Взагалі існує три види амортиції : лінійний спосіб,залишкової вартості, нарахування за сумою чисел років терміну корисного використання. На підприємстві використовується спосіб залишкової варитості.

Спосіб списання вартості за сумою чисел років терміну корисного використання грунтується наступних принципах:

> при розрахунку суми амортизації за кожним роком береться незмінна величина початкової вартості основних засобів;

>амортизируемая вартість ділиться на отриману розрахунковим шляхом суму чисел років терміну експлуатації і збільшується на число років терміну служби об'єкта за літами зменшення; причому такий розрахунок проводиться щорічно.

Цей спосіб використовується для об'єктів основних засобів, вартість яких зменшується залежно від терміну корисного використання, які мають швидко настає моральний знос й у яких Витрати відновлення зростають із збільшенням терміну експлуатації (обчислювальної техніки, засоби зв'язку, машини та устаткування малих та підприємств, які мають навантаження основні фонди посідає перші роки роботи).

Принаймні зносу устаткування знижується й сума амортизаційних відрахувань. І, насамкінець, вся вартість об'єкта основних засобів повністю переноситься на собівартість продукції за установлений термін його корисного використання.

Щоправда є в цього методу і брак, який залежить від необхідності частого перерахунку норм амортизаційних відрахувань щодо об'єкта основних засобів, оскільки річне співвідношення змінюється не так на 1-е число календарного року, а, по закінченні 12 місяців, після постановки на облік об'єкта основних фондів. При досить велику кількість основних засобів, це можуть призвести до помітному ускладнення бухгалтерського обліку. Тим паче, що аналога даного способу вМСФО, немає.

Наприклад:

ТОВ «СП «Шевченківське» придбала об'єкт основних фондів загальновиробничого призначення. Вартість даного об'єкта становить 1 000 000 грн. Амортизаційні відрахування нараховуються способом списання вартості за сумою чисел років терміну корисного використання. Термін корисного використання об'єкта визначений – 8 років.

І тут = 36,т.к. 1+2+3+4+5+6+7+8 = 36.

>Зробимо розрахунок амортизації цього об'єкту.

Як очевидно з таблиці, відразу ж експлуатації співвідношення буде рівним 8/36, на другий 7/36, за останній, восьмий рік – 1/36.

Річна норма нарахування амортизації відразу ж становитиме 22,22% (8:36*100%), на другий – 19, 45% (7:36*100%), за останній, восьмий – 2,78% (1:36*100%).

Також ми можемо бачити, що норма нарахування амортизації за 8 років становила – 100%, а річна сума амортизаційних відрахувань становить – 1 000 000 грн що відповідає початкової вартості нашого об'єкта основних засобів.

Тема 13

Оцінка фінансового стану підприємства. Проаналізувати балансовий звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал.Розрахувати показники фінансового стану підприємства.

Оцінка фінансового стану підприємства

 

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан

Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність.

Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі.

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.

Отже, фінансовий стан - це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.

ТОВ «СП «Шевченківське «віднесено до категорії суб’єктів малого підприємництва згідно з положенням Головного Управлінням Статистики у Харківській області і здає фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (звіт про рух грошових коштів та звіт про власний капітал не здає).

 

Тема 14

Фінансове планування.Ознайомлення з фінансовим плануванням.

Фінансове планування — це процес розробки системи фінансових планів, який полягає у визначенні фінансових цілей, встановленні ступеня відповідності цих цілей поточному фінансовому стану підприємства та формулюванні послідовності дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей. У процесі планування розробляють узагальнюючі фінансові показники кількісного та якісного характеру і визначають найбільш ефективні шляхи їх досягнення.

Процес фінансового планування обов'язково включає такі етапи: аналіз поточного фінансового стану підприємства, прогнозування майбутніх значень планових показників, безпосереднє складання планів та розробка процедури внесення коректив в процес реалізації планів. Запровадження системи фінансового планування на підприємстві передбачає не тільки складання та затвердження фінансових планів, а й контроль за їх виконанням та внесення необхідних змін до них в процесі їх реалізації.

Ретельний аналіз поточного фінансового стану дає змогу сформулювати реальні фінансові цілі, а прогнозування майбутньої діяльності підприємства — визначити найбільш оптимальні шляхи досягнення цих цілей.

Прогнозування є досить складним етапом фінансового планування, який потребує від фінансового менеджера високого рівня фахової підготовки у сфері не тільки фінансів, а й вищої математики та програмування, а також розуміння того, що математичні методи — це лише ефективний інструментарій, який не може замінити здатність фінансиста виділяти найважливішу інформацію, правильно її оцінювати та передбачати майбутні зміни на ринку.

Прогнозування завжди пов'язано з невизначеністю і передбачає багатоваріантність, оскільки фінансові плани можуть складатись при різних припущеннях щодо очікуваних змін у діяльності підприємства і кон'юнктурі ринку. Оскільки достовірні прогнози не можна отримати при неправильних припущеннях, при прогнозуванні діяльності підприємства важливо виділити і врахувати найважливіші серед множини чинників, одні з яких підлягають оцінці й управлінню, а інші мають зовнішній характер і їх не завжди можна точно оцінити.