Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Італійське мистецтво Високого ВідродженняСодержание книги Поиск на нашем сайте
Хронологічні межі і географія мистецтва Високого Відродження. Парадоксальність історичної ситуації – кульмінація ренесансної культури, найвищий ступінь художнього піднесення в умовах глибокої економічної і політичної кризи в країні. Зростання національної свідомості, патріотичних настроїв та республіканських ідей в італійському суспільстві перед загрозою іноземного поневолення. Широка народна основа культури Високого Відродження. Остаточна перемога ренесансного світогляду в Італії на початку XVI ст. Характерні риси мистецтва Високого Відродження: реалізм, оптимізм і пафос утвердження життя, віра в прогрес, в необмежені творчі можливості людини. Образ прекрасної, сильної духом людини – головний зміст мистецтва Високого Відродження. Наукова, раціоналістична основа класичного мистецтва майстрів Високого Відродження. Стилістичні особливості мистецтва Високого Відродження. Мистецтво Високого Відродження як вершина і заключний, передкризовий етап історії ренесансної художньої культури. Леонардо да Вінчі (Leonardo da Vinci; 1452 – 1519) – засновник та ідейний лідер мистецтва Високого Відродження. Органічне поєднання художньої і наукової геніальності в особистості Леонардо. Виняткова багатогранність геніальної обдарованості. Боротьба художника за втілення найпрогресивніших тенденцій Ренесансу, звільнення світогляду від середньовічного догматизму, широкий розвиток експериментального методу. Наукова проблема – основна мета творчої діяльності Леонардо. Основні етапи творчої біографії Леонардо да Вінчі. Навчання в майстерні Верроккйо. Прагнення до глибини пізнання реального життя і природи. Органічне поєднання конкретності й широти сприйняття у замальовках тосканської природи: “Долина Арно” (малюнок пером, 1473; Флоренція, галерея Уффіці). Прагнення до подолання середньовічної умовності в зображенні релігійних сцен у композиціях “Благовіщення” (1472) та “Хрещення Христа” (бл. 1473, обидві – Флоренція, галерея Уффіці). Вплив традицій майстерні Верроккйо в ранніх портретах Леонардо да Вінчі: “Женевра деі Бенчі” (1474-1478; Вашингтон, Національна галерея). Методика роботи Леонардо над удосконаленням художньої майстерності. Поступове злиття художніх і наукових інтересів у творчій практиці Леонардо. “Мадонна Бенуа” (1478-1480; С-Петербург, Ермітаж). Остаточне формування художніх ідей Леонардо на початку 1480-х рр. Композиції “Святий Ієронім” (бл. 1481. Ватикан, Пінакотека). Новаторство композиційної будови, напружена динамічність і драматизм в зображенні фігур в картині “Поклоніння волхвів” (1481-1482; Флоренція, галерея Уффіці). Міланський період життя і творчості Леонардо (1482 - 1499). Лист Леонардо до Лодовіко Сфорца (Моро). Робота над монументом Франческо Сфорца. Нове психологічне трактування традиційної теми Богоматері з немовлям в картині “Мадонна у скелях” (1483-1490; Париж, Лувр) для церкви Сан Франческо у Мілані. Леонардівське “сфумато” – головний засіб досягнення пластичної цілісності зображених фігур і простору. “Леонардо – винахідник світлотіні” (Вазарі). Портретний образ Чечілії Галлеріані в картині “Пані з горностаєм” (1485 – 1490; Краків, Музей Чарториських). Творчі шукання Леонардо да Вінчі в роботі над фрескою “Тайна вечеря” (1495-1497) у трапезній монастиря Санта Марія делла Граціє в Мілані. Новаторський підхід у виборі й зображенні найдраматичнішого моменту біблійної розповіді. Глибокий психологізм образів. Повернення художника до столиці Тоскани. Робота над картоном “Битва при Ангіарі” для розпису зали Великої Ради палаццо Веккйо у Флоренції. Метод