Кафедра загальної та диференціальної психології



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Кафедра загальної та диференціальної психології



Додаток А

Зразок оформлення титульного аркушу

Державний заклад

«ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К. Д. УШИНСЬКОГО»

Кафедра загальної та диференціальної психології

 

КУРСОВА РОБОТА

з психології

на тему: Тривожні стани, їх типи та особливості у підлітковому віці

 

Студента (ки) _____ курсу ______ групи

напряму підготовки__________________

спеціальності_______________________

__________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник ___________________________

____________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

 

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали

 

м. _________ - 20 __рік

 

Додаток Б

Зразок оформлення змісту курсової роботи

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….

Розділ 1. Аналіз теоретико-емпіричної літератури з проблеми тривожності у підлітків……………………………………………………………………………..

1.1. Уявлення про тривожність та тривожні стани в контексті сучасних досліджень…………………………………………………………………………

1.2.Тривожність та тривожні стани у підлітковому віці………………………………………….........................................................

Висновки до першого розділу

Розділ 2. Емпіричне дослідження співвідношення тривожності у підлітків……………………………………………………………………………

2.1. Загальний опис процедури дослідження тривожних станів у підлітків: мета, завдання, етапи………………………………………………........................

2.2. Методи та методики дослідження тривожних станів ……………………..

2.3. Результати дослідження, їх аналіз і інтерпретація………………………….

Висновки до другого розділу…………………………………………………….

Висновки……………………………………………………………………………

Список використаної літератури………………………………………………….

Додатки…………………………………………………………………………….

 

Додаток В

Зразок оформлення переліку використаних джерел

Література

1. Додова Л.М. Особенности становления локуса контроля у подростков, получающих кадетское образование [Текст] / Л.М.Додова // Психология в России и за рубежом: материалы междунар. заоч. науч. конф. (г. Санкт-Петербург, октябрь 2011 г.). — СПб.: Реноме, 2011. — С. 76-79. Режим доступа: www.moluch.ru/conf/psy/archive/32/982/

2. Дольто Ф. На стороне подростка / Франсуаза Дольто [пер. с фр.] – Екатеринбург: У – Фактория, 2004. – 368 с.

3. Дружинин В.Н. Психология семьи / Владимир Николаевич Дружинин– Екатеринбург: Деловая книга, 2000. - 208 с.

4. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. / Владимир Николаевич Дружинин – СПб.: Питер, 2000 – 320 с.

5. Дудникова Н.А. Особенности социально–психологической дезадаптации у подростков с различными типами акцентуации характера / Н.А.Дудникова // Психолог в школе. – 2001. - №1 – 2. – С.138 -168.

6. Захаров А.И. Происхождение детских неврозов и психотерапия / Александр Иванович Захаров. – М.: ЭКСМО – Пресс, 2000. – 448 с.

7. Журавльова Л.П. Психологія емпатії: [Монографія]/ Лариса Петрівна Журавльова. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. – 328с.

8. Захарян И.С. Эмпатия / И.С.Захарян// Журнал практического психолога. -1998.- №1 – С.38-41.

9. Іванов Д.І. Психологічний аналіз системи дитячо–батьківських стосунків у парадигмі глибинної психології: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец.19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Д.І.Іванов. – Одеса, 2005. -20 с.

10. Иванова Т.Ф. Изучение и формирование ответственности у младших школьников / Т.Ф.Иванова [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.psvportal.info/psvpage/st 1 .shtml

11. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчин и женщин / Евгений Павлович Ильин. – СПб.: Питер, 2002.- 544 с.

12. Калитиевская Е.Р. Пути становления самодетерминации личности в подростковом возрасте / Е.Р.Калитиевская, Д.А.Леонтьев // Вопросы психологии. – 2006. - №3.- С. 49 – 55.

13. Калитиевская Е.Р. Смысл, адаптация и самодетерминация у подростков / Е.Р.Калитиевская, Д.А.Леонтьев, Е.Н.Осин, И.И.Бородкина // Вопросы психологии. – 2007. - №2.- С. 68 – 79.

14. Капрара Дж, Сервон Д. Психология личности [пер. с англ.] / Дж.Капрара, Д.Сервон. - СПб.: Питер, 2003. -640 с.

15. Кириченко Т.В. Психологічні механізми саморегуляції поведінки підлітків: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец.19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Кириченко Тетяна Василівна. – К, 2001.- 28 с.

