Лекція 5 . Особливості організації уроків музики у початковій школі. Розробка уроків музики для молодших школярів.

План

1. Урок музики та основні форми його організації

2. Типи уроків

3. Структуру уроків музики

1. За десятиліття існування системи обов'язкової загальної шкільної освіти накопичено великий досвід у галузі теорії та практики музично-естетичного виховання учнів. За ці роки було зроблено багато позитивних кроків, внесено багато докорінних змін у систему музичних занять у загальноосвітній школі.

На різних етапах розвитку школи музичні заняття проводилися в різних формах, і в 40-х роках у якості основної форми навчально-виховного процесу встановився урок. До того часу існували такі форми музичних занять, як екскурсія та практичні зайняття з різних видів музичної діяльності.

Сьогодні, коли перебудовується традиційна система загальної освіти, кожний вчитель шукає свої напрямки у навчанні. Дуже важливо не втратити головне - людину, як особистість, яка не тільки має знання з історії, економіки чи права, а й здатна розуміти і відчувати прекрасне, а отже, співчувати іншим людям.

У 80-х роках ХХ століття уроки музики називались уроками співів. Однією з найважливіших змін стало перейменування уроків співу в уроки музики. За цим, здавалось би, незначним зовнішнім фактом приховано дуже важливий внутрішній зміст. Адже уроки співу, як правило, обмежували своє завдання навчанням школярів хоровому співу та незначним основам музичної грамоти. Знайомство з музикою було зведене майже виключно до репертуару, освоєному в класі на уроках. До того ж такий репертуар був обмежений порівняно невеликими виконавськими можливостями учнів. А от уроки музики, в жодній мірі не заперечуючи важливість хорового співу, ставлять перед собою більш широке завдання - ввести учнів у світ великого музичного мистецтва, навчити їх любити та розуміти музику, все багатство та розмаїття її форм та жанрів. Іншими словами кажучи, метою уроків музики в ЗОШ є виховання музичної культури учнів як необхідної частини їх духовної культури.

Поняття “музична культура” досить об'ємне. Воно включає в себе такі аспекти:

а) морально-естетичні почуття і переконання, музичні смаки і запити;

б) знання, навички і вміння, без яких неможливо засвоїти музичне мистецтво (сприймання, виконання);

в) музичні, творчі здібності, які визначають успіх музичної діяльності.

На уроках музики учні знайомляться з кращими зразками української народної музики, фольклору, творами композиторів-класиків, масовими піснями. Основою виховання музичної культури учнів є засвоєння саме класичної спадщини. Важливим завданням музичного виховання в школі є формування, як уже згадувалося, музичної культури учнів у процесі спілкування з музикою, внаслідок чого формуються їхні інтереси, погляди, смаки тощо.

Доба технічного прогресу розширила можливості слухання музики. Якщо декілька десятиріч тому уява про музику пов'язувалась лише з концертним залом, то в наш час все виглядає зовсім інакше. Учні розширюють свій музичний світогляд за допомогою телевізорів, магнітофонів, програвачів, комп'ютерів, аудіо і відеозаписів, касет тощо. В таких умовах музичне виховання набуває ще більшої значимості.

Основною формою організації музично-виховної роботи в школі є урок музики. Він включає в себе різні види музичної діяльності учнів:

· спів;

· музично-ритмічні рухи;

· гра на дитячих музичних інструментах;

· слухання музики;

· музична грамота.

На уроках музики панує особлива емоційна атмосфера. Це пов'язане з тим, що музика - це мова почуттів. Вона хвилює, викликає в дітей певні настрої і переживання. Отримані враження посилюються під впливом учителя, який передає свої почуття не тільки у виразному виконання твору, але і в слові, міміці, жестах. Таким чином, концентруючи увагу учнів на звучанні музики і розвиваючи їхню увагу, вчитель допомагає дітям увійти у світ музики, музичних образів і яскраво відчути їх виразність.

Уроки музики мають багато як спільних, так і відмінних рис. Кожен урок повинен бути добре продуманий та спланований наперед, адже без цього не можна досягнути добрих результатів. Вчитель повинен чітко сформулювати перед собою мету і завдання уроку, визначити зміст та його структуру, засоби і методи, прийоми роботи. До кожного уроку вчитель повинен дуже уважно готуватися. Сама підготовка до уроку залежить від педагогічних вмінь та майстерності вчителя. При підготовці до уроку слід також враховувати вікові особливості учнів, їх музичну підготовку.

