Як вибирати тему курсової роботи

Тематика курсових робіт є на кожній кафедрі. Як правило, вона відображає широке коло наукових проблем, тож відшукати серед них місце для ваших наукових інтересів буде не складно. З іншого боку, долучення України до світових інтеграційних тенденцій, яке відбувається зараз через Болонський процес, відроджує традицію наукових шкіл. Отже, справді ефективною курсова робота може бути лише тоді, коли ведеться в руслі досліджень наукового керівника. Думається, що не за горами той час, коли навчаючись в одному університеті, студент зможе виконувати курсову роботу в іншому (і не обов'язково українському) під керівництвом провідного фахівця в обраній галузі.

Вибираючи тему, спочатку ознайомтеся з працями наукового керівника і прочитайте хоча б 1-2 статті інших авторів з обраної наукової проблеми. Потрібно також зважити й на свої можливості та плани саморозвитку. Якщо ви поки що невпевнені в собі, мабуть варто вибрати тему, що ґрунтується на стратегії повторного дослідження. Коли ж, навпаки, впевнені, але не дружите з комп'ютером, то ваш правильний вибір - тема, пов'язана з пояснювальною стратегією. А якщо ви вже розумієте, що без комп'ютера у вас непевне майбутнє, спробуйте формувальну чи факторну стратегію і впевніться, що немає нічого недосяжного для людини, яка має мету.

Отже, тему ви вибрали свідомо і вдало. Що далі? Пам'ятайте, викладачеві відводиться на керівництво вашою курсовою роботою всього 3 години, включаючи консультації захист, перевірку роботи і написання рецензії. Незважаючи на всю важливість саме вашого дослідження, не варто забувати, що викладач має й інші справи, нехай і не такі важливі. То як же ефективно використати ці три години?

Як правильно готуватися до консультацій

Консультацій має бути принаймні дві. Основне правило: консультацію можна отримати з приводу чогось. Якщо ви нічого не зробили, не прочитали жодної наукової праці з обраної проблеми, у вас немає ніякого тексту, а, отже, й запитань по суті, краще не домовлятися про консультацію і зайнятися чимось кориснішим. Що ж треба зробити до першої консультації? По-перше, перечитати цю книжечку. По-друге, прочитати основні, дотичні до теми, наукові праці, розробити структуру і написати вступ. Ви маєте бути готовими до уточнення понятійно-логічної схеми та методики дослідження.

На другу консультацію краще з'являтися вже з більш-менш закінченим текстом (бажано, набраним за допомогою комп'ютера). Потрібно бути готовим до розмови про обґрунтованість висновків та про оформлення результатів роботи. Щодо запитань, то найкращий варіант на цьому етапі - це коли не ви запитуєте викладача як і що робити, а він розпитує вас, як і що ви робили. Якщо ж раптом викладач почне недвозначно висловлюватися стосовно вашої геніальності чи, навпаки, вашого вміння користуватися сайтами рефератів в Інтернеті, то ви можете скромно послатися на цей посібник.

Як підбирати літературу

Ви вже вмієте користуватися бібліотеками та мережею Іпtеrпеt, тому обмежимося короткими практичними порадами:

1) для початку необхідно відшукати 1-2 монографії та 2-3 статті, які стосуються вашої проблеми. Там є списки літератури, на основі яких можна розпочати ваш список використаних джерел;

2) перед читанням книги або статті, перше, що ви маєте зробити, -це записати їх бібліографічні реквізити (автор, назва, видавництво, рік видання, кількість сторінок). Причому, робити це потрібно дуже скрупульозно і відповідно до вимог;

3)читаючи наукову літературу, потрібно виписувати необхідні дані й цитати, вказуючи при цьому номери сторінок, щоб потім можна було зробити посилання (див. с. 14). Виписки краще робити не в зошиті, а на окремих листах паперу, причому з одного боку. Це для того, щоб потім, працюючи над окремими підрозділами, ви могли розкласти їх перед собою так, щоб уся інформація була перед очима. Для тих, хто звик працювати за комп'ютером, зручно відразу ж записувати потрібну інформацію до того чи іншого підрозділу курсової роботи;

4) чимало літератури є на психологічних сайтах: http://рsуІіЬ.кіеv.иа, http://ехіtt.пагоd. ru/ gloss, http://пеw,рsуchоІ.гаs.ги, http://voppsy.u/news.htm, http://www.flogiston,ru та ін. Пам'ятайте, що користуватися можна лише тією літературою, яка виставлена на сайт з дозволу автора. При цьому вона так само, як і будь-яка використана вами література, заноситься до списку використаних джерел.

Порада Людині, яка вже на півдорозі до вищої освіти, не личать висловлювання на зразок: «А з цієї теми немає літератури», «А де ту книжку знайти?». А про досить поширену фразу: «Я ту статтю читав-читав, але нічого там не зрозумів», вже годі й казати. Вона звучить як невтішний самодіагноз.