Леонардо да Вінчі-рисувальника. Останній період творчості художника. Портрет в творчості Леонардо. Ідеальний жіночий образ в картині “Джоконда” (1510-і рр. Париж, Лувр). Роль новаторських досягнень Леонардо да Вінчі в розвитку класичного мистецтва доби Високого Відродження. Рафаель Санті (Raphaello Sanzio, Santi; 1483 – 1520) – найяскравіший представник класичного стилю в мистецтві Високого Відродження. Характерні особливості рафаелівського класичного стилю як органічного синтезу досягнень мистецтва своїх попередників і сучасників. Рафаель – геній “золотої середини” в мистецтві. Блискуча композиційна майстерність і невичерпна фантазія. Малюнки Рафаеля як матеріал для аналізу творчого методу художника. Основні періоди життя і творчості художника. Античні мотиви в ранніх роботах “Сон лицаря” (бл. 1500; Лондон, Національна галерея) та “Три грації” (бл. 1500; Шантільї, музей Конде). Урбінські традиції в картинах “Святий Себастьян” (початок 1500-х рр.; Бергамо, Академія Каррара), “Мадонна Ансідеї” (1504 – 1505; Лондон, Національна галерея), “Святий Геор-гій і дракон” (1505 – 1506; Вашингтон, Національна галерея), тондо “Мадонна Коннестабіле” (1504-1505; С.-Петербург, Ермітаж) та ін. Майстерність просторової організації в композиції “Заручення Марії” (1504; Мілан, Пінакотека Брера). Флорентійський період творчості Рафаеля (1504-1508). Нові враження художника в портретах Аньоло і Маддалени Доні (обидва 1506; Флоренція, галерея Пітті) та в картині “Покладання у труну” (1507; Рим, галерея Боргезе). Вплив новаторської композиційної будови Леонардо в рафаелівських Мадоннах флорентійського періоду: “Мадонна дель Грандука” (1504 – 1505; Фло-ренція, галерея Пітті), “Мадонна зі щигликом” (бл. 1507; галерея Уффіці), “Мадонна-садівниця” (1507; Париж, Лувр) та ін. Римський період творчості – етап розквіту мистецтва Рафаеля (1508-1520). Римська школа – головний центр класичного стилю. Роль античності у формуванні естетичних ідеалів Рафаеля. Робота художника над фресковим циклом Станца делла Сеньятура у Ватикані (1509-1511). Програма розписів та схема розміщення сюжетів. Новаторський характер образного втілення програми: історико-алегоричні картини, наповнені реальним змістом, а не зображення абстрактних алегорій. Синтез архітектурного простору і живописних композицій. Зміст та основні засоби художнього втілення творчого задуму в композиціях “Диспута”, “Афінська школа”, “Парнас”. Розписи станца д’Еліодоро (1511–1514) на замовлення папи Юлія ІІ. Композиції “Вигнання Еліодора з храму”, “Звільнення апостола Петра з темниці”, “Меса у Бальдасарі” та “Зустріч папи Лева Х з Аттилою”. Фреска “Пожежа в Борго” (бл. 1514) в Станца дель Інчендіо. Дванадцять фрескових композицій на сюжети з легенди Апулея про Амура і Психею в кімнатах вілли Фарнезина в Римі (“Тріумф Галатеї”; 1515). Вівтарні картини римського періоду: “Мадонна Альба” (бл. 1511; Вашингтон, Національна галерея), тондо “Мадонна делла Седіа” (1514; Флоренція, галерея Пітті), “Сікстинська мадонна” (1513 – 1514; Дрезден, Картинна галерея). Рафаель – видатний портретист Високого Відродження. Портрети Томмазо Інгірамі (1515 – 1516; Флоренція, Галерея Пітті), Бальдасаре Кастільоне (1514 – 1515; Париж, Лувр), донни Велати (1516; Флоренція, галерея Пітті), папи Юлія ІІ (Лондон, Національна галерея) та інші. Вплив мистецтва Рафаеля на творчість багатьох європейських художників XVI – XIX ст. Мікеланджело Буонарроті (Michelangelo Buonarroti; 1475 –1564).