Правила написання та оформлення окремих підрозділів курсової роботи

Курсова робота з психології, як правило, складається з таких частин: зміст (структура), вступ, два або три розділи, підсумок, список використаних джерел, додатки. Всі ці частини мають певну логіку написання та оформлення.

Як написати вступ

У курсовій роботі вступ займає всього 2-3 сторінки. Він має надзвичайно важливе значення, оскільки тут формулюються положення, які визначають весь хід роботи.

До речі Якщо хтось вам радить спочатку написати курсову, а вже потім - вступ, знайте, що такі порадники або хочуть вам зашкодити, або самі мають дуже туманне уявлення про наукову роботу.

Вступ має чітку структуру, до якої входять актуальність дослідження, об'єкт, предмет, мета, завдання. У вступі також мають бути відображені теоретико-методологічні засади, методи та організація дослідження, надійність і вірогідність результатів, практичне значення та дані про апробацію роботи. Добре написаний вступ і детальна структура -це за інтелектуальними затратами майже половина всієї курсової.

Після заголовка «Вступ», який робиться зверху по центру аркуша, з абзацу напівжирним шрифтом ви пишете:

Актуальність дослідження. Відразу ж після крапки дуже коротко (до 1 стор.) ви перераховуєте те, що вже зроблено у висвітленні досліджуваної проблеми іншими авторами. В кінці цього аналізу не забудьте окреслити ті аспекти проблеми, які ще недостатньо вивчені і які зумовили вибір теми.

Психологія вивчає широкий клас явищ. Зрозуміло, що в рамках курсової роботи ви не зможете оперувати знаннями з усіх галузей психології без ризику уподібнитися до популярного колись героя радіопередач на ім'я Пилип Поверхаххапайко з притаманним йому прагненням до відкриття велосипеда. І навпаки, якщо вам вдасться сформулювати вузьку проблему, то ви маєте куди більше шансів сказати своє вагоме слово в науці. Формулювання об'єкта і предмета досліджень має служити саме цій меті.

Об'єкт і предмет дослідження. Після слів «об'єкт», «предмет», кожне з яких пишеться з абзацу напівжирним шрифтом, ставиться двокрапка і коротко, одним реченням, розкривається зміст.

Виділення об'єкта і предмета є необхідною умовою наукового дослідження, оскільки окреслює коло аналізу, дисциплінує думку, допомагає у визначенні завдань і методів дослідження.

Об'єкт дослідження - це частина психологічної реальності, в межах якої знаходиться предмет дослідження і яка містить передумови для пізнання предмета.

Предмет дослідження - це та вузька, строго окреслена частина об'єкта, яку ви безпосередньо досліджуєте. Звісно, ви не зможете всесторонньо дослідити предмет, не включивши його в більш широкий (але не занадто широкий) контекст аналізу. Для прикладу, вам вкрай важко було б описати архітектуру будинку, якщо ви знаходитесь всередині нього. Щоб сказати який це будинок, потрібно вийти з нього, роздивитися довкола, порівняти його з іншими будинками і віднести до певного архітектурного стилю. І тільки на основі цих зіставлень і порівнянь в колі близьких, сумірних явищ, читач з певним наближенням може скласти уявлення про цей будинок Повернімося до психології. Зрозуміло, що недоцільно і смішно проблему розвитку довільної пам'яті учнів 2 класу на уроках читання аналізувати в контексті формування життєвого світу особистості. Але коли полем аналізу слугуватимуть особливості розвитку пам'яті у молодшому шкільному віці, то це, безумовно, сприятиме його продуктивності. У нашому випадку: і об'єкт дослідження: процес розвитку пам'яті у молодшому шкільному віці;

предмет дослідження: особливості розвитку довільної пам'яті молодших школярів на уроках читання.

Аналізуючи чітко окреслену об'єкт-предметним відношенням проблему, ви можете:

- описати роль і місце довільної пам'яті у структурі пам'яті в цілому;

- виявити можливості уроків читання для розвитку довільної пам'яті;

- виокремити ресурси для розвитку довільної пам'яті. У нашому випадку - це прийоми раціонального запам'ятовування і діяльнісно-смислове опосередкування запам'ятовування, які можна адаптувати до вікових особливостей (молодший шкільний вік) і особливостей діяльності (читання).

Іншими словами, чітке формулювання об'єкт-предметного відношення (не занадто широкого і не занадто вузького) дасть вам змогу отримувати справді наукові конкретні знання і уникнути нікому ні потрібних загальновідомих банальностей.