 

Додаток Г

Поради для студентів (за О.Л.Музикою)

Як вибирати тему курсової роботи

Тематика курсових робіт є на кожній кафедрі. Як правило, вона відображає широке коло наукових проблем, тож відшукати серед них місце для ваших наукових інтересів буде не складно. З іншого боку, долучення України до світових інтеграційних тенденцій, яке відбувається зараз через Болонський процес, відроджує традицію наукових шкіл. Отже, справді ефективною курсова робота може бути лише тоді, коли ведеться в руслі досліджень наукового керівника. Думається, що не за горами той час, коли навчаючись в одному університеті, студент зможе виконувати курсову роботу в іншому (і не обов'язково українському) під керівництвом провідного фахівця в обраній галузі.

Вибираючи тему, спочатку ознайомтеся з працями наукового керівника і прочитайте хоча б 1-2 статті інших авторів з обраної наукової проблеми. Потрібно також зважити й на свої можливості та плани саморозвитку. Якщо ви поки що невпевнені в собі, мабуть варто вибрати тему, що ґрунтується на стратегії повторного дослідження. Коли ж, навпаки, впевнені, але не дружите з комп'ютером, то ваш правильний вибір - тема, пов'язана з пояснювальною стратегією. А якщо ви вже розумієте, що без комп'ютера у вас непевне майбутнє, спробуйте формувальну чи факторну стратегію і впевніться, що немає нічого недосяжного для людини, яка має мету.

Отже, тему ви вибрали свідомо і вдало. Що далі? Пам'ятайте, викладачеві відводиться на керівництво вашою курсовою роботою всього 3 години, включаючи консультації захист, перевірку роботи і написання рецензії. Незважаючи на всю важливість саме вашого дослідження, не варто забувати, що викладач має й інші справи, нехай і не такі важливі. То як же ефективно використати ці три години?

Як правильно готуватися до консультацій

Консультацій має бути принаймні дві. Основне правило: консультацію можна отримати з приводу чогось. Якщо ви нічого не зробили, не прочитали жодної наукової праці з обраної проблеми, у вас немає ніякого тексту, а, отже, й запитань по суті, краще не домовлятися про консультацію і зайнятися чимось кориснішим. Що ж треба зробити до першої консультації? По-перше, перечитати цю книжечку. По-друге, прочитати основні, дотичні до теми, наукові праці, розробити структуру і написати вступ. Ви маєте бути готовими до уточнення понятійно-логічної схеми та методики дослідження.

На другу консультацію краще з'являтися вже з більш-менш закінченим текстом (бажано, набраним за допомогою комп'ютера). Потрібно бути готовим до розмови про обґрунтованість висновків та про оформлення результатів роботи. Щодо запитань, то найкращий варіант на цьому етапі - це коли не ви запитуєте викладача як і що робити, а він розпитує вас, як і що ви робили. Якщо ж раптом викладач почне недвозначно висловлюватися стосовно вашої геніальності чи, навпаки, вашого вміння користуватися сайтами рефератів в Інтернеті, то ви можете скромно послатися на цей посібник.

Як підбирати літературу

Ви вже вмієте користуватися бібліотеками та мережею Іпtеrпеt, тому обмежимося короткими практичними порадами:

1) для початку необхідно відшукати 1-2 монографії та 2-3 статті, які стосуються вашої проблеми. Там є списки літератури, на основі яких можна розпочати ваш список використаних джерел;

2) перед читанням книги або статті, перше, що ви маєте зробити, -це записати їх бібліографічні реквізити (автор, назва, видавництво, рік видання, кількість сторінок). Причому, робити це потрібно дуже скрупульозно і відповідно до вимог;

3)читаючи наукову літературу, потрібно виписувати необхідні дані й цитати, вказуючи при цьому номери сторінок, щоб потім можна було зробити посилання (див. с. 14). Виписки краще робити не в зошиті, а на окремих листах паперу, причому з одного боку. Це для того, щоб потім, працюючи над окремими підрозділами, ви могли розкласти їх перед собою так, щоб уся інформація була перед очима. Для тих, хто звик працювати за комп'ютером, зручно відразу ж записувати потрібну інформацію до того чи іншого підрозділу курсової роботи;

4) чимало літератури є на психологічних сайтах: http://рsуІіЬ.кіеv.иа, http://ехіtt.пагоd. ru/ gloss, http://пеw,рsуchоІ.гаs.ги, http://voppsy.u/news.htm, http://www.flogiston,ru та ін. Пам'ятайте, що користуватися можна лише тією літературою, яка виставлена на сайт з дозволу автора. При цьому вона так само, як і будь-яка використана вами література, заноситься до списку використаних джерел.