Щоб спілкування на уроці музики було продуктивним, вчитель повинен добре знати своїх учнів, їх особливості та можливості, і виходячи з цього знання, правильно планувати та виконувати спілкування. Оскільки на уроці музики переважають колективні форми спілкування, важливо знати склад класу, його музично-творчий потенціал, систему взаємовідносин, психологічні і перш за все ціннісні особливості учнів, які впливають на ефективність спільної діяльності.

У зміст уроку входять твори різні за характером, настроєм, а тому для досягнення його цілісності важливо добре визначити його структуру, тобто послідовність різних видів музичної діяльності. Вчитель повинен підходити творчо до побудови уроку, тільки тоді структура уроку буде гнучкою. Урок повинен проходити по заздалегідь наміченому плану, однак у процесі можливі несподівані ситуації та непередбачувані ускладнення. У таких випадках вчитель повинен вміти швидко зорієнтуватися в ситуації, що склалася, і вміти оперативно перебудувати хід уроку, враховуючи ті обставини, що виникли непередбачено. Професійний досвід вчителя дозволяє йому не розгубитися в такій ситуації і в кожному конкретному випадку прийняти відповідне правильне рішення.

Типи уроків

Кожний шкільний предмет має, як уже згадувалося, свою специфіку. Головним завданням одних - озброїти учнів науковими знаннями, інших - допомогти оволодіти певними способами діяльності. Музика - це предмет, основною метою якого є формування досвіду емоційно-ціннісних відносин між людьми. Саме ця особливість предмету зумовлює і особливі типи та форми проведення уроків.

Традиційними є такі типи уроків:

1. Організаційний;

2. Комбінований;

3. Домінантний (переважає один із видів музичної діяльності: спів, слухання, МРР, гра на ДМІ, творчі завдання).

4. Контрольно-перевіряючий;

5. Комплексний;

6. Урок-інтерв'ю;

7. Урок-захист;

8. Телеурок з використанням учбових програм;

9. Тематичний;

10. Підсумковий, заключний.

У 70-х роках ХХ століття Д. Кабалевський створив принципово нову систему музичних занять. В її основі лежить тематична єдність. Відповідно до тематичної побудови в його програмі виділені і певні типи уроків музики:

· урок введення в тему;

· урок поглиблення теми;

· урок узагальнення;

· заключний урок-концерт.

Методистами України, провідними вчителями музики були запропоновані і розроблені нові різноманітні, цікаві, корисні та демократичні типи уроків, до яких належать:

· урок вікторина;

· урок-оркестр;

· урок-конкурс;

· урок-подорож;

· урок-“круглий стіл”;

· урок-самопізнання;

· урок-картинна галерея;

· урок-конференція.

Урок-вікторина, урок-концерт проводяться в кінці півріччя з метою підсумувати знання учнів.

Урок-подорож вибудовується на відображенні в музиці картин природи (“Подорож по морях та океанах”, “Подорож по Україні” і ін.).

Урок-“круглий стіл” - це насамперед слухання музики і бесіда про неї.

Урок-вікторина має на меті перевірку знать учнів і може проводитися після завершення вивчення якогось навчального матеріалу чи теми.

Урок-конкурс - це творче змагання учнів на краще виконання пісні чи музичного твору.

Урок-оркестр розвиває в учнів почуття колективної творчості. Граючи на простеньких дитячих музичих інструментах - таких як сопілочка, тамбурин, дзвіночки, діти вчаться музикувати у колективі. Проявивши трішки фантазії, на музичні інструменти можна перетворити і зовсім „немузичні”, на перший погляд, речі - гребінець, дзвоник, пляшечку з-під Коли, наповнену горохом тощо.

Безперечно, що цей список можна продовжувати, доповнювати, розширювати. Кожен може внести щось своє, оригінальне, нове у проведення уроку музики. Важливо при цьому не ставити собі за мету втілення нової форми лише заради форми. Адже ці оригінальні нетрадиційні форми проведення уроків повинні мати на меті покращення засвоєння учнями навчального матеріалу.

Кожнен урок музики має свою специфіку. При цьому головна мета одних - допомогти оволодіти певними засобами діяльності, інших - розвинути творчу уяву та здібності учнів. Деякі з уроків підводять до глибоких роздумів про музику, а інші просто настроюють на веселий лад. Та вчитель завжди повинен усвідомлювати головне завдання уроку: чи то повторення музичного матеріалу, його закріплення, чи то набуття умінь і навичок, засвоєння нових понять, закономірностей або ж прагнення до реалізації декількох дидактичних завдань, що має місце в комбінованому уроці.