Мета дослідження. Пам'ятайте, що масштаб особистості, як сказав С.Л.Рубінштейн, визначається масштабом цілей, які вона перед собою ставить. А ще маєте пам'ятати, що в цьому конкретному випадку важлива не тільки масштабність цілей, а й їх сумірність з вашими можливостями, узгодженість з іншими, також невідкладними, завданнями, тобто реалістичність. Отже, приблизно так може бути сформульована мета: дослідити особливості та можливості розвитку довільної пам'яті молодших школярів на уроках читання.

Гіпотеза дослідження. Починаючи будь-яке наукове дослідження, потрібно спочатку ознайомитися з літературою з цієї проблеми і скласти певне уявлення про результат вашого дослідження. Оскільки курсова робота не передбачає глобальних відкриттів, а спрямована на виявлення окремих часткових характеристик уже відомих фактів, то змоделювати результат в цілому не так уже й важко. Наприклад, коли ви знаєте особливості довільної пам'яті першокласників і п'ятикласників, то можна у загальних рисах сформулювати припущення про особливості довільної пам'яті третьокласників. Для чого це потрібно? Для того, щоб не відволікатися на другорядне і сконцентрувати зусилля на дослідженні тих фактів, які гіпотетично є найбільш значимими в досліджуваній проблемі. Правильно сформульована гіпотеза дозволяє також вибрати релевантні (відповідні завданням) методи дослідження.

Одним із результатів курсової роботи є підтвердження чи непідтвердження гіпотези. Підтверджена гіпотеза показує, що теоретичний аналіз проблеми ви зробили правильно і дослідницька частина вашої роботи це підтвердила. Однак дослідження завжди виявляє деталі, які не були передбачені гіпотезою. Аналіз цих деталей є необхідною частиною дослідження. Він дозволяє сформулювати цікаві висновки і нові гіпотези, які ви зможете перевірити, працюючи над дипломною роботою, а в майбутньому (чому б ні?) над кандидатською чи навіть і докторською дисертацією. Отже, гіпотеза - це зроблене на основі вивчення наукових джерел, власних спостережень і аналізу припущення про основні результати ваших досліджень. Якщо раптом виявиться, що гіпотеза не підтвердилася, або ж, що ймовірніше, не повністю підтвердилася, то не впадайте у відчай і не намагайтеся фальсифікувати результати досліджень. Пам'ятайте, що в науці негативний результат - це також результат, який має певну ціну. Він дозволяє побудувати нову модель досліджуваного явища, висунути нові гіпотези і провести нові дослідження, які вже дадуть остаточні відповіді на поставлені питання. Але, оскільки завдання, що стоять перед курсовою роботою, досить обмежені, то непідтвердження гіпотези можливе у виняткових випадках. Гіпотеза може бути простою і складною, рівневою.

Приклад Використання спеціально організованих розвивальних впливів у процесі читання дозволяє підвищити рівень розвитку довільної пам'яті молодших школярів.

Це проста гіпотеза.

Приклад Рівень розвитку довільної пам'яті молодших школярів зростатиме у результаті здійснення розвивальних впливів:

- використання прийомів раціонального запам'ятовування (переважно у 1-2 класах);

- прийомів діяльнісно-смислового опосередкування запам'ятовування (2-4 класи).

Ця гіпотеза розширена і дозволяє краще побудувати емпіричне дослідження.

Завдання дослідження. Як правило, у курсовій роботі їх має бути декілька. Вони повинні бути узгоджені з темою, метою, об'єктом та предметом дослідження та відображатися у його структурі.

До речі Завдання дослідження - це у першу чергу дослідницькі завдання, тобто ті, які конкретизують гіпотезу, а зовсім не послідовність чи план роботи, як дехто думає. Пам'ятайте, що висновки курсової роботи мають робитися відповідно до поставлених завдань.

Наприклад, якщо тема курсової роботи сформульована як «Розвиток довільної пам'яті молодших школярів на уроках читання», то завдання можуть бути такими:

1. Проаналізувати наукову літературу з проблеми розвитку пам'яті у молодшому шкільному віці і розробити понятійно-логічну схему дослідження.

2. Вивчити особливості вікової динаміки довільної пам'яті молодших школярів і можливості її розвитку на уроках читання.

3. Дослідити можливості прийомів раціонального запам'ятовування у розвитку довільної пам'яті молодших школярів на уроках читання.

4. Дослідити ефективність прийомів діяльнісно-смислового опосередкування запам'ятовування як засобу розвитку довільної пам 'яті.