Порада Людині, яка вже на півдорозі до вищої освіти, не личать висловлювання на зразок: «А з цієї теми немає літератури», «А де ту книжку знайти?». А про досить поширену фразу: «Я ту статтю читав-читав, але нічого там не зрозумів», вже годі й казати. Вона звучить як невтішний самодіагноз.

Як захищати курсову роботу

Захист курсових робіт, як правило, проходить прилюдно і має традиційну процедуру. Ви маєте підготувати виступ тривалістю 7-10 хвилин. Основний час приділяйте не аналізу літературних джерел, а результатам ваших наукових студій: постановці проблеми, висунутій гіпотезі, організації дослідження, і, особливо, аналізу отриманих результатів та висновкам. При цьому доречно згадати, що в університеті ви вивчаєте не лише психологію, а й, скажімо, Інформатику. Отож, якщо виступ буде супроводжуватися підготовленою вами презентацією в Power Point, це виглядатиме вельми доречним.

Після виступу, якщо ваша робота викликала інтерес, вам можуть поставити запитання, за які прийнято дякувати, - значить ваша праця зацікавила людей і вони вже повірили у ваш науковий потенціал. Чітка відповідь на питання має займати не більше однієї-двох хвилин.

Як оформити курсову роботу

Курсова робота друкується з допомогою комп'ютера на папері формату А4 (297x210 мм.).

Титульна сторінка оформляється шрифтом чорного кольору і не містить рамок, віньєток та інших елементів декору.

На першій сторінці міститься зміст, який відображає структуру курсової роботи. Обов'язково проставляються сторінки, на яких починаються вступ, підрозділи (параграфи), список використаних джерел та додатки.

Курсова робота пишеться державною мовою, за винятком списку літератури, де використане джерело записується так, як було видане, наприклад, російською чи англійською мовою. Цитати з цих джерел наводяться в тексті лише українською мовою. Виняток - цитати іноземною мовою, які використовуються для порівняння семантичних характеристик.

Курсова робота, на відміну від реферата, є самостійним дослідженням, основу якого складає авторський аналіз проблеми. Безумовно, що ефективним цей аналіз буде лише тоді, коли він спирається на досягнення сучасної науки. Отже, у курсовій роботі обов'язково мають бути представлені підходи різних вчених, які досліджували проблему. Нагадаю про всяк випадок, що використання цитат чи ідей інших авторів як своїх називається красивим латинським словом - плагіат, а в просторіччі - крадіжкою. Зайве говорити про те, що до цього не варто опускатися. Отже, спираючись на те чи інше літературне джерело для опису ідей чи використання цитат, на нього обов'язково потрібно посилатися.

Застереження Пам'ятайте, що відповідальність за плагіат регулюється не лише моральними нормами, а й законом:

- Закон України про авторське право і суміжні права // Відомості Верховної Ради. -1994. -№13.-Ст. 64).-К.: Юрінком Інтер., 2003.-400 с.

- Цивільний кодекс України (Глава 35. Загальні положення про право інтелектуальної власності). - К.: Право, 2006. - 384 с.

- Кодекс України про адміністративні правопорушення (Стаття 51/2. Порушення прав на об'єкти права інтелектуальної власності (Доповн. від 18.05.2004 р. № 1725 - IV)).

- Кримінальний кодекс України (Стаття 177. Порушення прав на об'єкти промислової власності). - К.: А.С.К., 2003. - 224 с.

Оформлення змісту (структури) курсової роботи

Як уже відмічалося, починати роботу над курсовою потрібно зі вступу та структури. Найкраща структура- трирівнева: розділ - параграф - підпараграф.

У цьому випадку вона одночасно є детальним, логічно вивіреним планом роботи. Якщо ваша робота складається з трьох розділів, а в кожному розділі два параграфи, які у свою чергу мають по два-три під параграфи, - це в середньому 14 + 2 окремих підпараграфи. Якщо виходити з вимог сумірності (приблизно однакового обсягу) окремих підрозділів, то один підпараграф - це всього 2-3 сторінки тексту.