Творчий геній майстра – вершина італійського Відродження і зародження нового художнього світогляду, шлях у мистецтво XVII ст. Основні риси геніального таланту Мікеланджело: універсальність, масштабність і глибина творчих задумів, пристрасна віра у безмежні можливості людини і моральна чистота в мистецтві. Гуманізм – органічна основа образного мислення майстра. Образ людини героїчної, могутньої, активної, духовно прекрасної – провідна тема творчості Мікеланджело. Складність і протиріччя багатоетапного творчого шляху Мікеланджело. Ранній період творчості художника. Вплив флорентійського неоплатонізму. Мармуровий рельєф “Мадонна біля сходів” (1489 – 1492; Флоренція, Музей Буонарроті). Перше знайомство Мікеланджело з античністю: рельєф “Битва кентаврів” (бл. 1492; Флоренція, музей Буонарроті). Особливості сприйняття античної пластики в скульптурі “Вакх” (1496 – 1497; Флоренція, музей Барджелло). Новаторські досягнення Мікеланджело в композиції “Пієта” (1498 – 1499) і її місце в розвитку скульптури Високого Відродження. Робота над статуєю “Давид” (1501-1504; Флоренція, галерея Академії). Ідейно-образна програма „Давида” і її пластичне втілення. Живописні твори Мікеланджело флорентійського періоду: тондо “Мадонна Доні” (1503 – 1504; Флоренція, галерея Уффіці). Перша поїздка до Риму в 1505 р. і роботи за дорученням папи Юлія ІІ. Незакінчена статуя “Апостол Матфей” (1505 – 1506; Флоренція, музей Академії) – трагічний фінал першого періоду творчості майстра. Метод роботи Мікеланджело над круглою скульптурою з каменю. Програма, ідейно-образний зміст, композиційна будова і живописно-пластичні особливості розписів Сікстинського плафону (1508 – 1512; Рим. Ватикан). Відновлення робіт над гробницею папи Юлія ІІ. Статуї Мойсея (бл. 1515; Рим, Сан П’єтро ін Вінколі) і статуї рабів: “Раб, що бунтує” та “Раб, що вмирає” (обидві бл. 1513; Париж, Лувр). Повернення Мікеланджело до Флоренції і роботи для каплиці Медічі (1520 – 1534). Ідейно-образна програма та її архітектурно-пластичне втілення. Композиції зі статуями Лоренцо і Джуліано Медічі. Алегоричні скульптури “Вечір”, “Ранок”, “День”, “Ніч”. Статуї “Мислитель” та “Мадонна Медічі”. Останній, римський період (з 1534 р.) творчості Мікеланджело. Фреска “Страшний суд” (1536 – 1541; Ватикан, Сікстинська каплиця) на замовлення папи Павла ІІІ. Вплив поезії Данте на ідейно-образний зміст втілення теми. Композиція і живописно-пластичні особливості фрески “Страшний суд”. Трагізм, відчуття самотності в останніх скульптурних творах Мікеланджело “Покладання в труну ” (бл. 1548-1575; Флоренція, Собор) та “Пієта Ронданіні” (1555-1564; Мілан, Кастелло Сфорческо). Вплив творчих досягнень Мікеланджело на подальший розвиток європейської художньої культури. Корреджо (Allegri, Antonio detto Сorreggio; Корреджо, Антоніо Аллегрі; бл. 1498 – 1534 ). Перші ознаки кризи Високого Відродження в творчості Корреджо. Театральність, складна композиційна будова, динамічний рух, пишність форм, хтивість образів – характерні відмінності стилю Корреджо. Джерела формування індивідуального стилю художника. Ранній період творчості Корреджо. Прагнення до живописного відтворення ефекту вечірнього та нічного освітлення в картинах “Поклоніння Богоматері дитині” (1520-і рр.; Флоренція, галерея Уффіці) та “Поклоніння пастухів” (бл.1530; Дрезден, Національна галерея). Передчуття барокової динаміки і легкої вишуканості рококо. Нове уявлення про жіночу красу в картинах “Леда” (бл. 1530; Берлін-Далем, музей) та “Зевс і Антіопа” (1528; Париж, Лувр). Ефект ілюзорного зображення глибини простору у фрескових композиціях “Вознесіння Христа” (1520 – 1524) в куполі пармської церкви Сан Джованні Еванжеліста та “Вознесіння Богоматері” (1524 – 1530; Парма, купол собору).
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 234; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.119.118.151 (0.008 с.) |