох складових частин мовної освіти школярів та їх мов-го розвитку.

Перевага в змісті початкового курсу надається останній:комунікативне спрямування програми вигідно відрізняє її від попередніх.Мовні знання служать важливим засобом розвитку мислення дитини,що здійснюється в процесі побудови звязних висловлювань,роботи над текстом,його структурою.Це відбито в програмі для 1-4кл.Виділення в програмі початкової школи одиниць мови і мов-ня забезпечує таку єдність,у якій міжрівневі звязки відображають живу природу мови її реалізацію в комунікативних актах,що є кінцевим результатом навчання мови.

На першому етапі діти,застосовуючи елементи лінгвістичної теорії,сприймають її як засіб мов-ої діяльності,а мовні явища розглядають з позицій функціональної доцільності в реченні,тексті,мовленні.

Відповідно до Держ.стандарту поч.загальної освіти галузь «Ураїнська мова»будується за такими трьома змістовими лініями:комун.,лінгв.,лінгвоукраїнознавчою.

Кожна з цих ліній комплексно забезпечує мов-ий розвиток дитини і низку необхідних кожній людині якостей(спільно працювати групами,парами;давати оцінку власній роботі та іншим;висловлювати критичні зауваження щодо висловлювань товаришів).

КомунікативнаЗЛяк основна передбачає розвиток усного і писемного мов-ня учнів,уміння користуватися мовою з метою спілкування,пізнання,впливу.Важливу роль відіграє уміння слухати і розуміти,висловлюватися монологічно,брати участь у діалогах.Ця змістова лінія зорієнтована на сприймання і удосконалення писемного мов-ня(читання вголос і мовчки,письмо).

Лінгвістична(мовна)змістова лінія передбачає засвоєння пропедевтичниї знань про мову,мовні одиниці і явища,уміння виконувати певні види мовного аналізу.За цією необхідно формувати орфоепічні,лексичні,граматичні і правописні уміння і правописні уміння і навички учнів.

ЛінгвоукраїнознавчаЗЛмає на меті розширення уявлень про культуру укр.народу,про її особливості в різними регіонах України.Ця робота органічно поєднується з іншими аспектами навчання й реалізується за допомогою текстів,дібраних з творів фольклору і худ.літ-ри.Реалізація лінгвоукраїнознавчоїЗЛпотребує уваги до тлумачення значень слів і фразеологізмів,прислівїв,приказок,написання творчих робіт з використанням етнографічних елементів змісту.

Зазначені три основні змістові лінії пронизуються діяльнісною лінією,що забезпечує практичні уміння і навички,передбачені шкільною програмою.

На початковому етапі навчання мови виділено такі аспекти роботи: навчання грамоти;мов-ва діяльність;знання про мову,мовні уміння;правопис;графічні навички письма.Техніка письма;культура оформлення письмових робіт.На початковому етапі навчання мови діти знайомляться з текстами різних типів:розповідями,описами,роздумами,їх будовою.

Відомо,що елементарне ознайомлення зі стилями мов-ня потребує врахування їх функції та мов-ої ситуації.Тому під час опрацювання текстів,конструювання власних висловлювань необхідно розкривати учням особливості спілкування,врахування мети,адресата мов-ня і заг-ої мов-ої ситуації.

Ознайомлення учнів з реченням як основною комунікативною одиницею здійснюється на тлі тексту,що полегшує розуміння цієї мовної одиниці. Важливо щоб діти засвоїли його структурні й семантичні особливості,навчилися визначати граматичну основу,встановлювати смислові звязки між членами речення,розрізняти типи речень за метою висловлювання,інтонаційним оформленням,елементами ускладненої будови(однорідними членами речення,звертання)та складні речення.

Аналізуючи будову слів,добираючи спільнокореневі слова,молодші школярі оволодівають навичками морфемного і морфологічного та елементами словотвірного аналізу.

Як бачимо, початковий етап навчання української мови є тією основою знань, умінь і навичок, без яких неможливе подальше її вивчення. Тому цей курс в усіх тинах шкіл повинен бути зорієнтований на комунікативний аспект, що забезпечує розвиток мовлення.

Програми для середньої загальноосвітньої школи включають пояснювальну записку і власне програми для кожного класу. Пояснювальна записка є своєрідним ключем до програми. У ній визначається основна мета і завдання шкільного курсу мови, коротка характеристика його змісту та визначаються уміння і навички, якими мають оволодіти учні в процесі вивчення мови.

Основною метою навчання мови в середній школі є формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості.

Відповідно до поставленої мети формуються завдання мовної освіти, найголовніші з яких є: виховання поваги до рідної (державної) мови та потреби у II вивченні; розвиток духовного світу, світоглядних уявлень учнів, національної самосвідомості та ідентичності, загальнолюдських ціннісних орієнтацій; ознайомлення учнів із мовною системою та її структурою, своєрідністю її одиниць, явищ як основою для формування мовленнєвих умінь і навичок; засвоєння норм літературної мови та якостей мовлення, мовленнєвого етикету, необхідних для повсякденного спілкування; формування комунікативної компетенції, основаної на мовних і мовленнєвих уміннях і навичках.