Така структура має ряд переваг:

- вона допомагає писати по суті, в межах об'єкт-предметних зв'язків, не відхиляючись від теми;

- трирівнева структура одночасно є планом роботи, який забезпечує логічну узгодженість окремих підрозділів;

- визначений обсяг (2-3 сторінки) дозволяє розробляти чітке планування роботи в часі: наприклад, один підрозділ в день;

- і, нарешті, такий розподіл, з одного боку, вселятиме оптимізм у тих, для кого складно писати тексти (ну що, зрештою, таке 2-3 сторінки), а з іншого боку - обмежуватиме надміру «писучих» і не дасть їм стати довершеними графоманами.

Порядкові номери розділів та параграфів доцільно проставляти у відповідності до зразка, поданого на рис.1.2. Розділ позначається однією цифрою, підрозділи (параграфи, підпараграфи) - двома чи трьома цифрами, розділеними крапкою. Перша цифра позначає номер розділу, друга - номер параграфа, третя - підпараграфа. Так, наприклад, позначення 3.2. означає другий параграф третього розділу.

Оформлення таблиць і рисунків

По-перше, будь-яка таблиця і рисунок (схема, діаграма) має розкривати суттєві, узагальнюючі моменти вашої роботи і, що найважливіше, спрощувати сприймання, а не ускладнювати його.

По-друге, всі таблиці й рисунки мають бути підписаними. Загальні правила такі: таблиця підписується зверху, рисунок- знизу; перша цифра в номері - номер розділу, друга - порядковий номер таблиці чи рисунка в межах даного розділу.

Як написати вступ

У курсовій роботі вступ займає всього 2-3 сторінки. Він має надзвичайно важливе значення, оскільки тут формулюються положення, які визначають весь хід роботи.

До речіЯкщо хтось вам радить спочатку написати курсову, а вже потім - вступ, знайте, що такі порадники або хочуть вам зашкодити, або самі мають дуже туманне уявлення про наукову роботу.

Вступ має чітку структуру, до якої входять актуальність дослідження, об'єкт, предмет, мета, завдання. У вступі також мають бути відображені теоретико-методологічні засади, методи та організація дослідження, надійність і вірогідність результатів, практичне значення та дані про апробацію роботи. Добре написаний вступ і детальна структура -це за інтелектуальними затратами майже половина всієї курсової.

Після заголовка «Вступ», який робиться зверху по центру аркуша, з абзацу напівжирним шрифтом ви пишете:

Актуальність дослідження. Відразу ж після крапки дуже коротко (до 1 стор.) ви перераховуєте те, що вже зроблено у висвітленні досліджуваної проблеми іншими авторами. В кінці цього аналізу не забудьте окреслити ті аспекти проблеми, які ще недостатньо вивчені і які зумовили вибір теми.

Психологія вивчає широкий клас явищ. Зрозуміло, що в рамках курсової роботи ви не зможете оперувати знаннями з усіх галузей психології без ризику уподібнитися до популярного колись героя радіопередач на ім'я Пилип Поверхаххапайко з притаманним йому прагненням до відкриття велосипеда. І навпаки, якщо вам вдасться сформулювати вузьку проблему, то ви маєте куди більше шансів сказати своє вагоме слово в науці. Формулювання об'єкта і предмета досліджень має служити саме цій меті.

Об'єкт і предмет дослідження.Після слів «об'єкт», «предмет», кожне з яких пишеться з абзацу напівжирним шрифтом, ставиться двокрапка і коротко, одним реченням, розкривається зміст.

Виділення об'єкта і предмета є необхідною умовою наукового дослідження, оскільки окреслює коло аналізу, дисциплінує думку, допомагає у визначенні завдань і методів дослідження.

Об'єкт дослідження - це частина психологічної реальності, в межах якої знаходиться предмет дослідження і яка містить передумови для пізнання предмета.

Предмет дослідження - це та вузька, строго окреслена частина об'єкта, яку ви безпосередньо досліджуєте. Звісно, ви не зможете всесторонньо дослідити предмет, не включивши його в більш широкий (але не занадто широкий) контекст аналізу. Для прикладу, вам вкрай важко було б описати архітектуру будинку, якщо ви знаходитесь всередині нього. Щоб сказати який це будинок, потрібно вийти з нього, роздивитися довкола, порівняти його з іншими будинками і віднести до певного архітектурного стилю. І тільки на основі цих зіставлень і порівнянь в колі близьких, сумірних явищ, читач з певним наближенням може скласти уявлення про цей будинок Повернімося до психології. Зрозуміло, що недоцільно і смішно проблему розвитку довільної пам'яті учнів 2 класу на уроках читання аналізувати в контексті формування життєвого світу особистості. Але коли полем аналізу слугуватимуть особливості розвитку пам'яті у молодшому шкільному віці, то це, безумовно, сприятиме його продуктивності. У нашому випадку: і об'єкт дослідження: процес розвитку пам'яті у молодшому шкільному віці;

предмет дослідження: особливості розвитку довільної пам'яті молодших школярів на уроках читання.