Як захищати курсову роботу

Захист курсових робіт, як правило, проходить прилюдно і має традиційну процедуру. Ви маєте підготувати виступ тривалістю 7-10 хвилин. Основний час приділяйте не аналізу літературних джерел, а результатам ваших наукових студій: постановці проблеми, висунутій гіпотезі, організації дослідження, і, особливо, аналізу отриманих результатів та висновкам. При цьому доречно згадати, що в університеті ви вивчаєте не лише психологію, а й, скажімо, Інформатику. Отож, якщо виступ буде супроводжуватися підготовленою вами презентацією в Power Point, це виглядатиме вельми доречним.

Після виступу, якщо ваша робота викликала інтерес, вам можуть поставити запитання, за які прийнято дякувати, - значить ваша праця зацікавила людей і вони вже повірили у ваш науковий потенціал. Чітка відповідь на питання має займати не більше однієї-двох хвилин.

Як оформити курсову роботу

Курсова робота друкується з допомогою комп'ютера на папері формату А4 (297x210 мм.).

Титульна сторінка оформляється шрифтом чорного кольору і не містить рамок, віньєток та інших елементів декору.

На першій сторінці міститься зміст, який відображає структуру курсової роботи. Обов'язково проставляються сторінки, на яких починаються вступ, підрозділи (параграфи), список використаних джерел та додатки.

Курсова робота пишеться державною мовою, за винятком списку літератури, де використане джерело записується так, як було видане, наприклад, російською чи англійською мовою. Цитати з цих джерел наводяться в тексті лише українською мовою. Виняток - цитати іноземною мовою, які використовуються для порівняння семантичних характеристик.

Курсова робота, на відміну від реферата, є самостійним дослідженням, основу якого складає авторський аналіз проблеми. Безумовно, що ефективним цей аналіз буде лише тоді, коли він спирається на досягнення сучасної науки. Отже, у курсовій роботі обов'язково мають бути представлені підходи різних вчених, які досліджували проблему. Нагадаю про всяк випадок, що використання цитат чи ідей інших авторів як своїх називається красивим латинським словом - плагіат, а в просторіччі - крадіжкою. Зайве говорити про те, що до цього не варто опускатися. Отже, спираючись на те чи інше літературне джерело для опису ідей чи використання цитат, на нього обов'язково потрібно посилатися.

Застереження Пам'ятайте, що відповідальність за плагіат регулюється не лише моральними нормами, а й законом:

- Закон України про авторське право і суміжні права // Відомості Верховної Ради. -1994. -№13.-Ст. 64).-К.: Юрінком Інтер., 2003.-400 с.

- Цивільний кодекс України (Глава 35. Загальні положення про право інтелектуальної власності). - К.: Право, 2006. - 384 с.

- Кодекс України про адміністративні правопорушення (Стаття 51/2. Порушення прав на об'єкти права інтелектуальної власності (Доповн. від 18.05.2004 р. № 1725 - IV)).

- Кримінальний кодекс України (Стаття 177. Порушення прав на об'єкти промислової власності). - К.: А.С.К., 2003. - 224 с.

Оформлення змісту (структури) курсової роботи

Як уже відмічалося, починати роботу над курсовою потрібно зі вступу та структури. Найкраща структура- трирівнева: розділ - параграф - підпараграф.

У цьому випадку вона одночасно є детальним, логічно вивіреним планом роботи. Якщо ваша робота складається з трьох розділів, а в кожному розділі два параграфи, які у свою чергу мають по два-три під параграфи, - це в середньому 14 + 2 окремих підпараграфи. Якщо виходити з вимог сумірності (приблизно однакового обсягу) окремих підрозділів, то один підпараграф - це всього 2-3 сторінки тексту.

Така структура має ряд переваг:

- вона допомагає писати по суті, в межах об'єкт-предметних зв'язків, не відхиляючись від теми;

- трирівнева структура одночасно є планом роботи, який забезпечує логічну узгодженість окремих підрозділів;

- визначений обсяг (2-3 сторінки) дозволяє розробляти чітке планування роботи в часі: наприклад, один підрозділ в день;

- і, нарешті, такий розподіл, з одного боку, вселятиме оптимізм у тих, для кого складно писати тексти (ну що, зрештою, таке 2-3 сторінки), а з іншого боку - обмежуватиме надміру «писучих» і не дасть їм стати довершеними графоманами.

Порядкові номери розділів та параграфів доцільно проставляти у відповідності до зразка, поданого на рис.1.2. Розділ позначається однією цифрою, підрозділи (параграфи, підпараграфи) - двома чи трьома цифрами, розділеними крапкою. Перша цифра позначає номер розділу, друга - номер параграфа, третя - підпараграфа. Так, наприклад, позначення 3.2. означає другий параграф третього розділу.

Оформлення таблиць і рисунків

По-перше, будь-яка таблиця і рисунок (схема, діаграма) має розкривати суттєві, узагальнюючі моменти вашої роботи і, що найважливіше, спрощувати сприймання, а не ускладнювати його.

По-друге, всі таблиці й рисунки мають бути підписаними. Загальні правила такі: таблиця підписується зверху, рисунок- знизу; перша цифра в номері - номер розділу, друга - порядковий номер таблиці чи рисунка в межах даного розділу.