Методологічні та теоретичні основи дослідження. Психологічну науку можна порівняти з повноводною річкою, яка утворюється в результаті злиття багатьох менших річок і річечок (напрямків, наукових шкіл, підходів). Ви можете пливти по цій річці на човні курсової роботи тільки по тих протоках, які розташовані близько чи впадають одна в одну, чи хоча б течуть в одному напрямку. Поширена логічна помилка - це намагання поєднати в одному дослідженні кілька психологічних підходів, що є дуже далекими, а подекуди й взаємовиключними. Отже, навряд чи продуктивно поєднувати під цим заголовком 3. Фройда і О.М. Леонтьєва, Дж. Уотсона і Г.С. Костюжа. Обсяг курсового дослідження не дозволяє застосовувати навіть введений Г. Олпортом принцип системної еклектики. Таким чином, вам залишається лише одне: не забути виокремити теоретичні положення й тих учених, на праці яких ви спиралися при плануванні і проведенні дослідження.

Приклад Методологічною основою дослідження стали вихідні положення теорії навчальної діяльності (В.В. Давидов, О.К.Дусавицький, Г.С. Костюк, О.В. Скрипченко), а також дослідження пам'яті в процесі навчання (П.І. Зінченко, О.О. Смирнов). Окремі аспекти роботи базуються на дослідженнях, проведених в руслі когнітивної психології рядом зарубіжних вчених (Дж. Андерсен, Е.Валентайн, С. Міллер, Дж. Уайлдінг,).

Методи та організація дослідження. Тут дуже коротко прораховуються методи та методики, які використовуються при проведенні дослідження. При цьому потрібно вказувати авторів методик і рік, коли вони були опубліковані.

Приклад Дослідження діяльнісно-смислового опосередкування тпам'ятовування проводилося за допомогою методу, запропонованого Л.С. Виготським (1930). У роботі було використано метод дослідження оперативної пам'яті Г.В. Рєпкіної у модифікації Т.П.Зінченко (1974).

Характеризується вибірка (кого ви досліджували, їх вік, місце навчання чи роботи). Описуючи організацію дослідження, маєте іі зазначити протягом якого часу воно проводилося, чи були повторні дослідження, якщо так, то з якими часовими інтервалами тощо).

Надійність і вірогідність, як правило, визначається репрезентативністю вибірки (кількістю і складом досліджуваних, які б повністю відображали характеристики явища, що вивчається, в генеральній сукупності, тобто у всіх молодших школярів у нашому випадку), узгодженістю теоретичної моделі досліджуваного явища і методами його дослідження, застосуванням методів, які адаптовані саме для подібних досліджень і соціокультурної ситуації та ще й є взаємодоповнюючими або дозволяють робити контроль результатів

Приклад Надійність і вірогідність дослідження забезпечувалися репрезентативністю вибірки (48 осіб), застосуванням методів, релевантних меті і завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу, використанням методів математичної статистики.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження. Ви просто, скромно, стисло і, що головне, чесно, пишете, що нового внесли у психологічну науку. Як правило, у курсовій роботі наукова новизна стосується певних часткових залежностей, пов'язаних з особливостями вибірки чи діяльності.

Приклад Вперше на матеріалі уроків читання досліджено можливості розвитку довільної пам'яті за допомогою постановки мнемічних задач і застосування прийомів раціонального запам'ятовування.

Практичне значення. Описуєте, як можна використати отримані вами дані в педагогічній практиці. Будьте скромними! Конкретизуйте галузі застосування ваших даних, користуйтесь словами «деякі», «певні», «в окремих випадках» тощо.

Приклад Отримані в результаті виконання курсової роботи дані про те, що прийоми раціонального запам'ятовування ефективніші у перших класах, а діяльнісно-смислове опосередкування - у 3-4 класах, можуть бути використані студентами-практикантами та вчителями для створення програм розвитку довільної пам'яті у молодшому шкільному віці.

Апробація роботи. Якщо результати вашої курсової роботи були застосовані на практиці чи доповідалися на студентських наукових конференціях, то чому б вам не написати про це під цим заголовком?

Як написати перший розділ

У цьому розділі, як правило, аналізується наукова література з вибраної вами проблеми і наводиться власна теоретична модель (понятійно-логічна схема) досліджуваного явища. Назва розділу має відображати досліджувану проблему, але в дещо більш широкому контексті. Іншими словами, назва й зміст першого розділу мають розкривати те предмет-об'єктне відношення, про яке йшлося вище. Так, якщо тема вашого дослідження - «Розвиток довільної пам'яті молодших школярів на уроках читання», то назва першого розділу може бути такою:

П риклад