Аналізуючи чітко окреслену об'єкт-предметним відношенням проблему, ви можете:

- описати роль і місце довільної пам'яті у структурі пам'яті в цілому;

- виявити можливості уроків читання для розвитку довільної пам'яті;

- виокремити ресурси для розвитку довільної пам'яті. У нашому випадку - це прийоми раціонального запам'ятовування і діяльнісно-смислове опосередкування запам'ятовування, які можна адаптувати до вікових особливостей (молодший шкільний вік) і особливостей діяльності (читання).

Іншими словами, чітке формулювання об'єкт-предметного відношення (не занадто широкого і не занадто вузького) дасть вам змогу отримувати справді наукові конкретні знання і уникнути нікому ні потрібних загальновідомих банальностей.

Мета дослідження. Пам'ятайте, що масштаб особистості, як сказав С.Л.Рубінштейн, визначається масштабом цілей, які вона перед собою ставить. А ще маєте пам'ятати, що в цьому конкретному випадку важлива не тільки масштабність цілей, а й їх сумірність з вашими можливостями, узгодженість з іншими, також невідкладними, завданнями, тобто реалістичність. Отже, приблизно так може бути сформульована мета: дослідити особливості та можливості розвитку довільної пам'яті молодших школярів на уроках читання.

Гіпотеза дослідження.Починаючи будь-яке наукове дослідження, потрібно спочатку ознайомитися з літературою з цієї проблеми і скласти певне уявлення про результат вашого дослідження. Оскільки курсова робота не передбачає глобальних відкриттів, а спрямована на виявлення окремих часткових характеристик уже відомих фактів, то змоделювати результат в цілому не так уже й важко. Наприклад, коли ви знаєте особливості довільної пам'яті першокласників і п'ятикласників, то можна у загальних рисах сформулювати припущення про особливості довільної пам'яті третьокласників. Для чого це потрібно? Для того, щоб не відволікатися на другорядне і сконцентрувати зусилля на дослідженні тих фактів, які гіпотетично є найбільш значимими в досліджуваній проблемі. Правильно сформульована гіпотеза дозволяє також вибрати релевантні (відповідні завданням) методи дослідження.

Одним із результатів курсової роботи є підтвердження чи непідтвердження гіпотези. Підтверджена гіпотеза показує, що теоретичний аналіз проблеми ви зробили правильно і дослідницька частина вашої роботи це підтвердила. Однак дослідження завжди виявляє деталі, які не були передбачені гіпотезою. Аналіз цих деталей є необхідною частиною дослідження. Він дозволяє сформулювати цікаві висновки і нові гіпотези, які ви зможете перевірити, працюючи над дипломною роботою, а в майбутньому (чому б ні?) над кандидатською чи навіть і докторською дисертацією. Отже, гіпотеза - це зроблене на основі вивчення наукових джерел, власних спостережень і аналізу припущення про основні результати ваших досліджень. Якщо раптом виявиться, що гіпотеза не підтвердилася, або ж, що ймовірніше, не повністю підтвердилася, то не впадайте у відчай і не намагайтеся фальсифікувати результати досліджень. Пам'ятайте, що в науці негативний результат - це також результат, який має певну ціну. Він дозволяє побудувати нову модель досліджуваного явища, висунути нові гіпотези і провести нові дослідження, які вже дадуть остаточні відповіді на поставлені питання. Але, оскільки завдання, що стоять перед курсовою роботою, досить обмежені, то непідтвердження гіпотези можливе у виняткових випадках. Гіпотеза може бути простою і складною, рівневою.

Приклад Використання спеціально організованих розвивальних впливів у процесі читання дозволяє підвищити рівень розвитку довільної пам'яті молодших школярів.

Це проста гіпотеза.

Приклад Рівень розвитку довільної пам'яті молодших школярів зростатиме у результаті здійснення розвивальних впливів:

- використання прийомів раціонального запам'ятовування (переважно у 1-2 класах);

-прийомів діяльнісно-смислового опосередкування запам'ятовування (2-4 класи).

