Невербальні засоби спілкування.

48. Невербальні засоби спілкування.
Невербальний блок комунікації – це ті фактори, які присутні в спілкуванні, але безпосередньо не пов’язані з текстами (пози, жести, міміка, мова простору, одягу, кольорів, манера спілкуватися)
Знаками невербального спілкування є жести, пози, міміка, мова простору, мова одягу, та кольорів, парамовленнєві характеристики тощо.
До невербальної семіотики входять такі науки як: паралінгвістика, кінесика, окулесика, аускультація, гаптика, гастика, ольфакція, проксемика, хронеміка, системологія)
Паралінгвістика – це наука про звукові невербальної комунікації.
Кінетика – це наука про жести і жестові рухи, про жестові процеси й жестові системи)
Окулесика – це наука про мову очей і візуальну поведінку людей у процесі спілкування.
Аускультація – це наука про слухове сприйняття звуків і аудіальну поведінку людей у процесі комунікації)
Гаплика – це наука про мову доторкань і тактильну комунікацію.
Гастика – це наука про знакові й комунікативні функції їжі й напоїв, про прийняття їжі, про культурні й комунікативні функції частування.
Ольфакція – це наука про мову запахів, смисли, що передають за допомогою запахів, і про роль запахів у комунікації.
Проксемика – це наука про простір комунікації, його структуру та функції.
Хронеміка – це наука про час комунікації, про його структурні, семіотичні та культурні функції.
Системологія – це наука про системи об’єктів, якими люди оточують свій світ, про функції та смисли, які ці об’єкти виражають у процесі комунікації.
Твердження: «Не буде другого шансу створити перше враження» означає, що велике значення для успішного виступу має перше враження. Під час виступу зміни в ораторові становлять лише 4 – 4 % при цьому за фактором довіри – 1%. Перше враження є сильним, яскравим, таким, що добре запам’ятовується, тобто надзвичайно стійким. Якщо потім його потрібно змінювати, то це вимагає від оратора надзвичайних зусиль.
Основою формування в аудиторії першого враження про оратора є зоровий образ.
Статистику щодо каналів отримання інформації при першій зустрічі: 55 % інформації визначається тим, що люди бачать (мова жестів і поз); 38 % - що люди чують (парамовленнєві характеристики); 7 % - що люди говорять (власне тексти).
У чому специфіка поведінки оратора в аудиторії полягає в тому, що йому слід звертати увагу на невербальні засоби спілкування: мову жестів, мову міміки, парамовленнєві характеристики, мову простору)
Мова жестів: Оратору слід виступати стоячи й використовувати відкриті
жести(жести розкритими руками до слухачів, горизонтальна (а не вертикальна) жестикуляція. Вони сприймаються аудиторією як такі, що свідчать про намір спілкуватися. Закритих жестів слід уникати (стиснуті кулаки, схрещені руки, ноги тощо. Оратор повинен також пам’ятати про жести-поплавки, які свідчать про невпевненість у собі, хвилювання: ручка в руках, аркуші паперу, папка, часте прокручування окулярів, волосся, обручок, краваток.)
Мова міміки: важливим є зоровий контакт оратора з аудиторією протягом усієї промови. Він повинен дивитися на всіх слухачів, щоб не виділяти когось персонально. У великій аудиторії варто розбити зал на сектори і в процесі виступу переводити погляд по черзі з одного сектора на інший. Не слід дивитися у простір (повз слухачів), на підлогу, стелю, розглядати сторонні предмети тощо, бо саме ці предмети, а не слухачі будуть привертати його увагу. Не дивлячись на аудиторію, оратор не звертається до неї. З іншої сторони, пильний погляд в очі може викликати у слухача відчуття тиску, неспокою. Тому краще дивитися в обличчя, а не пильно в очі. Як вияв зацікавленості, погляд в очі сприймається тоді, коли він є короткочасним).

 

45. Через посередництво російської мови великої сили набули конструкції з прийменником по. Серед них можна виділити такі, що виражають порівняно нові відношення: виступ по центральному телебаченню, проректор з навчальної роботи та ін. Однак велику групу становлять конструкції, у яких прийменник по замінили інші українські прийменники (а часто необхідно вживати взагалі безприйменникові вислови). Нижче наводимо фрази, що ілюструють найтиповіші відхилення у вживанні прийменника по:

неправильно	правильно
План по заготівлі	План заготівлі
По технічним причинам	Через технічні причини
Заходи по забезпеченню	Заходи щодо (для) забезпечення
Змагання по стрільбі	Змагання зі стрільби
Досвід по роботі з батьками	Досвід роботи з батьками
Працюють по багато років	Працюють багато років
По заявках	Відповідно до заявок
По виготовленню	Для виготовлення
По праці й честь	За працю й шана
По створенню	Для створення
План по продажу м'яса	План продажу м'яса
Мешкаю по вулиці	Мешкаю на вулиці (а йду по вулиці)
Раз по раз	Раз у раз, щоразу
По всіх правилах	За всіма правилами
Не по прямому призначенню	Не за призначенням
По наказу директора	За наказом (відповідно до наказу) директора
По нашим підрахункам	За нашими підрахунками
По темі	На тему

Чимало поширених конструкцій з прийменником по легко можна спростити без шкоди для змісту, утворивши природніші:

неправильно	правильно
Незадовільно проводились роботи по підготовці техніки	Незадовільно підготовлена техніка
Спекотні місяці безжалісно вдарили по деревцях	Спека безжалісно знищила деревця
Поговорити по душам	Поговорити відверто, щиро
По одержанні диплома	Одержавши диплом
По виконанні завдання	Виконавши завдання

Перевантаження прийменником по призводить до штампованості мови.

