Розділ І. Теоретичний аналіз проблеми розвитку пам'яті у молодшому шкільному віці 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділ І. Теоретичний аналіз проблеми розвитку пам'яті у молодшому шкільному віці



Загалом же, назва та зміст цього розділу мають відображати:

1) стан досліджуваної вами проблеми в сучасній психології;

2) вашу понятійно-логічну схему.

Як правило, всі розділи курсової роботи мають бути структурованими, тобто поділеними на два-три підрозділи (параграфи). У першому підрозділі (параграфі) ви повинні аналізувати проблему, так би мовити, ближче до об'єкта дослідження, а в другому - до предмета. Це має бути відображено в назвах підрозділів.

Приклад

Особливості розвитку пам'яті у молодшому шкільному віці

Проблема розвитку довільної пам'яті молодших школярів

У параграфі 1.1. ви аналізуєте, як представлена вибрана вами Проблема у психологічних дослідженнях. Бажано скласти для себе план аналізу, який відображався б у назвах підпараграфів. Структуруючи аналіз, ви маєте рухатись від об'єкта до предмета дослідження. Напрямками аналізу можуть бути дослідження довільної пам'яті у вітчизняній і зарубіжній психології, у різних психологічних школах та напрямках, дослідження у різних галузях психології тощо. Ваш план аналізу може також відображати історію розвитку проблеми.

У кінці параграфа ви робите узагальнення про те, до чого ви прийшли у результаті аналізу. Ці узагальнення не потрібно спеціально виділяти, можна обмежитися лише пасажем на зразок: «Отже, в результаті проведеного аналізу встановлено, що...».

У параграфі 1.2. ви повинні впритул наблизитеся до предмета вашого дослідження, дати аналіз тих наукових робіт, які присвячені саме вашій проблемі (у нашому випадку - проблемі розвитку довільної пам'яті молодших школярів). Якщо саме таких досліджень не виявиться, то потрібно брати найбільш близькі за тематикою. У цьому параграфі, спираючись на аналіз літератури, ви маєте вибудувати власне бачення, тобто понятійно-логічну схему досліджуваного явища, яка на цьому етапі може бути ще не зовсім повною і довершеною. Відмічаючи означення та характеристики довільної пам'яті, які даються тими чи іншими вченими, ви маєте вказати, що окремі показники не вивчалися і на їх виявлення буде спрямована емпірична частина вашого дослідження.

Порада Перш, ніж писати, потрібно, як кажуть досвідчені люди, начитатися При цьому слід робити виписки, обов'язково зазначаючи джерело з усіма реквізитами і номер сторінки, з якої взято цитату. По можливості зміст першого розділу має бути аналізом, а не цитатником і, тим більше, не плагіатом. Цитувати можна і треба, але лише там, де цитата підсумовує або ілюструє ваш аналіз.

Понятійно-логічна схема

Хотілося б, щоб читача не лякали терміни, особливо написані через дефіс. Написання курсової роботи (як і здобуття вищої освіти в цілому) неможливе без теоретичного мислення. Насправді, це не тік уже й складно. Понятійно-логічна схема представляється, як правило, в кінці першого розділу. Що до неї входить? Це: 1) основні психологічні поняття і терміни, які використовуються в роботі; І) зв'язки між цими поняттями.

Як підбираються поняття і терміни? Вони є результатом теоретичного аналізу проблеми. Зауважу, що термінологія, яка використовується в роботі, не може виходити за рамки об'єкт-продметного відношення, окресленого у вступі. Розглядаючи розвиток довільної пам'яті, навряд чи доцільно вводити в контекст аналізу ті психологічні характеристики, які прямо з пам'яттю не пов'язані.

Порада Недоречно пов'язувати з довільною пам'яттю не тільки характеристики соціометричного статусу чи конфліктності, а й, як ви вже здогадуєтеся, такі «популярні» чинники як екстрасенсорне сприймання чи зв'язок з космосом.

Взагалі, доволі часто можна зустріти людей, які постійно говорять про зв'язок із космосом і називають себе психологами. Повірте! Вони - або зв'язківці, або перевдягнені космонавти.

Здебільшого у курсовій роботі має використовуватися усталена термінологія. Отже, ви можете вводити терміни, попередньо цитатно узгодивши їх із першоджерелом (працею того чи іншого вченого, словниковою статтею тощо). Важливо дотримуватися правила узгодженості понять, які використовуються в теоретичному аналізі та понятійно-логічній схемі, а також при плануванні й проведенні емпіричних та експериментальних досліджень. На пізніших етапах дослідження вже не можна вводити нових понять. Виняток складають лише ті поняття і терміни, які необхідні для позначення показників і залежностей, які ви отримуєте в результаті власних емпіричних досліджень. Ви можете самі назвати певні типи зв'язків, реакцій та описати їх емпіричне наповнення.

Що ж стосується зв'язків між поняттями у понятійно-логічній схемі, то найпростіше їх показати тоді, коли модель представлена графічно. Зв'язки між поняттями можуть бути різними. Структурні зв'язки характеризують належність окремих понять до певної системи. Функціональні зв'язки показують психологічні утворення в поєднанні з функціями, які вони виконують. Детермінаційні зв'язки характеризують співвідношення між психологічними причинами і наслідками (результатам). Про кореляційні зв'язки у психологічних дослідженнях говорять тоді, коли встановлюється відношення залежності між розвитком чи проявом окремих психологічних показників.