Ця гіпотеза розширена і дозволяє краще побудувати емпіричне дослідження.

Завдання дослідження. Як правило, у курсовій роботі їх має бути декілька. Вони повинні бути узгоджені з темою, метою, об'єктом та предметом дослідження та відображатися у його структурі.

До речі Завдання дослідження - це у першу чергу дослідницькі завдання,тобто ті, які конкретизують гіпотезу, а зовсім не послідовність чи план роботи, як дехто думає. Пам'ятайте, що висновки курсової роботи мають робитися відповідно до поставлених завдань.

Наприклад, якщо тема курсової роботи сформульована як «Розвиток довільної пам'яті молодших школярів на уроках читання», то завдання можуть бути такими:

1. Проаналізувати наукову літературу з проблеми розвитку пам'яті у молодшому шкільному віці і розробити понятійно-логічну схему дослідження.

2. Вивчити особливості вікової динаміки довільної пам'яті молодших школярів і можливості її розвитку на уроках читання.

3. Дослідити можливості прийомів раціонального запам'ятовування у розвитку довільної пам'яті молодших школярів на уроках читання.

4. Дослідити ефективність прийомів діяльнісно-смислового опосередкування запам'ятовування як засобу розвитку довільної пам 'яті.

Методологічні та теоретичні основи дослідження. Психологічну науку можна порівняти з повноводною річкою, яка утворюється в результаті злиття багатьох менших річок і річечок (напрямків, наукових шкіл, підходів). Ви можете пливти по цій річці на човні курсової роботи тільки по тих протоках, які розташовані близько чи впадають одна в одну, чи хоча б течуть в одному напрямку. Поширена логічна помилка - це намагання поєднати в одному дослідженні кілька психологічних підходів, що є дуже далекими, а подекуди й взаємовиключними. Отже, навряд чи продуктивно поєднувати під цим заголовком 3. Фройда і О.М. Леонтьєва, Дж. Уотсона і Г.С. Костюжа. Обсяг курсового дослідження не дозволяє застосовувати навіть введений Г. Олпортом принцип системної еклектики. Таким чином, вам залишається лише одне: не забути виокремити теоретичні положення й тих учених, на праці яких ви спиралися при плануванні і проведенні дослідження.

Приклад Методологічною основою дослідження стали вихідні положення теорії навчальної діяльності (В.В. Давидов, О.К.Дусавицький, Г.С. Костюк, О.В. Скрипченко), а також дослідження пам'яті в процесі навчання (П.І. Зінченко, О.О. Смирнов). Окремі аспекти роботи базуються на дослідженнях, проведених в руслі когнітивної психології рядом зарубіжних вчених (Дж. Андерсен, Е.Валентайн, С. Міллер, Дж. Уайлдінг,).

Методи та організація дослідження. Тут дуже коротко прораховуються методи та методики, які використовуються при проведенні дослідження. При цьому потрібно вказувати авторів методик і рік, коли вони були опубліковані.

Приклад Дослідження діяльнісно-смислового опосередкування тпам'ятовування проводилося за допомогою методу, запропонованого Л.С. Виготським (1930). У роботі було використано метод дослідження оперативної пам'яті Г.В. Рєпкіної у модифікації Т.П.Зінченко (1974).

Характеризується вибірка (кого ви досліджували, їх вік, місце навчання чи роботи). Описуючи організацію дослідження, маєте іі зазначити протягом якого часу воно проводилося, чи були повторні дослідження, якщо так, то з якими часовими інтервалами тощо).

Надійність і вірогідність, як правило, визначається репрезентативністю вибірки (кількістю і складом досліджуваних, які б повністю відображали характеристики явища, що вивчається, в генеральній сукупності, тобто у всіх молодших школярів у нашому випадку), узгодженістю теоретичної моделі досліджуваного явища і методами його дослідження, застосуванням методів, які адаптовані саме для подібних досліджень і соціокультурної ситуації та ще й є взаємодоповнюючими або дозволяють робити контроль результатів

Приклад Надійність і вірогідність дослідження забезпечувалися репрезентативністю вибірки (48 осіб), застосуванням методів, релевантних меті і завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу, використанням методів математичної статистики.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження. Ви просто, скромно, стисло і, що головне, чесно, пишете, що нового внесли у психологічну науку. Як правило, у курсовій роботі наукова новизна стосується певних часткових залежностей, пов'язаних з особливостями вибірки чи діяльності.