Основний етап навчання української мови у 5 -9 класах забезпечує засвоєння знань про її структуру, функції, походження і розвиток як базу для формування поглядів на мову та набуття мовних і мовленнєвих умінь і навичок. Саме в цих класах здійснюється активне формування мовної особистості, виховується національно свідомий громадянин України. Основний курс мови забезпечує реалізацію українознавчої та етнопедагогічної роботи. Він містить великі можливості для варіантності програми, що особливо прийнятне ЇЇ нових типах шкіл.

Програми мають декілька варіантів (для шкіл з рідною мовою навчання, російськомовних, шкіл з поглибленим вивченням української мови). Однак ця варіантність виявляється здебільшого в кількісному співвідношенні годин на вивчення тієї чи іншої теми та назвах змістових ліній. Суттєвих відмінностей у змісті цих програм майже нема. Третій, узагальнюючий, етап навчання рідної мови у 10-11(12)кл.спрямований на поглиблення знань з лінгвістики і риторики, підвищення культури мовлення і рівня грамотності старшокласників. На цьому етапі здійснюється повторення і систематизація вивченого раніше, але на вищому теоретичному рівні. Зміст чинної програми орієнтує вчителя на вдосконалення мовних і мовленнєвих умінь і навичок, необхідних для майбутньої мовленнєвої практики випускників середніх шкіл. На цьому етапі навчання мови вчитель може виявляти більшу самостійність у виборі тем, ураховуючи рівень підготовки учнів. У 10-11 класах доцільно впроваджувати різні спецкурси, спрямовані па поглиблення знань учнів та вдосконалення комунікативних умінь і навичок. Програма з української мови для 5-12 класів цілком відповідає вимогам Державного стандарту базової освіти і за змістом, і за структурою. Основні її завдання: виховання свідомого прагнення до вивчення української мови; вироблення у школярів компетенцій комунікативно виправдано користуватися засобами мови у різних життєвих ситуаціях; ознайомлення з мовною системою як основою для формування мовних умінь і навичок -орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних, формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучений через мову до культурних надбань українського народу і людства в цілому. Зміст програми складається з чотирьох змістових ліній: мовленнєвої, мовної со цю культурно і і діяльнісної, або стратегічної. Навчальний матеріал основної школи розподілено на курси української мови для 5-9 класів, що подається у формі таблиці відповідно до змістових ліній. Факультативні та спеціальні курси сприяють поглибленню й розширенню набутих учнями на уроках у.м.знань,допомагають краще засвоїти матеріал основного курсу,удосконалювати навички аналізу різних форм мови,розширювати лінгвістичну ерудицію школярів,підвищувати рівень мовного чуття і формувати комунікативну компетенцію.

 

Методика укр.м. як наука і навч.дисципліна.

МВУМ-пед-на дисципліна,яка вивчає процеси навчання рідної(державної) мови,засвоєння мовної системи,розвиток мовних і мов-их умінь і навичок, формування мовної особистості та її комунікативної компетентності.Вона визначає і досліджує зміст,форми організації,технологію проведення уроків, застосування методів,прийомів і засобів навчання мови в різних закладах освіти. МВУМ-теоретичвна і практична дисципліна.З одного боку вона має теоретичну частику(зміст,загальні підходи, закономірності, принци-пи, методи, прийоми, форми і засоби навчання), а з другого-практич-ні рекомендації з навчання конкретних мовних явищ, рівних мовної системи, формування мовних і мов-их умінь і навичок. Розрізняють методику загальну-методику мови(лінгводи-дактику) тер-мін, що вживається на позначення функціональної частини методики,в якій досліджуються закономірності засвоєння мови, розвязуються питан-ня змісту курсу на основі лінгвістичних дослід-жень, вивчаються труднощі засвоєння матеріалу з мови та їх причини, визначаються принципи і методи навчання)і часткову, конкретну (методику фонетики,синтаксису,фонетики тощо),яка розглядає шля-хи і способи реалізації змістових ліній шкільних програм з мови і досліджує особливості вивчення різних її розділів.

Обєктом методики є процес навчання укр.м.в різних закладах освіти,а предметом-професійна підготовка сучасного вчителя філолога до роботи в середніх освітніх закладах України. Діяльність учителя й учнів у методиці розглядається як взаємодія,співпраця із збереженням провідної ролі вчителя в навчально-виховному процесі.Така спільна діяльність вчителя й учнів спрямована на формування особистості з високим рівнем інтелектуального розвитку,твочих здібностей і морально-етичних якостей.

Найголовніші завдання методики:-розуміння соц. ролі мови,її функцій, мов-ої діяльності та її компонентів у житті окремої людини і сус-ва в цілому;-визначення цілей, змісту й обсягу курсу укр.мови в різних типах навч.закладів і на різних етапах мовної освіти;-реалізація світоглядної функції рідної(державної)мови,вплив на формування національно-мовної особистості;-засвоєння мінімуму мовних і мов-их понять,рівнів мовної системи і закономірностей функціонування мови;-вивчення й опис найбільш раціональних, оптимальних та ефективних методів і засобів навчання залежно від змісту матеріалу, індивідуальних особливостей учнів,рівня їх мовної і мов-ої компертенції;-забезпечення належного рівня культури мов-ня учнів,розвитку комунікативних умінь і навичок.





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-15; просмотров: 104; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.205.167.104 (0.011 с.)