Прийменник по функціонує в українській та російській мовах, однак у російській мові це один з найуніверсальніших прийменників і конструкції з ним виражають велику кількість найрізноманітніших відношень.

В українській мові прийменник по вживають з іменниками, займенниками, числівниками; конструкції з ним виражають такі відношення:

а) часові: по обіді, маю відпустку по 15 березня, приїду по святах (іноді можна замінити іменником у родовому відмінку з прийменником після – після свят);

б) об’єктні: погладив по голівці, по коліна у воді;

в) мети: пішов по воду, пішла по гриби (і за грибами), поїхав по рибу;

г) кількісні відношення: по 25 осіб у групі; працює по 10 годин на добу;

д) найчастіше вживаємо цей прийменник на позначення просторових відношень: по садочку ходжу, по діброві вітер віє.

Особливості використання займенників у ділових паперах.

1. Слід уникати використання займенників (якщо можна) або у їх значенні вживати інші частини мови (особливо в автобіографії, заяві, службових записках).

Неправильно Правильно

Прошу Вас надати мені Прошу надати грошову

грошову допомогу в зв’язку допомогу у зв’язку із

з моїм скрутним... скрутним...

Я пропоную усунути Пропоную усунути

п. Куліша В.Д. з посади п. Куліша В.Д. з посади

лаборанта, яку він обіймав лаборанта у зв’язку з

у зв’язку з його неодноразовими неодноразовим порушенням

порушеннями своїх службових службових обов’язків і

обов’язків і перевести його на... перевести на...

2. Слід уникати вживання займенників:

- із суфіксами зменшеності: такесенький, самісінький, нікогісінько;

- складних неозначених форм: абиякий, абихто, казна-хто;

- усічених форм прикметникових займенників: на моїм, у тім, на цім.

3. Треба використовувати тільки нормативні форми займенників, уникаючи розмовних, діалектних варіантів. Наприклад:

Неправильно Правильно

На моїм на моєму

Сей захід цей захід

У кожнім у кожному

У чиїм у чийому

4. Дійова особа в реченні, виражена займенником, повинна стояти у Н., а не в Ор. відміннику:

Неправильно Правильно

мною запроваджено я запровадив

нами запропоновано ми запропонували

ними привезено вони привезли

5. На означення особи надавати переваги вживанню займенника який (-а, -і), а на означення предметів, дій, явищ, істот – що:

... інженера-конструктора, який проживає...

... ст. лаборанта, який працює...

... контракт, що було підписано...

6. Уникати двозначності, що може виникнути:

- якщо займенник віддалений від слова, з яким синонімічно пов’язаний:

Неправильно Правильно

Значна кількість учених взяла У секційних засіданнях взяла

активну участь у секційних участь значна кількість учених засіданнях.

Їх виявилося багато.

- якщо можливе співвіднесення займенника з будь-яким із слів, однаково граматично вираженим:

Неправильно Правильно

Лаборант Горобець В.О. Головуючий (голова зборів)

внесла пропозицію. Відхилив пропозицію

Головуючий з нею не лаборанта Горобець В.О.

погодився.

- якщо замість особового займенника вжито присвійний:

Неправильно Правильно

Моїм отриманим завданням Я отримав завдання...

було... Завдання, яке я отримав...

- якщо вжито зворотно-присвійний займенник свій:

Неправильно Правильно

Він своїми руками відремонтував Він власноруч відремонтував

свою машину. особисту машину.

Директор попросив присутніх Директор запропонував

прокоментувати свої пропозиції присутніх прокоментувати

їхні пропозиції

- якщо вжито зворотний займенник з неконкретним співвіднесенням:

Неправильно Правильно

Комісія запропонувала адміністрації Комісія запропонувала свої

взяти на себе функції щодо розсліду- послуги адміністрації у

вання НП розслідуванні НП

- якщо неправильно узгоджено займенник зі збірним іменником:

Неправильно Правильно

Цими гіллями закрили канаву. Цим гіллям закрили канаву.

- якщо є невиправдане використання займенника у формі Ор. відмінника:

Неправильно Правильно

Усією групою пішли на заняття Група в повному складі пішла

на заняття.

7. Не слід використовувати займенники особи в присутності тих, про кого йде мова.

Пам’ятайте: використання або невикористання займенників змінює тональність ділових текстів, може підсилювати або пом’якшувати категоричність наказу, вимоги, прохання, поради тощо.

Увага! Запам’ятайте правильну форму у вживанні займенників у таких словосполученнях:

Неправильно Правильно

Дякую Вас Дякую Вам

Пробачте мене Пробачте мені

Скільки годин Котра година

Характерний йому Характерний для нього

Правильний наголос у займенниках – це не тільки культура мовлення, а й засіб уникнення двозначності.

У Р. і Д. відмінках однини займенників = то, те, цей, це = наголос падає на кінцевий склад: = того, тому, цього, цьому =. А в М. та Р. відмінках з прийменниками наголос переходить на перший склад: = на тому, у цьому, біля того, для цього=.

8. Для уникнення зайвого паралелізму, краще в діловому мовленні додержуватися присвійного займенника їхній, ніж Р. чи З. відмінків їх (від – вони)

Неправильно Правильно

Їх обладнання Їхнє обладнання

Надійшли їх пропозиції Надійшли їхні пропозиції

Реалізовано їх продукцію Реалізовано їхню продукцію

Оглянуто їх об’єкт Оглянуто їхній об’єкт

Потрібно уникати форм орудного відмінка особових займенників для називання суб'єкта дії, напр.: ми запропонували або було запропоновано замість нами запропоновано; ви довели або було доведено замість вами доведено.