Приклад Вперше на матеріалі уроків читання досліджено можливості розвитку довільної пам'яті за допомогою постановки мнемічних задач і застосування прийомів раціонального запам'ятовування.

Практичне значення. Описуєте, як можна використати отримані вами дані в педагогічній практиці. Будьте скромними! Конкретизуйте галузі застосування ваших даних, користуйтесь словами «деякі», «певні», «в окремих випадках» тощо.

Приклад Отримані в результаті виконання курсової роботи дані про те, що прийоми раціонального запам'ятовування ефективніші у перших класах, а діяльнісно-смислове опосередкування - у 3-4 класах, можуть бути використані студентами-практикантами та вчителями для створення програм розвитку довільної пам'яті у молодшому шкільному віці.

Апробація роботи. Якщо результати вашої курсової роботи були застосовані на практиці чи доповідалися на студентських наукових конференціях, то чому б вам не написати про це під цим заголовком?

Як написати перший розділ

У цьому розділі, як правило, аналізується наукова література з вибраної вами проблеми і наводиться власна теоретична модель (понятійно-логічна схема) досліджуваного явища. Назва розділу має відображати досліджувану проблему, але в дещо більш широкому контексті. Іншими словами, назва й зміст першого розділу мають розкривати те предмет-об'єктне відношення, про яке йшлося вище. Так, якщо тема вашого дослідження - «Розвиток довільної пам'яті молодших школярів на уроках читання», то назва першого розділу може бути такою:

Приклад

Понятійно-логічна схема

Хотілося б, щоб читача не лякали терміни, особливо написані через дефіс. Написання курсової роботи (як і здобуття вищої освіти в цілому) неможливе без теоретичного мислення. Насправді, це не тік уже й складно. Понятійно-логічна схема представляється, як правило, в кінці першого розділу. Що до неї входить? Це: 1) основні психологічні поняття і терміни, які використовуються в роботі; І) зв'язки між цими поняттями.

Як підбираються поняття і терміни? Вони є результатом теоретичного аналізу проблеми. Зауважу, що термінологія, яка використовується в роботі, не може виходити за рамки об'єкт-продметного відношення, окресленого у вступі. Розглядаючи розвиток довільної пам'яті, навряд чи доцільно вводити в контекст аналізу ті психологічні характеристики, які прямо з пам'яттю не пов'язані.

Порада Недоречно пов'язувати з довільною пам'яттю не тільки характеристики соціометричного статусу чи конфліктності, а й, як ви вже здогадуєтеся, такі «популярні» чинники як екстрасенсорне сприймання чи зв'язок з космосом.

Взагалі, доволі часто можна зустріти людей, які постійно говорять про зв'язок із космосом і називають себе психологами. Повірте! Вони - або зв'язківці, або перевдягнені космонавти.

Здебільшого у курсовій роботі має використовуватися усталена термінологія. Отже, ви можете вводити терміни, попередньо цитатно узгодивши їх із першоджерелом (працею того чи іншого вченого, словниковою статтею тощо). Важливо дотримуватися правила узгодженості понять, які використовуються в теоретичному аналізі та понятійно-логічній схемі, а також при плануванні й проведенні емпіричних та експериментальних досліджень. На пізніших етапах дослідження вже не можна вводити нових понять. Виняток складають лише ті поняття і терміни, які необхідні для позначення показників і залежностей, які ви отримуєте в результаті власних емпіричних досліджень. Ви можете самі назвати певні типи зв'язків, реакцій та описати їх емпіричне наповнення.

Що ж стосується зв'язків між поняттями у понятійно-логічній схемі, то найпростіше їх показати тоді, коли модель представлена графічно. Зв'язки між поняттями можуть бути різними. Структурні зв'язки характеризують належність окремих понять до певної системи. Функціональні зв'язкипоказують психологічні утворення в поєднанні з функціями, які вони виконують. Детермінаційні зв'язки характеризують співвідношення між психологічними причинами і наслідками (результатам). Про кореляційні зв'язки у психологічних дослідженнях говорять тоді, коли встановлюється відношення залежності між розвитком чи проявом окремих психологічних показників.