Важливо відмітити, що проведені нетрадиційно уроки стимулюють музики творчість як вчителя, так і його вихованців, створюють сприятливі умови для співробітництва учнів між собою і з учителем.

Структура уроку музики

Перед вчителем музики постає непросте завдання: об'єднати всі елементи, з яких складається урок, підчинити їх основній темі уроку, учбової чверті, року, всього шкільного курсу, не загубивши при цьому специфічної логіки розвитку, що присутня кожному з цих елементів окремо.

Є наступні дидактичні вимоги до проведення уроку:

1. Чіткість навчальної мети;

2. Єдність навчальних та виховних завдань;

3. Правильний добір учбового матеріалу до кожного розділу уроку;

4. Підбір доцільних методів, прийомів і засобів при проведенні уроку;

5. Організаційна чіткість уроку;

6. Поєднання колективної, групової та індивідуальної форм робіт. Організація загальної цілеспрямованості класу, виховання відповідальності кожного учня за виконання поставлених перед ним завдань;

7. Змістовність, емоційність, різноманітність та гнучкість прийомів і методів роботи, вимогливість, продумана структура уроку запорука успішної роботи та дисципліни учнів на уроці.

8. Обладнання уроку музики;

9. Облік успішності, поєднання різних форм обліку;

10. Продумані різноманітні форми домашніх завдань та їх оцінок вчителем;

11. Підготовка вчителя до уроку.

Творча взаємодія у процесі шкільного уроку музики починається в той момент, коли щось єдине стає об'єктом спільних інтересів, бажань та прагнень. Цим єдиним можуть бути нові музичні враження, таємниця композиторського задуму, краса художнього образу; виконавська діяльність, емоційність слухацьких інтерпретацій, обґрунтованість аналітичних висновків.

Кожен урок має свою певну чітку структуру, котрої вчитель повинен суворо дотримуватись при підготовці до уроку. Насамперед слід чітко та ясно сформулювати тему та мету уроку, далі потрібно визначити тип уроку, встановити міжпредметні зв'язки (наприклад, взаємозв'язок музики з літературою чи образотворчим мистецтвом). Слід також при підготовці до уроку визначитися з необхідним обладнанням (магнітофон, програвач тощо) та літературою.

При підтоговці до уроку вчитель повинен скласти конспект уроку, що допоможе краще підготуватися та врахувати всі аспекти та нюанси розкриття тієї чи іншої теми.

Приблизний хід уроку музики у школі є таким:

І. Організація класу:

а) музичне вітання;

б) перевірка присутніх;

в) оголошення теми уроку.

ІІ. Розспівування:

а) вправа на вироблення звуку;

б) робота над двоголосним співом.

ІІІ. Подача нового матеріалу:

а) розучування пісні;

б) вивчення інтервалу (музична гра, вікторина тощо);

в) слухання музики;

г) гра на дитячих музичних інструментах;

д) творчі завдання.

ІV. Закріплення теми, матеріалу. Окремо закріплюється вправа, інтервал, пісня. Фрагмент слухання.

V. Оцінювання праці учнів.

VІ. Домашнє завдання. (скласти, намалювати, створити, доспівати, придумати тощо).

VІ. Підсумок.

Якщо уроки, які створює вчитель, дійсно є результатом його творчості, його художньо-педагогічної позиції, якщо його дійсно цікавить творче спілкування з дітьми, в якому він виявляє себе як педагог та художник, то діти завжди будуть готові до співтворчості.

Також важливим компонентом художньо-педагогічного спілкування на уроці музики є педагогічна імпровізація - здатність вчителя на основі попередньої розробки у процесі уроку, спираючись на художньо-педагогічну інтуїцію, передбачати педагогічні явища, будувати свою діяльність відповідно до педагогічної ситуації. Адже реальна ситуація на уроці може внестисвої корективи у детально розроблений план проведення уроку. Частина учнів може захворіти, декого можуть забрати на медогляд чи на спортивні змагання. І вчитель повинен бути внутрішньо готовим до того, щоб оперативно відреагувати на зміни та внести корективи у план проведення уроку.

Література

1. Ветлугіна Н. Музичний розвиток дитини. –К.: Музична Україна, 1978. – 254 с.

2. Дуброва В. П., Милашевич Е. П. Организация методической работы в дошкольном учреждении. –М.: Новая школа, 1995. – 124 с.

3. Из истории музыкального воспитания: Хрестоматия / Сост. О. А. Апраксина. –М.: Просвещение, 1990. – 207 с.