Коли кількість зв'язків, які можуть визначати розвиток складних психологічних утворень, є достатньо великою і виокремити окремі з них складно, говорять про психологічні і психолого-педагогічніумови розвитку. При цьому зв'язки теж моделюються, але це вже не попарні і лінійні зв'язки, а складні, розгалужені, які можуть одночасно включати декілька компонентів. У цьому випадку прийнято говорити і про психологічні механізми, які можуть бути як особистіними, так і соціально-психологічними.

Понятійно-логічна схема об'єднує основні поняття, якими ви вибудете користуватися в роботі, і зв'язки між ними. Варто також описати їх у роботі, посилаючись на наукові праці провідних вчених в обраній вами галузі психологічних знань.

Як написати другий розділ

Зміст другого розділу значною мірою залежить від стратегії дослідження, яку ви оберете. Але, як правило, цей розділ присвячений методам і методиці дослідження. Слово методика - ; багатозначне. У першому значенні воно означає конкретизацію якогось загальнонаукового методу для потреб конкретного дослідження. Наприклад, є загальнонауковий метод - експеримент і є соціометрична методика, яка може бути конкретизацією цього методу в окремих випадках, наприклад, коли йдеться про виявлення змін у структурі соціальних стосунків. Друге значення слова методика - це комплекс, набір методик, узгоджених завданнями одного дослідження. Отже, ви можете писати так: «Методика дослідження включає опитувальник Кеттелла, тест Амтхауера і т.д.» Таким чином, назва другого розділу може бути такою:

Приклад:

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Як правило, цей розділ складається з двох підрозділів (параграфів). Два параграфи доцільно робити тоді, коли методи, які ви маєте застосовувати, діляться на дві групи. Це буває, коли дослідження здійснюється на межі двох дисциплін (наприклад, психології і мовознавства) або ж коли ви хочете об'єднати у своєму дослідженні кілька наукових підходів (наприклад, номотетичний та ідеографічний, діяльнісний та суб'єктний). У такому випадку один із параграфів має описувати методичні процедури, які застосовуються в рамках одного підходу, а другий параграф описує особливості методичного апарату другого підходу.

Може бути й інший варіант. У першому параграфі робиться обґрунтування емпіричного дослідження. Ви пояснюєте, чому вибрані саме такі, а не інші методи дослідження. При цьому ви посилаєтеся на роботи інших авторів. Не зайвим буде обґрунтувати релевантність (відповідність) методів тим теоретичним викладкам, які ви зробили у першому розділі.

У другому параграфі подаються ваша дослідницька методика і процедура проведення дослідження. Описуючи процедуру дослідження потрібно вказувати: коли і за яких умов воно проводилося (чи це був початок навчального року чи кінець, на першому уроці чи на останньому, міська школа чи сільська - словом, всі дані, які могли вплинути на результати досліджень). За такого підходу назви параграфів другого розділу можуть бути сформульовані так:

Приклад

1.1. Методичні підходи до організації емпіричних досліджень пам'яті

2.2. Методика та організація дослідження

Якщо ви розробили власну методику - опитувальник чи план бесіди - то доцільно їх привести повністю. Якщо ж окремі методики, яві ви застосовуєте, є стандартизованими і широко розповсюдженими, томожна обмежитися посиланням на автора методики і першоджерело, звідки вона взята.

До речі Зауважте, - на першоджерело, тобто на публікацію автора, а не на журнал для домогосподарок чи навіть на товстеньку псевдонаукову книгу, у якій теж відсутні дані про методику, її автора, області застосування й обмеження, що, на жаль, чистенько трапляється.

І ще одне - це питання про кількість використаних методик. Воно взагалі не коректне. Можна використати навіть одну самостійно розроблену методику, основану на експериментальній стратегії чи на спостереженні й отримати справді важливі результати. А можна взяти десяток стандартизованих тестів (які,як зазвичай буває, створені на кардинально різних теоретичних засадах), і потім довго вирішувати, що ж робити з безглуздим набором даних - розпочинати пишатися ним одразу чи ще піддати цю несенитницю факторному аналізу?

Вивчаючи людей, ви маєте пам'ятати про культуру дослідження та етичні вимоги до його проведення.

• Ваші наукові студії не повинні шкодити взаєминам і психологічному комфорту учнів та вчителів.

• Ви повинні дотримуватися принципу конфіденційності інформації про окремі характеристики досліджуваних. У курсовій роботі імена та прізвища досліджуваних шифруються.

• Якщо ви користуєтеся стандартними дослідницькими процедурами, то доцільно виготовити стандартні бланки для відповідей. Якщо ж процедура вашого дослідження не стандартизована, то теж слід підготувати необхідні матеріали, наприклад, однотипні аркуші паперу, що не лише заощаджує час проведення дослідження, але й дозволяє якісно оформити його результати

• Всі результати, які були отримані в ході емпіричного дослідження, ви маєте систематизувати і представити у додатках у формі таблиць, рисунків, схем. Ці дані мають бути настільки повними, щоб можна було перевірити зроблені вами висновки і статистичні розрахунки.

Як написати третій розділ

Як правило, в третьому розділі проводиться аналіз результатів дослідження. Аналіз має бути структурованим, тобто ви маєте виділити напрямки, за якими аналізуватимете отримані в результаті дослідження дані. Ці напрямки в ідеалі мають визначати назви і зміст підрозділів (параграфів). Пам'ятайте, що саме в цьому розділі ви маєте реалізувати завдання дослідження. Структура третього розділу може бути такою:

Приклад



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-15; просмотров: 189; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.221.67 (0.008 с.)