Коли кількість зв'язків, які можуть визначати розвиток складних психологічних утворень, є достатньо великою і виокремити окремі з них складно, говорять про психологічні і психолого-педагогічніумови розвитку. При цьому зв'язки теж моделюються, але це вже не попарні і лінійні зв'язки, а складні, розгалужені, які можуть одночасно включати декілька компонентів. У цьому випадку прийнято говорити і про психологічні механізми, які можуть бути як особистіними, так і соціально-психологічними.

Понятійно-логічна схема об'єднує основні поняття, якими ви вибудете користуватися в роботі, і зв'язки між ними. Варто також описати їх у роботі, посилаючись на наукові праці провідних вчених в обраній вами галузі психологічних знань.

Як написати другий розділ

Зміст другого розділу значною мірою залежить від стратегії дослідження, яку ви оберете. Але, як правило, цей розділ присвячений методам і методиці дослідження. Слово методика - ; багатозначне. У першому значенні воно означає конкретизацію якогось загальнонаукового методу для потреб конкретного дослідження. Наприклад, є загальнонауковий метод - експеримент і є соціометрична методика, яка може бути конкретизацією цього методу в окремих випадках, наприклад, коли йдеться про виявлення змін у структурі соціальних стосунків. Друге значення слова методика - це комплекс, набір методик, узгоджених завданнями одного дослідження. Отже, ви можете писати так: «Методика дослідження включає опитувальник Кеттелла, тест Амтхауера і т.д.» Таким чином, назва другого розділу може бути такою:

Приклад:

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Як правило, цей розділ складається з двох підрозділів (параграфів). Два параграфи доцільно робити тоді, коли методи, які ви маєте застосовувати, діляться на дві групи. Це буває, коли дослідження здійснюється на межі двох дисциплін (наприклад, психології і мовознавства) або ж коли ви хочете об'єднати у своєму дослідженні кілька наукових підходів (наприклад, номотетичний та ідеографічний, діяльнісний та суб'єктний). У такому випадку один із параграфів має описувати методичні процедури, які застосовуються в рамках одного підходу, а другий параграф описує особливості методичного апарату другого підходу.

Може бути й інший варіант. У першому параграфі робиться обґрунтування емпіричного дослідження. Ви пояснюєте, чому вибрані саме такі, а не інші методи дослідження. При цьому ви посилаєтеся на роботи інших авторів. Не зайвим буде обґрунтувати релевантність (відповідність) методів тим теоретичним викладкам, які ви зробили у першому розділі.

У другому параграфі подаються ваша дослідницька методика і процедура проведення дослідження. Описуючи процедуру дослідження потрібно вказувати: коли і за яких умов воно проводилося (чи це був початок навчального року чи кінець, на першому уроці чи на останньому, міська школа чи сільська - словом, всі дані, які могли вплинути на результати досліджень). За такого підходу назви параграфів другого розділу можуть бути сформульовані так:

Приклад

1.1. Методичні підходи до організації емпіричних досліджень пам'яті

2.2. Методика та організація дослідження

Якщо ви розробили власну методику - опитувальник чи план бесіди - то доцільно їх привести повністю. Якщо ж окремі методики, яві ви застосовуєте, є стандартизованими і широко розповсюдженими, томожна обмежитися посиланням на автора методики і першоджерело, звідки вона взята.

До речі Зауважте, - на першоджерело,тобто на публікацію автора, а не на журнал для домогосподарок чи навіть на товстеньку псевдонаукову книгу, у якій теж відсутні дані про методику, її автора, області застосування й обмеження, що, на жаль, чистенько трапляється.

І ще одне - це питання про кількість використаних методик. Воно взагалі не коректне. Можна використати навіть одну самостійно розроблену методику, основану на експериментальній стратегії чи на спостереженні й отримати справді важливі результати. А можна взяти десяток стандартизованих тестів (які,як зазвичай буває, створені на кардинально різних теоретичних засадах), і потім довго вирішувати, що ж робити з безглуздим набором даних - розпочинати пишатися ним одразу чи ще піддати цю несенитницю факторному аналізу?

Вивчаючи людей, ви маєте пам'ятати про культурудослідження та етичнівимоги до його проведення.

• Ваші наукові студії не повинні шкодити взаєминам і психологічному комфорту учнів та вчителів.

• Ви повинні дотримуватися принципу конфіденційності інформації про окремі характеристики досліджуваних. У курсовій роботі імена та прізвища досліджуваних шифруються.

• Якщо ви користуєтеся стандартними дослідницькими процедурами, то доцільно виготовити стандартні бланки для в



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-15; просмотров: 95; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.212.120.195 (0.015 с.)